9. Основоположник друкарства в Україні?
(Іван Федоров)
10. Хто сприяв появі перших гравюр в Україні?
11. Художній оформлювач «Української абетки» 1917 p.?
(Г. Нарбут)
12. Перше ілюстроване київське видання? («Анфологіян» 1618 p., «Вірші» Касіяна Саковина на похорон Петра Сагайдачного, видані 1622 р.)
13. Коли в Україні досяг значного розвите настінний живопис?
(Друга половина XVII - початок XVIII столітті
14. Чия творчість є новим етапом в історії українського образотворчого мистецтва?
(Т. Шевченка)
15. Якого року указ царського уряду про заборону друкувати книги українською мовою?
4_й конкурс. Розповідь про картину
(На спеціальному стенді вивішуються картини, репродукції видатних українських художників. Кожна з команд вибирає 2-3 картини і розповідає про творчість їх авторів, аналізує картину.
Підведення підсумків конкурсів.
(До проведення заходу доцільно підготувати виставку образотворчих робіт учнів. Між конкурсами слід провести невеличкі розважальні паузи у вигляді виступів шкільної художньої самодіяльності, виступи ВІА, ансамблю тощо).
1.3 Твори образотворчого мистецтва, на основи яких відбувається ознайомлення з творчістю художників
Мета навчання образотворчого мистецтва передбачає ознайомлення не лише з творами мистецтва, але і на їх основі - з творчістю самих митців.
Методика роботи в цьому плані передбачає наступні етапи:
ь вибір твору митця (декількох творів різних періодів життя). Такий вибір варто здійснювати на основі глибинного аналізу та відбирання найбільш цікавих, характерних творів мистецтва того чи іншого автора;
ь первинний аналіз твору з використанням коротких біографічних тез;
ь аналіз зв'язків творчості автора з його життям;
ь загальні висновки по ознайомленню з життєвим і творчим шляхом митця.
Пропонуємо приклад такої роботи на основі уроку образотворчого мистецтва у 4 класі.
Урок-екскурсія до Шевченківських свят
Тема уроку: «Шевченко - художник».
Мета: через репродукції Шевченкових картин, художнє слово осягнути значення живописної спадщини Кобзаря, зацікавити учнів творчістю Шевченка-гравера, новатора офорту, чудового аквареліста; розвивати мовлення, мислення, увагу, вміння аналізувати повідомлення; виховувати повагу і шану до живописної спадщини великого сина України
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Форма уроку: урок-екскурсія.
Обладнання: репродукції картин Шевченка, його портрет, обрамлений вишитим рушником, грамзаписи творів поета, покладених на музику, картки для словникової роботи.
ХІД УРОКУ
(Звучить у грамзаписі пісня на слова Шевченка.)
I. Оголошення теми, мети уроку, запис у зошитах.
II. Вивчення нового матеріалу.
1. Вступне слово вчителя
- Ми з вами знаходимося у невеликій картинній галереї. Наша екскурсія сьогодні незвичайна. Адже проводимо її напередодні дня народження Т.Г. Шевченка - поета, художника, мислителя. Нам інколи здається, що ми так багато про нього знаємо: і про його трагічну долю, і про нескореність духу, і про викуп із кріпацтва… Але, погодьтеся, що він мало відомий нам як художник.
І тому мені б дуже хотілося, щоб ви пізнали ще й Шевченка-гравера, новатора офорту, познайомилися з його живописною спадщиною. А розкажуть нам про творчість Шевченка-художника екскурсоводи (називаю учнів). Наприкінці уроку підіб'ємо підсумки і визначимо, чия ж розповідь була найкращою.
2. Словникова робота
- Щоб краще збагнути повідомлення про роботи Шевченка-художника, запишіть у зошити значення таких слів (слова видрукувані на окремих аркушах і прикріплені на дошці):
Гравюра - вид графіки, в якому зображення є друкованим відбитком з малюнка, витравленого на спеціально підготовленій дошці або пластині.
Графіка - вид образотворчого мистецтва, основним зображувальним засобом якого є однотонний малюнок, виконаний на папері олівцем, пером, пензлем.
Живопис - вид образотворчого мистецтва, що зображує фарбами предмети та явища реальної дійсності.
Офорт - гравюра на міді або цинку з малюнком, протравленим кислотами, а також друкарський відбиток з такої гравюри.
Сепія - малюнок, виконаний натуральною або синтетичною коричневою фарбою, яка стійка щодо дії сонця та повітря.
3. Виставка розпочинає роботу…
(У ході повідомлень демонструються репродукції.)
1_й екскурсовод
Навесні, коли тануть сніги І на рясті просяє веселка, Повні сил і живої снаги, Ми вшановуємо пам'ять Шевченка.
2_й екскурсовод. Пропонуємо вам невелику екскурсію у світ мистецтва, у світ краси, яку залишив нам великий Кобзар.
3_й екскурсовод. Художній хист прокинувся у Тараса Григоровича дуже рано - ще в дитинстві. Цей талант привів Шевченка до Академії художеств, рятував у найтяжчі хвилини життя од відчаю і розпуки. Поетична спадщина Кобзаря налічує понад 240 творів, а живописна - близько 1 200 робіт (олійних картин, акварелей, сепій, офортів, малюнків). Сама вже кількість цих творів свідчить, що малярству Тарас Григорович приділяв велику увагу. Однак за життя поета жоден його сучасник не мав повного уявлення про Шевченка як художника.
1_й екскурсовод. За півроку до смерті Шевченка, 2 вересня 1860 року Рада Академії художеств присвоїла йому звання академіка гравюри. (Він уже не побачив диплома академіка.) Проте на похороні ніхто не згадав про Тараса Григоровича як художника. Які ж були причини цього?
Мистецька спадщина Шевченка довгий час знаходилася у приватних колекціях і не була доступна широким масам. Люди, до яких потрапили роботи художника, часто не уявляли собі їхньої цінності. Недооцінка малярських творів Шевченка пояснюється ще й тим, що він писав не великі полотна, а твори малих розмірів. До того ж, Шевченко був більше графіком, ніж живописцем. Цього не розуміли критики, вони недооцінювали графіку й були переконані, що обставини життя і поезія перешкодили Шевченкові стати великим художником.
2_й екскурсовод. Справжнього визнання мистецька спадщина Тараса Григоровича здобула тільки після 1917 року. Вчені провели величезну дослідницьку роботу. З творчого доробку Шевченка вилучено 257 робіт, які приписувалися йому помилково. 278 робіт не знайдено й досі.
3_й екскурсовод. Як же починався шлях Тараса до живопису? Помітивши неабиякий хист у свого козачка, Енгельгардт законтрактував його на чотири роки майстрові живописного цеху В. Ширяеву, який був декоратором з внутрішнього розпису палаців і театрів. Завдяки сумлінному навчанню і наполегливості Тарас оволодів ремеслом і перевершив майстерність свого вчителя. Під час одного із своїх «сеансів» у Літньому саду в Петербурзі він зустрів Івана Максимовича Сошенка. На той час Сошенко був бідним студентом Академії художеств. Їхня зустріч відбулася 1835 року. Від часу знайомства і до викупу Шевченка із кріпацтва друзі ділили останній шматок хліба й останню копійчину. Саме художник Сошенко допомагав своєму другові оволодівати таємницями живопису, давав йому гравюри для копіювання, папір, олівці.
4_й екскурсовод. Про цей період творчості Тараса до нас промовляють його рисунки: «Смерть Лукреції», «Смерть Вергінії», «Олександр Македонський виявляє довір'я своєму лікареві Філіппу». На жаль, у нас немає можливості їх показати, Проте саме вони є першими відомими роботами Шевченка. Про знайомство Тараса Григоровича з професором Петербурзької Академії художеств Карлом Брюловим розповідає картина Меліхова «Молодий Тарас Шевченко у К. Брюллова».
Завдяки допомозі видатних діячів української і російської культур К. Брюллова, В.А. Жуковського, О.Г. Венеціанова, В. Григоровича, Є.П. Гребінки Тарас здобув довгоочікувану волю. Пригадуєте, мабуть, що Шевченко був викуплений із кріпацької неволі на вилучені за портрет Жуковського, написаний Брюлловим, гроші (2500 крб.).
5_й екскурсовод. Незабаром Шевченко став улюбленим учнем Карла Брюллова. Юнак постійно користувався його бібліотекою, майстернею, деякий час мешкав там.
Навесні 1839 року за успіхи з рисунка Тарас був нагороджений Радою Академії срібною медаллю другого ступеня. 1840 року за першу живописну спробу - картину «Хлопець-жебрак, що дає хліб собаці» Шевченко був удруге нагороджений срібною медаллю. Проте, нажаль, картина ця не збереглася. Але є картина «Циганка-ворожка», за яку митець одержав утретє срібну медаль.
6_й екскурсовод. Це полотно хтось придбав. Подальша його доля не відома - зберігся лише акварельний малюнок під цією назвою. Під розлогим кленом стоїть дівчина-селянка у святковому вбранні.
Праву руку вона простягла циганці. Лівою тримає щось загорнуте у фартух. Зосереджене обличчя дівчини звернене у бік глядача: видно, що вона дуже уважно і зі страхом вслухається у слова ворожки. Постать же циганки подано лише до половини, вона стоїть за якоюсь кам'яною стіною, можливо, огорожею панського саду. На плечах смугасте рядно, а за стіною - дитина. В одній руці ворожка тримає дівочу руку, в іншій - костур, бо біля ніг дівчини, пильно роздивляючись циганку з циганчам, завмер собака.
1_й екскурсовод. А ось олійний автопортрет Т. Шевченка 1840-1841 pp. Картина овальної форми. У центрі - надзвичайно тонке, одухотворене обличчя юнака, що повернув голову в бік глядача. Темне вбрання контрастує з блідістю обличчя. Високий розумний лоб, проникливий погляд глибоких очей, спрямований на глядача, але заглиблений у себе. Це надає образові таємничості і романтичної піднесеності.
2_й екскурсовод. Безперечно, найвідоміша нам Шевченкова картина - «Катерина» (1842 p., олія), створена за мотивами однойменної' поеми. Давайте пригадаємо рядки із твору.
(Учень читає уривок із поеми «Катерина».)
Художник зобразив Катерину босою на тлі типового українського пейзажу: сільська околиця з безкраїм степом, курінь, біля якого сидить селянин-ложкар, віддалік височить козацька могила з вітряком. На вродливому обличчі дівчини - вираз глибокої образи, сорому і водночас покірності. Постать дівчини освітлена яскравим сонцем. На другому плані картини, затемненому, зображений на коні спокусник-офіцер. Злодійкувато оглядаючись, він пришпорює коня, щоб втекти. Як і в поемі, на картині краса дівчини протиставляється тяжкій її долі. Голівка опущена, припухлі губи аж ніби тремтять, очі заплакані. Дівчина повільно йде, низько схиливши голову, трохи підібравши запаску, щоб приховати від людей свою ганьбу.
Художник відтворив лише один момент із життя Катерини - її розлуку з коханим.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
