Хто музики і квітів в серці не несе,

Хто цю гармонію зневажити зуміє,

Той просто не живе,

Він просто животіє.

Ліна Костенко

І. Організація мовленнєвої діяльності. Вступне слово учителя.

- Сьогодні ми полинемо в чарівний світ краси - у царство квітів. Яке воно? Як впливає на душу людини? Як людина може ввібрати в себе і подарувати іншим незрівнянну чарівність квітучої краси?

Квіти на землі! їх надто багато. Вони є окрасою нашого життя. Ще здавна українські оселі прикрашають чудові квітники, у яких ростуть високі мальви з різнокольоровими квітами, яскраві чорнобривці, хрещатий

барвінок, жовтогарячі нагідки, червона рута, соняшник. Ці квіти - наші обереги, окраса життя, символ української землі, історія нашого народу.

А як прекрасно вони звучать у віршах українських поетів. (Іванна Савицька «Квіти України».) (Діти читають вірш.)

А у нашому садочку

Квітнуть квіти в холодочку,

Матінка їх доглядає,

Кожний вечір поливає.

Он стоїть, мов на сторожі,

Соняшник стрункий та гожий,

Рожа на драбинці плететься,

Біля неї бджілка в'ється.

Під віконцем пахне м'ята,

Оксамитна, пелехата.

І барвінок невеличкий

На весілля для сестрички.

Незабудки два рядочки

Насторожили листочки,

А на кущику в куточку

Пахнуть китиці бузочку.

Хто лиш гляне, той зрадіє,

Сонечко крізь віти гріє

Щастя в наш садочок лине,

Це ж бо квіти України.

Мабуть, важко знайти людину, яку б не зачарували квіти, намальовані Катериною Василівною Білокур. Ця славнозвісна художниця народилася у день святої великомучениці Катерини 7 грудня 1900 року в глухому українському селі Богданівці на Київщині.

Дитинство було тяжке. Та все ж росла дівчинка чутливою і вразливою, з любов'ю до краси рідного краю, його природи. Особливо закохана була вона в квіти. Саме квітам і присвятила вона свою творчість. Вже пізніше в одному із своїх листів писатиме (читає учитель під музику «Адажіо» з балету «Лілея»): «А як прийде весна, то зазеленіють трави, а потім і квіти зацвітуть! Ой, як глянеш кругом, то та гарна, а та ще краща, а то ще чудовіша, та начебто посміхаються до мене, так, ніби промовляють: «Хто ж нас тоді буде малювати, як ти покинеш?».

То я все на світі забуду, та й знов малюю квіти… бо із квітів картинки красиві. Ой і які ж ви гарні, квіточки мої, діточки, красунечки ви мої. Я на вас ніколи не надивлюся, я на вас не налюбуюся».

Самотужки вчиться грамоти, сама «винаходить» фарби (з бузини, буряка, цибулі, калини).

Першу спробу малювати зробила вугликом з печі на шматі сірого домотканого полотна.

Найтонші пензлі виготовляла сама з вишневої гілочки, бляшанки, з котячої шерсті.

Батьки її були прості селяни. Вони не розуміли, чому в їхньої доньки такий нестримний потяг до малювання. Адже сільське життя повне щоденних клопотів: треба і шити, і прясти, і худобу доглядати, і город порати. Отож, чинили Катрі всілякий опір. Катря згадує (читає учень): «Коли я спробувала дещо малювати, а мої рідні побачили, то й сказали мені, не бери ти цього в голову, бо на це треба розумної голови і великої школи. Та де вже то покинеш те малювання, куди я не йду, що не роблю, а те, що я надумала малювати, ходить за мною, ввижається мені і ніби промовляє, щоб я не кидала, щоб я його малювала».

Усі квіти художниця малювала з натури, виходячи в поле, садок, чи з пам'яті. Кожну квіточку не лише

любила, а й знала. Ходила за 20 км, щоб роздивитися квіточку.

Так з'являються її шедеври «Цар колос», «Квіти за тином», «Квіти на блакитному тлі», які експонуватимуться в Парижі й всесвітньо відомий художник Пабло Пікассо високо оцінить її хист. Весь мистецький Париж визнає її як художницю глибоко національну й напрочуд поетичну.

Тяжкі випробування випали на долю художниці. Але вона з ранніх літ вирішила стати тільки художницею, їй довелося переборювати безліч труднощів. Жила вона дуже бідно. Часто хворіла. Не мала в кого повчитись.

Зимою працювала в холодній нетопленій хаті, де замерзала вода. Важко було купити потрібні фарби. Та ніщо не могло стати їй на заваді. «Квіти я буду малювати й малювати, бо я так люблю над ними працювати, що й слів не знайду», - казала вона. А ще зауважувала, що квіти - це її діточки, це «очі Землі»… Ця велика народна майстриня з її дивовижної краси роботами вчинила героїчний подвиг і стала відомою на весь світ.

- Якою постала перед вами художниця?

II. «Розумова гімнастика».

1. Дописавши букви, ти прочитаєш назви квітів: чорнобривці мальви

барвінок нагідки

2. Знайди у цих реченнях назви квітів. Бережіть емаль ви своїх зубів. Ароматний напій з квітів всім смакує.

III. Знайомство з репродукціями картин художниці; розповідь про них.

Катерини Білокур давно немає серед нас, вона померла в 1961 році, але залишилися на землі її дивокартини.

Ви бачите перед собою прекрасне творіння рук людських. Скільки почуттів вклала художниця в полотно, наче не руками малювала, а серцем. Дивишся на репродукцію картини «Квіти за тином» (1953 р.) і відчуваєш, наче сам стоїш тут, між цими квітами, і не можеш намилуватися цією красою. Так хочеться нахилитися і відчути запах кожної квітки, доторкнутися рукою. їх тут видимо-невидимо.

- А погляньте, які квіти тут є? (Лілеї, півники, чорнобривці, мальви, троянди, нагідки, волошки, жоржини, кручені паничі, ромашки, красоля.)

Вдалині, зліва квіти звуться мальвами, ростуть поміж вікнами, біля тину, край дороги. Зовсім невибагливі. А які ж вони гарні, які ніжні.

Подарувала їм природа світло-рожевий колір, загорнула в м'яке світле листячко. Стоять мальви закутані в туманець, і цим підкреслила художниця їхню ніжність.

- Які квіти є попереду мальв? (Тюльпанчики, темно-бузкові півники, жовтогарячі лілеї.)

Так багато вмістила художниця квітів на такому невеличкому полотні, що ми навіть не можемо всіх перелічити.

На передньому плані тин, що дає змогу глядачеві нібито підійти зовсім близько до квіткового раю й уважно роздивитися кожну рослину окремо. За тином справжня симфонія різноманітних квітів. Художниця навмисне зобразила їх водночас, щоб показати всю красу рідної землі і передати свою велику любов до неї.

Справжнім дивом здається зображене на цій картині розмаїття городніх та польових квітів, омитих вранішньою росою, вигрітих ласкавим сонечком. Це ще невеличкий шматочок мальовничої української землі, де росла талановита художниця.

- Що найбільше привернуло вашу увагу?

— Що вас найбільше вразило і цій репродукції?

— Які почуття пробуджуються у вас, коли ви вдивляєтеся в репродукцію цієї картини?

Майстер пейзажів і натюрмортів Матвій Донцов так оцінив мистецьку витонченість Катерини Білокур: «її обриси такі пререкрасні, а барви такі ніжні, що реально відчуваєш поетичність української квітки».

Спробуємо і ми висловити свої почуття, переживання від юрчості і надбання К. Білокур.

IV. Підготовка і складання творів.

На дошці зачин і кінцівка твору, опорні слова. У кожного з дітей схема-опора ю твору. (З варіанти.)

I варіант - за самостійно дібраним сюжетом (складання власного вірша про квіти);

II варіант - за зачином і кінцівкою;

III варіант - за зачином, питаннями та опорними словами до основної частини, кінцівки.

Усно складають твір «Чарівна краса».

V. Самостійна творча діяльність учнів.

VI. Слухання і редагування творів.

VII. Малювання квітів Чарівно малювала Катерина Білокур. Може і ми спробуємо. Можливо, кожен намалює свою чарівну квітку. Хай вона не буде схожою на справжню, але це буде та квітка, яка живе в вашому маленькому, ніжному, доброму серці.

А тепер беріть пензлики і нехай фарби допомагають вам творити дива.

Звучить «Вальс квітів» П.І. Чайковського. Діти виставляють роботи і розповідають про квіти.

VIII. Підсумок уроку. Заключне слово вчителя.

Ви вчилися на уроці правильно вживати слова і вислови, складаючи твір, передавати свої враження від побаченої репродукції картини. Всі ви добре працювали. А на закінчення я хочу прочитати вам такі рядки:

Чотири речі нам потрібно, щоб невеселих збутись дум:

Здорове тіло, добра вдача, ім'я хороше, світлий ум.

Але коли Всевишній подарує любов до квітів,

Лиш тоді ми зможем дати щастя людям,

Освітимо в життя дорогу їм.

Спасибі вам за роботу.

Домашнє завдання: оформити роботу в свою книжечку творів.

За схожою схемою можна подавати заключні уроки з вивчення різноманітності видів мистецтва. Пропонуємо урок-вікторину у 4 класі.

Тема: Українське образотворче мистецтво

Мета: Ознайомити учнів з багатством українського національного живописного мистецтва. Розвивати естетичні смаки, інтерес до національного мистецтва. Виховувати почуття прекрасного, національну гордість, любов до Вітчизни, високу національну свідомість.

Обладнання. Портрети художників України, ілюстрації про їх життя і творчість, репродукції картин видатних українських художників.

1_й конкурс. Творче завдання

У ході підготовки до проведення заходу кожна з команд-учасниць виконує творче завдання - малює свою картину і під час проведення заходу захищає її.

2_й конкурс. Художники України

На окремому стенді - портрети видатних українських художників. Кожна з команд обирає собі 2-3 портрети і розповідає про життя та творчість зображених на них художників.

3_й конкурс. Вікторина

1. Давньокиївські ікони з кольорового каменю?

(Стеатит)

2. Велике мозаїчне зображення Богоматері Софійського собору?

(Оранта)

3. Перші зразки світського живопису в нашому мистецтві?

(Групові фрескові портрети сім'ї князя Ярослава в Софійському соборі)

4. Який живопис розвивався у XIV-XV ст?

(Станковий і монументальний)

5. Де беруть початок джерела графічного мистецтва?

(У книжковому мистецтві Київської Русі, коли були створені такі шедеври, як «Остромирове євангеліє», «Ізборник Святослава»)

6. Традиційний стародавній вид мистецтва?

(Іконопис)

7. Хто з українських художників збирав речі української старовини?

(Нарбут)

8. Дата зародження портретного та історичного живопису?

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9