У казці "Кирило Кожум'яка" розповідається про те, що біля Києва оселився змій.
Що змій закохався в князівну молоду і виконував всі її бажання. Так князівна дізналась, що є "у Києві над Дніпром" такий чоловік - кожум'яка, який може побороти змія. Вона відіслала додому з голубком цю добру новину і порадила, як краще звернутися до Кожум'яки...
До твору автори підручника наводять такі питання:
У які часи відбувалися події, описані у казці?
Чому Кирило згодився битися із змієм?
Прочитайте рядки казки, в яких показано силу і мужність богатиря.
Перекажіть, як відбувався бій.
До слів поцупить, злинув, благайте доберіть слова, близькі за значенням.
6. Знайдіть уривок із тексту, який стосується змісту малюнка. Таким чином, ми бачимо, що перелічені питання до тексту допомагають нам формувати моральне виховання у молодших школярів. У методичному посібнику ми знаходимо тільки одне запитання, яке відбиває моральність: "Знайти і прочитати в казці ті місця, де Кирило Кожум'яка змальований як людина роботяща, сильна, справедлива, кмітлива. Подати його характеристику." Ми вважаємо, що до цієї казки треба давати більше питань морального змісту, наприклад:
Що треба робити, щоб бути таким, як Кирило Кожум'яка?
Яким народ змальовує Кожум'яку, а яким - змія? Чому їхні образи такі різні? Та інші.
Наступна казка "Про липку й зажерливу бабу". В ній розповідається про діда та бабу. Одного разу послала баба діда до лісу, щоб той вирубав липку, бо нічим було топити. А липка, яку вибрав дід, виявилась чарівною. "Не рубай мене, - каже, - я тобі в пригоді стану!" От баба і вирішила скористатись такою нагодою та здобути собі конячку з возом, нову хату, худобу й птицю, грошей, охорону для себе та хати. Тільки останню бабину вимогу - "треба ще, щоб усі люди в селі були нашими батраками" - липка не виконала, та ще й забрала все, що бажала мати баба.
Простежте за тим, як збільшувалися вимоги баби до липки.
Як ви гадаєте, чому баба не зупинялась у своїх вимогах? До яких пір липка потурала бабиним бажанням? Як ви поясните значення слова "зажерлива"?
А яким у казці показано діда? Свої думки підтверджуйте рядка ми казки.
Яка головна думка казки?
Ми вважаємо, що за допомогою всіх перелічених питань можна здійснювати моральне виховання, а перше питання доречно ставити ще перед першим читанням твору.
У розділі "Зростайте справжніми людьми" на особливу увагу заслуговують такі твори: "їжак і лисиця" (Естонська народна казка), "Коваль щастя" (Казка. А.Саксе), "Помічниця" (М.Конончук).
У казці "їжак і лисиця" розповідається про звірів, які потрапили до вовчої ями. Згодом, лисиця захотіла з'їсти їжака, бо почав їй допікати голод. А їжак запропонував не їсти його, а краще вислухати пораду. Лисиця погодилась та ще й поклялась: "Я присягаюсь тобі у вічній вірності і дружбі, обіцяю завжди виручати тебе з біди", їжачок запропонував, коли близько буде проходити мисливець, треба прикинутися мертвими. Тоді людина обох викине з пастки. Так і зробили.
Після цього з їжаком кілька разів траплялися всякі прикрощі, а лисиця не поспішала на допомогу, не згадувала про дану клятву. Тоді їжак вирішив провчити лиходійку. Знайшов в лісі пастку на лиса та хитрощами заманив туди лисицю.
Назвіть дійових осіб казки. Які вони?
Що запропонував їжачок лисиці? Чи вдалося їм здійснити свій задум?
Чи справедливо їжак покарав лисицю?
Прочитайте прислів'я, які вживають герої казки. Як ви розумієте їх зміст?
Невдячний, кмітливий, розумний, хитрий, справедливий, сором'язливий, працьовитий. Які з цих слів можна використати, розповідаючи про їжачка?
Як по-іншому передати значення таких слів і виразів: благала, чую дихання смерті, заклякла на кістку, нагода по квитатися.
Таким чином, наведені вище питання допомагають нам формувати моральне виховання у молодших школярів. Можна використовувати і друге питання, але краще його доповнити: "Як це характеризує їжака? А лисицю?". Перше питання доречно ставити дітям ще до читання твору.
У казці "Коваль щастя" розповідається про коваля, який тільки-но відкрив власну кузню.
Але люди до нього не поспішали. Тоді коваль вирішив назвати свою кузню "Коваль щастя".
Першим замовником був селянин. Він попросив зробити коваля такий плуг, за яким би не довелося ходити слідом. Навесні плуг був готовий.
Другим замовником був багатій, який хотів отримати такого ключа, яким би тільки він міг відмикати двері комори. Восени ключ був готовий.
Пройшло немало років, посріблилося чорне ковалеве волосся. Одного разу ковалиха питає в свого чоловіка: "Чому ти іншим викував щастя, а собі ні?". Тому коваль вирішив з'ясувати, як поживає селянин, якому він викував плуга, що сам оре та багатій, який отримав ключ щастя. З'ясувалося, що селянин спився і зовсім перестав працювати, а багатій - з'їхав з глузду.
Прочитайте, які замовлення виконав коваль.
Чи здобули замовники коваля щастя? Чому?
Знайдіть в казці слова, що виражають її головну думку?
Знайдіть у казці прислів'я. Поясніть їх зміст.
Поясніть значення вислову "коваль щастя".
Серед перелічених питань на особливу увагу заслуговують друге, третє та четверте питання. Ми вважаємо, що саме ці питання допомагають формувати моральне виховання у молодших школярів. У методичному посібнику до цієї казки наводиться велика кількість питань морального змісту:
Про що міркував коваль?
Який плуг він викував?
Чому незвичним було прохання найбагатшого господаря округи?
Кого ж автор казки вважає ковалем щастя?
Чому коваль вдався до вигадки? Чи був впевнений молодий коваль, що люди після цього прийдуть до нього?
Як він розмірковував над своїм вчинком?
Який висновок можна зробити про першого замовника? Чи приніс щастя цей виріб ковалю і селянинові?
Що відповіла дружина селянина на запитання коваля про плуг щастя, що сам оре?
Дружина селянина в у цьому звинуватила виріб коваля. А ви як гадаєте, хто був справжнім винуватцем?
Як допоміг здобути щастя своєму хазяїну інший виріб коваля - "ключ щастя"? Хто його замовив? Для чого йому був потрібний такий ключ?
Як випробовував господар своє замовлення на членах родини?
Що сказано в казці про долю родини найбагатшого господаря округи?
Чи можна вважати, що ключ щастя допоміг господареві стати ще багатшим? Чому?
Дружина багача звинуватила коваля в тому, що від "про клятого ключа горе та злидні оселилися в їхній хаті". Ви погоджуєтесь з такою думкою?
Назвіть основну причину горя і злиднів багача.
Селянин, який замовив плуг щастя, і багач, що тримав своє майно під замком, - це позитивні чи негативні дійові осо би?
Як ставиться до них сам автор? З чого це видно?
Що схвалюється в казці?
Що можна сказати про коваля.
Таким чином, ми лише можемо додати, що перше питання, яке наводиться у методичному посібнику, краще ставити учням ще перед читанням твору.
Цінність даного твору полягає в тому, що за допомогою наведених питань можна певною мірою здійснювати моральне виховання.
В оповіданні "Помічниця" змальовується дівчинка, яку попросили принести свіжої води в поле, щоб комбайнери втамували спрагу. По дорозі до криниці Наталка зустрічає хлопців - Василька та Тараса. Дівчина їм пропонує разом сходити до криниці за водою, адже вони теж хочуть пити. Та хлопці відмовляються, кажуть, що в них важливіші справи. "Он у полі мій дядько косить. Може нас покатає" - каже Василько.
У полі Наталку зустрічають з радістю, адже вона принесла холодної води тим, хто її найбільше потребував - робітникам, комбайнерам. За таку допомогу її бере з собою покататися водій вантажівки дядько Степан. А Тарас із Василем теж просяться, тільки їх ніхто не бере.
Назвіть дійових осіб оповідання.
Прочитайте, чому Тарас і Василько відмовились допомогти Наталці.
Що сказала про Наталку тітка Марія? Якою ви уявляєте дівчинку?
Знайдіть у тексті слова, які можна використати для характеристики Наталки.
Таким чином, наведені вище питання допомагають нам формувати моральне виховання у молодших школярів.
До другого питання можна записати і таке: "Як це характеризує хлопців?". А підводячи підсумок, доречним буде питання: "Що схвалюється, а що засуджується в цьому оповіданні?". У методичному посібнику ми теж знаходимо питання, які сприяють вихованню моральних норм у молодших школярів:
З якою метою хлопці прийшли на поле? А Наталя?
Чи легко було Наталці нести відро з водою?
Як ви вважаєте, про що подумали Тарас з Василем, коли дивились услід машині, в якій їхала Наталка?
У розділі "На світі є одним-одна Вкраїна" на особливу увагу заслуговують такі твори: "Корінь життя" (Притча), "Дивна дівчина" (Л.Храплива), "Хліба" (Бабусина розповідь), "Плакучий Бук" (А.Хорунжий), "Кам'яний горішок" (Легенда).
У притчі "Корінь життя" розповідається про хлопця - Максима, на честь народження якого посадили навпроти хати молоденький дубок. З літами обидва кріпли, росли. Та не сиділося Максимові в рідному селі - поїхав до столиці. А мати щодня виходила на битий шлях виглядати сина, тільки все даремно, бо забув нащадок дорогу до рідної домівки, відцурався. Буває, притулиться мати до дуба, мов до синочка, сльозу пустить, бо чує недобре материнське серце.
А Максима і справді мучить недуга. Порадили йому до ворожки - планетниці сходити. Прийшов, а вона йому каже: "Єдиний, хто тебе порятує - твій зелений брат, дуб-велетень. Вставай досвітками і вмивайся щодня росою з його листя". Так і зробив. І справді, трохи полегшало. Ненці каже, що забере дуба у місто. "Що ти, сину, - він же усохне, як тільки підрубаєш його коріння", - занепокоїлась мати. І тоді Максим зрозумів, що "людина, як дерево, без коріння жити не може!".
Яким був давній український звичай, коли народжувалась дитина?
Що сказано в тексті про Максима і його зеленого брата?
Чому Максим змушений був звернутися до ворожки? Яку пораду вона йому дала? Як про це сказано у виділених реченнях?
Прочитайте діалог між матір'ю і сином. До якого висновку прийшов Максим?
З наведених вище запитань до тексту ми бачимо, що:
а) перше і друге питання відбивають знання про українські народні традиції, звичаї та обряди; на основі цих питань можна формувати моральне виховання у молодших школярів за допомогою народних звичаїв та обрядів, а це і є метою нашої роботи;
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12
