– Чи можна поставити запитання “На скільки більше сівалок у другій бригаді, ніж у першій?” (Ні, тому що це вже відомо з умови - на 2 сівалки.)

– Про що розповідається в задачі?

– Змініть короткий запис першої задачі так, щоб отримати короткий запис даної задачі. Що треба доповнити? (Треба показати фігурною дужкою запитання “Скільки всього?”)

I - 7 с.

II - ? с., на 2 с. б. ?

– За коротким записом поясніть числа задачі. Сформулюйте запитання. Що треба знати, аби відповіси на запитання задачі? (Два числових даних: 1-ше - скільки сівалок в першій бригаді, відомо - 7, та 2-ге - скільки сівалок у другій бригаді, не відомо.) За допомогою якої арифметичної дії можна відповісти на запитання задачі? (Додавання.)

– Чи можна відразу відповісти на запитання задачі? (Ні, тому що ми не знаємо кількість сівалок у другій бригаді.) Що треба знати, аби відповісти на це запитання? (Два числових даних: 1-ше - кількість сівалок у першій бригаді, відомо - 7, та 2-ге - на скільки сівалок більше у другій бригаді, ніж у першій, відомо - на 2.) За допомогою якої арифметичної дії відповімо на це запитання? (Додавання.)

– Чи можна одразу відповісти на це запитання? (Так, нам відомі обидва числові дані.) Покажіть на схемі прості задачі.

2-га проста задача

1-ша проста задача

– Сформулюйте кожну просту задачу та покажіть їх опорні схеми. Складіть план розв'язування задачі. Запишіть розв'язання по діях з поясненням. Запишіть відповідь.

Чи можна цю задачу розв'язати іншим способом? (Ні, її лише можна розкласти на дві прості задачі: 1-ша - на збільшення числа на кілька одиниць, а 2-га - на знаходження суми.)

Розв'язання задач на знаходження суми та решти, що містять просту задачу на збільшення (зменшення) числа на кілька одиниць. Мета - продовжувати формувати загальні уміння роботи над задачами під час розв'язування задач іншої структури. Формувати розумові операції - аналіз, порівняння, узагальнення.

Завдання 1. Прочитайте задачу № 214. Уявіть, про що в ній йдеться.

- Про що йдеться в задачі? (Про молоко, що надоїли від корови вранці і ввечері; частину цього молока спожили, а решту - те, що залишилося, віддали в магазин.) Прочитайте умову задачі. Прочитайте запитання задачі. Переформулюйте запитання задачі. Запитується: “Скільки літрів молока здали в магазин?”. Але здали в магазин молоко, що залишилося, тому можна запитати: “Скільки літрів молока залишилося?”

- Запишіть задачу коротко, для цього виділіть ключові слова. Які ключові слова можна виділити? (Надоїли, спожили, залишилося).

Запишіть числові дані відповідно до ключових слів. Чи відомо, скільки літрів молока надоїли? (Ні.) А що відомо? (Відомо, що доїли вранці і ввечері.) Від слова “надоїли” праворуч вгорі напишіть слово “вранці”, і праворуч внизу запишіть слово “ввечері”; об'єднайте ці слова фігурною дужкою. Чи відомо, скільки літрів молока надоїли вранці? (Так, 9 літрів.) Запишіть це. Чи відомо, скільки літрів молока надоїли ввечері? (Ні.) А, що про це відомо? (Відомо, що на 1 л менше, ніж вранці.) Запишіть це.

- Чи відомо, скільки літрів молока спожили? (Так, 3 літри.) Запишіть це.

Чи відомо, скільки літрів молока залишилося? (Ні, про це запитується в задачі.) Поставимо знак питання і візьмемо його в кружечок.

Вранці - 9 л

Надоїли - ? Ввечері - ?, на 1 л м.

Спожили - 3 л

Залишилося - ? л

- Чи схожа ця задача на будь-яку з тих, які ми розв'язували раніше? (Ні.) Тому міркуватимемо за пам'яткою. За коротким записом поясніть числові дані задачі. Сформулюйте запитання задачі.

- Що треба знати, аби відповісти на запитання задачі? (Два числових даних: 1-ше - скільки всього літрів молока надоїли, не відомо, та 2-ге - скільки літрів молока спожили, відомо - 3.) За допомогою якої арифметичної дії відповімо на запитання задачі? (Віднімання.) Чи можна одразу відповісти на запитання задачі? (Ні, тому що ми не знаємо, скільки всього літрів молока надоїли.) Що треба знати, аби відповісти на це запитання? (Два числових даних: 1-ше - скільки літрів молока надоїли вранці, відомо - 9, та 2-ге - скільки літрів молока надоїли ввечері, не відомо.) За допомогою якої арифметичної дії дізнаємося, скільки всього молока надоїли? (Додавання, бо всього надоїли більше, ніж окремо вранці і ввечері.)

- Що треба знати, аби відповісти на це запитання? (Два числових даних: 1-ше - скільки молока надоїли вранці, відомо - 9, та 2-ге - на скільки літрів молока менше надоїли ввечері, ніж вранці, відомо - на 1.) За допомогою якої арифметичної дії відповімо на це запитання?ь (Віднімання, тому що ввечері надоїли на 1 л менше.) Чи можна одразу відповісти на це запитання? (Так, нам відомі обидва числові дані.)

Що цікавого ви помітили? (Ця задача складається із трьох простих.)

- Сформулюйте кожну просту задачу та покажіть їх опорні схеми. Покажіть прості задачі на короткому записі.

Надоїли - ?,

1)

Спожили - 3 л

Залишилося - ? л

2)

Спожили - 3 л

Залишилося - ? л

3)

На прикладі такої опорної схеми до кожної з простих задач, дітям особливо легко побачити кожну з цих задач і зрозуміти чому саме виконали таку арифметичну дію, а не інакшу.

- Якщо ця задача містить три прості задачі, то скількома діями її можна розв'язати? (Трьома.) Сформулюйте план розв'язування задачі. Запишіть розв'язання по діях з поясненням. Запишіть відповідь. Змініть цю задачу так, щоб вона розв'язувалася двома діями. Покажіть опорну схему такої задачі.

Навчання учнів розв'язувати задачі - не ізольований процес, він безпосередньо пов'язаний із загальною атмосферою в класному колективі. Слід виховувати інтерес до самостійного розв'язування задач, заохочувати учнів знаходити раціональні прийоми обчислення.

2.2 Організація експериментального дослідження та його результати

Ефективність узагальненої добірки завдань вивчалася протягом року шляхом постійних спостережень, контрольних і самостійних робіт, які проводилися у процесі формуючого експерименту. Дослідження проводилося на базі 4-х класів чотирирічної початкової школи.

Формуючий експеримент тривав один рік; у ньому були залучені учні 4 А (експериментальний) та 4 Б(контрольний) класів у Утішківській ЗОШ 1-2 ст.

Експеримент складався з трьох етапів:

1. Попереднього вивчення рівня знань учнів;

2. Формуючого етапу з елементами пошуку;

3. Вивчення результативності дослідження.

Результативність дослідження оцінювалася на основі виконання учнями індивідуального самостійного розв'язування складених задач, частково використовувалося порівняння результатів початкового і кінцевого зрізів.

У ході першого етапу експерименту була проведена контрольна робота, яка проводилася в обох класах на початку жовтня,після завершення повторення навчального матеріалу за минулий рік.

Ось які були підібрані завдання для контрольної роботи:

1. Невідоме число поділили на 12 і одержали 4. Знайти невідоме число. (1 бал) 2.У їдальню привезли 12 ящиків картоплі, по 8 кг у кожному і 10 ящиків буряка, по 9 кг у кожному. Скільки кілограмів овочів привезли у їдальню? (3 бали)

3. У шести малих бідонах 48 л молока. Скільки літрів молока у десяти великих бідонах, якщо у великому бідоні на 2 л молока більше, ніж у малому? (3 бали)

4. Покупець купив пальто за 116 грн. Він витратив ? грошей, що у нього були. Скільки грошей було у покупця? (3 бали).

5. Господарка зірвала 18 кг малини, смородини - на 3 кг менше, ніж малини, а аґрусу - у 3 рази менше, ніж смородини. Скільки кілограмів аґрусу зібрала господарка?

Після перевірки і підбиття підсумків, результати були такими:

З таблиці видно, що результати цієї контрольної роботи приблизно однакові і в контрольному, і в експериментальному класі.

У ході формуючого експерименту були виявлені утруднення, які викликають в учнів розв'язування тих чи інших складених задач. Учні особливо важко сприймають завдання в словесній формі. Наприклад, задачу “Дівчинка задумала число. Якщо його збільшити у 5 разів, то отримаємо 180. Яке число задумала дівчинка?” більшість дітей не розв'язала.

Найлегше дітям вдавалися задачі, в яких використовуються ілюстрації.

З учнями 4 А класу, тобто експериментального ми працювали протягом року і розв'язували складені задачі з повним розбором.

Задача. Периметр трикутної ділянки 1 км 200 м. Довжини однієї сторони 480 м, а другої - 385 м. Знайди довжину третьої сторони ділянки.

- Про що йдеться в задачі?

- Які ключові слова можна виділити в задачі?

- Покажіть її опорну схему. Запишіть задачу коротко.

- За коротким записом поясніть дані задачі. Сформулюйте запитання.

- Яка буде перша дія? Прокоментуйте першу дію.

- Що ми дізнаємося?

- Яка друга дія? Прокоментуйте її.

- На які прості задачі можна розбити цю задачу?

- Дайте повну відповідь на запитання задачі.

- Чи можна одразу відповісти на запитання задачі?

- Що треба знати аби відповісти на запитання задачі?

- За допомогою якої арифметичної дії відповімо на запитання задачі?

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9