Рефераты. Формування екологічної культури молодших школярів

p align="left">Цілеспрямованість процесу використання екологічно спрямованого матеріалу означає підпорядкування його меті уроку (навчальній, виховній, розвивальній). При цьому потрібно виходити із багатофункціональності екологічних відомостей, зумовленої специфікою їх змісту та різноплановим пізнавально-виховним навантаженням [20, 53]. Так, екологічно спрямований матеріал, залучений до уроку, може використовуватися для ілюстрації та конкретизації основного програмового матеріалу; актуалізації знань учнів, чуттєвого досвіду; збудження інтересу учнів до нової теми; перевірки міцності та усвідомленості знань та вмінь учнів; закріплення та поглиблення вивченого матеріалу; розвитку самостійності учнів; підвищення їх активності; зв'язку навчання з життям.

Використовуючи різноманітні методи формування екологічної культури, слід пам'ятати, що їх ефективність значною мірою визначає узгодженість дій педагогів та батьків. Тому до системи виховних впливів доцільно ввести різноманітної форми роботи з сім'єю відповідної спрямованості. Так, з батьками бажано провести цикл консультацій, під час яких акцентувати увагу на значенні виховання здатності до естетичного сприймання природи для духовного розвитку дитини. Батьків важливо ознайомити з доступними методами, прийомами збагачення естетичних вражень учнів про природу, виховання гуманного ставлення до неї.

Робота з батьками може проводитися у формі семінарів-практикумів, під час яких членів родини навчають процедури проведення з дітьми ігор, завдань тощо.

Ефективними формами роботи з сім'єю є організація «Майстерні краси», у якій батьки разом з учнями можуть виготовляти естетичні предмети, що будуть представлені на конкурси. Тематика конкурсів має бути різноманітною на кращу композицію з сухих квітів, на кращу спільну з батьками розповідь про домашніх тварин, на краще сімейне фото на фоні природи, на кращу домашню квітку тощо.

Будь-яка форма роботи з батьками має проходити в атмосфері позитивно-емоційного настрою, з використанням приємного музичного супроводу. Поставлені виховні завдання можна з успіхом розв'язувати, періодично організовуючи спільні (учні, вчителі, батьки) виїзди до мальовничих куточків природи. У невимушених умовах неформального спілкування можна досягти значно більшого виховного ефекту.

Отже, ще раз загостривши увагу на умовах раціонального формування екологічної культури молодших школярів, тезисно виділимо наступне:

§ у процесі добору екологічно спрямованого матеріалу необхідно дотримуватись критеріїв: науковості, доступності, поліфункціональності, емоційної насиченості та особистісної значущості для учнів початкових класів;

§ використання природоохоронних відомостей має здійснюватися систематично та цілеспрямовано;

§ під час розробки методики використання екологічно спрямованого матеріалу у навчальній діяльності необхідно враховувати пізнавальні особливості молодших школярів, специфіку навчальних предметів й опиратися на пізнавальну активність учнів.

Вихідною умовою, що забезпечує ефективне використання екологічно спрямованого матеріалу на уроках та у позаурочний час, є добір його змісту за сукупністю названих критеріїв. Згідно з ними, цей матеріал має бути науково достовірним, перевіреним за кількома джерелами; доступним для розуміння його молодшими школярами, не переобтяженим зайвою, занадто детальною інформацією; співвідноситись із основним програмовим матеріалом, не затіняючи головного, а навпаки, надаючи йому конкретності та виразності; емоційно насиченим, спрямованим на формування в учнів емоційно-позитивного ставлення до рідної природи, праці людей та всього живого.

2.2 Методика експериментального дослідження

Вивчення, аналіз та узагальнення теоретичних основ досліджуваної проблеми, результати яких наведені нами в першому розділі дипломної роботи, дозволили сформулювати робочу гіпотезу: система пропонованих дидактичних умов виховання екологічної культури оптимально сприятиме розвитку пізнавальних інтересів учнів молодшого шкільного віку.

З метою перевірки наведених теоретичних положень ми провели експериментальне дослідження особливостей формування екологічної культури молодших школярів у процесі навчально-виховної діяльності.

Експеримент проходив у три етапи. Теоретичний етап - була визначена сфера дослідження, наукова проблема, вивчалась педагогічна і навчально-методична література з даного питання, досвід роботи вчителів початкових класів з проблем екологічного виховання та формування основ екологічної культури в учнів 2 класу, формулювалася гіпотеза і завдання дослідження.

Практичний етап експериментального дослідження був пов'язаний із розробкою шляхів реалізації гіпотези і розв'язанням завдань експерименту, проведенням експерименту у 2 класі з метою перевірки гіпотези, продовженням та узагальненням вивчення стану досліджуваної проблеми в науковій літературі та педагогічній практиці.

На кінцевому етапі проводився аналіз та узагальнення експериментальних даних, оформлялася дипломна робота та з'ясовувалися подальші перспективи використання розробленої методики формування екологічної культури молодших школярів.

Експериментальне дослідження проводилося на базі 2_х класів Глещавецької ЗОШ І-ІІ ступенів Теребовлянського району Тернопільської області. Експериментом було охоплено 24 учні експериментального класу. Одержані результати порівнювалися із аналогічними показниками 26 учнів контрольного класу, які працювали за традиційною методикою навчання.

На початку експерименту ми провели контрольні зрізи з метою визначення рівня сформованості екологічної культури учнів обох класів.

На основі рекомендацій щодо норм оцінювання знань, умінь і навичок молодших школярів з природознавства, рекомендованих Міністерством освіти України ми визначили наступні критерії та рівні оцінювання:

а) «високий рівень»

- учень глибоко, ґрунтовно, послідовно розкриває зміст екологічних завдань;

- висловлені твердження ілюструє прикладами з власних спостережень;

- без допомоги вчителя аналізує, порівнює, класифікує предмети і явища природи, застосовує на практиці набуті знання;

б) «достатній рівень»

- учень легко орієнтується на місцевості, робить необхідні висновки;

- фіксує результати спостережень природи рідного краю і самостійно, акуратно їх оформляє;

- з легкою допомогою вчителя аналізує, порівнює, класифікує предмети і явища природи, застосовує на практиці набуті знання

б) «середній рівень»

- при викладі матеріалу учень припускається незначних помилок, йому важко ілюструвати відповідь прикладами з власних спостережень;

- переважає інколи поверхнева обізнаність в галузі екологічних знань;

- робить неповні узагальнення та висновки,

в) «низький рівень»

- екологічні знання поверхневі;

- учневі важко (або він зовсім не може) самостійно підтвердити відповідь прикладами;

- відповідь непослідовна, фрагментарна, неточна.

З метою визначення рівня сформованості екологічної культури учнів обох класів були запропоновані завдання з предмета «Я і Україна» (2 клас).

Завдання були запропоновані такі:

1. Жива природа (запиши, що до неї належить) - ______________

_________________________________________________________

Нежива природа (запиши, що до неї належить) - _______________

_________________________________________________________

2. Розгадай ребуси.

_________________________________________________________

3. Що дає людині природа? _________________________________

_________________________________________________________

Результати виконання завдань

Класи

Рівні навчальних досягнень учнів (у%)

Високий

Достатній

Середній

Початковий

Експериментальний

12

44

38

6

Контрольний

14

40

42

4

Дані таблиці показують, що якість виконання завдання в експериментальному і контрольному класах приблизно однакова.

В експериментальному класі кількість учнів, що виконали завдання на високий рівень становить 12%, що на 2% менше, ніж у контрольному класі, а на достатній рівень у експериментальному класі виконали завдання на 4% більше, ніж у контрольному класі.

Плануючи процес екологічного виховання на уроках та виховних заходах ми враховували необхідність наступних дій:

* визначення місця і функцій процесу екологічного виховання у структурі уроку;

* передбачення методичних та практичних труднощів, які можуть виникнути у позаурочний час;

* визначення змісту, обсягу та форм екологічно спрямованих завдань;

* планування процесу екологічного виховання через подачу навчальних завдань екологічного спрямування невеликими, логічно завершеними частинами;

* підбір наочного дидактичного матеріалу.

З метою формування екологічної культури молодших школярів засобами навчального матеріалу ми підбирали такі завдання:

Екологічні бесіди (можлива тематика)

1. Природа - наш дім

2. Природа і мистецтво

3. Про культуру поводження в природі

4. Як ми допомагаємо природі

5. Ми - друзі природи

6. Дивне поруч

7. Жаліти треба вміти

8. Рослини під нашим захистом

9. Звірі і птахи узимку

10. Де живуть наші менші брати

11. Про тих, кого ми любимо

12. Фарби природи

13. Наш друг - ліс

14. Зелена аптека

15. Птахи - наші друзі

16. Чудеса у твоєму будинку (про живі куточки, кімнатні квіти)

17. Рідні простори

18. Руку дружби - природі

19. Маленькі люди - великі справи

20. Розцвітай, земле, садами.

Гра-драматизація «Брати наші менші»

Гра-подорож «По заповідних куточках України»

* Конкур загадок про природу. Вікторина «Рослини Тернопільської області, що охороняються».

* «Круглий стіл» «Наш помічник - книга» (знайомство з книгами про природу).

* Естафета улюблених занять (догляд за тваринами, рослинами, виготовлення виробів із природного матеріалу, збір марок і листівок, календариків про природу і т. ін.).

Складання і відгадування ребусів про природу.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.