Рефераты. Організація і функціонування систем міжбанківських розрахунків в Україн

p align="left">Ці зміни враховують неточності нині діючої СЕП та замінюють застарілі реквізити.

Порядок доопрацювання банками своїх САБ у зв'язку із зазначеними змінами регламентується наступним чином.

Протягом четвертого кварталу 2007 року в Департаменті інформатизації та в Центральній розрахунковій палаті функціонував стенд, на якому банки відпрацьовували взаємодію САБ (із зазначеними змінами) з СЕП-2.

У першому кварталі 2008 року до цього стенду заплановано підключити всіх безпосередніх учасників СЕП-2.

Впровадження СЕП-2 буде виконано одночасно для всіх учасників СЕП. При цьому існуючі СЕП і СТП припинять своє функціонування. Періоду одночасного функціонування СЕП і СЕП-2 не буде.

Банки, які не можуть доопрацювати свою САБ відповідно до змін інтерфейсу з СЕП-2, перед проведенням загальноукраїнських експериментів мають надіслати листа до Департаменту інформатизації, в якому зазначити причини, з яких не можуть доопрацювати САБ.

Для банків, які не можуть доопрацювати САБ з поважних причин, Національний банк вживатиме низку заходів для забезпечення їх роботи в СЕП-2.

Особливо необхідно підкреслити, що при впровадженні СЕП-2 в промислову експлуатацію дозвіл на забезпечення роботи в СЕП-2 в такому режимі банків, які не можуть доопрацювати САБ, буде розглядатися індивідуально для кожного учасника СЕП, і надаватися тільки в разі дійсно поважних причин (наприклад, банк знаходиться в стані ліквідації). Через певний час (за який такі банки закриються) можливість роботи банків в СЕП в такому “винятковому” режимі буде ліквідована.

Одним з учасників СЕП є ХОФ АКБ “Укрсоцбанк”. Як уже зазначалося в підрозділі 2.3. він обслуговується за 4 моделлю консолідованого кореспондентського рахунку.

Звичайно, введення в дію СЕП-2 не може не позначитися на роботі ХОФ АКБ “Укрсоцбанку”. Зважаючи на перелік змін, які вносяться до СЕП-2 порівняно з чинною системою електронних міжбанківських переказів, зокрема збільшення швидкості переказу та поєднання в новій системі платежів функцій СЕП та СТП дасть змогу обслуговувати ще більше клієнтів та завдяки цьому збільшити прибуток банку. Розширення спектру послуг та оновлення застарілих можливостей в СЕП-2 створить поле для розширення можливостей банку та застосування нових можливостей. Забезпечення більшої безпеки та захисту інформації СЕП-2 зменшить можливість несанкціонованого доступу до системи електронних платежів та знизить ризики банку, пов'язані з захистом інформації.

Запровадження в дію платіжної системи нового покоління СЕП-2 - це крок вперед в розвитку платіжної системи України та здійснення міжбанківських розрахунків. Вона розроблена на основі технічного та системного програмного забезпечення високого рівня, що відповідає системам подібного класу. Введення в експлуатацію СЕП-2 врахує всі недоліки своєї попередниці та забезпечить у майбутньому достатню надійність, гнучкість, продуктивність та рівень захисту інформації. Це дасть змогу розширити спектр послуг, що пропонує система електронних платежів та завдяки цьому розширити коло своєї діяльності та збільшити обсяги платежів, що позитивно відіб'ється на економіці всієї держави.

Розділ 3. Шляхи вдосконалення міжбанківського переказу на сучасному етапі розвитку банківської системи

3.1 Розробка і впровадження проекту платіжної системи України нового покоління

Система міжбанківських електронних платежів НБУ України дедалі вдосконалюється й розвивається. Підвищується ступінь захищеності даних і зростає надійність роботи системи, програмні системи криптографування замінюються на апаратні засоби захисту створюються і впроваджуються засоби перехресного захисту електронних платежів - накладання “електронного підпису” на документі різними виконавцями і т.ін.

Система електронних міжбанківських розрахунків Національного банку України (СЕП) експлуатується з 1993 року і в цілому відповідає висунутим до неї вимогам та потребам банківської системи України на поточний момент.

Однак існуюча система з ряду об'єктивних причин розроблена на основі технічного та системного програмного забезпечення, які не відповідають сучасним світовим стандартам для систем подібного класу, не можуть забезпечити у майбутньому достатню надійність, гнучкість, продуктивність та рівень захисту інформації.

Зважаючи на це, ті, хто стояв біля витоків СЕП, готують до експлуатації систему електронних міжбанківських переказів Національного банку України нового покоління та готується нова редакція Інструкції "Про міжбанківські розрахунки в Україні".

Впровадження платіжної системи нового покоління і, відповідно, введення в дію цього документу заплановано на першу половину 2009 року.

Основні риси нової платіжної системи:

програмне забезпечення системи розроблене на основі мов програмування четвертого покоління, сучасних засобів і технологій, з орієнтацією на обробку і зберігання інформації в захищених середовищах, на ведення централізованих баз даних у підрозділах НБУ;

система повністю відповідатиме сучасним вимогам та умовам функціонування, водночас буде збережена технологія роботи в пакетному режимі (off-line) для банків, які не мають можливості застосовувати новітні технології зі збереженням строків виконання платежів;

наявність інтерфейсу з усіма загальнодержавними електронними системами розрахунків, що працюватимуть на території України (такими, як фондовий ринок, національна система масових електронних платежів із використанням розрахункових карток тощо);

буде виконане резервування програмного, технічного, ін формаційного і технологічного забезпечення системи з метою підтримання її безперебійного функціонування на випадок непередбачених аварійних ситуацій як стихійного, так і зловмисного характеру;

постійно проводитиметься удосконалення внутрішньобанківських платіжних систем, їх інтеграція із системою електронних міжбанківських розрахунків.

На рис 3.1. зображено функціональну схему проекту платіжної системи України нового покоління .

Система електронних міжбанківських розрахунків України планується як цілісна система, що базується на архітектурі клієнт-сервер. Вона призначена для виконання міжбанківських розрахунків у найбільш зручній для конкретного користувача формі та для моніторингу кореспондентських рахунків банківських установ України.

Основні компоненти платіжної системи України нового покоління:

головна книга НБУ (ГК), яка повинна вестися централізовано, під управлінням інтегрованої банківської системи (ІБС); кореспондентські рахунки комерційних банків при цьому є складовою частиною головної книги;

система моніторингу рахунків (СМР), яка у взаємодії з інтегрованою банківською системою проводить управління (моніторинг) кореспондентськими та іншими технологічними і транзитними рахунками, пов'язаними з міжбанківськими розрахунками;

система термінових платежів (СТП). За її допомогою комерційні бан-ки проводять платежі великими сумами та термінові платежі;

традиційна СЕП як система клірингових розрахунків (СКР);

інші учасники розрахунків.

Рис. 3.1. Функціональна схема проекту платіжної системи України

Принципові характеристики нової системи електронних міжбанківських розрахунків:

система базується на повністю без паперовій технології;

вона є системою типу “брутто”, тобто кожній платіжній трансакції однозначно відповідає платіжний документ, який транспортується отримувачеві;

платіжні трансакції в системі не можна відкликати, тобто трансакцію, ініційовану відправником платіжного документа і прийняту до виконання в системі, не може відмінити ані її відправник, ані будь-хто інший;

платіжні трансакції приймаються до системи за умови відсутності овердрафту на рахунку платник;

обмежень на суми трансакцій немає.

Основні завдання системи:

задоволення потреб економіки, що реформується і розвивається;

скорочення витрат часу на виконання міжбанківських розрахунків;

різке прискорення обігу грошових коштів, особливо великих сум;

підвищення рівня безпеки системи міжбанківських розрахунків.

Користувачами цієї системи є банківські установи України, різноманітні підрозділи НБУ, а також банки-нерезиденти України.

Непрямими учасниками системи є банківські установи України та банки-нерезиденти України, які виконують міжбанківські розрахунки у системі за посередництвом одного з безпосередніх учасників. Система виконує обробку всіх видів платіжних документів, міжбанківський обмін якими автоматизовано.

Ефективність роботи платіжної системи в цілому визначається політикою НБУ щодо підтримання резервів і керування ризиком. Система надає НБУ великий діапазон засобів централізованого керування проведенням розрахунків, основні інструменти якого зосереджені в системі моніторингу рахунків (СМР). СМР приймає від уповноважених осіб і надає іншим підсистемам розрахунків керуючу інформацію для організації проведення розрахунків. Усі механізми локального керування розрахунками містять у собі інформацію, яка надходить із СМР.

Об'єктами моніторингу визнаються як кореспондентські рахунки, так і інші рахунки комерційних банків. НБУ має засоби для підвищення ефективності використання обмежених сальдо при розрахунках, зокрема, можливі механізми надання частини резервного фонду для виконання розрахунків, переміщення коштів між рахунками для підтримання ліквідності тощо.

Функції системи моніторингу рахунків:

централізоване ведення кореспондентських рахунків юридичних осіб, відображення на кореспондентських рахунках трансакцій, які виконуються через систему термінових платежів і систему клірингових розрахунків;

централізоване ведення нормативно-довідкової інформації платіжної системи в цілому;

надання юридичній особі можливостей керування своїми філіями;

здійснення доступу інших підсистем та задач до інформації, яка зберігається в СМР;

довідкові функції.

Система термінових платежів призначена для виконання платіжних трансакцій банком-відправником у режимі on-line. Головні завдання - виконання основної функції розрахунків за умови мінімального системного ризику, швидкість і надійність розрахунків. Система переказів коштів у режимі реального часу виступає як кінцева розрахункова ланка для перерахування значних сум на великих фінансових ринках, які функціонують у різноманітних валютах. Система гарантує приймання початкової трансакції, якщо платіжне доручення відповідає вимогам законодавства та покривається наявним сальдо або кредитом.

Система клірингових розрахунків (СКР) призначена для виконання великої кількості окремих платежів за прийнятний період часу при малій величині питомих витрат. Більшість трансакцій не мають термінового характеру, а їхні суми порівняно невеликі. Ця підсистема зорієнтована в основному на задоволення платіжних потреб приватних осіб та фірм при здійсненні простих економічних операцій. СКР проводить періодичний взаємозалік платіжних документів учасників із визначенням чистого сальдо. Система взаємозаліку забезпечує виконання значного обсягу платежів при відносно низькому рівні ліквідності.

Для запобігання затримкам платежів, а також для того, щоб не ставити банки перед необхідністю резервувати для проведення розрахунків великі кошти на рахунках у НБУ, використовуються засоби урівноваження між ефективністю розрахунків та ризиком. НБУ сприяє зниженню ризику для клірингової палати, забезпечуючи достатні залишки на рахунках учасників, і в той же час підвищує ефективність розрахунків, надаючи учасникам тимчасові кредити. Для цього в СКР існуватиме механізм визначення в квазіреальному часі додаткових лімітів овердрафту технічних рахунків залежно від рівня неплатоспроможності учасників розрахунків та інших обставин як засобами власне СКР, так і засобами СМР.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.