Рефераты. Методика проведення предметних уроків із природознавства

Методика проведення предметних уроків із природознавства

125

Дипломна робота

Методика проведення предметних уроків із природознавства

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи проведення предметних уроків із природознавства
1.1 Предметний урок та його значення у навчально-виховному процесі початкової школи
1.2 Методика проведення предметних уроків із природознавства в початковій школі
Розділ 2. Експериментальне дослідження ефективності визначених шляхів удосконалення методики проведення предметних уроків під час вивчення природознавства
2.1 Обґрунтування шляхів удосконалення методики проведення предметних уроків із природознавства в 3 класі
2.2 Організація та методика проведення експериментального дослідження
2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження
Висновки
Список використаної літератури
Додатки

Вступ
Актуальність проблеми дослідження. Основним напрямом в роботі сучасної школи є подальше вдосконалення навчально-виховного процесу, а в цьому вдосконаленні вирішальне місце належить глибоко продуманій, науково обґрунтованій системі роботи в усіх ланках школи. В інтенсифікації навчального процесу велика роль відводиться удосконаленню організаційних форм, а також методів і прийомів, у яких протікає навчальний процес. Основною формою організації навчального процесу залишається урок, на якому вирішуються завдання єдності навчання, виховання і розвитку дітей. В початковій школі значне місце відводиться предметним урокам, які проводяться під час вивчення природознавства. Їх прийоми також використовуються на уроках із всіх предметів початкового навчання.

Предметність як найважливіший дидактичний принцип початкового навчання сприяє активізації пізнавальної діяльності дітей. Особливо велика роль предметності в навчанні молодших школярів, які володіють значною мірою конкретним мисленням. Засвоєння знань дітьми відбувається більш успішно при широкому використанні прийомів роботи з натуральними предметами. В цих випадках діти отримують осмисленні і міцні знання, що мають практичне значення, причому з меншими затратами сил та енергії, а також психічних зусиль як учителя, так і учнів.

У класифікації уроків за дидактичною метою виділяють чотири групи: вступні, повідомлення нового матеріалу, узагальнюючі та контрольно-повторювальні. Іноді останні дві групи уроків об'єднують в одну - узагальнюючі. До групи уроків повідомлення нового матеріалу відносяться і предметні уроки. Виділення їх обумовлено значною роллю предметності, тобто вивчення предметів у натурі, при безпосередній участі різних органів чуття.

Предметні уроки забезпечують сприймання предметів і явищ природи різними органами чуття. Вони мобілізують діяльність тих органів сприймання, які на уроках іншого типу перебувають у пасивному стані. На таких уроках школярі мають можливість розглянути той або інший предмет, випробувати його твердість, відчути запах, іноді скуштувати на смак, порівняти різні предмети між собою, встановити в них спільні та відмінні ознаки.

Уміло проведені предметні уроки активізують процес навчання, розвивають у дітей творчу ініціативу та підвищують інтерес учнів до роботи. Значення предметних уроків полягає і в тому, що вчитель не лише пропонує учням для розглядання конкретний матеріал, а й навчає їх уважно спостерігати за даним предметом чи явищем, виділяти його істотні та неістотні ознаки, підмічати схожість і відмінність з іншими предметами і на цій основі робити висновки, узагальнення.

На предметному уроці широко застосовуються групові та парні форми роботи. Це виробляє у молодших школярів навички колективної праці, дисциплінує їх. На цих уроках виховується акуратність, ретельність у роботі, діти здобувають навички проведення лабораторної роботи.

Проблему проведення предметних уроків у початковій школі досліджувало багато вчених-педагогів та методистів. Зокрема, в працях Т.М. Байбари, О.А. Біди, В.Ф. Гетьмана, Н.С. Коваль, З.О. Клепініної, М.М. Скаткіна та інших, наголошується, що успішне оволодіння учнями природничими знаннями значною мірою залежить від рівня опанування ними вміннями та навичками спостерігати за живою та неживою природою, аналізувати тіла і явища навколишнього світу. Проте, більшість дослідників розглядають в основному лише загальні питання методики проведення предметних уроків, визначають їх сутність і види, пропонують завдання для розвитку спостережливості молодших школярів. Тому, на нашу думку, проблема організації та проведення предметних уроків із курсу "Я і Україна. Природознавство" в початковій школі є ще не до кінця дослідженою.

Необхідність підвищити ефективність методики організації і проведення предметних уроків зумовили вибір теми дипломної роботи: "Методика проведення предметних уроків із природознавства".

Об'єктом дослідження дипломної роботи є предметний урок із курсу "Я і Україна. Природознавство" в початковій школі.

Предмет дослідження - шляхи вдосконалення методики організації та проведення предметних уроків із курсу "Я і Україна. Природознавство" в початковій школі.

Мета дослідження: обґрунтувати шляхи удосконалення методики організації та проведення предметних уроків із природознавства в початковій школі та визначити їх вплив на рівні сформованості природничих знань молодших школярів.

Гіпотеза дослідження: оволодіння молодшими школярами природничими знаннями, уміннями, навичками відбуватиметься якісніше за умови цілеспрямованої, систематичної, методично обґрунтованої організації предметних уроків.

Відповідно до мети дослідження і висунутої гіпотези в дипломній роботі вирішувались наступні завдання:

Проаналізувати теоретичні аспекти розвитку проблеми організації та проведення предметних уроків із природознавства в початковій школі.

Вивчити стан проблеми дослідження в практиці роботи сучасної початкової школи.

Обґрунтувати шляхи удосконалення методики організації та проведення предметних уроків із курсу "Я і Україна. Природознавство" в початковій школі.

Експериментально перевірити вплив проведення предметних уроків на рівні сформованості природничих знань молодших школярів.

Із метою реалізації поставлених завдань нами застосовувались теоретичні та емпіричні методи дослідження: теоретичний аналіз дидактичної і методичної літератури, чинних навчальних програм і підручників із курсу "Я і Україна" для початкової школи; спостереження за навчально-виховним процесом початкової школи; педагогічний експеримент; анкетування; бесіди з учителями; тестування учнів; кількісний та якісний аналіз результатів дослідження.

Провідним методом дослідження був педагогічний експеримент, який проводився на базі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Велика Вільшаниця Львівської області. Експериментальним навчанням було охоплено 25 учнів 3 класу.

Наше експериментальне дослідження носило теоретико-експериментальний характер і проводилось у три етапи.

На констатувальному етапі експерименту було розкрито зміст поняття "предметний урок", з'ясовано його значення у навчально-вихованому процесі початкової школи, методи і прийоми проведення предметних уроків та стан проблеми дослідження в практиці роботи сучасної початкової школи.

На формувальному етапі в навчально-виховний процес початкової загальноосвітньої школи впроваджувалась методика організації і проведення предметних уроків із курсу "Я і Україна. Природознавство" в 3 класі.

На підсумковому етапі узагальнювались й аналізувались результати експериментального дослідження, формулювалися висновки.

Структура дипломної роботи. Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

Загальний обсяг дипломної роботи - 121 сторінка.

Розділ 1. Теоретичні основи проведення предметних уроків із природознавства
1.1 Предметний урок та його значення у навчально-виховному процесі початкової школи
У процесі навчання природознавства використовується специфічний тип уроку - предметний. Він має свою історію теоретичної розробки в методиці викладання предмета та практичного застосування в початковій школі.

Принципи предметного навчання були розвинуті ще в працях Я.А. Коменського та Й.Г. Песталоцці.

Великий чеський педагог Я.А. Коменський зазначав, що починати навчання треба не зі словесного тлумачення про предмети, а з реального спостереження за ними, і тільки після ознайомлення з предметом може йти мова про нього, потрібно вчити так, щоб люди, наскільки це можливо, набули знань не тільки з книг, але з неба й землі, з дубів та з буків, тобто знали і вивчали самі предмети.

Ідея предметного навчання природознавства в Росії належала академіку, професору вчительської семінарії В.Ф. Зуєву. У 1786 році ним було видано підручник "Нариси природної історії", в якому методика викладання природознавства відповідала таким основним концептуальним положенням, близьким до традиційного класичного дидактичного напряму Я.А. Коменського:

вчитель повинен дотримуватися принципу наочності: акцент на вивчення натуральних об'єктів - під час розповіді про який-небудь предмет вчитель показує його в натурі, в крайньому випадку замінює їх наочними посібниками (малюнками), тобто предметна наочність оцінювалась вище графічної;

не слід обмежуватися рамками підручника, а проводити практичні роботи з натуральними предметами, заняття з географічною картою, екскурсії в природу, вести навчання на основі наочності й предметності, шляхом живої співбесіди з дітьми;

використовувати самостійну роботу учнів, а саме по розпізнаванню об'єктів природи та описанню їх своїми словами [25].

Немало уваги предметному навчанню приділяв К.Д. Ушинський. Саме за ініціативою К.Д. Ушинського предметний урок, введений у шкільну практику, хоча сам термін і не вживався. На цих уроках під керівництвом учителя діти повинні спостерігати, порівнювати, описувати, обговорювати факти і явища, що спостерігаються, робити висновки і узагальнення та перевіряти їх простими, доступними дослідами. При цьому рекомендувалося вибудовувати їх від простого до складного; будь-який факт мав супроводжуватися висновком; кожний наступний урок мав бути наслідком попереднього і т ін. Вчений зазначав, що предмет, який знаходиться перед очима учня або який дуже вкарбувався в його пам'яті сам по собі, без чужого слова, збуджує в учня думки, виправляє їх, якщо вони непевні, приводить їх у природну, тобто правильну систему.

Вперше у вітчизняній педагогічній літературі термін "предметний урок" був введений О.Я. Гердом у методичному посібнику для учителів "Предметні уроки в початковій школі" (1863 р). Основною метою таких уроків, за словами вченого, є формування у дітей цілісного уявлення про тіла і явища навколишнього світу. Мета досягається за умови безпосереднього сприймання учнями об'єктів природи, аналізу й порівняння здобутих фактів, їх узагальнення і формування необхідних висновків, а також перевірки висновків доступними дослідами.

Ідеї, висловлені О.Я. Гердом, були прогресивними, вони й тепер не утратили свого значення. Під "предметними уроками" О.Я. Герд розумів курс елементарного природознавства в початковій школі "Земля, повітря і вода".

Основоположник російського шкільного природознавства вважав, що вивчення навколишньої природи має бути обов'язковою частиною початкового навчання. Він рекомендував учителям при ознайомленні дітей із предметами природи звертати увагу дітей на різноманітні властивості цих предметів і вчити дітей вивчати предмети природи за допомогою різних органів чуття. О.Я. Герд прагнув до того, щоб знання дітей про природу були конкретними, заснованими на безпосередньому спостереженні.

Страницы: 1, 2, 3, 4