Формування мовленнєвих навичок у молодших школярів - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Формування мовленнєвих навичок у молодших школярів

. Методи введення граматичних форм -- сприйняття й осмислення значення змісту словосполучень і речень

Це взаємопов'язані дії вихователя і дітей, спрямовані на усвідомлення наявного в реченні повідомлення, на осмислення логічних зв'язків реальності, виражених за допомогою словосполучення. До них можна віднести мовні вправи, дидактичні ігри на осмислення значення фразеологізмів, метафор, синонімів, антонімів; спостереження над різними видами описових текстів, читання художніх текстів з наступним виокремленням у них описів.

2. Методи активізації описових синтаксичних конструкцій та збагачення усного мовлення (говоріння) дитини словосполученнями і реченнями

У дітей уже сформувалося мовне чуття описових граматичних форм, вони запам'ятали модель описових синтаксичних конструкцій. Отож, потрібно, щоб діти збагачували своє усне мовлення (говоріння) різноманітними описовими конструкціями, необхідними в майбутньому для складання описів. До названих методів доцільно віднести такі: 1. Дидактичні ігри. 2. Метод аналогії. 3. Мовні вправи.

3. Методи активізації побудови дитячих висловлювань. Це методи активного вправляння дитини в побудові описових контекстів, що сприяють розвиткові опису як функціонально-смислового типу мовлення, активізують розумову діяльність і творчість дошкільника. Вони поділяються на дві групи: репродуктивні та творчі.

Розділ 3. Практична частина
В процесі вивчення питання якості формування навичок дітей 2 класу щодо розуміння та розрізнення типів текстів, була проведена робота на підсумковому уроці.

Під час уроку дітям були роздані листочки з елементами різних видів текстів (в друкованому вигляді по три приклади текстів). Під час проведення педагогічного було перевірено 30 учнів.

Учні досліджуваного класу мають середній та високий рівень розвитку (за даними психологічних досліджень).

12 балів дитина отримує в тому випадку, якщо вона визначила правильно всі види текстів.

В 9 балів - якщо два види тексту.

6 балів - якщо один вид тексту.

Висновки про рівень формування мовленнєвих вмінь та навичок дитини молодшого шкільного віку робиться на основі аналізу й узагальнення даних, що отримані в результаті дослідження.

Результати проведеного оцінювання

Кількість балів	12	9	6
Кількість учнів	15	10	5

Отже, можна зробити висновок, що діти, які приймали участь у дослідницьких педагогічних експериментах загалом мають високий та середній рівень розвитку мовленнєвих якостей. Формуванню мовленнєвих вмінь та навичок сприяє різноманітні прийоми та методи роботи вчителя з дітьми.

Висновки
Різні типи структур монологічного мовлення діти засвоюють і в процесі оволодіння синтаксичними категоріями: порядком слів, однорідністю і неоднорідністю змістових частин (у протиставленні опису розповіді), деякими сполучниками із значенням чергування, виникнення і зіставлення для оформлення розповіді; причинно-наслідковими формантами в міркуванні; типологічною тональністю, що диференційовано притаманна кожному типові монологічного мовлення.

У розвитку мовленнєвих навичок дітей оформляти різні типи монологічного зв'язного мовлення велике значення має засвоєння і лексико-семантичних одиниць. Діти оволодівають різними семантичними групами дієслів із значенням послідовності, повторюваності, одноразовості, миттєвості дій, якщо вони чують від дорослих доречні мовні зразки різних монологічних типів мовлення, що структурно оформлені у вигляді певної системи мовних засобів для вираження їх структурно-диференційованого загальнопоняттєвого змісту надфразних комплексів.

У мовленні дітей, з котрими послідовно, доступно й наполегливо проводиться робота з їхнього логіколінгвального розвитку, простежуються навички актуального членування речень зв'язного мовлення. Висловлювання таких дітей уже дають змогу з'ясувати, який зміст має безпосередньо попередній контекст, і що нового вносить наступний.

Таким чином, у типологічних структурах достатньо розвиненого зв'язного мовлення окремих дітей використовуються ті ж лексичні, стилістичні, синтаксичні й граматичні категорії, що і в реченнях. Тільки в різних типах мовлення вони мають значення, коли співвідносяться з іншими реченнями, а не стосуються окремо взятого речення. У складі монологічних типів мовлення дітей вони набувають вторинного аспекту функціонування, що має істотне структурно-типологічне значення. Ось чому важливо вже в дошкільному закладі та в родині підходити до практичного формування монологічного мовлення дітей не як до навчання потоку говоріння взагалі, а з позиції оволодіння дітьми функціонально-усвідомленим звуковим потоком мовлення з увагою до типізованих різновидів, а також засвоєння ними предикативних, лексико-граматичних, синтаксичних категорій у їх текстуальному функціонуванні. Тобто потрібно застосувати функціонально-смисловий підхід до монологічних типів зв'язного мовлення.

Для формування навичок розповіді та опису використовують різні прийоми. До прийомів формування навичок розповіді належать: спільна розповідь, зразок розповіді, аналіз зразка розповіді, колективне складання розповіді, моделювання, оцінювання. Формування навичок опису включає такі методи: методи введення граматичних форм - сприйняття і осмислення значення змісту словосполучень і речень, методи активації описових синтаксичних конструкцій та збагачення усного мовлення дитини словосполученнями і реченнями, методи активізації побудови дитячих висловлювань.

Список використаної літератури
1. Ананьев Б.Г. К теории внутренней речи в психологии // Психология чувственного познания. -- М.: Изд-во АПН РСФСР, 1960. -- 486 с.

2. Бабич Н.Д. Лінгвопсихологічні основи навчання і вивчення мови. -- Чернівці: Рута, 2000. -- 174 с

3. Баев Б.Ф. Питання генезису внутрішнього мовлення // Питання психології мислення і мови / Наук. зап. ін-ту психології. -- К.: Рад.шк., 1959. -Т. ХНІ. -- С.145--165.

4. Баєв Б.Ф. Актуальні питання внутрішнього мовлення та його формування у дітей // Питання психології навчання і виховання. Наук..-досл. ін-т психології УРСР, Українське відділення Т-ва психологів при АПН РРФСР. -- К.: Рад. шк., 1961. -- С. 32--48.

5. Баєв Б.Ф. Внутрішнє мовлення учнів та його роль у навчанні // Українська мова в школі. -- 1969. -- № 1. -- С.14--29.

6. Білодід I.К. Психологічні основи індивідуального мовлення // Філософські питання мовознавства. -- К.: Наук, думка, 1972. -- С. 91-111.

7. Богуш А.М. Методика навчання дітей української мови. -- К.: Вища шк., 1993. -- 327 с

8. Бородич А.М. Методика развития речи детей. -- М.: Просвещение, 1981. - 255 с.

9. Боть Л.П. Психолінгвістичний аспект дитячого мовлення // Актуальні проблеми менталінгвістики. -- Черкаси: ЧДУ, 2001. -- Ч. 2. -- С.3-5.

10. Варзацька Л.О. Навчати мови і мовлення на основі тексту: Посіб. для вчителів. -- К.: Рад. шк., 1986. -- 104 с.

11. Вашуленко М. С. Державний освітній стандарт з української мови (початкова ланка) // Поч. школа. -- 1997. -- № 2. -- С.2--6

12. Вашуленко М.С. Перспективність і наступність у мовленнєвому розвитку дошкільників та учнів першого класу // Дитинство: наступність і перспективність у навчанні й вихованні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку / Укл. Д.С. Мазоха, О.О. Борисова, Н.В. Ігнатенко. -- Переяслав-Хмельницький, 2000. -- С. 138--140.

13. Вашуленко М.С. Теорія і практика навчання української мови у 4-річній початковій школі. -- К.: Освіта, 1992. -- 216 с.

14. Вашуленко М.С. Формування мовної особистості молодшого школяра в умовах переходу до 4-річного початкового навчання // Поч. школа. - 2001. - № 1. - С 11-15.

15. Взаємозв'язане навчання мови і мовлення. Т. Рузинська. //Початкова школа. - №11, 2002.

16. Навчання української мови в 2 класі. М. Вашуленко //Початкова школа. - №1, 2003.

17. Розвиток діалогічного мовлення школярів на уроках української мови. С. Дубовик. // Початкова школа. - №7, 2002

18. Усний переказ як засіб розвитку зв'язного мовлення. О.Лобчук. // Початкова школа. - №2, 2002

Додаток
Урок 24. Текст-розповідь і текст-опис

Мета. Дати учням первинне уявлення про текст-розповідь і текст-опис у їхньому зіставленні; формувати практичне уявлення про різні типи висловлювання залежно від поставленої мети; учити дітей складати найпростіші міркування; розвивати мовлення, вміння будувати зв'язні висловлювання; виховувати культуру мовлення.

Обладнання. Таблиця «Типи текстів».

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Каліграфічна хвилинка.

-- Сьогоднішній урок розпочнемо з каліграфічного письма. Зверніть увагу на дошку. Пригадайте правильність написання великих літер, складів, з'єднань.

ЗаТР Иди сух біг

сухий єць им одягає

2. Словниковий диктант.

Затишно, новий, Оксанка, цікавий, приємно, щастя, Київ, столиця. (Перевірка диктанту.)

-- Складіть і запишіть речення із словом Київ. (Київ -- столиця України.)

III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

-- Нас чекає цікава робота. На уроці ми навчимося розрізняти тексти за типами.

IV. Осмислення нових знань.

-- Послухайте, я прочитаю вам записані на дошці тексти. (Діти можуть читати тексти самостійно.)

1. Колективний аналіз записаних текстів.

а) Котик Мурчик -- наш голубчик. Лапки м'якенькі, зубки гостренькі, вушка чуткі, вуса довгі, шубка шовкова.

б) На даху спала кішка. Коло кішки сіла пташка. Пташко, не сиди близько. Кішки хитрі.

-- Про кого йдеться в кожному тексті? (Про котика.) Висновок: це в обох текстах спільне.

-- Що про котика дізналися з першого тексту? (Яка зовнішність, звички Мурчика.) Це -- опис.

-- Що говориться про кішку в другому тексті? (Повідомляється, що відбулося, яка пригода сталася.) Це -- розповідь.

2. Робота з таблицею.

Опис

Розповідь

якщо можна поставити питання

Який?

якщо можна поставити питання

Що відбулося?

-- Отож, які питання можна поставити до текстів-описів, розповідей?

V. Узагальнення і осмислення знань.

1. Попрацюймо разом! Робота з підручником. Вправа 104, с 52.

-- Прочитайте тексти і скажіть: про кого вони?

-- Перший текст, на вашу думку, -- опис чи розповідь? Чому? Яке питання до нього можна поставити?

-- А другий текст?

2. Фізкультхвилинка.

3. Списування з друкованого тексту.

-- Спишіть розповідь про зайчика. Будьте уважними при переносі слів з рядка в рядок. Користуйтесь правилами переносу.

-- Усно поділіть слово заєць на склади. Запам'ятайте написання цього слова. (Перевірка виконання.)

4. Ознайомлення із правилом, с. 52.

5. Складання міркувань. Вправа 105, с 53.

-- Прочитайте запитання. Доповніть міркування. Запишіть.

-- А які ви знаєте загадки про зайчика?

-- У яких казках ви зустрічалися із зайчиком?

6. Попрацюймо разом! Вправа 106, с 53 (усно).

VI. Підсумок уроку.

-- З якими типами текстів ви ознайомилися на уроці?

-- Які питання можна поставити до текстів описів, розповідей?

-- А які тексти (описи чи розповіді) найчастіше трапляються в нашому мовленні?

VII. Домашнє завдання. Вправа 107, с 54 (завдання 1, 2) (Пояснення виконання.)

Урок 25.

Урок розвитку зв'язного мовлення. Навчальний переказ «Рання осінь»

Мета. Учити школярів переказувати сприйнятий на слух текст; розвивати вміння будувати зв'язні висловлювання, дотримуватись певної послідовності при переказі тексту; збагачувати словниковий запас учнів, розвивати мовлення, виховувати любов до природи.

Обладнання. Малюнки, що відтворюють зміст тексту.

Хід уроку

I. Організація учнів до уроку.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

Вправи на розрізнення групи окремих речень і тексту.

-- Послухайте уважно і скажіть, що це я вам прочитала -- просто окремі речення чи текст.

1	2
Дерева восени жовті, червоні, гарячо-багряні. їжак уже збудував собі з опалого листя постіль. Минуло літо.	У наш сад завітала чарівниця осінь. Все навколо змінилося. Достигли соковиті яблука та груші, Чудовий сад восени.

-- Чому ви зробили висновок, що текст -- під №2?

-- Як зв'язуються речення в тексті?

-- Чи можна до тексту дібрати заголовок?

-- Доберіть заголовок до прочитаного тексту.

-- Перекажіть прочитане.

III. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

-- Сьогодні на уроці ми вчитимемось переказувати текст за малюнками і планом. Колективно запишемо складений нами переказ тексту.

IV. Основна частина уроку.

1. Слухання тексту.

-- Уважно послухайте текст. Спробуйте запам'ятати, про що в ньому йдеться.

Рання осінь

Минуло тепле літо. Настала золота осінь. Листя на деревах стало різнокольорове. Птахи відлітають в теплі краї. У школі розпочалося навчання. На городах копають картоплю, збирають помідори, огірки. У садах дозріли яблука, груші, сливи.

2. Робота над текстом. Складання малюнкового плану.

-- Про яку пору року я вам прочитала?

-- Чому ви зробили такий висновок? Доведіть.

-- А чим ще ви могли б доповнити розповідь про осінь? (Що дні стають коротші, сонечко вже не так гріє, похолодало, часто йдуть дощі...)

-- Молодці! А тепер попробуємо переказати прочитаний текст.

(Учитель викладає справа на дошці малюнок із зображенням літа, а зліва пише слово літо. Учні можуть самостійно вибирати серед малюнків погрібний і виставляти.)

1. Літо. Малюнок «Літо»

-- Яка пора року минула? (Літо.)

-- Отож, про що ми говоритимемо в першому реченні? (Про те, що літо минуло.)

(Виставляємо малюнок із зображенням осені.)

2. Осінь. Малюнок із зображенням осені

-- Яка пора року настала? (Осінь.)

-- Якими стали листочки на деревах?

-- Що роблять птахи?

-- Куди вони відлітають?

3. Що роблять птахи? Малюнок із зображенням пташиного польоту

-- Про що писатимемо в наступному реченні?

4. Що розпочалося в школі? Малюнок із зображенням школи

5. Що роблять на городах? Малюнок із зображенням праці людей на городах

6. Які фрукти дозріли в саду? Малюнок із зображенням осіннього саду

(Кожний пункт плану пишеться з лівого боку дошки проти відповідного малюнка.)

3. Складання усно переказу тексту за малюнками та планом. (Учні усно складають зв'язний текст.)

4. Фізкультхвилинка.

5. Запис переказу в зошит під керівництвом вчителя. Учні можуть коментувати кожне речення. Звертається увага на написання слів: минуло, настала, розпочалося, навчання.

V. Підсумок уроку.

VI. Домашнє завдання. Повторити правило на с. 44 (що називається текстом).

Урок 26.

Підсумковий урок за розділом «Текст». Вправи на розрізнення видів текстів. Робота з деформованим текстом

Мета. Вправляти учнів у розрізненні видів текстів; учити розпізнавати описи добре відомих предметів, самостійно описувати їх з опорою на малюнок, предмет, користуючись планом; формувати уміння добирати заголовки до текстів, зіставляти частини текстів за абзацами, виділяючи зачин, основну частину, кінцівку; розвивати мовлення, виховувати дбайливе ставлення до птахів.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Робота у групах. Побудова міркувань. (Кожна група має картку зі складеною казкою.)

-- Прочитайте казки. Доберіть до них заголовки. Поясніть, чому саме такі заголовки ви до них дібрали. Які з них допомагають зрозуміти, чого навчає твір? Скільки абзаців мають тексти?

Текст для І групи

Жив снігур. Захотілося йому до Сонця долетіти. Вирушив у дорогу. Подивилося Сонце на сміливця, здивувалося. Як посмів зимовий птах до небесного світила добратися! Виставило свої вогняні стріли. Запалило груди Снігурові. Не пустило вище.

Тепер Снігурі до сонця не літають. А на згадку про зустріч з ним червоні груди мають.

Текст для II групи

Одного разу я виглянув у віконце і здивувався... Уся яблунька вкрилася червоногрудими живими яблуками. Це були маленькі поштарики Зими -- снігурі. Вони принесли телеграму, що йде цариця Зима. Веде з собою Мороза і тітку Віхолу. Треба їх гостинно зустрічати.

Тож недарма кажуть, що снігурі зиму на своїх крилах приносять.

Текст для III групи

Жив собі веселий Снігур. Вирішив він полетіти до свого друга Дятлика в гості. Той щедро пригостив його комахами.

-- Красненько дякую за гостину. Я б тебе також запросив, та хатки не маю, -- сказав Снігур.

Дятлик розсміявся. Узяв свій молоточок чарівний і став хатинку для друга будувати. Йому всі пташки допомагали. А незабаром усі в гостях у Снігура побували, чай пили, дружбу прославляли.

(Перевірка виконання. Учні читають заголовки, які дібрали до казок, пояснюють, чому саме такі назви дібрали. Вчаться будувати прості міркування.)

-- До яких типів текстів можна віднести прочитані вами казки? Чому?

II. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

III. Основна частина уроку.

1. Вступне слово вчителя.

-- Залежно від того, хочемо ми просто розповісти про певний предмет чи зазначити, який він є, щоб той, хто слухає, добре його уявив, ми будуємо розповідь або опис. Найчастіше нам доводиться розповідати. Але правильно, точно описувати предмети і явища теж треба вміти.

2. Усний опис предметів. Розгляд малюнка, на якому намальована квітка маку.

-- Що зображено на малюнку? Чи доводилося вам зустрічати цю квітку в природі? Де вона росте? Як вона називається?

-- Спробуємо описати цю квітку так, щоб той, хто її не бачив, зміг собі її уявити. У складанні опису нам допоможуть запитання:

-- Яке в маку стебло? (У маку високе стебло.)

-- Які листочки? (Листочки зелені, подовгасті, із зубчиками по краях. їх на стеблі є 5-6.)

-- Які пелюстки? (На верхівці стебла -- велика червона квітка. Вона складається з кількох широких пелюсток.)

-- Яка серединка? (Між пелюстками, всередині багато чорного пилку.)

-- Де ростуть маки? (Маки ростуть у полі.)

(Аналогічно, за малюнком, можна описати іншу квітку, овочі, фрукти,...)

3. Фізкультхвилинка.

Раз, два -- всі присіли, Потім вгору підлетіли. Три, чотири -- нахилились, Зі струмочка гарно вмились. П'ять, шість -- всі веселі, Крутимось на каруселі. Сім, вісім -- в поїзд сіли, Ніжками затупотіли. Дев'ять, десять -- відпочили І за парти дружно сіли.

4. Робота з підручником. Вправа 108, с. 54.

а) Розгляд малюнка, с. 55.

-- Що зображено на малюнку?

-- Чи доводилося вам спостерігати, як збирають урожай? j

б) Читання тексту, с. 54.

-- Який заголовок можна дібрати до прочитаного тексту? Чому?

-- Яким іншим висловом можна замінити вислів «вистояний хліб»?

в) Виконання усно 3,4,5 завдань до вправи.

5. Каліграфічна хвилинка. (За зразком, поданим у підручнику, с. 55.)

6. Самостійна робота. Вправа 109, с. 55. (Перевірка виконання.)

7. Спостереження за силою голосу. Вправа 110, с. 56. Виразне читання вірша «Хліб росте».

-- Поясніть Петрусеві, що означає вислів хліб росте.

-- Поділіть виділені слова на склади для переносу.

IV. Узагальнення і систематизація набутих знань (за таблицею).

-- Що можна дібрати до тексту?

-- Як записується кожна частина в тексті?

V. Підсумок уроку.

VI. Домашнє завдання. Вправа 111, с. 56 (завдання 1, 3).

Страницы: 1, 2, 3, 4