Також постановляємо: якби людина вільна прийшла до якого князя або пана і сіла на волю, і відсидівши волю хотіла піти геть, має перед цим відслужити тому пану стільки, скільки на волі сиділа. Якщо б не хотіла стільки відслужити, тоді має грошима заплатити: за кожний тиждень по шість грошей.

Якщо ж вона, відсидівши волю, втекла до іншого пана, тоді той, до кого втекла, має його видати не інакше як отчича. А якби при повідомленні про це, тієї людини видати не захотів, і це буде доведене судом, тоді має сам за нього платити: за кожний тиждень волі по шість грошей. А якби та людина йому передоручена була і він її видати не хотів, а та потім від нього втекла, тоді він сам повинен буде тому, від кого та [людина] перед цим до нього втекла, платити, як за отчича, десять коп грошей і за синів його, скільки з ним втече, по десять коп грошей, а також скільки та [людина] не працювала, сидячи на волі, за тиждень по шість грошей.

24. Чужої людини землю не повинні купувати без волі пана її

До того ж також постановляємо, що не повинен жоден боярин чи інша людина у чужої людини землю купувати без волі пані її. Якщо ж у чужої людини землю без волі пана купив, і що-небудь на ній посіяв, тоді те посіяне і гроші втрачає, а той пан, чия земля, має без виплати грошей землю ту до своїх рук прибрати; а він [хто купив] і до тієї людини, в якої землю купив, і до посередника, через руки якого гроші передав, права позову не має згідно із постановою нашою. Також і чужу людину не має права ніхто купувати без волі пана її.

25. Якби хто кому поміж людей своїх призначив судовий розгляд під загрозою програти справу, а сам не з'явився, той справу програє

Також постановляємо: якби хто встановив рок для себе і людей своїх під загрозою програти справу, а одна із сторін на той рок не з'явиться і суддів і людей своїх не надішле і перед роком завчасно іншу сторону не попередить про причини, за яких на рок не прибуде, тоді ту справу вона програє, і тій стороні, яка не з'явиться, судді мають рішення винести і встановити відшкодування з його обгрунтуванням. А якщо з якоїсь справи доказів не буде, тоді має присяга вчинена бути: якщо в справі мова йде про насильство і про відшкодування збитків, тоді сам пан [відшкодовує], а в справі людей його, люди.

Розділ ДЕВ'ЯТИЙ

ПРО ЛОВИ, ПРО ПУЩІ, ПРО БОРТНЕ ДЕРЕВО,

ПРО ОЗЕРА, ПРО БОБРОВІ ГОНИ, ПРО ХМЕЛЬНИКИ,

ПРО СОКОЛИНІ ГНІЗДА

1. Якби хто незаконно полював у чужих володіннях

Також постановляємо: якби хто незаконно полював у чужих володіннях, то тому, у чиїй пущі полював, мусить заплатити за насильство дванадцять рублів грошей, а нам, господарю, противень мусить заплатити згідно з ціною спійманої дичини, вказаною нижче. Якби хто послав мисливців на чию-небудь землю, у пущі або сам крадькома вбив звіра, і якщо проти нього будуть наведені обґрунтовані докази, що стільки-то звіра вбито, такий мусить платити за звіра за ціною, вказаною нижче. А якби спіймали стрільця над звіром, убитим у пущі, то його мають відвести до властей, а власті мають присудити його до смертної кари, як і інших злодіїв. А якби хто на своїй землі звіра підняв, а той звір утік би на чужу землю, то він може свого звіра переслідувати чужою землею і може вбити звіра на чужій землі. Якби хто підстрелив звіра на своїй землі, а той звір подався б у чужі володіння, то за своїм підранком мисливець може йти у чужі володіння.

2. Ціна звіра

Також встановлюємо ціну на дикого звіра: за зубра дванадцять рублів грошей, за лося шість рублів грошей, за оленя або за лань по три рублі грошей, за ведмедя три рублі грошей, за коня або кобилу три рублі грошей, за дикого кабана і свиню рубль грошей, за серну півкопи грошей, за рись рубль грошей.

3. Як мають використовуватися борті, озера і луки, якщо хто має їх у чужій пущі

Також постановляємо: хто має свої борті у пущі нашій господарській або також у княжій, панській, земянській, яким чином мають користуватися своїми бортями. А ось як: хто має у чужій пущі свої борті або озера, або сінокоси, а коло сінокосів хатинки, той до озера може їхати із неводом, але не повинен брати із собою ні собаки, ні рогатини, а також ніякої зброї, чим міг би спричинити шкоди звірові. А хто має сінокоси у чужій пущі, той має користуватися своїми старими сінокосами, а нових не мусить долучати; якби його старі сінокоси заросли, то може їх розчистити. А хто має борті у чужій пущі, тоді бортники, які мають ходити до своїх бортей, не повинні брати із собою ані псів, ані рогатин, ні якої іншої зброї, чим могли б завдати шкоди звірові; але бортники мусять мати тільки сокиру і пешню, якими роблять борті. А до сінокосів не мають права ні з чим іншим іти, а тільки із сокирою, чим зарості вирубати, і з косою, чим траву косити. Проте тим, хто має озера у чиїйсь пущі, коли прийдуть взимку ловити рибу у своїх озерах, можна буде у тій пущі набрати дров для своєї хатинки і зробити корита для риби. Ті, що мають сінокоси, можуть узяти дерево для обладнання скирди або стогу, або на будівництво сінника чи огорожі. А бортникам дозволено брати лико на виготовлення ледива або кору для лазбен та на інші потреби, які мають бортники у своєму занятті, скільки їм потрібно і скільки зможе на собі понести, а не вивозити возом, може з чиєїсь пущі взяти, де його борті. А коли дерево, в якому будуть його борті, впаде або з бджолами або без бджіл або хоч дерево і не впаде, він може витягнути із нього вулик із бортю, а верхівку і пень того дерева мусить лишити у пущі тому панові, якому належить пуща. А дерев на будівлю і дров, користуючись таким правом входу, ніхто не повинен брати із чужої пущі на свою потребу. Також, хто здавна має озера, сінокоси або борті у чиїйсь пущі, той не може займати озера, сінокоси і борті чужої пущі; а той, у чиїй пущі знаходяться озера, сінокоси і борті, також тих чужих входів у свою пущу відібрати не може. Той же, хто має свою пущу, а в його пущі знаходяться чужі борті, якщо схоче розкорчувати свою пущу, не повинен спричинити ніякої шкоди бортям і бортному дереву. Якщо ж хтось, розкорчовуючи поле, чиєсь дерево, бортне або приготовлене під борть, або годяще для борті із бджолами або без бджіл, підрубав або обпалив вогнем і пошкодив те дерево, і воно від цього може засохнути, тому, чиє дерево пошкодить, за це мусить платити у відповідності до нашої постанови, наведеної нижче. А якщо на чиєму полі буде знаходитися чуже бортне дерево, то, зоруючи це своє поле, не повинен чужу борть оборювати ближче, ніж на таку відстань, щоб із борозди можна було дістати її палкою, якою поганяють волів. А якщо близько підоре це дерево і якщо воно з цієї причини засохне, то буде зобов'язаний за це дерево платити тому, кому воно належить.

4. Що має платити той, хто виловить рибу з чужих озер, які знаходяться в його пущі, або скосить сінокоси

Якщо хто виловить рибу з чужого озера, яке знаходиться в його пущі, то мусить володарю озера заплатити за насильство, а нам, господарю, стільки ж, а за рибу стільки ж, скільки потерпілий укаже під присягою, якої йому спричинено шкоди у рибі. Також якщо хто у своїй пущі насильно скосить траву з чужого сінокосу і, витісняючи володаря з його сінокосу, поб'є його, то буде зобов'язаний платити за насильство, а нам, господарю, стільки ж. А якщо нікого і не бив, але скосив траву з чужого сінокосу, то мусить повернути сіно з пенею.

5. Якби хто у своїй пущі застав чиюсь людину і затримав її

Якби хто у своїй пущі застав чиюсь людину і відібрав у неї що-небудь, то за це він не мусить відповідати; але тільки мусить ту людину і те, що відібрав у неї, віддати його хазяїну на поруки і повести у пущу до пня, де відібрав, і довести спричинену йому шкоду. І якщо доведе, що той спричинив йому шкоди, то винуватий мусить йому відшкодувати її. Якщо ж у пущі не було б ніякої шкоди, а володар пущі безпідставно на те відібрав би що-небудь у затриманої людини, то мусить повернути відібране.

6. Як мають розглядатися у суді справи про борті або про входи в пущу, якби хто хотів іншого позбавити права володіти бортями і користуватися входами

Якби хто мав спір про борті або про входи у пущі і хотів кого позбавити права користуватися бортями і входами і якимось чином чиїсь борті або входи продав до чужих рук, як це часто трапляється серед селян, коли продає бджіл, будучи неспроможним віддати данину, або за дочкою віддає дерево із бджолами зятю у чуже село, а той тих бджіл помітить своїми мітками і на цій підставі буде мати вхід у цю пущу, і того першого, хто раніше мав у держанні ці входи, витіснить, а про це виникне суперечка, то мусять оглянути мітки у дереві: чия мітка буде старішою і яка більше вросла, тому мусять присудити борті і входи, а тому, чия мітка новіша, мають наказати, щоби собі не присвоював.

7. Якби хто-небудь виловив рибу з чужого озера, садка чи пруда

Також постановляємо: якби хто-небудь виловив рибу із чужого озера або із садка, або з пруда або порубав загату, той мусить платити за насильство, а також відшкодувати збитки; якщо ж млин пошкодив би або перекопав греблю, або спалив млин, або зпустив воду зі ставу, а потерпілий поскаржився б, що в результаті цього млин не діяв і тому він не мав прибутку, і навів би обґрунтовані докази або підтвердив особистою присягою, то винуватий мусить заплатити за насильство дванадцять рублів грошей і королю дванадцять рублів грошей, відшкодувати шкоду і збудувати млин.

8. Якби хтось зруйнував або підрубав чиєсь соколине гніздо

Також постановляємо: якби хтось зруйнував або підрубав чиєсь соколине гніздо, або навмисне спіймав сокола під гніздом, або вкрав із гнізда молодих соколят, тоді той, якщо буде доведена його провина, мусить тому, в чиїй пущі гніздо, сплатити дванадцять рублів грошей. І також якби хто розорив або обікрав лебедине гніздо, то також сплачує дванадцять рублів грошей. І також якби хто порубав чужий перевіс або вкрав сітку з пере-вісу, платить дванадцять рублів грошей.

9. Про боброві гони

Також постановляємо: якби княжі або панські, або земські боброві гони знаходилися у володіннях іншого сусіда, то той пан, у чиїх володіннях будуть гони, не має права дозволяти своїм людям і сам не має права від старого поля доорувати на таку відстань, щоби можна було до гніздів'я бобрів докинути кия; на таку саму відстань не має права підкошувати сінокоси і вирубувати молоді пущі. А якби бобри пішли із цього гніздів'я до іншого гніздів'я, у поле або сінокоси, то на таку ж відстань не має права підорювати поле, підкошувати сінокоси і вирубувати вербняк, щоби міг від гніздів'я бобрів докинути кия. А якби зорав поле до гніздів'я бобрів або підкосив сінокос, або вирубав вербняк і тим вигнав бобрів, мусить платити дванадцять рублів грошей, а крім того, мусить це гніздів'я бобрів залишити у спокої на такій відстані, куди міг би докинути кия. А якби хто убив бобрів або вкрав їх, то мусить платити за насильство. А скільки б убив бобрів, мусить платити за карого копу грошей, а за чорного дві копи грошей.

10. Про хмільники

Якби хто пообривав або порубав чужі хмільники, хоча вони і знаходяться у його родовому маєтку, а це було б належним чином доведено, той мусить платити за насильство володарю хмільника, а нам, господарю, дванадцять рублів грошей. А якби хміль тільки обірвав, але не порубав, то мусить відшкодувати шкоду із пенею.

11. Про приладдя для ловлі птиці

Також якби хто порубав чиїсь приладдя для ловлі птиці і це буде доведено у суді, той мусить заплатити тому, чиї приладдя, дванадцять рублів грошей, а нам, господарю, стільки ж.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15