Методика проведення предметних уроків із природознавства - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Методика проведення предметних уроків із природознавства

редметні уроки не можна відокремлювати від інших форм організації навчального процесу. Перш за все, слід підкреслити їх тісний зв'язок з екскурсіями. Більшість предметних уроків проводиться, як правило, після уроків-екскурсій в природу чи на виробництво, під час яких школярі спостерігають за конкретними об'єктами у навколишньому середовищі, мають можливість ознайомитися з предметом вивчення в звичному, природному середовищі, спостерігати його зв'язок з іншими предметами і явищами. Здобуті фактичні знання є опорою у процесі всебічного пізнання об'єкта або явища, виявлення його істотних ознак, властивостей, зв'язків у природі. Отже, від фактів, які діти спостерігали безпосередньо в природі, переходять до вивчення основних властивостей (ознак) конкретних предметів, роблячи потрібні узагальнення та висновки. Наприклад, у 3 класі після екскурсії, під час якої діти знайомляться з корисними копалинами в природі або на виробництві, проводиться предметний урок із теми "Корисні копалини", на якому вивчаються найважливіші для даної місцевості корисні копалини; після проведення екскурсії на поле проводяться предметні уроки із вивчення зернових, овочевих і технічних рослин поля своєї місцевості тощо.

У практиці роботи початкової школи широке поширення отримав досвід проведення предметних уроків на основі екскурсій. Наприклад, предметні уроки про рослини і тварини рідного краю проводяться на матеріалі екскурсій у ліс, на поле. Найбільш раціональна форма зв'язку екскурсії з предметними уроками, запропонована Л.Ф. Мельчоковим [33] може бути виражена так: екскурсія - предметний урок - екскурсія. На першій екскурсії у дітей формується загальне уявлення про ліс і його рослини, на предметному уроці вони проаналізують і вивчать окремі типові види рослин, а на другій екскурсії ознайомляться з більшою кількістю рослин у природній для них обстановці.

Основним методом проведення предметного уроку є спостереження за натуральним об'єктом. Досліди і практичні роботи з роздавальним матеріалом, використання наочних посібників, а також словесні методи навчання, на предметних уроках носять допоміжний характер.

На предметному уроці поряд з аналізом ознак предмета, який досягається в процесі спостережень, дослідів, дій, мають місце синтез, узагальнення і підведення дітей до визначення даного поняття. Це досягається в процесі бесіди і читання тексту підручника.

Вивчення предметів може бути організовано фронтально, групами чи в парі. Частіше використовується фронтальна організація роботи на уроці, коли школярі отримують однакове для всіх завдання і виконують його під безпосереднім керівництвом учителя. Застосовування групових та парних форм роботи виробляє у молодших школярів навички колективної праці, дисциплінує їх. Традиційно робота здійснюється учнями за інструкцією чи алгоритмом, запропонованим учителем (вербальним, візуальним).

Типовою особливістю предметних уроків є поєднання самостійної роботи класу з поясненням учителя. Джерелом знань є практична діяльність самих учнів і проведення його спрямоване на формування певних практичних умінь і творчих дослідницьких навичок. Пояснення вчителя, що передує спостереженню чи постановці досліду, має вступний характер. Його мета - поставити перед учнями завдання уроку, визначити учбові проблеми, які мають бути розв'язані, намітити послідовність самостійної роботи школярів. Учитель не повинен розкривати сутність явищ і закономірностей, які будуть установлені в результаті спостереження чи постановки досліду. В іншому випадку зникне пошуковий характер предметних уроків, в ході яких учні не отримують готові знання, а "відкривають" їх для себе. В ряді випадків діти дублюють роботу учителя: він показує дію, а учні її відтворюють. Після цього проводиться бесіда для вияснення сутності явищ, які спостерігали школярі в процесі роботи.

Л.Ф. Мельчаков [33] виділяє предметні уроки трьох типів:

1) предметні уроки з роздавальним матеріалом. Цей тип уроків цінний самостійною роботою кожного учня, коли об'єкт вивчається в натуральному вигляді (вивчення корисних копалин, рослин тощо);

2) предметні уроки із демонстрацією об'єктів або їх моделей. На цих уроках проводиться колективне спостереження учнями об'єктів чи моделей (знайомство з термометром, планом місцевості, фізичною картою, зразками ґрунту тощо);

3) предметні уроки з дослідами, які проводяться під час вивчення властивостей води, ґрунту, піску, глини.

За характером роботи, що проводиться на уроці, О.Ф. Козіна і О.М. Степанян [30] розрізняють дослідницькі та предметно-практичні заняття, на яких учні оволодівають методикою наукового дослідження.

Навчальна програма вимагає проведення предметних уроків із природознавства в 3 і 4 класах. Зокрема, у 3 класі проводяться предметні уроки з тем "Властивості води-рідини", "Розчинні і нерозчинні речовини", "Корисні копалини", "Ґрунт" тощо; у 4 класі - "Фізична карта півкуль", "Фізична карта України", "Рослини мішаного лісу", "Зернові рослини поля", "Рослини луків", "Овочеві й технічні рослини поля" тощо.

У ряді областей України деякі уроки (наприклад, із теми "Рослини лісу") не можуть бути проведені як предметні, тоді їх потрібно замінити предметним вивченням місцевих рослин (на основі реалізації краєзнавчого принципу).

При проведенні предметних уроків учителю, перш за все, потрібно чітко уявляти собі, яку суму конкретних уявлень і понять він має сформувати в учнів про даний об'єкт. Працюючи з певним предметом, діти перевіряють і уточнюють знання, отримані з різних джерел. Предметні уроки повинні сприяти виробленню практичних умінь і навичок.

1.2 Методика проведення предметних уроків із природознавства в початковій школі
В цілому методика проведення предметних уроків досить складна і вимагає від учителя великої творчості. Створювалась вона протягом тривалого періоду пошуками учителів та методистів-учених. На кожному етапі розвитку школи методика мінялась і удосконалювалась. Цей процес продовжується і в наш час, коли в початковій школі природа вивчається на особливому предметі - природознавство.

Проведення предметних уроків вимагає від учителя значної підготовчої роботи. Учитель ретельно продумує зміст і хід предметного уроку, його навчальне, розвивальне й виховне значення. Слід звернути особливу увагу на підготовку обладнання і натуральних об'єктів до уроку. Учителю необхідно розглянути об'єкти самому, виконати всі види робіт. Якщо на уроці буде проводитися дослід, то учитель заздалегідь повинен його виконати, щоб визначити тривалість і умови його проведення. Все це дозволить точно визначити час для проведення роботи, уникнути труднощів, які можуть при цьому виникнути. Іноді вчитель повинен підготувати інструкцію для проведення самостійної роботи учнів.

Таким чином, вчитель, виходячи з програмного матеріалу, наявності необхідного унаочнення, місцевих природних умов, особливостей класу, визначає вид предметного уроку:

урок із роздавальним матеріалом;

урок із застосуванням лабораторних дослідів;

урок із використанням живих об'єктів та ін.

Учням необхідно давати завдання, щоб вони під час екскурсій збирали різні природні матеріали (корисні копалини; рослини лісу, луків, поля, їх плоди та насіння; комах тощо), та в позаурочний час за завданнями вчителя виготовляли колекції, гербарії та інші наочні посібники.

Після цього вчитель складає план-конспект уроку, в якому визначає навчальну, розвивальну та виховну мету, виділяє етапи уроку, продумує зміст і хід предметного уроку.

Складаючи конспект уроку, учитель повинен чітко визначити:

навчальну, розвивальну та виховну мету даного уроку;

якими вміннями і навичками повинні оволодіти учні на уроці;

що потрібно їм записати і замалювати в зошиті;

розподіл часу за розділами роботи.

Для технічної допомоги вчитель у кожному класі з числа учнів обирає 2-3 асистенти (лаборанти), які допомагають йому підготувати все, що потрібно до уроку і на самому уроці. Для кожної групи учнів матеріал готується на окремих підносах або у ванночках, щоб його швидко можна було роздати під час уроку (відповідно до кількості груп учнів, якщо це групова форма роботи, або парт, якщо це парна форма роботи).

Отже, вчитель повинен забезпечити засвоєння учнями навчального матеріалу, використати урок для виховної роботи, відзначити і виправити недоліки у дослідах, записах, малюнках і в кожній групі, і в класі в цілому. Вчителеві треба завжди бути готовим допомогти учням, коли їм важко виконувати певний вид роботи. Тому він повинен вільно орієнтуватись у матеріалі, ретельно готуватись до уроку.

Досліди, що проводяться на предметних уроках учнями, повинні бути абсолютно нешкідливими. Про правила поводження з приладами і лабораторним обладнанням учитель проводить відповідний інструктаж у класі перед початком роботи.

Готуючись до проведення предметного уроку, вчителю необхідно визначити його структуру, види діяльності учнів із предметом, що вивчається, сформулювати запитання і завдання по темі.

Методику проведення предметних уроків, зазначає Л.Ф. Мельчаков [33] можна виразити в таких поетапних діях:

підготовчі вправи, які готують учнів до сприймання предмета, що вивчається, постановка завдань;

загальний розгляд предмета, виділення при цьому зовнішніх його ознак, його частин, виділення предмета серед інших на основі порівняння з однотипними предметами (встановлення подібності й відмінності);

аналіз виявлених ознак, встановлення зв'язків між ними, узагальнення і висновки;

встановлення значення отриманих знань для практичної діяльності людей;

закріплення і узагальнення набутих знань;

подача домашніх завдань для повторення і поглиблення отриманих знань, а також підготовка дітей до сприймання наступного навчального матеріалу.

Структура предметного уроку дещо відрізняється від структури традиційного комбінованого уроку. На ньому, як правило, не виділяється час для перевірки знань, умінь і навичок учнів, а протягом усього уроку вивчається новий навчальний матеріал. Таким чином, за дидактичною суттю предметний урок є уроком вивчення нового матеріалу. Його основна частина присвячується вивченню нового матеріалу шляхом самостійної роботи молодших школярів, після чого проводиться закріплення й застосування вивченого матеріалу.

Структура предметного уроку визначається на основі аналізу логічної схеми змісту теми уроку і, як зазначають Т.М. Байбара, О.А. Біда, В.М. Пакулова та В.І. Кузнєцова [4; 11; 40], містить такі макроетапи:

І етап. Організація класу до уроку (0,5-1 хв).

II етап. Підсумки спостережень за змінами в природі (2-3 хв).

ІІІ етап. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів. Повідомлення теми, мети і завдань уроку (2-3 хв).

V етап. Вивчення нового навчального матеріалу (15-20 хв).

VІ етап. Закріплення знань, умінь і навичок учнів (15-20 хв).

VІІ етап. Підсумок уроку (1-2 хв).

VІІІ етап. Завдання додому (1-2 хв).

Розглянемо основні етапи предметного уроку.

Актуалізація опорних знань і вмінь учнів. Повідомлення теми, мети і завдань уроку

На цьому етапі проводиться бесіда, метою якої є відновити в пам'яті учнів те, що вони бачили або вивчали раніше, і підготувати їх до свідомого сприймання нового навчального матеріалу.

Важливою на цьому етапі є загальна мотивація діяльності школярів, яка найчастіше націлена на спонукання пізнавального інтересу до об'єкта, бажання пізнати його. З цією метою використовують різні прийоми. Зокрема, за допомогою цікавого фактичного матеріалу, уривків з оповідань, прислів'їв, дослідів демонструється вагомість природного об'єкта для людей, особисто для дитини молодшого шкільного віку, місце і значення в природі, особливості прояву його властивостей та ознак тощо.

Діти повинні сприйняти і усвідомити тему уроку та його завдання, тобто об'єкт, який вивчається, і що саме та в якій послідовності вони дізнаються про нього. Учитель має пояснити дітям практичне значення тієї роботи, яку необхідно здійснити їм під час предметного уроку. Учні повинні знати, навіщо вони виконують цю роботу і на які запитання вони шукають відповіді.

Страницы: 1, 2, 3, 4