Для роботи в СЕМП за відповідною моделлю АКБ “Укрсоцбанк” має на це дозвіл Національного банку.

Для одержання дозволу банк подає до Національного банку (на ім'я заступника Голови, до функціональних обов'язків якого належить загальне керівництво з питань функціонування СЕМП) викладений державною мовою пакет документів, що підтверджує організаційну, функціональну та технологічну готовність банку до роботи в СЕМП за відповідною моделлю.

Пакет документів містить:

клопотання про перехід банку на роботу в СЕМП за відповідною моделлю із зазначенням назви, версії та розробника програмного забезпечення і системи захисту інформації, що мають використовуватися;

три прошиті та засвідчені на звороті відбитком печатки банку копії положення про порядок здійснення банком та його філіями переказу грошей за моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку, що має бути затверджене виконавчим органом банку та засвідчене підписом голови правління і відбитком печатки банку.

Із семи моделей обслуговування кореспондентського рахунку ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” обрав четверту модель. Розглянемо докладніше міжбанківські розрахунки за четвертою моделлю обслуговування коррахунку банку.

Четверта модель є територіальним розширенням першої моделі, робота цієї моделі базується на понятті “віртуального регіону”, що тлумачиться як умовне “об'єднання” всіх філій і установ певного банку в межах регіону, де розташована РРП, яка обслуговує його Головний банк тому дія моделі поширюється на всю територію функціонування СЕП за умов використання засобів віртуального банківського регіону. По цій моделі ведеться єдиний кореспондентський рахунок з веденням технічних кореспондентських рахунків філіалів. Четверта модель дуже подібна до першої. Відмінність їх полягає у тому, що філіали банку можуть територіально розміщуватися у різних регіонах. При роботі по цій моделі кореспондентські рахунки по всіх філіалах об'єднуються в один консолідований рахунок, який контролюється головним банком. Враховуючи те, що банки не мають своєї розрахункової палати, то її функції для цих банків виконуються в центральній розрахунковій палаті спеціально виділеним для цих цілей АРМ-2, що обслуговує віртуальний банківський регіон.

Головний банк контролює і управляє роботою філій за допомогою механізму лімітів. Головний банк має можливість отримувати підсумкову інформацію про роботу своїх філій впродовж всього та в кінці банківського дня. За такого підходу всередині “віртуального регіону” збільшуються потоки інформації, завантаження каналів зв'язку і ЕП НБУ, оскільки створюються додаткові файли для філій, які розташовані не в регіоні Головного банку.

Переваги моделі полягають у тому, що головний банк може переводити на роботу по цій моделі відразу не всі філіали, а поступово один за одним в процесі роботи. Також до переваг моделі можна віднести можливість злиття кореспондентських рахунків усіх філій, незалежно від місця їх розташування.

Недоліки цієї моделі полягають у тому, що головний банк не може управляти кожною трансакцією, а лише шляхом лімітування обмежувати загальну суму платежів. Зі збільшенням кількості філій ускладнюється процес централізованого управління їх ресурсами, збільшується час реакції системи на надану інформацію та зворотний зв'язок у вигляді керуючої інформації.

Четверту модель правомірно розглядати як тимчасовий варіант роботи банку, що може привести до переходу до інших моделей або до без модельної роботи банку.

Розглянемо розрахунки ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” з іншими банками. З Головним банком ХОФ АКБ “Укрсоцбанк”, що знаходиться у Києві, Харківська філія зв'язується через РРП Київського регіону, це детальніше зображено на рис. 2.5.

Харківська філія готує файл типу А, що містить пакет початкових платіжних документів, ОДБ передає сформовані документи у АРМ-3 філії. АРМ-3 перевіряє їх на відповідність вимогам СЕП і в разі задоволення всіх умов відправляє пакет документів електронною поштою у київську РРП. АРМ-2 РРП працює в циклічному режимі. Цикл обробки складається з двох частин:

прийом;

розсилання.

В режимі прийому АРМ-2 отримує пакети платіжних документів файлу А та перевіряє їх і оформлює квитанції файлами Т. На режимі розсилання платіжні документи, прийняті АРМ-2 протягом останнього циклу групуються за адресатом та передаються одержувачу - ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” у вигляді файлу типу B. ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” інформує київську РРП про прийом файлом S.

Київський регіон Харківський регіон

Рис. 2.5. Схема зв'язку ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” з Головним банком

Коли Головний банк відправляє платежі філії увесь процес проходить так само. Тепер розглянемо взаємодію ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” з комерційними банками Харківського регіону за допомогою рис 2.6.

Рис. 2.6. Схема міжбанківських розрахунків ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” з банками Харківського регіону

В цьому випадку філія сформувавши файл А відправляє його до київської РРП. АРМ-2 РРП отримує пакети платіжних документів, перевіряє їх і оформлює квитанції файлами Т. На наступному етапі РРП формує пакет міжрегіональних платіжних документів у вигляді файлу С, який містить документи для всіх банків даного регіону. Про результати одержання файлу С РРП харківського регіону відправляє РРП київського регіону квитанцію файлом R. Харківська РРП надсилає пакет документів даному банку у вигляді файлу В, про прийом якого банк у відповідь надсилає квитанцію S.

За схемами ми бачимо, що для того щоб платіж потрапив від філії до будь-якого банку України він повинен обов'язково пройти через київську РРП, що дає змогу Головному банку контролювати діяльність філії.

2.3 Особливості організації міжбанківських розрахунків в ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” через систему ВПС

Важливим фактором, що має впливати на структуру сукупної платіжної системи, є існування різних типів банківських установ. Банківські структури можуть створювати внутрішньобанківські платіжні системи грошових переказів, щоб забезпечити найбільш сприятливі умови щодо проходження платежів між установами, що відносяться до однієї групи. При цьому відповідна структура зберігає за собою право розпорядження коштами поки платіж перебуває у процесі виконання (так звані кошти в розрахунках).

У такому випадку розрахунки виконуються через систему кореспондентських рахунків у центральній установі, яка виступає як банк банків відповідної структури. Всередині структури може також створюватись єдиний центр для виконання клірингу та розрахунків. За багатьма основними параметрами внутрішньобанківські платіжні системи (ВПС) подібні до міжбанківських. Важливою умовою їх ефективного та надійного функціонування є тісна співпраця з міжбанківськими системами.

Залежно від стану банківської установи, рівня розвитку внутрішньої інфраструктури та інших характеристик ВПС можуть визначатися різним ступенем досконалості, надавати різноманітний спектр послуг та мати більш чи менш обмежену сферу діяльності. Це, в свою чергу, зумовлює характер стосунків між конкретними внутрішньобанківськими та міжбанківськими платіжними системами. За наявності у комерційному банку філії виникає проблема виходу з системи електронних платежів (СЕП) для кожної з них. Він може бути безпосереднім або опосередкованим. У першому випадку філія має прямий вихід в СЕП , де їй відкривається самостійний технічний рахунок, і розрахункова діяльність здійснюється не залежно від головного офісу. В другому випадку вихід у СЕП має тільки головний банк, а всі його складові установи здійснюють розрахунки через коррахунки в головному банку. У цьому випадку потрібно створювати внутрішньобанківську платіжну систему (ВПС).

Створення ВПС потребує значних витрат на забезпечення філій програмно-технічними засобами та підтримки технологічного процесу. Тому такі системи доцільно створювати у великих банках, що мають багато філій і добрий фінансовий стан. В ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” відповідає всім цим вимогам та потребам існування внутрішньобанківської платіжної системи, що призвело до створення та використання власної внутрішньобанківської платіжної системи Profix.

У будь-якому разі наявність власної платіжної системи створює певні переваги для комерційного банку чи банківської структури з точки зору конкурентоспроможності та привабливості для потенційних клієнтів. Водночас саме з міркувань конкретних стосунків на банківському ринку, інформація про ВПС вважається конфіденційною і здебільшого не підлягає оприлюдненню.

Внутрішньобанківська платіжна система створюється банком з метою забезпечення найбільш сприятливих умов для проведення переказу грошей між його підрозділами.

Порядок здійснення розрахунків через Profix регулюється Положенням про внутрішньобанківську платіжну систему АКБ “Укрсоцбанк” і відповідає вимогам чинного законодавства та нормативно-правових актів НБУ.

АКБ “Укрсоцбанк” виконує міжбанківські та внутрішньобанківські перекази за дворівневою моделлю обслуговування філій у ВПС. Для цього на балансі Головного офісу філіям банку відкриті відповідні аналітичні рахунки.

Головний офіс та регіональні філії при розрахунках з філіями в національній валюті застосовує дебетові платежі (за переданими філіям необоротними активами, товарно-матеріальними цінностями, при відображенні в обліку трансфертного результату, при розрахунках за здійсненими переказами по системі Westwrn Union, купленою-проданою валютою тощо).

При здійсненні розрахунків через Profix АКБ “Укрсоцбанк” та його філії зобов'язані дотримуватися таких вимог:

початкові платежі від філії приймаються банком лише в межах коштів на його кореспондентському рахунку;

філія, початкові платежі якої не можуть бути прийняті банком до виконання через відсутність (недостатність) коштів на рахунку банку, не проводить списання коштів з рахунка платника, а невиконані розрахункові документи платника того самого дня обліковує на відповідному позабалансовому рахунку та надсилає йому письмове повідомлення встановленої форми про невиконання розрахункового документа із зазначенням причини. Платник, отримавши повідомлення філії, для забезпечення своїх прав щодо виконання розрахункових документів, може вжити заходів відповідно до чинного законодавства.

АКБ «Укрсоцбанк» та його філії, що здійснюють розрахунки через ВПС, повинні:

дотримуватися загальних технологічних вимог та вимог інформаційної безпеки, які встановлюються Національним банком;

щодня надавати до ЦРП агреговану інформацію про внутрішньо-банківські міжобласні платежі;

на вимогу ІПС надавати інформацію про проходження платежів від СЕП до філій-отримувачів платежів;

на вимогу ЦРП надавати іншу інформацію про роботу ВПС.

Profix використовує програмно-технічне забезпечення, систему захисту інформації та телекомунікаційні канали звязку, що забезпечують:

надійний багаторівневий захист інформації від несанкціонованого доступу, використання, викривлення і фальсифікації на різних етапах її формування, оброблення, передавання та приймання;

контроль за достовірністю інформації на всіх етапах її оброблення;

процедури та механізми, які після збоїв чи інших порушень роботи ВПС дають змогу відновити роботу без послаблення інформаційної безпеки;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9