1) розрізняти серед поданих слів прислівники, знати їх основну граматичну ознаку - незмінюваність;
2) ставити до прислівників питання;
3) зв'язувати прислівники з дієсловами в словосполучення;
4) вводити прислівники у речення;
5) поширювати речення найуживанішими прислівниками;
6) добирати до поданого прислівника синоніми й антонім;
7) будувати речення з однорідними прислівниками;
8) пояснювати значення прислівників у тексті;
9) вибирати з-поміж поданих прислівник, який найбільше відповідає змісту речення, тексту.
Метою педагогічного експерименту було виявлення ефективності використання пропонованих вправ та завдань для реалізації принципу наступності при вивченні частин мови у початкових класах. Якість сформованих знань, умінь і навичок учнів експериментального класу порівнювалася із відповідними навичками і вміннями учнів контрольного класу. Відповідно до даних типів умінь ми побудували систему контрольних завдань, спрямованих на визначення особливостей реалізації принципу наступності при вивченні частин мови у початкових класах.
За сформованістю даних умінь визначено три рівні реалізації принципу наступності при вивченні частин мови у початкових класах:
1. Високий - учень правильно вживає частини мови в усному і письмовому мовленні, не допускає тавтології, усвідомлює та практично використовує функції частин мови у мовленні, здійснює аналітико-синтетичну діяльність під час роботи з частинами мови, самостійно і точно вживає засвоєні слова у власному мовленні, розуміє смисл слів, не припускається помилок у їх вживанні, а якщо й припускається, то тут же самостійно їх виправляє.
2. Середній - на відміну від учня з високим рівнем розвитку даних умінь, припускається двох-трьох помилок при опрацюванні частин мови у невеликому тексті і виправляє допущені помилки або самостійно, після деяких роздумів, або після вказівки вчителя. Не досить самостійно використовує різні частини мови у власному мовленні, його знання потребують доповнення і уточнення.
3. Низький - учень при використанні засвоєних частин мови у невеликому тексті помиляється більше трьох разів, не в змозі самостійно виправити свої помилки, а також неправильно усвідомлює функції частин мови у мові і мовленні. Знання учня з проблем частин мови потребують активізації та збагачення. Учень не здатний виправити помилки навіть з допомогою педагога.
Як показали результати експерименту, відповідні уміння і навички, сформовані на основі використання певних вправ і завдань у процесі реалізації принципу наступності при вивченні частин мови, краще розвинені в учнів експериментального класу, ніж в контрольного. Дані результати представлені у таблицях 1-3.
Таблиця 1. Сформованість умінь усвідомлювати функції іменника як частини мови в учнів контрольного та експериментального класів
№ п/п
УМІННЯ
Експериментальний клас
Контрольний клас
1
відносити до іменників слова з абстрактним значенням, які відповідають на питання що?
78%
76%
2
добирати до поданого іменника 2-3 синоніми, антонім
81%
82%
3
розкривати значення (2-3) багатозначного іменника
79%
4
вводити багатозначний іменник в словосполучення, речення (у процесі виконання навчальних вправ)
83%
5
визначати рід і число іменників
87%
6
змінювати іменники за числами і відмінками
86%
7
визначати початкову форму іменника (називний відмінок однини)
84%
77%
8
змінювати в процесі словозміни іменників приголосні [г], [к], [х] перед і на м'які [з'], [ц'], [с']; голосний [і] на [о], [є], відображати ці звукові явища на письмі
89%
9
вживати у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на - а закінчення - и, -і; в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м'який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення - ею; - ем, закінчення -єю в іменниках жіночого роду на -ія; закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й]
91%
10
перевіряти за словником закінчення в родовому і орудному відмінках іменників на - ар, - яр
80%
11
використовувати в мовленні паралельні форми іменників чоловічого роду - назв істот у давальному і місцевому відмінках однини
74%
12
користуватися навчальною таблицею відмінювання іменників у множині у процесі виконання вправ на практичне засвоєння відмінкових закінчень іменників, вживання прийменників з іменниками в окремих відмінках
93%
13
вживати літературні форми закінчень - ах (-ях) іменників у місцевому відмінку множини
Таблиця 2. Сформованість умінь усвідомлювати функції прикметника як частини мови в учнів контрольного та експериментального класів
відносити до прикметників слова, що означають різні ознаки предметів
добирати до поданого прикметника 2-3 синоніми, антонім
пояснювати і вживати в мовленні прикметники в прямому і переносному значеннях у художніх і науково-популярних текстах
змінювати прикметники за числами і в однині за родами
визначати рід і число прикметника за родом зв'язаного з ним іменника та за характерним закінченням
користуватися таблицею відмінювання прикметників, поданою в підручнику, у процесі виконання вправ на засвоєння відмінкових закінчень прикметників
зіставляти і розрізнювати відмінкові закінчення прикметників з орієнтацією на твердий і м'який приголосний основи
визначати в процесі виконання навчальних вправ відмінки прикметників за відмінками іменників (на основі встановлення зв'язку слів у реченні)
будувати, поширювати прості речення однорідними членами речення, вираженими прикметниками
дотримуватися правил вимови і написання прикметників на - ський, - цький, - зький
вживати букву ь для позначення м'якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників
правильно вимовляти і позначати на письмі форми прикметників жіночого роду у давальному і місцевому відмінках, дотримуватися м'якої і пом'якшеної вимови кінцевих приголосних основи прикметників у називному відмінку множини
Таблиця 3. Сформованість умінь усвідомлювати функції дієслова як частини мови в учнів контрольного та експериментального класів
відносити до дієслів слова, що означають різні дії
пояснювати лексичні значення дієслів
добирати дієслова до груп з різними лексичними значеннями
добирати до поданого дієслова 2-3 синоніми, антонім
пояснювати пряме і переносне значення дієслів, 2-3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв'язні висловлювання
будувати речення з однорідними присудками, вираженими дієсловами, за ілюстраціями, мовленнєвими ситуаціями, графічними моделями
використовувати дієслова в навчальних вправах, у текстах розповідного та описового типу
добирати з-поміж поданих дієслів те, що найбільше відповідає мовленнєвій ситуації
уникати одноманітності у використанні дієслів із значенням руху, мовлення та ін.
впізнавати на слух та в письмових текстах неозначену форму дієслова
добирати неозначену форму до дієслів, поданих в інших формах
використовувати неозначену форму у побудові навчальних текстів-інструкцій, порад
визначати час дієслова у реченнях, тексті
14
змінювати дієслова за особами і числами в теперішньому і майбутньому часі за зразком (таблицею)
15
вживати ці дієслівні форми в реченнях і зв'язних висловлюваннях
16
переконструйовувати навчальні тексти шляхом заміни дієслівних форм одну одною відповідно до поставленого завдання
17
визначати дієслова, які належать до І і II дієвідміни з опорою на закінчення в 3-й особі множини
18
використовувати навчальну таблицю для визначення особи дієслів теперішнього і майбутнього часу, їх закінчень у різних особових формах
19
змінювати дієслова минулого часу за родами з опорою на навчальну таблицю та за зразком
20
ставити дієслова минулого часу в потрібну родову форму за питанням що робив? (-ла, - до), що зробив? (-ла, - ло)
21
дотримуватися літературної вимови і правопису дієслів на - ся
22
утворювати і пояснювати (за зразком) значення дієслів на - ся; вживає їх у побудові речень, у зв'язному мовленні
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15