На наш погляд, дуже суттєвим є той факт, що у системі музичного виховання існують установлені погляди щодо обмеженості (що відповідає примітивності) музичного сприймання і переживання шестирічних дітей: начебто вони спроможні сприймати тільки спеціально для них написані твори. Рівень розвитку емоційної сфери та ранній вияв музичних здібностей дозволяють шестирічкам адекватно змісту сприймати і переживати високохудожні музичні твори, на яких слід розвивати і виховувати інтерес до творчості, до мистецтва (адже дітям не показують „маленьке небо”, „маленьке море” тощо). Відтворювати ж дитина дійсно може „дитячу” музику, але тільки через фізичну, а не музичну обмеженість - малі руки, не сформовані вокальні зв'язки, недосконала моторика.

Крім того, щоб пробудити інтерес учнів до творчості, вчитель повинен використовувати усі методи та засоби для цілісного емоційного сприймання музики різного змісту і жанрів, а також її виражальних засобів. В цьому процесі у дітей буде нагромаджуватись художній досвід, на основі якого будуть виховуватися музичні слухові уявлення, звукообразність, творчі здібності.

Музичний матеріал для сприймання повинен бути невеликим за обсягом. Цікавим і завершеним за змістом. Щоб пересвідчитися в результативності сприймання дітьми музики, можна після прослуховування твору поставити перед ним такі запитання: „Де початок, а де кінець музики?”, „Музика звучала весь час однаково, чи вона змінювалася?” і подібні. Правильна відповідь буде свідчити про сприйняття п'єси вцілому і про можливість помічати зміни в мелодії, гармонії та ритмі, тобто учень уже сприймає драматургію розвитку образу.

Перші твори, з якими починати ознайомлювати учнів повинні бути яскравими, щоб здивувати, захопити їх своєю незвичайністю і красою. Далі поряд з такими творами пропонувати дітям ті, які є в програмі і з якими пов'язане засвоєння учнями певних знань і навичок (В. Косенко, М. Лисенко, Р. Шуман, П. Чайковський та ін.).

При розучуванні пісні необхідно спочатку зорієнтувати школярів на красу мелодії, її розвиток, а пізніше - на відповідність поетичного тексту музичному, а не навпаки (вивчити слова, а потім з ними і мелодію).Це допоможе дітям при театралізації пісні пережити і створити музичний образ, а не поетичний. Коли ж поетичний текст для них зрозумілий, то „власне музика” лишається за межами їх уваги.

Бажано, щоб на перших етапах розвитку творчих здібностей твори дібрані до уроку були більш-менш близькі за настроєм та характером, тобто, щоб не було „розходження” між ладом і характером. Коли ж учні будуть безпомилково визначати настрій (лад) твору, їм варто пропонувати твори, в яких драматургія образу будується на зіткненні настроїв і характеру (твори Л. Ревуцького, Л. Бетховена, М. Лисенка та інші).

Деяким молодшим школярам не під силу визначити характер твору (передати його словесно), але вони інтуїтивно відчувають його. Учитель повинен пропонувати дітям рухатися під музику(танцювати) і спостерігати за рухами, які вони використовують аби втілити характер музики. При цьому учням треба допомагати цими рухами охарактеризувати музику словесно.

На уроках музики в класі повинні бути присутні іграшки (ляльки), які

мають велике значення для 6-літньої дитини. Ці ляльки є частиною домашньої атмосфери, вони „підтримують” дитину у складній емоційній ситуації, розважають і допомагають на уроці(зобразити персонаж чи зіграти в театралізованій грі). Адже іграшки, що разом з дітьми навчаються, помиляються, надають урокові емоційності, цікавості, творчого піднесення.

Розвитку творчих здібностей сприяє надання дітям вільного вибору у всьому, де є для цього можливість і доцільність. Так, для театралізації можна пропонувати не одну пісню, а декілька. Діти можуть послухати їх у виконанні вчителя і обрати з них одну, яка найбільше сподобалася. Ми пропонуємо, щоб пісню для театралізованої гри виконував вчитель, а діти підспівували. Ті, що швидше сприймають - можуть зображати дії персонажів одразу.

Не слід прагнути розучувати всю гру на одному уроці. Ця творча робота триватиме і на наступних, її можна використовувати на перервах чи шкільних святах. Шестирічна дитина одночасно тяжіє до двох видів діяльності: навчальної і ігрової. Навчальна діяльність визріває в надрах ігрової і лише поступово стає провідною. Протягом уроку музики можна ввести до трьох короткочасних ігрових ситуацій чи одної довшої за часом. Важливо не захоплюватися грою і не підпорядковувати нею весь урок.

Для зосередження довільної уваги першокласників, перевагу треба віддавати таким театралізованим іграм, які передбачають участь усіх дітей класу чи його більшості. Так, помітивши, що не всі учні в класі старанно виконують знайому пісню, ми пропонуємо такий прийом: поділити клас на дві групи - „акторів” і „критиків”. „Актори” виконують (пісню, інсценування чи імпровізацію), а „критики” - оцінюють виконання. Це активізує вокально-творчу діяльність дітей, стимулюючи виразність та артистичність.

Часто діти малюють дома чи на уроці ілюстрації до прослуханої чи створеної ними музики. Доцільно вчителям надавати дітям можливість вибору і у творчих завданнях: хтось любить малювати, хтось складати вірші, казки, а ще хтось - ліпити. Кращі малюнки потрібно відбирати і поміщати на виставку в класі. У процесі вільного вибору дитина зростає як особистість. В неї з'являється почуття дорослості, самостійності, зацікавленості в роботі, що є важливим для закріплення бажання займатися творчістю.

Молодші школярі, як відомо, дуже чутливі до естетичного оформлення своєї діяльності, до зовнішньої атрибутики, символіки. Присвоєння учням звань „кращий танцюрист класу”, „майбутній співак”, „головний режисер” та інші активізує їх творчу діяльність, дає змогу вчителю поступово підвищувати вимоги конкретно до кожного.

Важливо також спонукати учнів до щирих послідовних лексично багатих розмірковувань, викликаних почуттями, переживаннями від сприймання музики. Учні охоче доповнюють, розширюють, збагачують відповіді однокласників. Внесення творчого моменту в завдання (самостійно узагальнити, зробити висновок, запропонувати свій варіант тощо) не тільки активізує мислення, а й розвиває здібності до творчості. Наприклад: „Уяви, що ти - Попелюшка. Яку пісню ти б заспівала на балу?”, „Чи є в цьому творі негативні персонажі, як би ти їм допоміг стати кращими?”, „Що стане, коли мажорну п'єсу „Нова лялька” П.Чайковського виконати в мінорі?”.

Під час роботи над оперою доцільно надавати учням можливості для вокальної, танцювальної, творчої імпровізації. Наприклад: Яким радісним, веселим танцем героїв можна б було завершити оперу?” чи придумати танцювальні рухи і підібрати музичні інструменти для супроводу танцю і т.п.

Самостійне створення музичного або іншого супроводу до оповідання, картини, казки (вокальні імпровізації, пластичні рухи), імпровізація та домислювання, колективне створення загадок чи музичних казок - ці та інші форми ігрових ситуацій забезпечують необхідні емоційні умови для творчого розкріпачення і самовираження шестирічної дитини, реалізації нею свого прагнення до дій у певних виявленнях (фарбах, словах, рухах, музичних творах, іграх тощо). А завдання вчителя полягає у тому, щоб навчати дітей, як мінімум, доводити до досконалості будь-яку репродуктивну діяльність, тобто відтворювати чи повторювати красиво те, що створено, задумано іншими (учителем, композитором, товаришами); і, як максимум - створювати щось своє, нове, втілювати в ньому свої уявлення про красу, про мистецтво. Це є важливою вимогою творчої самореалізації особистості учня.

Список використаних джерел

1. Айзенк Г.М. Структура личности. - СПб.: Ювенга. - М., 1999. - 464 с.

2. Ананьев Б.Т. Избранные психологические труды: В 2-х т. т. - М., 1980. -288 с.

3. Андреев В.В. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности. Основы педагогики творчества. - Казань, 1988. - 237 с.

4. Андрушків Б.М. Хліб для розуму. - Тернопіль: Мальви, 1995, - 100 с.

5. Антонова В.В. Музичні ігри, танці і вправи. - К.: Освіта, 1981. - 152 с.

6. Апраксина О.А. К вопросу о диагностике музыкальных способностей // Музыкальное воспитание в школе. - 1985. - Вып. 11. - С. 116.

7. Апраксина О.А. Методика музыкального воспитания в школе: Учебное пособие. - М.: Просвещение, 1983. - 224 с.

8. Артемова Л.В. Вчися граючись. - К.: Томіріс, 1995. - 111 с.

9. Артемова Л.В. Театр і гра. - К.: Томіріс, 2002. - 292 с.

10. Бабанский Ю.К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований. - М.: Педагогіка, 1982. - 189 с.

11. Байбара Т.М. Дидактические условия эффективного использования исследовательского метода в обучении младших учеников. Автореф. Дис. канд. пед. наук. - К., 1988. - 240 с.

12. Баринова М.Н. О развитии творческих способностей ученика. - М.: Музыка, 1961. - 6о с.

13. Барко В.І., Тютюнников А.М. Як визначити творчі здібності дитини. - К., 1991. - 120 с.

14. Белобородова В.К., Ригина Г.С., Алиев Ю.Б. Музыкальное воспитание школьников. М.: Педагогика, 1975.

15. Бернштейн Н.А. О построении движений // Вопросы музыкальной педагогики. - 1980. - № 2. - С. 17-18.

16. Бех І.Н. Виховання особистості: У 2 Кн. Кн. 1: Особистісно-орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади: Навчально-методичне видання. - К.: Либідь, 2003. - 280 с. Кн..2: Особистісно-орієнтований підхід: науково-практичні засади. - К.: Либідь, 2003. - 344 с.

17. Бех І.Н. Гуманістична педагогіка у траєкторії виховання особистості // Виховання і культура. - 2001. - № 1. - С. 9-13.

18. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів. - К.: Вінас, 1987. - 96 с.

19. Библер В.С. Мышление как творчество. - М.: Педагогіка, 1975. - 389 с.

20. Блонский П.П. Избранные педагогические и психологические сочинения: В 2-х т. т. - Т. 1 / Под ред. А. Петровского. - М.: Педагогика, 1979. - 304 с.

21. Богоявленская Д.П. Психология творческих способностей: Учебное Пособие для студентов высших учебных заведений. - М., 2002. - 320 с.

22. Божович Л.И. Избранные психологические труды. - М., 1995. - 240 с.

23. Буц Л.М. Про рухливі ігри. - К.: Вища школа, 1989. - 120 с.

24. Верховинець В.Н. Весняночка. Ігри з піснями для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. - К.: Музична Україна, 1989. - 343 с.

25. Ветлугіна Н.О. Музичний розвиток дитини. - К.: Музична Україна, 1978. 256 с.

26. Вихрущ В.О. Методологія та методика наукового дослідження. - Тернопіль: ТАЙП, 2007. - 222 С.

27. Власюк Є.М. З досвіду використання гри у навчанні // Початкова школа. - 1986. - № 11. - С. 18-20.

28. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте: Психологический почерк. - М.: Просвещение, 1991. - 93 с.

29. Возрастные и индивидуальные особенности младших школьников / Под ред. Д.Б. Ельконина и Т.В. Драгуновой. - М.: Просвещение, 1967. - С. 243-330.

30. Возрастные и индивидуальные различия памяти / Под ред. А.А. Смирновой. - М.: Педагогіка, 1979. - С. 21- 26.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12