Людина середньовіччя: компаративний аналіз за працями А.Я. Гуревича і Ле Гоффа - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Людина середньовіччя: компаративний аналіз за працями А.Я. Гуревича і Ле Гоффа

сфері уваги Ж. Ле Гоффа поряд з часом знаходяться самі різні прояви ментальностей епохи - сприйняття чудес, система цінностей, оцінка трудової діяльності та різних її видів, ставлення освічених до селянства і його праці, контраст вченої культури та культури фольклорної таїх взаємодія, уявлення про смерть і потойбічний світ, розуміння соціальної структури і монархічної влади і багато іншого. Дійсно, він невпинно шукає нові проблеми і нові ракурси вивчення старих проблем.

Він незмінно вірний принципам соціально-антропологічного підходу, вивчає конкретні прояви ментальності в період Раннього і Високого Середньовіччя, не обмежуючись констатацією протистояння двох культур, звертає особливу увагу на процеси взаємодії наукового та фольклорної культурних традицій. Ж.Ле Гофф прагне розкрити механізми цієї взаємодії обох культурних традицій.

Культура традиційно розглядається у відриві від соціального життя.Навпаки, пафос антропологічного підходу до культури полягає в тому, щоб побудувати цілісну соціально-культурну модель, яка пояснювала б цю тотальність. Тому коло проблем що становили інтерес для А. Я. Гуревича є досить широким. Ці теми поза сумнівом, хвилювали людей тієї епохи, але наполегливість, з якою сучасний медієвіст задає середньовічним джерелам саме ці питання, пояснюється перш за все їх теперішню актуальність.У працях А. Я. Гуревича розглядається низка проблем, породжених сучасністю: Ставлення до часу і простору, оцінка права і соціальної дійсності, яка його породила і яку разом з тим воно оформляло і визначало; відношення до власності, багатства і бідності; проблема людської особистості.

Досить велику увагу привернули ті соціальні і культурні цінності, які - зрозуміло, в перетвореному вигляді, стали частиною

спадщини, залишеної цивілізацією середньовічного Заходу.В даний час актуальність обговорення зазначених проблем ще більше зросла: оцінка права, праці, власності і особливо людської особистості, індивідуальності вводить нас в саме серце проблем, які досить сильно хвилюють наше суспільство.Ті категорії, які були обрані для характеристики середньовіччя, за своєю суттю фундаментальні і загальні, про них можна вивчати культуру всієї епохи.Але існують такі сторони історичної дійсності, які в більшій мірі виражають її суто особливості і утворюють у своїй сукупності її неповторний вигляд.У своїх монографіях А. Я. Гуревич також висунув на перший план проблемиставлення до святості й дива, стосунки у сім'ї, - все це риси, в яких знайшла своє вираження унікальність культури та релігійності середньовічного світу.

Також велику увагу А. Я. Гуревич приділив читанню текстів проповідей німецького францисканця Бертольда Регенсбурзького. Вивчення проповідей Бертольда занурило історика в колізії духовного життя Німеччини 50-х-70-х рр..XIII ст.,Його повчання охоплюють всі грані світогляду та поведінки віруючих, виділяючи те, що здавалося найголовнішим для цього цього духовного пастиря.Бертольд вживає систему понять і символів, доступних свідомості його слухачів.

На думку А. Я. Гуревича, інтуїція історика, живиться, в першу чергу, знанням джерел і саме з них, і шляхом наполегливого і копіткого аналізу текстів, черпає свої знання.Тлумачення і гіпотези, на які наважується історик, постійно верифіковані.Інтуїція історика знаходить опору в знанні того, що досягнуто його колегами, що працюють з тим же або із суміжним матеріалом, що дає йому можливість зіставити власні спостереження з більш широким колом інтерпретацій, пропонованих наукою.

З наближенням 70-річного ювілею журналу "Аннали" серед істориків анналістів розгорнулася широка дискусія про подальші напрями роботи, в ході якої сформувалося четверте покоління (А.Буро, Р.Шарт'є та ін.), яке в 1990-ті рр. висунуло ідею так званої спеціальної історії ментальностей. Вона досліджує вплив колективної свідомості на індивідуальну. Одночасно наголошується на необхідності повернення до тернарної моделі "глобальної історії" Ф.Броделя.

Підсумовуючи вище сказане, хотілось би відмітити одну характерну особливість істориків-анналістів, яка, на нашу думку пояснює постійну еволюцію "школи", - це прагнення до нового, нового практично в усьому як в історіософських поглядах, так і в методології, водночас час не цураючись тих теоретичних основ, що були створені засновниками журналу. Адже історія, як говорив А. Я. Гуревич, це ні що інше, як постійно виникаюча дискусія, і в цій постійній проблемності, мабуть, і полягає її сенс. Із виникнення школи "Анналів" розпочалась велика дискусія, по-перше, із представниками інших течій та шкіл, а по-друге всередині самої школи. Як наслідок цього, за більш ніж 80 річну історію відбулась велика кількість змін у поглядах істориків анналістів як на концепцію історії, так і на методологію дослідження. Змінювались сфери вивчення історії - від матеріальної до духовної, предмет - від глобальної історії до фрагментарної, але незмінним об'єктом завжди залишалось життя людини. Таким чином, ми можемо із впевненістю назвати усі індивідуальні особливості істориків та особливості різних поколінь еволюцією, адже усі ті відмінності мали послідовний характер та базувались на основних теоретичних засадах, розроблених засновниками школи.

Розділ ІІ. Історіографічний огляд джерел та літератури

Основою для написання даної роботи є аналіз праць двох істориків-мідієвістів - Жака Ле Гоффа та Арона Яковича Гуревича. Оскільки виключно їх праці є історіографічним джерелом дослідження, то ми не виділяємо їх окремо за якимось критерієм, адже усі вони є однаково важливим та цінним матеріалом, незалежно від того, чи стали вони всесвітньо відомими, чи є невеликими нарисами з певної проблеми. Тому у даному розділі подано коротку характеристику тематично-змістового характеру використаних робіт, та об'єктів їх дослідження.

Велику кількість праць Жака Ле Гоффа було перекладено російською мовою, на жаль українською з'явилась тільки одна, тому користуватись ми будемо в основному російськомовними перекладами його робіт.

Всесвітнє визнання Ж. Ле Гоффу принесла "Цивілізація середньовічного Заходу" - безумовно, ревоюційна праця, що докорінно змінила погляд на Середньовіччя. Вперше вона побачила світ в середині 60-х років, і до сьогодні не втратила свого значення і популярності, про що говорить велика кількість перекладів різними мовами та кількість перевидань. У цій праці Ж, Ле Гофф вперше поглянув на минуле не "ззовні", а "зсередини". З допомогою великої і різноманітної кількості джерел автор створив цілісний образ людей Середньовічного світу. Книга побудована за хронологічним принципом що дає можливість простежити зміни досліджуваних ним категорій: ставлення людей до часу, релігії, праці, права та інших об'ктів, що спричиняють вплив на ментальності. Автор не тільки наводить динаміку змін певних категорій, а й намагається зрозуміти їх причини та з'ясувати наслідки.

Ж. Ле Гофф вважає, що ставлення до праці і часу - це основні структурні і функціональні аспекти суспільства і їх вивчення - найкращий спосіб пізнання історії суспільства. Тому цій проблематиці він присвятив велику кількість статей, які були опубліковані одним збірником. У цих статтях, написаних у різний період, автор простежив еволюцію в розумінні праці від біблійної праці-кари в Ранньому Середньовіччі до праці-виправдання, яка в результаті приводить до спасіння. Щодо часу то Ж. Ле Гофф перш за все простежив, хто і як змінював його і володів його новими формами в Західному Середньовічному суспільстві. Поява баштових годинників, потім кишенькових, поділ доби на 24 години, все це почало все більше поєднувати час і працю, яка ним регламентувалась. Ці та інші зміни відбувались протягом всього Середньовіччя, і саме простеження еволюції певних категорій протягом певного часу є основним у статтях зібраних у цьому збірнику.

Над книгою про Людовіка ІХ Святого Ж. Ле Гофф працював 15 років. Ця праця є свого роду новацією, адже він не створював класичної біографічної роботи про життя однієї людини, а також відмовився від створення образу епохи в рамках біографічного дослідження. Ця праця є викликом традиційним принципам зображення загального через дослідження індивідуальної біографії. Автор доводить, що така людина, як Людовік надає можливість для "глобалізації" історичного дослідження навіть в рамках біографії. Герой стикається з різноманітними сторонами соціального життя і його діяльність виражає найважливіші соціальні і культурні особливості того часу. У даній праці Ж. Ле Гофф зміг не тільки розширити рамки біографічного дослідження, а і по-новому підійшов до завдань історико-біографічних досліджень.

На велику увагу також заслуговує збірка "Середньовічна уява", до якої увійшли нариси з проблем чудесного, у розумінні людей, уявлення про Чистилище, ставлення до простору і часу, до тілесного і духовного та ін. Але найбільша кількість нарисів у цьому збірнику присвячена образно-уявному відображенню дійсності, проблемі символів, сновидінням. Теми деяких нарисів у збірнику згодом стали темами великих праць історика, але основна маса є просто невеликими дослідженнями та роздумами автора над різноманітними проблемами.

Однією із досліджуваних ним тем стала історія інтелектуалів, яких він досить різко вирізняє від науковців та учених. Інтелектуали, незалежно від того чим займались, завжди привертали увагу суспільства тому їх історію можна досить чітко простежити, але їх не можна об'єднати у спільну групу. Саме різноманіття інтелектуалів і ідей намагався простежити у своїй праці Ж. Ле Гофф.

Чи не вперше в історичній науці Жак Ле Гофф звернувся до дослідження тіла. Ставлення людини до тіла змінювалось протягом усієї історії, і воно не було однаковим у різних суспільствах, також різною була його роль в соціумі. Саме розуміння представниками різних станів Середньовічних людей тілесного є об'єктом дослідження, і це є частиною того глобального образу людини який прагнув створити історик.

Як бачимо майже усі згадані роботи Ж. Ле Гоффа вирізняються своєю революційністю та новизною тематики, не є винятком і дослідження феномена Чистилища. Ця тематика є досить нелегкою, адже простежити розвиток якого небудь вірування досить важко, особливо його витоки: водночас, Чистилище є досить важливим елементом католицизму, тому випускати його з поля зору є великою помилкою. Еволюція Чистилища змінювала просторові і часові уявлення людей, що формувало образ мислення тогочасного суспільства.

Усі без винятку роботи Ж. Ле Гоффа охоплюють тривалі часові рамки, в межах яких змінюються ті чи інші категорії. Однією із досліджуваних ним категорій стали людські цінності, що формувались у середньовічних людей на основі християнської релігії, хоча вона не була винятковим фактором. У роботі про еволюцію цінностей автор протиставляє релігійні цінності "земним" та аналізує міру впливу їх на людину, значення та роль у формуванні світогляду.

Якщо говорити про тематику робіт Ж. Ле Гоффа, то основна маса їх присвячена проблемам часу і простору, ідеям, уявленням, образам, сновидінням, тобто тому, чому не надавали великого значення інші історики, зосереджуючись на матеріальних речах чи матеріальних проявах людської ментальності. Ле Гоффа можна назвати одним із найбільших новаторів у плані проблематики та об'єктів дослідження.

Не менш резонансний характер, не тільки у радянській та російській, а й у світові історіографії, мають праці Арона Яковича Гуревича. "Якби потрібно було знайти спільну назву для цілої серії усіх моїх монографій, написаних в різні роки, то, мабуть, жодна не підійшла б краще ніж "До нового розуміння Середньовіччя"", такими словами А. Я. Гуревич розпочинає передмову до однієї зі своїх праць, і ці слова як найкраще характеризують усю діяльність автора у галузі дослідження середньовічної історії та культури. Його роботи стали дійсно новаторством у радянській історіографії.

На відміну від Ж. Ле Гоффа А. Я. Гуревич більшу увагу приділяв матеріальній стороні історії, що було пов'язано з ідеологічними рамками, у які були поставлені тогочасні радянські історики. Але А. Я. Гуревич починав свою діяльність у період "відлиги" і був прихильником шістидесятників це вплинуло на його світогляд, і за це йому довилось поплатитись власною кар'єрою.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12