б) іноді примушують;
в) практично ніколи.
6. Якою мірою сформовані у вас основні побутові навички: прибирання постелі, підтримання охайності в кімнаті, дотримання основних вимог до зовнішнього вигляду?
а) в основному сформовані досить стало: регулярно прибираю
постіль, підтримую порядок у кімнаті, охайність щодо одягу;
б) сформовані, але не досить стало;
в) не сформовані.
7. Чи здатні ви самі, без зовнішнього примусу, організувати свій час?
а) здатен;
б) роблю це не регулярно;
в) практично ніколи цього не роблю.
8. Чи можете ви без нагадувань сісти за домашні завдання?
а) практично завжди;
б) тільки іноді;
9. Чи здатні ви протягом кількох тижнів або навіть місяців займатися якоюсь справою?
а) здатний;
б) здатний лише зрідка;
в) не здатний.
10. Чи виявляється у вас інтерес до самовиховання?
а) досить чітко виявляється;
б) виявляється, але час від часу;
в) не виявляється.
11. Чи займаєтеся самовихованням?
а) регулярно намагаюся;
б) час від часу;
в) не займаюся.
12. Чи є у вас якась програма самовиховання?
а) є;
б) певної програми не має, але є деякі накреслення;
в) ніякої програми нема.
13. Чи властива вам звичка доводити свої справи до кінця?
а) так;
б) не всі справи доводжу до кінця;
в) дуже зрідка доводжу до кінця.
14. Чи плануєте ви свій вільний час (особливо на неділю, в канікули) чи дієте, як вдається?
а) найчастіше планую;
б) планую іноді;
в) практично ніколи не планую.
15. Чи вмієте ви стримувати свої почуття?
а) в основному вмію;
б) інколи не стримуюся;
в) як правило, не стримуюся.
16. Чи вмієте ви серйозно та відповідально виконувати завдання, яке самі вважаєте важливим?
а) як правило, вмію;
б) не завжди вмію;
в) не вмію.
17. Чи намагаєтеся ви визначити для себе серйозну життєву мету вибір професії, оволодіння важливими трудовими навичками?
б) намагаюся, але тільки час від часу;
в) не намагаюся.
18. Якщо маєте якусь серйозну мету, чи робите щось для її здійснення?
а) роблю;
б) роблю дуже мало;
в) нічого не роблю.
Підрахуйте, скільки разів ваша відповідь дорівнювала варіантам а, б, в. Сума отриманих балів характеризує вираженість вольових рис характеру. При цьому а) - 2 бали; б) - 1 бал: в) - 0 балів.
Якщо набрано понад 30 балів, то рівень розвитку вольових якостей дуже високий; 25-30 - середній; 10-20 - низький; менше 10 - вольові якості не дістали розвитку.
Знання індивідуальних особливостей необхідне не тільки для того, щоб враховувати їх під час вибору професій, а й для вироблення рівноцінного їм індивідуального стилю діяльності.
Підсумовуючи дослідження, слід відмітити, що в 4 класі рівень розвитку вольових якостей такий:
- високий - 8 учнів;
- середній - 5 учнів;
- низький - 7 учнів;
- вольові якості не дістали розвитку - 2 учні.
Суперечливі судження вольових якостей проявляються тому, що молодші школярі ще слабо орієнтуються в моральних поняттях, їм бракує витримки, цілеспрямованості.
Молодші школярі не мають певного досвіду боротьби за досягнення мети, подолання труднощів і перешкод. Діти ще не вміють обдумувати свої рішення, вони часто залежать від конкретних ситуацій.
Вчитель постійно повинен приділяти увагу формуванню вольових якостей у молодших школярів, використовуючи життєві ситуації самих дітей.
2.4 Результати спостережень вольових якостей у хлопчиків і дівчаток 1 - 3 класів
Побудова сучасної системи освіти на засадах гуманно-особистісного підходу вимагає дослідження низки проблем, серед яких вагоме місце належить проблемі волі і її розвитку. У практиці педагогічної діяльності, вивчаючи волю, здебільшого розглядають підлітковий, ранній юнацький період, бо саме в них є актуальними вирішення проблеми самовдосконалення, самовиховання. Однак для розуміння природи вольових явищ, їх генезис, прогнозування у розвитку постає необхідність їх досліджень на більш ранніх стадіях розвитку, зокрема у молодшому шкільному віці. Потреба всебічного вивчення волі на цьому віковому етапі посилюється тим, що більшість психічних процесів та основних новоутворень цього періоду тісно пов'язані саме з вольовим розвитком особистості, насамперед вольовими якостями, які певною мірою проявляються у вольовому комплексі. Таких якостей у науковій літературі нараховується 14. Метою нашого дослідження було визначити загальні закономірності прояву вольових якостей у молодших школярів та дослідити їх генезис у 1 - 3 кл.
Отримали такі дані:
а) 1 клас є періодом переважної схожості вольових якостей у хлопчиків і дівчаток;
б) у 2 класі зростає інтенсивність їх (якостей) прояву, крім того, виразніше (порівняно з попереднім класом) простежується диференціація за статевою належністю;
в) у 3 класі у дітей обох статей більшість якостей вольового комплексу за динамікою проявів наближається до показників 1 класу Помітніші зрушення у розвитку вольових якостей наприкінці молодшого шкільного віку відбувається у дівчаток. Вважаємо зазначену тенденцію основною причиною наявності у дорослих стійкої ілюзії про відсутність суттєвих зрушень у вольовій сфері молодших школярів.
Хлопчики:
1. Проведений класифікаційний аналіз комплексу вольових якостей показав, що складові комплексу, знаходячись у тісному поєднанні, мають свою неординарність, специфіку в динаміці взаємозв'язку. Характерно, що форми класифікаційних моделей у 1 - 3 кл. подібні між собою, тільки відбувається перехід з рівня на рівень змістових компонентів, що підтверджує зроблений на основі кореляційного аналізу висновок про наявність стійкої ілюзії у дорослих про незначні зміни в розвитку волі у молодшому шкільному віці, а з другого боку, є показником динамічних зв'язків між вольовими якостями, показником того, як за зовнішньою формою незначних змін розгортаються тіньові значущі зрушення у становленні вольової сфери дитячої особистості.
2. Найбільш схожими в комплексі вольових якостей, такими, що важко піддаються виокремленню, є наполегливість і відповідальність (1 кл.), цілеспрямованість і самостійність (2 кл.), ініціативність і відповідальність (3 кл.). Типовою якістю, яка фактично „захована” в комплексі, постає відповідальність, яку лише в 3 кл. можна побачити через призму ініціативності.
3. Дисциплінованість, яка традиційно є предметом уваги педагогів, у 1 кл. пізнається через старанність, у 2 кл. -- через незалежність, а в 3 кл. різко виокремлюється на фоні ініціативності, відповідальності, наполегливості, старанності, цілеспрямованості, активності, для яких постає ієрархом. Таким чином, спостерігається перехід дисциплінованості на роль провідної якості лише у 3 кл. Ми бачимо складний процес вольового становлення, тому ця якість закономірно має суперечливу психологічну природу.
4. У кінці 3 кл. простежується значуща роль тріад „організованість - витримка - старанність” або „організованість - самостійність - незалежність” та дисциплінованість, тобто в будь-якому випадку організованість тут є тим елементом, який визначає наступне вольове становлення особистості.
5. Стабільне скупчення абсолютної кількості вольових якостей за найбільшими ступенями схожості свідчить про схожу зовнішню картину вольового становлення в учнів 1 - 3 кл., чим і зумовлена проблема вивчення особливостей волі, крім того, це доказ того, з якої причини вольові якості комплексу важко піддаються диференціації, причому найскладніше диференціювати тріаду „відповідальність - старанність - цілеспрямованість”, а найлегше - організованість та рішучість.
6. Автономними в розвитку:
у 1-класників є самостійність, організованість, витримка;
у 2-класників - наполегливість, рішучість, активність;
у 3-класників - організованість, рішучість, сміливість.
7. Розвиток волі у хлопчиків розгортається за трьома схожими лініями, напрямок яких визначається якостями-орієнтирами:
а) самостійність (1 кл.) - наполегливість (2 кл.) - організованість (3 кл.);
б) стриманість (1 кл.) - рішучість (2 кл.) - рішучість (3 кл.);
в) витримка (1 кл.) - активність (2 кл.) - сміливість (3 кл.).
Відповідно у кожному класі провідні ядра матимуть такий вигляд:
1 кл. - „самостійність - стриманість - витримка”,
2 кл. - „наполегливість - рішучість - активність”,
3 кл. - „організованість - рішучість - сміливість”.
8. Основні детермінанти вольового розвитку:
1 кл. - наполегливість, відповідальність;
2 кл. - цілеспрямованість, самостійність;
3 кл. - ініціативність, відповідальність.
Результати класифікаційного аналізу комплексу вольових якостей у дівчаток показують, що його складові, знаходячись у тісному взаємозв'язку, мають власну специфіку у побудові класифікаційних дерев, чого немає у хлопчиків. Насамперед, це відмінність класифікаційної моделі 3 кл. на фоні інших. З іншого боку, є подібність класифікаційних моделей 1 - 2 класів. Основні закономірності такі:
1. Найважче піддається виокремленню ініціативність. Знаходячись в основі комплексу, вона визначає перебіг його наступного розвитку, є його фундаментом. Ця якість періодично складає нові пари, що є свідченням її значимості.
2. Вольові якості комплексу скупчені за найбільшими рівнями схожості, що є доказом того, чому вольові якості важко піддаються диференціації, причому найскладніше диференціювати пари „цілеспрямованість - ініціативність” (1 кл.), „ініціативність - самостійність” (2 кл.), „ініціативність - старанність” (3 кл.).
3. Автономними у розвитку 1-класників є дисциплінованість, витримка, активність, у 2-класників - цілеспрямованість, наполегливість, стриманість, у 3-класників - незалежність, витримка, наполегливість .
4. Розвиток волі у дівчаток розгортається за трьома основними сюжетними лініями:
а) дисциплінованість (1 кл.) - цілеспрямованість (2 кл.) - незалежність (3 кл.);
б) витримка (1 кл.) - наполегливість (2 кл.) - витримка (3 кл.);
в) активність (1 кл.) - стриманість (2 кл.) - наполегливість (3 кл.).
Відповідно в кожному класі провідні тріади мають такий вигляд: 1 кл. - цілеспрямованість, ініціативність, 2 кл. - ініціативність, самостійність, 3 кл. - „незалежність - витримка - наполегливість”.
5. Основні детермінанти вольового розвитку: 1 кл. - цілеспрямованість, ініціативність, 2 кл. - ініціативність, самостійність, 3 кл. - ініціативність, старанність.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
