1. Підбір діагностичного матеріалу та складання, комплектування діагностичних питань.
2. Визначення стану адаптованості дітей старшого дошкільного віку до подальшого навчання у школі: відбір контрольної та експериментальної групи. Діти пройшли дослідження адаптування до навчання у школі, за розробленою програмою та провелися подальші бесіди і обстеження дітей для фіксування стану адаптованості дітей старшого дошкільного віку з мовленнєвими вадами до навчання у початковій школі, проведено бесіди з батьками.
· На етапі формувального експерименту вирішувались наступні завдання:
Після розподілу дітей на групи, з дітьми проводилися додаткові заняття з логопедом, психологом, робота з батьками, які враховували результати дослідження, передбачали певний індивідуальний підхід щодо всебічного адаптування дітей з порушенням мовлення до навчання у школі, протягом 2-х місяців (з жовтня по листопад), тоді як із дітьми контрольної групи вони не проводилися;
· На етапі узагальнюючо-порівняльному нашого експерименту вирішувались наступні завдання:
1. Проведення повторного розширеного діагностування-опитування дітей у експериментальній групі.
2. Порівняння отриманих результатів.
Проведений теоретичний аналіз проблеми дозволив визначити критерії і психологічні особливості адаптованості до навчання дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення. Термін «критерій» у нашому розумінні це міра для оцінювання дезадаптованості, що виникли в результаті проблем у дитини, наявні у діяльності і не можуть відповідати вимогам норми. Критерії мають допомогти з'ясувати найсуттєвіші зміни, що сталися у поведінці дітей у порівнянні з бажаною нормою і виявити якісні зміни в результаті роботи з ними, який своїм поетапним протіканням забезпечує нормальний подальший розвиток та адаптування і пристосування до умов подальшого навчання у початковій школі.
Для реалізації завдань констатувального експерименту були використані визначені критерії та їх показники. Дослідження особливостей адаптації до навчання у старших дошкільників відбувалося за допомогою серії завдань діагностичних методик, за результатами виконання яких були визначені рівні вираженості проявів.
Для виявлення даних проявів було проведено діагностування за допомогою використання комплексу діагностичних завдань та тестів, що демонструють та дозволяють визначити особливості адаптації до навчання у старших дошкільників що мають порушення мовлення. Нами було складено цю діагностичну програму та апробовано її серед 60 дітей старшого дошкільного віку, що вступили до перших класів для фіксації їхнього адаптивного стану.
Діагностичні завдання для перевірки загального розвитку дитини, її функціональної готовності до систематичного навчання та здатності до вивчення дисциплін відповідно до спеціалізації школи складені згідно з Інструкцією про порядок конкурсного прийому дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів), затвердженою Міністерством освіти і науки України від 19.06.2003 №389, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2003 за №547/7868, та на основі класичних діагностичних методик:
* тестової бесіди, запропонованої С.А. Банковим (визначення ступеня психосоціальної зрілості);
* визначення рівня шкільної зрілості та рівня інтелекту за тестом Керна-Йірасика;
* визначення рівня розумової працездатності за коректурними пробами;
· визначення рівня сприймання і пам'яті;
* Оцінка особливостей мовлення у системі особистісних відносин за Р. Еріксоном.
Зміст комплексу діагностчних завдань адаптації до навчання дітей старшого дошкільного віку складався із серії завдань:
БЛОК 1. Оцінювання психосоціальної зрілості за тестовою бесідою.
1.1. Орієнтування в навколишньому середовищі, запас знань, соціальна зрілість, ставлення до школи.
Мета: встановити контакт з дитиною; здійснити орієнтовне оцінювання загального розумового розвитку дитини, її уявлень про довкілля, рівня сформованості розумових операцій, розвитку зв'язного мовлення, ставлення до школи, соціальної зрілості.
Обладнання: бланк з переліком запитань.
Інструкція: «Зараз ми з тобою познайомимось. Я запитуватиму тебе про те, що ти вже добре знаєш, а ти відповідатимеш».
Хід дослідження:
Завдання 1. Соціальна сфера.
1. Назви своє прізвище, ім'я, по батькові.
2. Назви свою адресу.
3. Скільки тобі років?
4. Ким працює твоя мама?
5. Ким ти хочеш працювати, коли виростеш?
6. Чим ти любиш займатись у вільний час?
Завдання 2. Орієнтація в навколишньому середовищі.
1. Що робить водій, лікар, будівельник, учень?
2. Яка зараз пора року?
3. Яких тварин ти знаєш?
4. Хто більший: корова чи коза?
5. Чим відрізняються білка й кішка?
6. Якого кольору листя восени?
Завдання 3. Ставлення до школи.
1. Чи хочеш ти ходити до школи?
2. Що тобі здається гарним, цікавим у школі?
3. Як, по-твоєму, краще вчитися - удома чи в школі з учителькою?
БЛОК 2. Розумовий і мовленнєвий розвиток.
2.1. Логіка, увага.
Завдання 1.
Елемент коректурних проб, взятий з посібника за ред. Л.Ф. Тихомирова, А.В. Басова «Розвиток логічного мислення дітей».
Мета: з'ясувати обсяг і розподіл, переключення уваги, наявність задатків логічного мислення, навичок лічби; здійснити оцінювання аналітичного сприймання.
Обладнання: коректурні проби - по одному рядку на різні варіанти.
Інструкція: «Зараз я тобі покажу малюнок, ти його розглянеш, а потім даси відповідь на деякі запитання».
1. Які предмети ти бачиш?
2. Скільки їх - полічи.
3. Опиши, будь ласка, ці предмети. (Що це? Зображення однакові чи ні? Якщо зображені живі істоти, то які вони? Який у них настрій?)
4. Чим відрізняється №3 від №4?
5. Скільки малюнків ти бачиш? Полічи. 1-й варіант - свинок з одним вушком?
2- й варіант - дівчаток з білим бантиком?
3- й варіант - дівчаток з чорним волоссям?
4- й варіант - козенят з одним ріжком?
6. На скільки більше малюнків ти бачиш?
1- й варіант - свинок з одним вушком, ніж з двома?
2- й варіант - дівчаток з білим бантиком, ніж з чорним?
3- й варіант - дівчаток з чорним волоссям, ніж з білявим?
4- й варіант - козенят з одним ріжком, ніж з двома?
Завдання 2.
Мета: з'ясувати рівень здатності до розуміння причинно-наслідкових зв'язків у наочній ситуації, образно-логічного мислення; виявити здатність дитини побачити ідентичність форм, тобто сформованість перцептивного аналізу і порівняння.
Обладнання: два однакові кораблики, вирізані з картону, один з яких суцільний, а другий - у вигляді набору деталей, серед яких є й зайві.
Інструкція: «Розглянь уважно кораблик і фігурки, які лежать поруч. З них добери ті, з яких можна скласти такий самий кораблик, склади його».
Можливі такі форми допомоги: пропозиція приміряти деталі; пропозиція перевірити правильність виконаного завдання та виправити помилки, якщо вони є; схвалення правильних дій.
Хід дослідження: Демонструється малюнок.
2.2. Зорове сприймання.
Мета: визначити рівень розвитку зорового аналізу й синтезу, сформованості процесу сприймання - здатності впізнавати предмети, по-різному зображені в просторі, різноманітні форми, розміри; виявити особливості уваги дитини - стійкість, переключення, довільність; визначити рівень загальної обізнаності дитини, її знання про предмети, зображені на малюнку.
Обладнання: картки з намальованими предметами, які накладені один на одного й належать до певної групи (по 7 предметів):
1- й варіант - одяг;
2- й варіант - посуд;
3- й варіант - засоби гігієни;
4- й варіант - фрукти.
Інструкція: «Мені потрібна твоя допомога. У видавництві, замість того, щоб на кожній картці зобразити окремий малюнок, зробили плутанину. Розглянь уважно малюнки й допоможи розібратися, що тут намальовано».
Хід дослідження
1. Назви всі предмети, які ти бачиш на малюнку.
2. Як їх назвати одним словом?
2.3. Мислення, мовлення.
Мета: визначити рівень здатності до розкриття причинно-наслідкових зв'язків у наочно зображеній ситуації; виявити особливості уваги дитини - стійкість, переключення, довільність; визначити рівень сформованості процесу сприймання, тобто здатності впізнавати предмети, по-різному зображені в просторі, різноманітні форми, розміри: з'ясувати особливості мовленнєвого розвитку - словниковий запас, граматичну правильність оформлення висловлювань, активність мовлення (самостійність висловлювань чи завдяки стимуляції).
Обладнання: серія, що складається з 4-х малюнків за певною послідовністю (за змістом):
1- й варіант - «Розумний зайчик»;
2- й варіант - «Кмітлива жабка».
Інструкція: «Розглянь уважно малюнки й виконай те, що я тобі запропоную».
1. Розклади малюнки послідовно.
2. Розкажи по порядку, що намальовано на картинках.
3. Хто виявився героєм твоєї розповіді: 1-й варіант - зайчик; 2-й варіант - жабка.
Завдання 2
Мета: визначити здатність дитини сприймати на слух, розуміти й розкривати причиново-наслідкові зв'язки в оповіданні з підтекстом; з'ясувати рівень сформованості словесно-логічного мислення, навички оперування виключно словесним матеріалом - певними поняттями, уявленнями, що виникають на основі сприймання словесного матеріалу.
Обладнання: стимульний матеріал - оповідання Л. Толстого «Вовк і Коза».
Інструкція: «Зараз я прочитаю невеличке оповідання, ти його уважно послухай».
Вовк і Коза
Вовк бачить - Коза пасеться на горі і не можна йому до неї дістатися, він їй і каже: «Зійшла б ти вниз, тут і місце рівніше, і трава тобі для їжі набагато солодша». А Коза і каже: «Не для того ти, Вовче, мене вниз кличеш, ти не про мою, а про свою їжу дбаєш».
Після прочитаного дитині пропонується відповісти на запитання.
1. Навіщо Вовк кликав Козу?
Якщо відповідь на перше запитання виявляє недостатнє розуміння підтексту, то дитині ставляться допоміжні запитання: «Що їсть вовк?», «Що їсть коза?».
2. Як Коза здогадалась, що Вовк хоче її з'їсти?
2.4. Пам'ять.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
