ъ виділення на схемі аналізу (синтезу), а потім формулювання кожної простої задачі, що міститься в складеній;

ъ складання плану розв'язання задачі;

ъ запису розв'язку;

ъ запису відповіді.

Згідно з вимогами до формування умінь та навичок, сформульованими Л.М. Фрідманом, засвоюючи складну дію, формуючи відповідні уміння або навички, слід засвоювати окремо кожну з елементарних дій, з яких вона складається.

Розв'язуючи прості задачі, учні поступово опановують уміння аналізувати їх зміст - виділяти умову і запитання, пояснювати вибір арифметичної дії, якою вона розв'язується, записувати розв'язок, а також поступово формувати уміння:

ъ складати короткий запис задачі, пояснювати за ним дані задачі і запитання;

ъ міркувати від запитання задачі до числових даних (засвоюючи мовні конструкції: “Що потрібно знати, аби відповісти на запитання задачі?”, “Потрібно знати два числових даних: 1-ше… та 2-ге…”, “Яку арифметичну дію треба виконати, щоб відповісти на запитання задачі? Чому?”, “Дію…”);

ъ записати відповідь задачі, починаючи з шуканого числа.

Під час підготовчої роботи пропонуємо ознайомити учнів з аналітичним способом розв'язування задач через створення певних ситуацій, які підкреслюють:

1. Необхідність визначення, про що можна дізнатися за певними числовими даними (ставлячи запитання до даної умови).

2. Неможливість відповіді на запитання задачі через недостатність числових даних (під час розв'язування задач з недостатньою кількістю числових даних).

3. Необхідність вибору числових значень для відповіді на перше запитання (під час розв'язування задач з зайвими числовими даними).

4. Неможливість відповіді на запитання, поставлене до даної умови, одразу (під час роботи з задачами з двома запитаннями).

5. Можливість складання задачі з двох простих, пов'язаних за змістом, виходячи із попереднього розв'язку цих задач і об'єднання схем аналізу (під час роботи над простими задачами, що пов'язані за змістом).

6. Можливість постановки додаткового запитання, яке вводить у процес розв'язування усі три числові дані, та будування схем аналізу, що складається з двох циклів (під час роботи над задачами з зайвими числовими даними; над двома послідовними простими задачами і над задачами з двома запитаннями).

Отже, підготовча робота до ознайомлення учнів зі складеною задачею полягає у розв'язанні наступних видів завдань:

ъ добір запитання до даної умови так, щоб задача розв'язувалася певною (іншою) дією;

ъ складання задач, які розв'язуються даним виразом;

ъ складання задач з числами, які розв'язуються даною арифметичною дією;

ъ розв'язування задач:

Ш з недостатньою кількістю числових даних;

Ш з зайвими числовими даними;

Ш з двома послідовними запитаннями;

Ш двох послідовних простих задач;

Ш двох послідовних простих задач, друга з яких - з недостатньою кількістю даних.

Першим з пунктів до цього виду роботи є добір запитання до даної умови метою якого є:

ъ навчити учнів ставити запитання до даної умови, на яке можна відповісти за числовими даними, що в ній міститься;

ъ закріпити мовні конструкції: “Для відповіді на запитання задачі потрібно знати два числових даних… На запитання задачі відповімо за допомогою арифметичної дії…”;

ъ вчити знаходити спільне і відмінне в текстових задачах.

Ось розглянемо для прикладу схему розбору задачі, в якій відсутнє запитання. Такі завдання подаються дітям для того, щоб вони досконало засвоїли структуру задачі.

Завдання 1. У гаражі було 11 машин. 8 машин поїхало.

- Це задача? Чому? (Це не задача, тому що тут немає запитання). Що треба зробити, щоб у нас вийшла задача? (Поставити запитання).

- Чи можна поставити таке запитання: “Скільки машин поїхало?” (Ні, тому що це вже відомо з умови). Чи можна поставити запитання: “Скільки червоних машин в гаражі?” (Ні, це запитання не пов'язане з умовою).

- Правильно, в задачі повинно бути таке запитання, відповісти на яке можна за числовими даними, поданими в умові. Які числові дані містяться в умові? (Число 11 - означає, скільки машин було в гаражі. Число 8 - означає, скільки машин поїхало.) Про що можна дізнатися за цими числовими даними? (Скільки машин залишилося в гаражі.)

- Складіть задачу з таким запитанням. Покажіть її опорну схему. Запишіть задачу коротко на дошці. Виділіть ключові слова:

Було - 11 м.

Поїхало - 8 м.

Залишилося - ? м.

- Повторіть запитання задачі. Що треба знати, аби відповісти на запитання “Скільки машин залишилося в гаражі?” Два числових даних: 1-ше - скільки машин було - 11, та 2-ге - скільки машин поїхало - 8.)

- За допомогою якої арифметичної дії відповімо на запитання задачі? (Дії віднімання).

ск. машин залишилося

ск. маш. було ск. машин поїхало

Прокоментуйте розв'язок задачі. (Від 11 відняти 8, отримаємо 3 машини.)

11 - 8 = 3 (м.)

Повторіть запитання та сформуйте відповідь. (Запитання: “Скільки машин залишилося в гаражі?”, тому відповідь: 3 машини залишилося в гаражі.)

Завдання 2. У вазі було всього 11 троянд: із них 7 червоних, а решта - білі.

Методика роботи над завданням/.

- Це задача? Чому? Як треба доповнити текст, щоб отримати задачу? Яким повинно бути запитання? Сформулюйте задачу з цим запитанням. Покажіть її опорну схему. Визначте числові дані задачі та поясніть їх значення.

- Повторіть запитання задачі. Що треба знати, аби відповісти на нього? (Два числових даних: 1-ше - …та 2-ге - …) За допомогою якої арифметичної дії відповімо на запитання задачі? Чому?

60

- Прокоментуйте розв'язок задачі. Повторіть запитання. Скажіть відповідь. Чим схожі всі ці завдання? Чи можна ставити будь-яке запитання? Чому?

Завдання 7.У каструлі 5 л молока, а в бідоні 9 л молока.

Завдання 8. В їдальні на сніданок витратили 7 кг картоплі, а на обід 9 кг картоплі.

Методика роботи над завданнями 7,8.

- Виділіть числові дані. Про що можна дізнатися за ними? Складіть задачу,

в якій це число буде шуканим.

- Про що ще можна дізнатися за цими числовими даними? Складіть задачу, в якій це число буде шуканим.

Чим схожі ці задачі? Чим вони відрізняються? Що треба знати, аби дізнатися “Скільки всього…?”

- Що треба знати, аби дізнатися “На скільки більше (менше)…?” Вчителю доцільно запитати учнів, що цікавого вони помітили.

Для відповіді на обидва запитання треба знати одні й ті самі числові дані, тому що в задачах однакові умови. Умови однакові, але запитання різні! Значить і розв'язки будуть різні! Чим вони відрізнятимуться? У таких випадках найдоречнішим методом є бесіда, оскільки учні самі приходять до бажаного результату.

- Чим схожі ці завдання на попередні, а чим відрізняються ? (У попередніх завданнях до даної умови можна було поставити лише одне запитання, а тут - два запитання.)

- Всі ці завдання ми порівнювали між собою. Що означає “порівняти”?

Порівнюємо - зіставляємо, щоб знайти: однакове, спільне, відмінне.

У подальшій роботі учням пропонується під час порівняння розповісти, що треба робити.

Наступним кроком у роботі є “Складання задач з даними числами або виразами”, метою якого є:

ъ розвивати варіативність мислення: учні впевнюються,

що однією й тією самою арифметичною дією над даними числами можна розв'язати багато задач, які відтворюють різноманітні життєві ситуації;

ъ вчаться визначати значення числових даних та підбирати запитання, відповідь на яке знаходять певною арифметичною дією;

ъ навчання порівнювання задач;

ъ закріплення мовних конструкцій: “Для відповіді на запитання задачі потрібно знати два числових даних.. На запитання задачі відповімо за допомогою арифметичної дії…”

Завдання 1. З числами 10 і 6 складіть задачі на додавання.

При роботі з новим видом завдання доцільно вияснити в учнів, чи всі вони розуміють яке саме завдання перед ними поставлено. Саме тому запитуємо: що означає вислів “З числами 10 і 6 складіть задачу?” (Числа 10 і 6 будуть числовими даними цієї задачі.)

- Але в задачі, крім числових даних, ще є шукане число. Де міститься шукане число? При такому аналізі задачі набагато легше учням запам'ятати структуру самої задачі і безпомилково визначати яке число є даним, а яке шуканим.

Учні повинні придумати умову, яка міститиме числа 10 та 6, а також поставити до неї запитання. Умови в нас немає… Як визначити, яке запитання треба поставити?

Що вимагається зробити в завданні? (Скласти задачу на додавання.) Вислів: “Скласти задачу на додавання?” означає скласти таку задачу, яка розв'язується за допомогою дії додавання.

- Про що повинно запитуватися в задачі, аби вона розв'язувалася дією додавання? (В задачі може запитуватися “Скільки всього разом…?”)

Покажіть опорну схему такої задачі. Прочитайте задачу. Поясніть значення числових даних. Яке число є шуканим? За допомогою якої арифметичної дії відповімо на запитання задачі? Чому?

60

- Прокоментуйте розв'язання задачі. Повторіть запитання та скажіть відповідь.

Можна запропонувати навести приклади запитань, які можна поставити для того, щоб задача розв'язувалася дією додавання?: “Скільки стало…?”, “Скільки було перед тим як витратили…?”

Порівняйте ці задачі. Що означає “порівняти”? Як треба міркувати, щоб порівняти задачі?

Учням пропонується використовувати при розв'язуванні задач пам'ятку, яка пропонується учням для того, щоб у подальшій роботі не зупинялися на кожному запитанні і окремо його не розбирали, а розв'язували задачу відповідно до пунктів, які пропонує пам'ятка. Такі пам'ятки кожен учень має на парті і в перший час інтенсивно її використовує, а при подальшому розв'язанні задач школярі запам'ятовуєть послідовність у роботі під час розв'язання задач.

Щоб порівняти задачі, треба:

1. Виділити умову і запитання кожної задачі.

2. Зіставити умови задач: визначити спільне в умовах; відмінне в умовах.

3. Зіставити їх запитання: визначити спільне; відмінне.

4. Зіставити розв'язання: визначити спільне; відмінне.

5. Узагальнити результати порівняння (зробити висновок про спільне або відмінне в задачах).

У подальшій роботі, порівнюючи задачі, учні користуються пам'яткою: спочатку читають завдання, а потім на нього відповідають. Згодом вони запам'ятовують її зміст і виконують порівняння без опори на текст, промовляючи вголос завдання пам'ятки. Далі діти міркують за пам'яткою, не відтворюючи її запитання. Таким чином під час роботи над задачами формується розумова операція - порівняння.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9