Результати анкетування були обробленні за допомогою спеціально розробленої авторської комп'ютерної програми .
Методом визначення фізичного здоров'я, фізичної підготовленості та функціонального стану ми обрали комп'ютерну програму комплексної експрес-оцінки «Оберіг», розроблену на кафедрі фізичної реабілітації ЗНУ доцентом кафедри Богдановської Н.В. й професором Маліковим М.В. з соавторами, метод є достатньо інформативним та простим для виконання. Для його проведення необхідно визначити наступні показники: довжина тіла, см; маса тіла, кг; частота серцевих скорочень (ЧСС), уд/хв; артеріальний тиск систолічний та діастолічний (АТс і АТд), мм рт.ст.; життєва ємність легень (ЖЄЛ), мл; час затримки дихання на вдиху (проба Штанге), сек; час затримки дихання на видиху (проба Генче), сек; підйом тулуба з положення лежачи за 60с, раз. Всі отримані в ході медичного тестування первинні дані піддаються обробці на персональному комп'ютері у відповідності зі спеціально розробленими авторами програмою. Розраховуються величини наступних показників: рівень фізичного здоров'я (РФЗ), рівень рухової підготовленості (РРП), рівень функціонального стану серцево-судинної системи (РФС с. с. с), рівень функціонального стану системи зовнішнього дихання (РФЗ з. д), окремих складових цих параметрів з ранжуванням на класи. Ранжування проводиться з урахуванням віку та статі обстежуваного, для чого авторами розроблені відповідні шкали оцінки для кожного показника . У результаті даного аналізу кожен випробуваний одержує визначену кількість балів, на підставі яких робиться висновок про рівень його фізичного здоров'я, функціонального стану серцево - судинної і дихальної систем організму.
Якщо в результаті комп'ютерної обробки даних медичного тестування загальна бальна оцінка випробуваного склала менш 40 балів, то рівень його фізичного здоров'я оцінюється як низький, при 41-55 балах - як нижче середнього, при 56-70 балах - як середній, при 71-85 балах - як вище за середнє, і при результаті від 86 до 100 балів - як високий.
У відповідності до мети і завдань роботи, нами у грудні - березні 2009 - 2010 роках, було проведено дослідження, в якому приймали участь 210 студентів 1 - 4 курсу Запорізького музичного коледжу імені І.П. Майбороди.
Результати були використанні для оцінки стану здоров'я студентської молоді, та аналізу їх функціонального стану.
Захворювання
Хворі, %
дихальної системи
2.1
в цілому
67
Здоров'я студентів за результатами обстеження характеризується як вкрай незадовільне. Порушення здоров'я відмічаються у 67% юнаків i дівчат, в тому числі, захворювання серцево-судинної системи - 22,9%; опоро - рухового апарату - 33%. Таким чином практично здоровими є лише 33% із числа обстеженої молоді.
Згідно з даними обстеження першокурсників за фізкультурними групами, розподілились таким чином ( рис. 3.1).
Рисунок 3.1 Розподіл першокурсників за фізкультурними групами (%)
Згідно з отриманими даними до основної фізкультурної групи відносяться 62,7% обстежених студентів, 7,9% мають показники до підготовчої групи, 25,4% спеціальна група здоров'я, це студенти у стані яких мають функціональні або морфологічні зміни, відхилення після перенесених захворювань чи часто хворіючи, страждаючих хронічними захворюваннями в стадії компенсації, а також з фізичними недоліками, наслідку травм. Решта 4% студентів звільненні від занять фізичної культури в наслідок хронічних захворювань у стадії субкомпенсації.
Ми застосували метод експрес - оцінки фізичного здоров'я, що дозволяє визначити і завчасно прогнозувати можливі не благополучні зміни стану здоров'я студентської молоді (див.табл.3.2).
Таблиця 3.2 Розподіл студентів за рівнями фізичного здоров'я (РФЗ)
РФЗ, %
Низький
нижче середнього
середній
вище середнього
високий
61,8
10,3
21,3
4,3
2,3
Незадовільний рівень фізичного здоров'я (низький та нижче середнього) характерний для 72,1% обстежених студентів. Таким чином явних порушень здоров'я не мають лише 38,2% обстежених студентів. Існує припущення, що поступово відбувається розподіл студентів з поганими та хорошими показниками, які з віком збільшуються створюючи сприятливі умови для формування хронічної патології. Рівень неблагополуч здоров'я студентської молоді можна прогнозувати аналізуючи показники рівня функціонального стану серцево-судинної і дихальної систем.
Таблиця 3.3 Розподіл студентів за рівнями функціонального стану (РФС) серцево-судинної та дихальної систем
низький
серцево-судинна система
3,3
32,1
51,1
13,5
0
дихальна система
59,7
7,3
11,8
11,5
9,7
кардіо-респіраторний блок
31,5
19,55
12,5
4,9
Результати представлені в таб.3.3 показують, що більшість студентів характеризуються незадовільним станом дихальної системи 67%, оскільки оптимальний рівень її функціонування в межах вікової норм визначається лише у 33% обстежуваних хлопців і дівчат. З огляду на те, що показники сердечно - судинною і дихальних систем є най більш інформативними, у виявленні неблагополуччя здоров'я, ми прорахували загальний показник - рівень стану кардіо - респіраторного блоку. Ранжування на рівні відбувалось у балах по стандартній шкалі.
Враховуючи те, що більшість існуючих методів диспансерного і клінічного обстеження, направлені в основному, на діагностику спіцифічних преморбідних станів або нозологічних форм патології, не дозволяють в необхідній мірі розпізнавати і диференціювати донозологічних станів. У зв'язку з цим ми використовували метод скринінг - тестування, що дозволяють виявити початкові ознаки різних захворювань.
Таблиця 3.4 Вірогідність захворювань у першокурсників ЗМУ за результатами скринінг - тестування
Особи з високим ризиком, %
пульмонологічні (П)
кардіоревматичні (К)
гастроентерологічні (Г)
психоневрологічні розлади (ПНР)
в тому числі:
ПНР+П+К+Г
ПНР+П+К
ПНР+П
ПНР+К
П+К
33,3
20,8
2,1
58,3
14,6
6,3
18,9
В цілому:
64,6
Як показано в таблиці 3.4 скринінг - тестування здоров'я студентів, що 64,6% першокурсників мають високий рівень психоневрологічних 58,3%, пульмонологічних 33,3% і кардіоревматологічних захворювань 20,2%. Також ми встановили, що існує кількість студентів які мають дві чи три назологічні форми в різних функціональних систем.
Для більшості обстежених студентів характерні ознаки незадовільного психічного здоров'я, пов'язаного з функціональним порушенням нервової, серцево-судинної і дихальної систем.
Поєднання ряду ознак (переодична субфібрильна температура, не адекватна реакція на не великі фізичні навантаження, швидка втомленість) дозволяє передбачити у котрих студентів наявність синдрому хронічного стомлення (табл. 3.5) На думку В.Н Фролова і Г.Н Дранніка такий стан передує класичному синдрому хронічної втоми, що характерно для більшості дітей та підлітків.
Таблиця 3.5 Ознаки порушення нервової системи студентів
Ознаки
%
Нервозність, безпричинні страхи, часто поганий настрій, постійні сумніви
52,4
Запаморочення, знепритомніння
31,3
Конфліктність (в т.ч. невиправдана впертість в спілкуванні з викладачами)
18,6
Поганий сон
12,1
Швидка втомлюваність, низький рівень засвоєння навчального матеріалу
73,4
Неприємні відчуття в області серця, приступи серцебиття
32,2
Відчуття нехватки повітря
26,3
Періодична субфебрильна температура
16,2
Оніміння кінцівок, пітливість при невеликих фізичних навантаженнях
36,4
Суб'єктивне погіршення здоров'я за останній час
48,6
Охарактеризовані порушення психічного здоров'я у студентів в значній мірі сходні з показниками їх фізичного стану, що дозволяє передбачати взаємообумовленість процесів фізичного і психічного розвитку юнацького організму, зміцнення зв'язку яких здатне підвищити рівень індивідуального здоров'я.
*
Примітка: *- достовірна кореляція (р<0,05)
Рисунок 3.2 - Взаємозв'язок між рівнями неблагополуччя здоров'я (НЗ), фізичного здоров'я (ФЗ), функціонального стану (ФС), серцево-судинної (с.с.с.), дихальної (д.с.) систем та кардіо - респіраторного блоку в цілому (К.Б.)
Показники (табл. 3.6) рівня фізичного здоров'я на пряму залежать від показників рівню функціонального стану дихальної системи і рівню функціонального показника серцево-судинної системи, також рівень не благополуччя зворотним кореляційним зв'язком, пов'язаним з рівнем функціонального стану серцево-судинної і дихальної систем.
Таблиця 3.6 Кореляція між показниками рівня не благополуччя здоров'я функціональних систем
Показники
r
РФЗ і РФС с. с. с
РФЗ і РФС д. с
РФС д. с і РНЗ
РФС с. с. с і РНЗ
РФЗ і РФС к. б
РФС к. б і РНЗ
0,36*
0,42
0,38
0,49
0,35
Для більшої наочності належності показників рівня функціонального стану, отриманих методом скринінг - тестування, ми провели кореляційний аналіз отриманих даних, як видно у таблиці 3.6.
Ми з'ясували, що між рівнями функціонального стану кардіо - респіраторного блоку і фізичного здоров'я існує достовірна кореляція (r=0,49), що дозволяє оперативно контролювати фізичний стан юнаків і дівчат за допомогою модифікованого нами скринінг - тестового методу. Зв'язки середнього та слабкого ступеню спостерігаються поміж у сих показників рівня функціонального стану, це і є прямим доказом того, що метод скринінг - тестування є ефективним і достовірним способом оперативної донозоологічної діагностики.
1. Здоров'я студентів за результатами диспансерного обстеження характеризується як вкрай незадовільне. Порушення здоров'я відмічаються у 67% юнаків і дівчат, втому числі, захворювання серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату - у 22,9 і 33 %відповідно.
2. Незадовільний рівень фізичного здоров'я (низький та нижче середнього) характерний для 72,1% обстежених студентів, а низький рівень функціонального стану серцево-судинної та дихальної системи - для 35,4% і 67% відповідно.
3. Скринінг - тестування здоров'я студентів показало, що 64,6 % першокурсників мають високий рівень психоневрологічних(58,3), пуль монологічних (33,3%) і кардіоревматологічних захворювань (20,2%).
4. Між рівнями функціонального стану кардіораспіраторного блоку і фізичного здоров'я існує достовірна кореляція, що дозволяє оперативно контролювати фізичний стан юнаків і дівчат за допомогою модифікованого нами скринінг - тестового методу.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7