невірну відповіді. Вибір однієї із них дозволяє виявити різноманітні недоліки знань у різних студентів. Відповідно до кожної відповіді програмою передбачене своє річище.

Розгалужена програма дозволяє здійснювати систематичні корекції нав-чання, які шкірного разу спрямовані на виправлення припущених помилок. Т-кім чином, у програму закладене адаптацію до індивідуальних особистостей студентів. Розробка розгалуженої програми, особливо складання контрольних запитань та відповідей на них, потребує високої майстерності, великого педа-гогічного досвіду, уміння передбачати логіку мислення студента, глибокого знання навчального матеріалу та найчастіше вживаних помилок і причин їх виникнення.

Найбільш ефективною є адаптована програма, яка реалізується за допомогою спеціальних навчальних пристроїв або сучасних персональних ЕОМ. У цьому випадку розробляється декілька навчальних програм, які різ-няться одна від іншої ступенем деталізації навчального матеріалу, характером викладення, кількістю повторень, прикладами. Навчання починається з про-грами середньої складності. При цьому машині фіксує кількість і характер по-милок, на підставі чого по проходженню декількох доз інформація переводити студента до навчання за програмою або підвищеної, або зниженої складності, чи залишає на вивченні цієї програми.

Адаптивні навчальні програми, що враховують індивідуальні творчі здатності студента, при використанні персонаяших ЕОМ забезпечують перехід від методу вибіркових відповідей до методові діалогу з комп'ютером. У цьому випадку можливо реалізувати не ляше об'єктивний самоконтроль якості зас-воєння навчального матеріалу, ті й отримання консультацій, рекомендацій, пояснень та ін. Адаптивні програми управління отримують широке засто-сування на підставі методів «штучного» інтелекту, які в теперішній година активно розроблюються, а також при використанні психологічної теорії поетапного формування розумової діяльності.

Методи програмованого навчання доцільно розвивати в системі з іншими прогресивними методами. Наприклад, для сприйняття студентами будь-якої проблемної ситуації і її вирішення (проблемне навчання) необхідно викорис-товувати великий обсяг навчальної інформації. Це може забезпечити навчальний пристрій, у пам'ять ЕОМ якого вона закладена. Процес розв'язання проблемної ситуації може здійснюватися за допомогою адаптивної керуючої програми, яка в певній мірі буде дозувати інформацію і контролювати розу-мову діяльність учнів.Дозуванню навчальн інформації передує загальна та ус-тановча частина, а питання самоконтролеві за окремими дозами повинні але-сіті випереджаючий характер.

Методам програмованого навчання належить провідна роль у розробці автоматизованих навчальних пристроїв, які при суцільній комп'ютеризації на-вчального процесу займуть важливе місце в системі підготовки кадрів у галу-зях економіки та управління.

Алгоритмізованє навчання будується на основі розробки відповідних моделій розумових процесів, послідовні розумові дії, що забезпечують успішне рішення програмних задач. В алгоритмізованом навчанні засвоєння знань йде шляхом строго послідовного виконання однієї за інший логічно взаємозалежних операцій. наприклад, можна навчити студентів алгоритмові міркувань при рішенні задач відповідного класу.

5. Модульно-розвиваюче навчання

Одним з підходів до навчання, що визначають його новий напрямок, є модульно-розвиваюче навчання, що створює передумови для найбільше сприятливого комплексного рішення розглянутих задач, що перебувають у да-ний година перед педагогічною практикою.

Семантичний зміст терміна "модульне навчання" зв'язаний з міжна-род-ним словом "модуль" (лат, - modulus),одне зі значень якого -"функ-ціональный вузол".

Модульне навчання у своєму первісному виді зародилося наприкінці шістдесятих років і одержало швидке поширення в англомовних країнах.

Сутність модульного навчання полягає в тому, що що навчається більш чи самостійно цілком самостійно може працювати з запропонованої йому індивідуальною навчальною програмою, що включає в собі цільову програму дій, банк інформації і методичний посібник з досягнення поставлених дидактичних ланцюгів. При цьому функції педагога можуть варіюватися від інформаційно-контролюючої до консультативно-координуючої.

Принципові відмінності модульного навчання від інших систем навчання полягає в наступному:

1) зміст навчання представляється в закінчених, самостійних комплексах - модулях, що одночасно є банком інформації і методичним посібником з його засвоєння;

2) взаємодія педагога і навчається в навчальному процесі осущес-твляется на принципово іншій основі - за допомогою модулів забезпечується усвідомлене самостійне досягнення що навчаються визначеного рівня попередньої підготовленості до кожної педагогічної зустрічі;

3) сама суть модульного навчання вимагає неминучого дотримання паритетних субьект-субьектных взаимоотношении між педагогом і обуча-ющимся в навчальному процесі.

Наступні принципи модульного навчання модульного навчання є:

1) модульность;

2) структуризація змісту навчання на відособлені елементи;

3) динамічність;

4) метод активної діяльності;

5) гнучкість;

6) усвідомлена перспектива;

7) різнобічність методичного консультування;

8) паритетність.

1.Принцип модульности визначає модульний підхід до навчання, що виражається через зміст, організаційні форми і методи навчання. Відповідно до цього принципові навчання будується алі окремим "функціональним вузлам" - модулям.

Реалізація принципові модульности забезпечується наступними педаго-гічними правилами:

- навчальний матеріал варто конструювати таким чином, щоб він у виді модульної чи програми модуля цілком забезпечував досягнення кожним, що навчається поставлених перед ним дидактичних позначок;

- навчальний матеріал, охоплюваний модулем, повинний бути настільки закінченим блоком, щоб існувала можливість конструювання єдиного змісту навчання, що відповідає комплексної, дидактичний мети з окремих модулів;

- відповідно до навчального матеріалу варто інтегрувати різні форми і види навчання, підлеглі досягненню наміченого ланцюга. Таким чином, можна запропонувати наступне визначення модуля:

Модуль - це основний засіб модульного навчання, що є закінченим блоком інформації, а також містить у собі цільову програму дій і методичне керівництво, що забезпечує досягнення поставлених дидактичних цілей.

2. Принцип структуризації змісту навчання на відособлені зяементы вимагає розглядати навчальний матеріал у рамках модуля не тільки як єдину цілісність, спрямовану на рішення інтегрованої дидактичної ланцюга, алі і як має визначену структуру, що складається з відособлених елементів.

При реалізації принципові структуризації змісту навчання на відособлені елементи варто дотримувати наступних педагогічних правил:

- в інтегрованій дидактичній меті варто виділяти структуру приватних цілей;

- досягнення кожної частої мети повинне цілком забезпечуватися навчальним матеріалом шкірного елемента;

-сукупність елементів, що служать для досягненні окремих підмет (часток цілей) однієї інтегрованої дидактичної мети, винний складати один модуль.

3. Принцип динамічності описується наступними педагогічними правилами:

- зміст шкірного елемента і, тім самим, шкірного модуля може чи легко змінюватися доповнюватися;

- конструюючи елементи різних модулів, можна створювати нові модулі;

- модуль повинний представлятися в такій формі, щоб його елементи були легко замінними.

4. Принцип методові активної діяльності вимагає, щоб ті, яких навчають, опанували цим методом на базі системи діючих знань.

При організації принципові методові діяльності:

- мети в модульному навчанні повинні формуватися в термінах методів діяльності (практичної, пізнавальної, розумової) і способів действий;

- для досягнення поставлених цілей можливо і дисциплінарне, і міждисциплінарна побудова змісту модулів;

- навчання повинне організовуватися на основі проблемного підходу до засвоєння знань, щоб забезпечувалося творче відношення до навчання;

- необхідно ясно показувати можливості переносові знань з однієї сфери діяльності в іншу.

5. Принцип гнучкості вимагає побудови модульної програми і, відповідно, модулів таким чином, щоб легко забезпечувалася можливість пристосування змісту навчання і шляхів його засвоєння до індивідуальних потреб тихнув, яких навчають.

При реалізації принципові гнучкості в модульному навчанні необхідно дотримувати наступні педагогічні правили:

- для індивідуалізації змісту навчання за критерієм базової підготовленості необхідно проводити вхідну діагностику знань;

- вхідна діагностика знань винна будуватися таким чином, щоб по її результатах легко можна було побудувати індивідуалізовану структуру конкретного модуля;

- для індивідуалізації змісту навчання виходячи з індивідуалізованих цілей навчання, необхідно проводити аналіз споживи в навчанні з бокові того, якого навчають, чи інших зацікавлених чи осіб організації;

- для індивідуалізації змісту навчання, можна користатися комбінованим критерієм його побудови, що включає базову підготовленість і індивідуалізовані мети навчання, у цьому випадку індивідуалізація винна проводитися двохсхідчасто, починаючи з вхідної діагностики знань і закінчуючи аналізом потреб у навчанні:

- необхідно забезпечувати індивідуальний темп засвоєння;

- методична частина модуля винна будуватися таким чином, щоб забезпечувалася індивідуалізація технології читання,

- необхідно забезпечувати індивідуальний контроль і самоконтроль після досягнення визначеної мети навчання.

6. Принцип усвідомленої перспективи вимагає глибокого розуміння й усвідомлення. Можна затверджувати, що усвідомлення діяльності формує позитивну мотивацію навчання, розвиває пізнавальні інтереси.

- при реалізації принципові усвідомленої перспективи в процесі модульного навчання необхідно представити всю модульну програму, розроблену на тривалий етап навчання (курс, чи рік весь період навчання);

- у модульній програмі необхідно точно вказати комплексний дидактичний ланцюг, що що навчається повинний зрозуміти й усвідомити як особисто значимий і очікуваний результат;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5