Система вищої освіти в Італії та Іспан - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Система вищої освіти в Італії та Іспан

p align="left">Відповідно до Королівського указу, університетська освіта, після якого видається диплом, дійсний на території всієї країни, становить дипломну освіту й аспірантуру, які становлять два цикли:

· Дипломна освіта: Це перший цикл навчання. Він містить у собі вивчення базових понять і одержання основних знань, які готують до здійснення професійної діяльності. Ступінь видається після успішного закінчення цього першого циклу. Щоб одержати кваліфікацію дипломної освіти, необхідно мати від 180 до 240 заліків. Університети Іспанії через угоди можуть організовувати об'єднані навчальні програми на один дипломний ступінь, де беруть участь два або більше університети. Крім того, можливе підписання угод із закордонними університетами для організації об'єднаних навчальних програм, які передбачають одержання єдиної або подвійної кваліфікації.

· Аспірантура: Другий цикл університетської освіти зосереджений на поглибленому, спеціалізованому або міждисциплінарному навчанні, ціль

його - академічна або професійна спеціалізація або проведення дослідницьких робіт. Після успішного закінчення циклу студент одержує ступінь магістра.

Третій цикл університетської освіти націлений на навчання поглибленого рівня, де вивчаються техніки проведення дослідницьких робіт. Він складається з лекцій, семінарів і іншої діяльності, пов'язаної з дослідницькою діяльністю. Сюди входить підготовка й здача дисертації докторів філософії, що і є основною метою роботи. Після успішного закінчення циклу студент одержує ступінь доктора. Це найвищий рівень університетської освіти. Проходження навчання на цьому рівні підтверджує наявність найвищого академічного ступеня, що надає право викладати й здійснювати дослідницьку діяльність.

У королівський указ включені основні вимоги, засновані на загальних цілях області європейської вищої освіти. А уряд після розгляду пропозицій університетського співтовариства разом із професійними секторами, офіційними школами й профспілками, а також іншими громадськими організаціями затверджує ступені дипломної освіти, що діють на території всієї держави, а також вимоги до університетських навчальних програм. Цей королівський указ також містить у собі загальні положення, що регулюють присудження вчених ступенів, вартість державної університетської освіти, шкільну страховку, видання нового каталогу офіційних університетських ступенів і т.д.

З іншого боку, Королівський указ від 21 січня 56/2005 про врегулювання офіційної університетської освіти на рівні аспірантури, яку включено в другий і третій цикли діючої системи іспанської університетської освіти. Він був складений відповідно до мети області європейської вищої освіти. Таким чином, університети можуть мати досить гнучку, незалежну від автономної влади й держави, структуру. Вони повинні бути організовані так, щоб відповідати європейському рівню. Так, офіційний магістерський ступінь представлений в університетах Іспанії разом з докторським, за давньою традицією. А цим указом регулюються обидва ступені.

Мета навчання в аспірантурі - спеціалізація академічного, професійного або дослідницького вивчення. Це навчання складається із програм на магістерську й докторську ступені. Другий цикл університетської освіти веде до магістерського ступеня й становить у загальному від 60 до 120 заліків. З іншого боку, навчання на докторський ступінь залежить, за великим рахунком, від кожного окремого факультету, який досить вільний у виборі практичних принципів його здійснення. Воно становить один цикл і містить у собі лекції, семінари й будь-яку діяльність, спрямовану на вивчення досліджуваного питання. По закінченні навчання на цьому циклі студент повинен представити дисертацію доктора філософії, що є його власним дослідженням, і захистити її перед п'ятьма членами комісії. Ця комісія - лектори цього циклу.

Королівський указ також визначає правила проведення навчання, які будуть бути гарантією якості освіти.

Новий принцип в обох вищезгаданих указах - наділення університетів автономією високого ступеня, що у свою чергу є серйозним завданням для університетів. Тому що на них лягає серйозна відповідальність і за організацію навчання в аспірантурі.

2. Університет міста Саламанки - один з основних освітніх центрів Іспанії
Офіційною датою початку навчального року, на відміну від України, в Саламанському університеті вважається 19 вересня. При чому особливістю вступної кампанії до цього університету є те, що останні вступні випробування закінчуються 18 вересня, тобто тривають до початку навчального року. Тому 19 вересня багато абітурієнтів ще не знають чи вступили вони, чи ні. Під час навчального року із 180 тис. мешканців міста майже третину становлять студенти. В перший день, подібно до багатьох вузів України, ніхто не навчається, а відбувається лише святкова церемонія. В меморіальній аудиторії імені Ф. Салінаса збираються діячі всіх факультетів, на чолі з ректором, вони одягнені у святкові тоги, при чому для кожного факультету тоги мають різне забарвлення. В кожній аудиторії читають доповідь про підсумки минулого навчального року, а потім першу лекцію - певний аналог уроку світу в українських школах, при чому вести таку лекцію вважається великою честю.

Досить цікавим є ставлення іспанських студентів до книг. Бібліотека Саламанського університету знаходиться на третьому місці після Національної бібліотеки в Мадриді і Ескоріала, у ній знаходиться 2799 манускриптів і 484 першодруковані книги. Іспанські студенти вважають, що справжні знання можна отримати лише з перевіреної часом літератури. У нас же дуже часто більш-менш “вікові" книги списуються до книгосховищ, де просто припадають пилом.

В університеті діє 16 факультетів: мистецтв, біологічний, аграрний, природничих наук, хімії, соціології, юридичний, економічний, педагогічний, фармацевтичний, філологічний, філософський, історико-географічний, медичний, технологічний, перекладу і архівної справи, а також в 10 університетських центрах можна отримати 88 спеціальностей. Тобто тут ми маємо приклад універсалізації університетської вищої освіти. Найбільш знаменитим є філологічний факультет.

Яскравим доказом автономності Саламанського університету є те, що він має власну церкву, в якій відбуваються святкові меси на честь визначних для університетського життя подій. Вінчатися в цій церкві мають право лише ті, хто має безпосереднє відношення до університету.

Менталітет саламанських студентів - практично копія українського. Одне з найулюбленіших прислів`їв іспанських студентів: “Що природою не дано, того в Саламанці не отримаєш”. Кожен свіжеспечений студент повинен взяти участь у “Новотаді" - посвяті в студенти. При цьому новачками одягають на голову пакети і вони мають бігати в них по місту. Потім їх заводять до університету і проводять імітацію работоргівлі - кожен старшокурсник отримує в своє розпорядження на оди-два тижні 3-4 новачки, які мають виконувати всі його дрібні забаганки (збігати за пивом і т.д.). При цьому вони мають знати гімн гуртожитку і відповідати на прізвисько. Але, на відміну від України, ці традиція має історичне коріння. Притаманне саламанським студентам і явище тотемізму. При цьому у якості тотема слугує маленька жаба, яка розташована в хащах старовинного фасаду центрального корпусу. На центральній площі міста Пласа-Майор студенти влаштовують хмільні гуляння і прогулюють пари. Цікаво, що кожний факультет має свій бар на території університету.

Найбільш поширена форма існування студентів - зняття квартири в оренду на кількох осіб. Ціна на кімнату становить 150 євро в місяць, що в 5-6 разів дешевше, ніж в університетському гуртожитку. Гуртожитки в Саламанському університеті поділяються на жіночі та чоловічі, в той же час в Україні в більшості вузах гуртожитки поділяються за факультативним принципом. Ціна окремої кімнати в гуртожитку університету становить 625, 65 євро, що навіть в світлі останнього подорожчання комунальних тарифів є значно вищим, ніж в Україні.

Також діє загальноконтинентальна система оплати академічних годин по тій чи іншій дисципліні. Курси іспанської мови, літератури і культури працюють цілий рік, в широкому часовому діапазоні. В Україні ж подібні курси діють переважно в межах підготовки абітурієнта до вступу. Приймаються слухачі від 17 років, можливий запис по інтернету. Рік навчання обходиться у 500-800 євро, залежно від факультету. Вартість 50 академічних годин - 395 євро, 250 - 1380 євро (3 місяці).

3.Загальна характеристика системи вищої освіти в Італії
3.1 Історичний розвиток університетів Італії

Італійські університети розмножувалися методом.. брунькування. Перший університет у Європі був відкритий у Болоньї в 1088 році, за чотири сотні років до відкриття Колумбом Америки. Фактично він став прабатьком більшості італійських університетів, які були засновані як його відділення. В 1200 році від Болонского університету відокремилися університети в Падуї і Модені, за ними пішли університети Рима, Перуджі, Пізи, Флоренції і Неаполя, які стали окремими навчальними закладами до 1300 року. До 1400 року по цьому ж шляху пішли університети Турина, Парми і Катаньї, до 1500 року - Кальярі, Сассари й Мессіни, а до пам'ятного 1812 року - Палермо і Генуї.

Медицину найкраще вивчати в університеті Салерно, а Болонський університет славиться своїм факультетом права. Тим, хто хоче стати дизайнером, пряма дорога в Європейський інститут дизайну (Istituto Europeo di Design) у Мілані, один з найбільш авторитетних навчальних закладів у даній області.

Премудрості міжнародної економіки, фінансів і менеджменту найкраще осягати в приватній Європейській школі економіки (ESE) або в Школі менеджменту Scuola di Direzione Aziendale Bocconi. До речі, багато навчальних програм у приватних вузах викладають як на італійській, так і на англійській мовах, або тільки на англійській. У Римі є навіть американський університет ім. Джона Кебота, де англійська - основна мова.

3.2 Університетська вища освіта

Іноземні студенти їдуть до Італії доволі охоче. За аналітичними даними італійського держстату близько 35 тис. іноземних студентів навчаються у ВНЗ апенінського півострова і найбільша частка з них (46%) - громадяни європейських держав, що не входять до складу Європейського Союзу.

Система вищої освіти в Італії не відрізняється різноманітністю: абсолютна більшість студентів навчається в університетах. З монополії університетської системи змогли вирватися тільки академії образотворчих мистецтв, консерваторії й два інститути в Пізі, орієнтовані на дослідницьку роботу. В Італії 47 державних університетів і 9 незалежних, що мають державну ліцензію. У них навчається близько 1,5 мільйона студентів і викладають понад 60000 професорів. У Римі зосереджено п'ять університетів, у найбільшому з яких - La Sapienza - навчається близько 200 тисяч студентів.

Через відсутність вступних іспитів у вузи надходить усе більше випускників ліцеїв і виникає проблема їхнього переповнення. У результаті, з 10 студентів, що вступають, тільки 3 одержують диплом.

Італія випускає в 3 рази менше дипломованих фахівців, ніж Англія або Німеччина, тому що в університетах не існує вступних випробувань, і середній рівень студентів невисокий.

Кожний італійський університет має власну систему тестування по мові. Тести звичайно складаються із граматичних питань, перекладу тексту й співбесіди з викладачем.

У приватних вузах багато навчальних програм викладаються як на італійській, так і англійській мовах, або тільки на англійській.

Донедавна для одержання 1-го диплома в Італії (Laurea) було потрібно не менш 4 років навчання. Недавно був уведений 3-річний курс.

Страницы: 1, 2, 3, 4