Порівняльний аналіз нормативного регулювання підготовки кадрів міліції (поліції) України та Європейських країн - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Порівняльний аналіз нормативного регулювання підготовки кадрів міліції (поліції) України та Європейських країн

рограма навчання королівської школи жандармерії Бельгії зорієнтована головним чином на вивчення загальноосвітніх предметів (викладаються іноземні мови, ведення кореспонденції на французькій мові, канцелярська техніка і інформатика). Крім цього велика увага приділяється вивченню предметів, які мають безпосереднє відношення до майбутньої сфери діяльності слухачів, серед яких право, судова медицина, професійна етика, профілактика злочинності серед неповнолітніх, дорожнє законодавство, на зайняття спортом і фізичною культурою відводиться 15% навчального часу, для ознайомлення з діяльністю поліції слухачі направляються на двотижневе стажування в один із поліцейських органів країни. Весь навчальний процес, що передбачає від 470 до 490 годин, в королівській школі жандармерії поділено на 9 модулів, по закінченню першого півроку навчання проводиться стажування слухача в практичних органах. За дворічний термін навчання слухачі 3 рази направляється в практичні органи (адміністративні, судові), щоб закріпити нещодавно здобуті теоретичні знання та прийняти участь спеціальних операціях.

В останні роки західна преса все частіше піднімає питання про незадовільну підготовку поліцейських кадрів зокрема, висловлюються скарги на не відповідність навчальних програм поліцейських шкіл і центрів підготовки. Усунення цього недоліку потребує з точки зору багатьох фахівців перебудови всього навчального процесу, переорієнтацію його на практичні проблеми, на підготовку компетентних співробітників правоохоронних органів, працюючих в складних криміногенних умовах.

Враховуючи ці потреби, командування королівської школи жандармерії Бельгії внесло зміни в навчальний процес. В їх основу були покладені такі принципи:

активна участь слухачів в процесі навчання;

застосування різних методів навчання в цілях підвищення зацікавленості слухачів;

налагодження тісного зв'язку між викладацьким складом і практичними працівниками поліції;

розширене використання сучасних аудіовізуальних засобів

Перш за все школа переоснащена технічно, класи обладнані сучасними засобами навчання, створені центри практичної підготовки і аудіовізуальних засобів, а також група їх стандартизації. Крім того були розроблені нові і переглянуті старі навчальні посібники. Викладачі пройшли перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації. Були поліпшені методи оцінки знань слухачів. Разом з переробкою навчальних програм, змінились і методи навчання. Напрямок зроблений на максимальну ілюстрацію навчального матеріалу прикладами із практики, оцінку знань на підставі досвіду роботи поліції і розширення застосування технічних засобів навчання.

Почавши з показу слайдів для ілюстрацій окремих положень теми, викладачі поступово перейшли до використання телевізійних засобів, що корінним чином змінило весь процес навчання. Досвід показав, що слухачі, працюючи з аудіовізуальними засобами, значно краще засвоюють навчальний матеріал, проявляють більшу зацікавленість до занять, отримують можливість більш реально уявляти собі зміст майбутніх обов'язків. Впровадження телевізійних засобів дозволяє скоротити термін проходження матеріалу, що дає можливість викладачу підібрати індивідуальний підхід до підготовки слухачів, краще оцінити їх здібності, подати матеріал у короткий, дохідливій для запам'ятовування формі, швидко повторити найбільш складні і важкі положення навчальної програми. Практика показала, що матеріал по таких темах програми як оперативні заходи, патрульна служба, проведення опитування, обшуків, методи слідкування, надання першочергової допомоги, самозахист і застосування зброї, який вивчається за допомогою телевізійних засобів засвоюється слухачами значно краще. Навчальні фільми створені аудіовізуальним центром при королівській школі жандармерії розсилається всім поліцейським відділенням. Теми фільмів охоплюють різні сторони діяльності поліції: обшук, застосування наручників, затримання з ордером і без ордера на арешт, перевезення заарештованих, різниця між самозахистом і законним застосуванням зброї і багато іншого.

Більш широко використовуються телевізійні засоби при підготовці особового складу спеціальних підрозділів бельгійської поліції їх співробітники займаються стрілецькою підготовкою в так званих телетирах, де на екранах-мішенях виникають різні гострі ситуації, що потребують застосування зброї. Після пострілу зображення зупиняється, що дає можливість стрільцю перевірити його реакції і влучність пострілу. Такі телетири вже створені у Брюсселі, Антверпені і Шарлеруа.

Таким чином, основним фактором, що забезпечує прогресивний розвиток поліції в країнах Західної Європи (Німеччина, Бельгія) є освітній і культурний рівень поліцейських, а поліцейська освіта розглядається як могутній резерв підвищення ефективності поліцейської діяльності. Як бачимо, до навчання поліцейських у Німеччині відносяться дуже серйозно. У Бельгії поліцейська освіта орієнтована на практичні проблеми поліцейської діяльності, на підготовку компетентних співробітників правоохоронних органів, працюючих в складних криміногенних умовах, поліцейська школа переоснащена технічно, класи обладнані сучасними засобами навчання, створені центри практичної підготовки і аудіовізуальних засобів, а також група їх стандартизації.

Отже, під впливом сукупності різних політичних, історичних, соціально-педагогічних і інших факторів у різних країнах складалися різноманітні педагогічні моделі системи поліцейської освіти, які мають як спільні так і відмінні риси характерні для кожної країни. Зміст же професійної поліцейської освіти визначається: цілями і рівнем розвитку суспільства і держави; роллю поліції в суспільстві; розвитком законодавства, науки і техніки; вимогами і службовими задачами конкретної правоохоронної діяльності; педагогічними теоріями змісту освіти (теорії дидактичного утилітаризму, гуманістичної освіти, особисто-орієнтованої освіти і таке інше) і іншими факторами.

Отже, вирішення завдань, направлених на побудову в Україні правової держави, неможливе без широкого використання всього позитивного, що накопичено в цій сфері не тільки вітчизняною, але й зарубіжною теорією і практикою.

Висновки
В результаті проведено дослідження, виконаного на основі чинного законодавства України, Німеччини та Бельгії, практики його застосування, теоретичного осмислення ряду наукових праць з різних галузей знань, сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення змісту відомчої освіти персоналу органів внутрішніх справ України. Основні з них такі:

1. Положення щодо мети, завдань та змісту освіти:

систематизація державних освітніх стандартів. Доцільно розробити типову освітньо-кваліфікаційну характеристику підготовки працівників в закладах освіти Міністерства внутрішніх справ України. Розробка такого нормативно-правового акту сприятиме уніфікації й стандартизації відповідних освітянських документів, сприятиме підвищенню якості підготовки висококваліфікованих фахівців правоохоронної справи. Типова освітньо-кваліфікаційна характеристика повинна містити наступні розділи: загальні відомості; характеристики сфери і об'єктів діяльності випускників; професійно-ділові, особистісні і моральні якості; освітньо-кваліфікаційні вимоги випускників; завдання вищого навчального закладу до поглибленої підготовки спеціалістів; основні види та завдання професійної діяльності; атестація випускників; структура освітньо-професійної програми; нормативна частина змісту освіти; вибіркові навчальні дисципліни; відповідальність за якість освітньої та професійної підготовки випускників. Необхідно прискорити роботу по розробці освітньо-професійних програм підготовки спеціалістів це упорядкує процес розробки усієї системи нормативно-методичних документів, покликаних забезпечити здійснення навчально-виховного процесу в відомчих закладах освіти. Основними структурними розділами освітньо-професійної програми мають бути наступні: галузь використання, нормативні посилання, позначення і скорочення, розподіл змісту освітньо-професійної програми та максимальний навчальний час за циклами підготовки, нормативна частина змісту освітньо-професійної програми, рекомендований перелік навчальних дисциплін, державна атестація курсанта (слухача);

надання права вищим відомчим навчальним закладам самостійно визначати зміст навчальних курсів у відповідності з державними освітніми стандартами;

забезпечення за допомогою змісту навчання загальної і професійної культури суспільства, адекватної світовому рівню, формування в курсантів світогляду, що відповідає сучасному рівню знань.

2. Положення щодо організації навчання:

встановлення ступеневої вищої освіти на базі початкової підготовки осіб, що отримали кваліфікаційний рівень „міліціонер". Перший ступінь. Здійснюється навчальними закладами ІІ-ІІІ рівнів акредитації. Після закінчення навчання слухачі здають відповідні екзамени і отримують диплом молодшого спеціаліста. Другий ступінь здійснюється навчальними закладами ІV рівня акредитації. Після закінчення навчання і здачі відповідних екзаменів слухачі отримують диплом спеціаліста. Третій ступінь здійснюється Національною академією внутрішніх справ України з виключним правом підготовки управлінських кадрів (начальники структурних служб та підрозділів системи МВС), слухачі отримують диплом магістра. Під час навчання на всіх рівнях ступеневої підготовки курсанти (слухачі) в обов'язковому порядку повинні проходити практику з обраних спеціальностей в практичних підрозділах органів внутрішніх справ. Термін практики не менше 20% від запланованого навчання;

підготовка кадрів у даних навчальних закладах повинна переорієнтуватися і відійти від репродуктивних методів, від дублювання навчальних методів. Навчально-виховний процес потребує більш широкого застосування інтерактивних методів навчання, ділових ігор тощо.

Особливий інтерес представляє для нас правовий і організаційний досвід у сфері підготовки кадрів поліції країн Західної Європи, на прикладі Німеччини та Бельгії. На сьогодні наші знання і застосування досвіду звичайно є недостатніми. Разом з тим Україна і західноєвропейські країни змушені вирішувати чимало схожих проблем, пов'язаних з підготовкою кадрів для правоохоронних органів, підвищення якості освіти, проблеми пов'язані з підвищенням рівня злочинності, в тому числі організованої, тероризмом, корупцією, наркоманією, проституцією та іншими негативними процесами, які отримали великий розмах в обох суспільних системах.

Список використаних джерел
1. Закон України „Про вищу освіту” // Освіта. - 20-27 лютого 2002 року.

2. Указ Президента України „Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку освіти в Україні" // Освіта, 2001. - № 75-58.

3. Наказ МВС України „Про організацію професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу ОВС України". - №1444 від 25.12.2003.

4. Наказ МВС України „Про затвердження Програми реформування освітянської діяльності МВС України". - №1213 від 20.10.2003.

5. Наказ Міністерства освіти України „Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах". - №161 від 02.06.1993 року.

6. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті. - К.: „Шкільний світ", 2001.

7. Андрущенко В. Стратегії реформування освіти в України: Рекомендації з освітньої політики. - К.: К.І.С., 2003. - 295 с.

8. Беспалько В.П. Проблемы образовательных стандартов в США в России: Педагогика. - 1995. - № 1.

9. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи: Методичний посібник для студентів магістратури. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003. - 316 с.

10. Джуринский А.Н. Сравнительная педагогика: Учебное пособие для студентов средних и высших учебных заведений. - М.: Издат. центр "Академия", 1998.

11. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників органів ВС України. - Київ: НАВС України, 2001.

12. Журавський В.С. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти. - 2003. - 200 с.

13. Колонтаевская И.Ф. Изучение, обобщение и использование зарубежного педагогического опыта профессиональной подготовки специалистов в высших и средних специальных учебных заведениях МВД России. - М. 1995.

14. Корнійчук А.В. Основні напрями впровадження міжнародного досвіду кадрового забезпечення управління в діяльності органів внутрішніх справ України: Магістерська робота / Україна МВС, НАВС. - К., 1999 - 91с.

15. Корсак К.В. Світова вища освіта: порівняння і визнання закордонних кваліфікацій і дипломів: Монографія. - К.: 1997.

16 Проблеми педагогіки вищої школи: Збірник наукових праць. - Одеса: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2003.

17. Полиция (милиция) XXI века. Роль учебных заведений в её формировании. Сборник материалов Х Международной конференции руководителей высших учебных заведений полиции (милиции) стран Центральной и Восточной Европы / МВД Российской Федерации - Академия управления. - М., 2003. - 67 с.

18. Професійна підготовка співробітників поліції в зарубіжних країнах: досвід і можливості його використання. Навчальний посібник. - Українська академія внутрішніх справ. - К, 1995. - 255

19. Степко М.Ф. Болонський процес і навчання впродовж життя. - Х., 2004. - 111 с.

20. Столяренко А.М. Юридическая педагогика. Курс лекций. - М.: Ассоциация авторов и издателей "ТАНДЕМ". Издательство "ЭКМОС", 2000 г. - 496 с.

21. Столяренко А.М. Юридична педагогіка: Курс лекцій. - М., 2000. - С.458.

22. Тимошенко З.І. Болонський процес: модель структури додатку до диплому. - К.: вид. Європейського ін-ту, 2004. - 74 с.

23. Товажнянський Л.Л. Болонський процес: цикли, ступені, кредити. - Х.: НТУ „ХПІ", 2004. - 143 с.

24. Юридическая педагогика: Учебник для студентов вузов, обучающихся по специальности 021100 „Юриспруденція” [Беличева С.А., Беляева Л.И., Буданов А.В. и др.] ; Под. Ред. ДАНА, Закон и право, 2004. - 895 с.

25. Вища освіта: проблеми та перспективи розвитку: Міжнародна АН вищої освіти: Другі академічні читання. - К.: МО України, 1995. - 202 с.

26. Воробець І.В. Освіта дорослих як чинник державотворення // Україна: державніст, історія, перспективи. - І.-Франківськ: Плай, 1999. - С.258 - 264.

27. Каленюк І., Корсак К. Рух Європи до суспільства знань, Болонський процес і Україна // Вища освіта України. - 2004. - №3. - С.22 - 27.

28. Костюченко О. Перспективи вдосконалення банківського законодавства // Право України. - 1998. - С.63.

29. Кравченко Ю.Ф. Освіта і наука в системі МВС: сучасний стан і перспективи розвитку // Матеріали науково-практичної конференції „Становлення, розвиток відомчої освіти та науки, основні напрямки удосконалення підготовки кадрів органів внутрішніх справ України". - Харків, 2000. - 18 січня. - С.10.

30. Сергевнин В.А. Воспитательная и образовательная ориентация новых модулей правоохранительных органов за рубежом // Известия Методического центра профессионального образования и координация научных исследований. - М., 1997, №3. С.118-123.

31. Cohrane R. & Phillips S. The Training of Community Laison Officers // Southgate P. (ed). New Directions in Police Training. - L.: Home Office Research and Planning Unit, 1988. - P.39 - 52.

32. Formation de base du carde d”officiers du service de police integer,structure a deux niveaux: Belgisch staatsland - Moniteur Belge, 2002

33. Shafer K. H. High-Performance Policing for the 21 Centuru // The Police Chief. - 1997. - Nov. - P.23 - 25.

34. Smith H. The Purposes of Higher Education. - N. - Y.: Harper & Brothers, 1955. - P.1.

35. Studienplan fur die einheitliche Ausbildung der Anwarter des hoheren Polizeivollzugsdienstes: Polizei - Fuhrungsakademie Munster, 2003. - 214 S.

36. http://www.galaxy.com.ua/svit/milicia.ua/.

37. http://www.justinian.com.ua/.

Додаток А
Питання та завдання для самоперевірки, вправ та роздумів:

Чому порівняльно-юридична педагогіка називається порівняльною? Яке її завдання та значення в сучасних умовах?

Як необхідно відноситися до зарубіжного досвіду, його оцінка і використання в діяльності правоохоронних органів України? Якими методологічними положеннями необхідно керуватися?

Чи добре ви знаєте положення нормативних актів з питань освіти, що втілюють найбільш коштовне з закордонного досвіду у вітчизняну систему освіти? Спробуйте згадати ці положення.

Визначте, що вам подобається в кожній із трьох основних світових педагогічних шкіл і обґрунтуйте чому, а тепер - що вам не подобається і чому? Яка зі шкіл у вашій підсумковій оцінці віддає перевагу юридичній освіті і професійній підготовці співробітників правоохоронних органів, які її ідеї заслуговують на використання в нашій системі?

Чи згодні ви з тим, що третя модель діяльності правоохоронних органів - модель "служіння суспільству" ("соціального обслуговування"), у більшій мірі відповідає сутності і духу основ правової держави? Якщо "так", то що треба змінити й удосконалити в психології, професійній майстерності і педагогічній культурі співробітників правоохоронних органів України? Які види професійної підготовки треба підсилити, а які ввести в навчально-виховний процес?

Як вам подобається досвід використання в системі підготовки поліцейських Німеччини та Бельгії оригінальних видів навчання? Що, наприклад, необхідно змінити у відомчому навчальному закладі та практичному правоохоронному органі враховуючи закордонний досвід?

Як реалізується за кордоном принцип безперервності освіти (освіти впродовж усього життя)? У нас він теж проголошений, але які міри треба прийняти, щоб кожен працівник міліції хотів би і постійно займався підвищенням рівня свого професіоналізму? Що для цього можна використати з досвіду підготовки поліції Німеччини та Бельгії?

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6