Рефераты. Музичне виховання в дитячому садку

p align="left">Для того, щоб навчити дитину слухати музику, розвивати його слухове сприйняття і|та| музичну пам'ять, слід широко використовувати музично-дидактичні ігри ("Буратино", "Упізнай пісню по ритму", "Подумай і|та| дізнайся|взнавай|"). Методика їх розучування має свою специфіку: спочатку діти слухають твір|добуток|, звертаючи увагу на виразні засоби|кошти|; потім запам'ятовують мелодію, під яку діятимуть; на останньому етапі за допомогою вихователя включаються в гру і потім|і тоді| грають самостійно.

Спів

Діти цього віку вже можуть співати виразно, брати дихання між фразами, вимовляти|виголошувати| слова правильно і ясно; співати погоджено|узгоджено|, починати|зачинати| і|та| закінчувати разом, мелодію співати чисто.

Для правильної організації роботи над піснею необхідно|треба| знати можливості|спроможності| і|та| особливості дітей, їх голосовий діапазон і|та| на яких звуках їм зручно співати. У цьому віці діти співають від "до" першої октави до "ля" першої октави. Навчати співу необхідно в сприятливій обстановці: педагог повинен вселяти в них упевненість в тому, що у них усе вийде; що вони можуть і|та| уміють співати виразно і|та| красиво, постійно працювати над чистотою інтонації і|та| звукоутворенням|. При цьому необхідно|треба| налаштовувати дітей на потрібну тональність, проспівувати для зразка|взірця| початкові звуки пісні з|із| наступним|подальшим| їх повтором дітьми. При розучуванні мелодії можна дати її проспувавуння на різні склади: ля, ма|, але|та|, що одночасно сприяє розвитку дикції. Для поліпшення|покращання| артикуляції можна використовувати скоромовки, чотиривірша; вимовлення|вимовляння| шепотом коротких фраз, проспівування куплетів, виконання приспіву групою, а заспіву - сольно.

Коли ускладнено проспівування якого-небудь інтервалу, можна потренувати дітей і|та| використовувати характерну інтонацію для вираженого|виказувати| в пісні художнього образу|зображення|. Наприклад, якщо розучується пісня "Ку - кушечка|", муз. М. Красева, то використовується звуконаслідування "ку-ку".

Необхідно|треба| розвивати дитячу пісенну творчість за допомогою завдань|задавань|: "Заспівай власну колискову|колисанку|", "Допой пісеньку", "Поклич подругу або друга", "Питання і|та| відповіді" і тому подібне

|тощо|

Музично-дидактичні ігри

Музично-дидактичні ігри сприяють розвитку сенсорних здібностей дітей, стимулюють їх на прослуховування|прослухувати| твору|добутку|, пізнавання, порівняння або виділення виразних музичних засобів|коштів| (висота звучання, тембр, динаміка, ритм). В середньому за рік розучується 10-12 ігор, при цьому кожна гра розучується як на заняттях, так і поза|зовні| заняттями. Після того, як гра вивчена дітьми, вона переноситься в самостійну музичну діяльність дітей.

Музично-ритмічні рухи

Діти цього віку вже можуть проявляти|виявляти| самостійність при виконанні танців|танка|, ігор і|та| вправ : починати|зачинати| рухи після вступу, міняти|замінювати| їх залежно від форми , динаміки (голосно|гучно| - тихо), регістра|реєстру| (високий - низький); виконувати рухи погоджено|узгоджено|, дотримуючи заданий темп; передавати ігрові і|та| танцювальні художні образи|зображення|; рухатися|сунути| по кругу|колу|.

На заняттях активно використовуються ігрові методи і|та| прийоми, які допомагають звернути увагу дитини на характер музики, добитися виразнішого і|та| емоційнішого|емоціонального| виконання. Використання яскравої атрибутики супроводить підвищення якості руху, доповнює емоційний|емоціональний| настрій. Наприклад, при виконанні вальсу дітям можна дати в руки кульки, квіти; а російського танцю - хустки|платки|, стрічки та ін.

Навчаючи музично-ритмічним рухам, слід здійснювати індивідуально-диференційований| підхід до дітей. Це дозволяє враховувати можливості|спроможності| кожної дитини і|та| надавати допомогу слабким|слабим| і|та| соромливим.

Дітей п'ятого року життя треба учити|вчити| інсценуванню нескладних пісень, музичних казок, імпровізації танцівГра на дитячих музичних інструментах

Навчання відбувається|походить| систематично на заняттях і|та| в повсякденному житті. Методика навчання грі на будь-якому інструменті складається з|із| наступних|таких| етапів: знайомство з|із| ударними дитячими музичними інструментами (розповідь|оповідання| про історію створення|створіння| кожного інструменту); постановка корпусу, рук; розучування музичного твору|добутку|.

Дітей учать|вчать| тримати інструмент без напруги|напруження|, але|та| міцно. При цьому м'язи кисті руки не мають бути напружені. При грі на ударному інструменті головна|чільна| роль належить кисті руки, хоча - в тій або іншій мірі|ступені| - беруть участь плече і|та| передпліччя. Основним способом звуковиведення| є удар, який складається з|із| декількох фаз, : помах руки, її спрямований|направлений| рух до інструменту, зіткнення з|із| джерелом звуку і|та| відтворення звуку, відскік|відскок| і|та| поворотний рух руки. Дітей слід привчати до постійного слухового контролю, це дозволяє отримувати|одержувати| красивий звук. Розвиток м'язів кистей|пензлів| рук, координація рухів досягаються в результаті|внаслідок| систематичних занять, а уміння виробляються в процесі спеціальних вправ. Необхідно|треба| формувати у дітей інтерес і|та| бажання музичити на дитячих інструментах.

При правильній постановці роботи по музичному розвитку до кінця п'ятого року життя діти можуть висловлювати судження|думки| про музику, оцінювати її і|та| якість співу; у них вже є улюблені|кохані| твори|добутки|; проявляють|виявляють| самостійність при виконанні пісень, танців|танка|; інтерес до колективного співу з|із| супроводом фортепіано, без нього і|та| сприйняттю музики; дізнаються|взнають| мелодії по вступу і|та| ув'язненню|укладенню|; люблять|кохають| ритмічні рухи; у іграх, вправах і|та| танцях|танку| передають характер твору|добутку|; виконують програмні|програмові| танцювальні рухи і|та| можуть використовувати їх у вільному танці.

Старша група (від п'яти до шести років)

Діти з|із| великим інтересом відносяться до занять; у кожної дитини є свій улюблений|коханий| вид діяльності, їх інтереси вже носять стійкий характер. Основна увага приділяється формуванню уміння сприймати і|та| порівнювати різні музичні твори|добутки| подальшому|дальшому| розвитку музичних здібностей. Зміст|вміст| занять ускладнюється: розширюється репертуар і|та| зростають вимоги до якості виконання завдань|задавань|. Тривалість занять складає 25 хвилин|мінути|. Виділяються наступні|такі| розділи|поділи|: слухання музики, виконання (пісні, рухи, гра на дитячих музичних інструментах), творча діяльність.

Слухання музики

Роботу по цьому розділу|поділу| ми рекомендуємо вести по трьох пізнавальних напрямах|направленнях|, кожне з яких має свої цілі і|та| завдання|задачі|.

• Знайомство з|із| жанрами, характером музики : дітям пропонують слухати твори|добутки| контрастного характеру, що допомагає їм зрозуміти почуття|відчуття|, виражені|виказувати| в музиці.

• Знайомство з|із| особливостями твору|добутку| : дітей учать|вчать| розуміти, що музика завжди передає і|та| виражає|виказує| почуття|відчуття|, настрій, переживання|вболівання| людини; педагог і|та| діти спільно прагнуть розповісти|розказувати| про сенс|зміст| твори|добутки|. Так у дитини виробляється індивідуальність суджень|думок| і|та| висловлювань|висловів|. Важливо|поважний|, щоб діти відчули відношення|ставлення| композитора до зображуваних|змальовувати| подій, тому, характеризуючи музичний твір|добуток|, необхідно|треба| детально аналізувати особливості виразних засобів|коштів|, показувати Їх зв'язок із|із| змістом|вмістом|.

• Знайомство з|із| прийомами музичної виразності, основними і|та| супутніми художніми засобами|коштами|, що допомагає дитині усвідомити і|та| сприйняти твір|добуток| в цілому|загалом|. Цілісне сприйняття твору|добутку| залишається одним з основних методів роботи : це дає педагогові можливість|спроможність| учити|вчити| дітей диференційованому сприйняттю музики, тобто|цебто| показувати, як поступово розвивається музично-художній образ|зображення| і|та| яким його бачив і|та| відчував|почував| композитор в процесі творчості. Навички|навики| музичного сприйняття закріплюються, якщо прослуховування|прослухувати| п'єси супроводжується|супроводиться| діями. Наприклад, твір|добуток| для слухання музики "Танець птахів|птиць|", муз. Н. Римского-Корсакова, може супроводжуватися|супроводитися| творчим завданням|задаванням| - зображувати|змальовувати| танець|танок| птахів|птиць| і|та| передати радість прильоту в рідні краї. Сприйняття формується не лише|не тільки| в процесі музичних занять, але і в культурно-дозвільній| діяльності: на святах, під час розваг, відпочинку, спортивних змагань; на заняттях по розвитку мови|промови|, математиці, образотворчій діяльності і|та| т.| д.

Спів

Діти цієї вікової групи, що мають музичний слух|чутку| і|та| голос, вже можуть співати, чисто інтонуючи мелодію, і|та| здатні|здібні| освоїти ряд|низку| співецьких навичок|навиків|. Першоосновою вокального виховання є наслідувальний спів, тому дитині треба показувати хороші|добрі| зразки|взірці| співу, продовжувати учити|вчити| слухати, повторювати почуте; порівнювати свій спів з|із| оригіналом і|та| виправляти недоліки|нестачі|.

Спів педагога повинен відповідати високим вимогам з точки зору|з погляду| вокальної техніки, чистоти інтонації, виразності, образності. Кожен вокальний зразок|взірець| звучить багаторазово|багато разів| і|та| в різноманітних|всіляких| варіантах, тобто|цебто| в різній тональності, різних темпах, у виконанні педагога і|та| добре співаючих дітей.

Музичному керівникові слід дотримуватися ряду|низки| положень|становищ|, вироблених практикою. При першому показі твору|добутку| діти слухають мовчки, зосереджено, не намагаючись|пробувати| наслідувати. Це дає можливість|спроможність| уникнути неправильного співу. Вокальний зразок|взірець| може звучати в двох варіантах: з|із| музичною підтримкою (підіграванням або підспівуванням) або без нього. Постійне підігравання або підспівування педагога заважають|мішають| розвитку слуху|чутки| дітей. Проте|однак| у будь-якому випадку|в будь-якому разі| музична підтримка повинна звучати, не заглушаючи співу самої дитини. В процесі навчання дітей співу потрібні|необхідні| пояснення педагога. При цьому особлива увага приділяється роботі над співецьким диханням, яке має бути спокійним, безшумним, регулюватися музичними фразами, не розриваючи слова. Для вироблення дихання слід використовувати ігрові вправи: понюхай троянду або гвоздику; зроби видих, як би задувши свічку; хто довше гуде (як паровоз або пароплав).

Музичному керівникові слід пам'ятати: у кожної дитини є звуки, які йому зручніше співати природним голосом, - так звані примарні| зони. Найбільш природний діапазон для дітей старшого віку в межах квінти "ре" першої октави - "сі" першої октави. Якщо дитина співає вище або нижче за ці звуки, то у нього втрачається|розгублює| чистота інтонації; необхідно|треба| визначати примарні| зони кожної дитини.

В ході поетапного розучування пісні застосовуються прийоми, які сприяють розвитку голосу і|та| музичних здібностей.

Перший етап навчання включає вступне слово педагога, художній показ, бесіду і|та| повторний показ. Чим яскравіше і|та| емоційніше| проходить|минає| цей етап, тим більшу активність проявляють|виявляють| діти. В ході бесіди вони вчаться відмічати|відзначати| звукові особливості пісні і|та| висловлювати свою думку. І усе це завершується колективним виконанням пісні.

Страницы: 1, 2, 3, 4



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.