- Що треба знати аби відповісти на це запитання? За допомогою якої арифметичної дії відповімо на це запитання?

- Про що ми дізналися в першій дії?

- Про що дізналися в другій дії? Запишіть у зошит розв'язання задачі з поясненням.

Роботу такого плану ми проводили в експериментальному класі протягом навчального року. А в кінці навчання знову провели контрольні роботи в обох класах. Наведемо приклад завдань для контрольної роботи.

1. Периметр прямокутної ділянки 268 м, а її ширина - 52 м. Знайди площу цієї ділянки. (2 бали)

2. Автобус їхав 2 год зі швидкістю 82 км/год і 4 год - зі швидкістю 70 км/год. Знайди середню швидкість руху автобуса. (3 бали.)

3. Маса 1/3 головки капусти 840 г. Яка маса 3/4 головки капусти? (2 бали.)

4. Два покупці купили тканину за однаковою ціною: перший - 6 м, другий - 4 м. Перший покупець заплатив на 20 грн більше. Скільки грошей заплатив за свою покупку кожен покупець? (3 бали)

5. Вартість 4 курток така сама, як вартість 20 сорочок. Яка ціна однієї сорочки, якщо ціна куртки 60 грн.?(2 бали)

Порівняння наслідків виконання контрольної роботи свідчить про те, що в експериментальному класі рівень умінь розв'язувати складені задачі значно вищий, ніж у контрольному. Це можна пояснити цілеспрямованою роботою з навчання розв'язувати складені задачі, яка проводилася на протязі року, що призвело до позитивних зрушень у розвитку мислення школярів.

Виконання завдань в кінці року у контрольному і експериментальному класі

У нижче наведених діаграмах порівнюються результати виконання складених задач в експериментальному класі на початку і в кінці експерименту.

Отримані експериментальні дані показали досить велику розбіжність між показниками в експериментальному та контрольному класах. Більшість учнів експериментального класу засвоїли знання про задачі та вміння їх розв'язувати на 2-3 рівнях, тоді як учні контрольного класу - на 1-2 рівні.

Як видно з даної діаграми, у розумовому розвитку учнів відбулися значні зміни в кращу сторону.

З порівняльних результатів видно, що якщо звертати увагу учнів на поетапний розбір задачі, то результати виправдовують самі себе. Тому для кращого засвоєння учнями розв'язування складених задач, потрібно особливу увагу на уроці приділяти саме задачам.

Висновки

У даній дипломній роботі запропоновано методику навчання учнів розв'язування складених задач, яка реалізується у три етапи: підготовка, ознайомлення і формування відповідних умінь. Під час підготовчої роботи до введення складеної задачі формуємо у молодших школярів уміння порівнювати задачі, аналізувати умову, шукати способи розв'язання задачі; ознайомлюючи дітей зі складеними задачами, вчимо розв'язувати задачі аналітичним способом і розкладати складені задачі на прості; формуючи уміння і навички розв'язування складених задач у дві дії, ми продовжуємо вчити дітей розв'язувати задачі аналітичним способом та розкладати складену задачу на прості, на підставі чого складати план розв'язування, формувати уміння порівнювати задачі, а також узагальнюємо структуру однотипових задач.

Під час введення всієї теми розвиваємо варіативність мислення учнів, його гнучкість та глибину, свідомість розумових процесів молодших школярів за допомогою спеціальних завдань: на постановку запитання до даної умови; на складання задач; на розв'язування задач з зайвими даними чи недостатньою кількістю числових даних; на порівняння подібних задач, на узагальнення структур задач.

У даній дипломній роботі вивчалися історичні аспекти підвищення продуктивності навчання учнів розв'язувати складені задачі на уроках математики у початковій школі. Як ми побачили, що навчити учнів розв'язувати складені задачі не так то вже і просто. Виходячи з думки вчених, вчителів можна говорити про те, що у методиці навчання учнів розв'язувати складені задачі не може бути єдиного і конкретного зразка для пояснення матеріалу. Це зумовлено, насамперед, розумовими здібностями учнів і не до кінця сформованими вміннями та навичками при розв'язуванні простих задач.

Методика може запропонувати лише певні види вправ і запитань, які доцільно проводити перед вивченням складених задач. А кожен вчитель має можливість встановити свій порядок у їх виборі.

У напрямку удосконалення шляхів навчання учнів розв'язувати складені задачі у початковій школі працює багато вчених. Теоретичний матеріал, який нам подано у методиці навчання математики широко розкриває всі питання, і конкретно пояснює той чи інший вид роботи над задачами.

Для ефективного розв'язувати складені задачі ще у початкових класах потрібно прививати любов і цікавість до математики і зокрема до задач. Але як свідчить практика, більшість дітей не просто не вміють розв'язувати задачі, а й не люблять. А цю нелюбов можна пояснити декількома факторами: добір учнів у класі, ставлення батьків до навчання своїх дітей, досвід учителя, неправильне перше ознайомлення із задачею, відсутність диференційованого підходу в навчанні дітей розв'язувати задачі, недостатня робота над її змістом, а ще тим, що вчитель на уроці “женеться” за кількістю розв'язаних завдань і не зважає на потреби і бажання дітей. Психологія нам каже, що учень хоче творити; а творити може кожен. Як же бути з уроками математики? Тут простим запевненням “ти це зможеш” не допомогти. Деяким дітям особливо важко дається розв'язання задач. І знову: що робити? Чому школярі не люблять розв'язувати задачі? Тому що не вміють. Як же навчити учнів не тільки розв'язувати нетипові задачі, а ще й викликати інтерес до них? Тут доцільно, при розв'язуванні задач, давати дітям запитання, які б розкривали значення числа, ставили додаткові запитання до задачі, ускладнювали задачу для збільшення дій. Можна запропонувати безліч різних завдань, аби у дітей виникла цікавість до математики. У підручниках з математики чітко визначено, чого саме повинні навчити дітей, але в них не можна передбачити необхідну кількість тренувальних вправ для кожного конкретного класу. Тому цю проблему, виходячи з необхідності, має вирішувати сам учитель. Тому доцільно спочатку подати деякі вправи з підручника, для вивчення розв'язування задач певного виду, а потім потрібно використовувати додаткові джерела.

На сьогоднішній день широкого застосування набувають інтегровані уроки, а також інтегровані завдання на уроках. Урок математики теж не є винятком. Доцільно розв'язувати з учнями задачі, які містять тексти, пов'язані з географією, історією, читанням. “На уроках математики мають використовуватися цікаві оповіданнячка ” - зазначав К.Д.Ушинський. Можна запропонувати дітям творчу роботу (скласти задачу про героя народної казки), але попередньо вчитель має дати таку задачу для колективного прослуховування і розв'язання. Наприклад: Бабуся спекла 8 Колобків. Скільки Колобків залишилося в бабусі і дідуся, якщо Зайчик, Вовчик, Ведмедик і Лисичка візьмуть по Колобку?

Нами підібрана добірка завдань для підвищення ефективності методики формування вмінь розв'язувати складені задачі. Мета формуючого експерименту полягала у перевірці даної добірки завдань для формування у молодших школярів загального вміння розв'язування складених задач шляхом порівняльного аналізу результатів виконання контрольної роботи у контрольному і експериментальному класах, цілеспрямованих педагогічних спостережень у класах, де проводилося дослідне навчання. Досвід показує, що учні з великим інтересом розв'язують нестандартні задачі, виявляють кмітливість і творчу самостійність. Також одним із важливих засобів організації цілеспрямованої і систематичної роботи щодо розвитку учнів є різні задачі з логічним навантаженням. Виконуючи їх, учні оволодівають новими знаннями, прийомами розумової діяльності, закріплюють та вдосконалюють вміння та навички.

Отже, всі ці та інші види роботи на уроці математики, можна вирішити одне з найголовніших завдань, яке стоїть сьогодні перед учителем на цьому етапі навчання - це навчити учнів розв'язувати задачі.

Список використаних джерел

1. Анкудинова Т.Г. Робота над текстовой задачей. Начальная школа. -1998. -№7. - с. 42-43.

2. Артемов А.К. Формирование обобщенных умений решать задачи.// Начальная школа, 1992, №3. - с. 30-34.

3. Бакан Н.В., Шост Н.Б. Уроки математики. 4 клас: Посібник для вчителя. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2004. -320 с.

4. Белаш І.В. Творча робота над задачами в початкових класах. // Бібліотека вчителя початкової школи. -2001. -№3. -5-8.

5. Богданович М.В. Картки з математичними завданнями для самостійної роботи учнів 4 класу початкової школи. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2006. -64 с.

6. Богданович М.В. Математика: пробний підручник для 1 кл. трирічної школи. - К.: Освіта, 1997. - 95с.

7. Богданович М.В. Методика розв'язування задач у початковій школі. - К.: Вища школа, 1990. -183 с.

8. Богданович М.В., Козак М.В., Король Я.А. Методика викладання математики в початкових класах: навчальний посібник. - К.: А.С.К., 1998. - 352 с.: іл.

9. Бантова М.О., Бельтюкова Г.В., Полевщикова О.М. Методика викладання математики в початкових класах. - К.: Вища школа, 1977. -304 с.

10. Василенко І.З. Методика викладання математики в початкових класах. - К.: Вища школа, 1971. -370 с.

11. Вихрущ В.О. Методологія та методика наукового дослідження. - Тернопіль: ТАЙП, 2007. - 222 с.

12. Газдун М.І. Як учити молодших школярів розв'язувати задачі. // Початкова школа. -1988. -№11. -С. 70-72.

13. Дорофєєва Т.В. Проблеми із задачами? Вихід знайдено! // Початкова освіта. -2006. -№4. -С. 3-6.

14. Дудинчук О.С. Наступність у розв'язанні текстових задач. // Початкова школа. -1986. -№12. -С.10-11.

15. Загоруй Р.В. Розвивальне значення математичної задачі. // Початкова школа. -1985, №2, -с. 11-16.

16. Заіка А., Богданович М.В. Учням про задачу і про процес її розв'язання. // Початкова школа. -1998. -№3. - с. 22-27.

17. Іванова Л.С. Робота над задачами в 1-2 класах. // Початкова школа, 1989, №5, с.-10.

18. Іванова Л.С., Слюсарева О.С. Важливий засіб навчання розв'язувати задачі. // Початкова школа, - 1990. -№ 2. - С. 11-14.

19. Истомина Н.Б. Обучение решению задач. // Начальная школа, -1986, -№1. -С. 7-9.

20. Истомина Н.Б., Нефедова И.Б. Первые шаги в формировании умения решать задачи. // Начальная школа. - 1998. - № 11-12. - с. 41-48.

21. Ковальчук В.Ю., Жигайло О.О., Василенко І.Я. Курс лекцій «Особливості творчої роботи на уроках математики в початковій школі». - Дрогобич, Коло, 2007. -99 с.

22. Козак М., Корчевська О., Маланюк К. Уроки математики в 2 класі. -Тернопіль: Астон, -2003. -304 с.

23. Король Я.А. Практикум з методики викладання математики в початкових класах: Навч. посібник для студентів пед. Університетів та інститутів з спеціальності «Педагогіка і методика початкового навчання». - Тернопіль: Мандрівець, 1998. -136 с.

24. Корчевська О., Кордуба Н. Нестандартні уроки з математики 1 - 4 класи. -Тернопіль: Астон, 2003. -160 с.

25. Кочина Л.П. Робота над задачами у 1 класі. // Початкова школа, 1987, №3, -с. 5-6.

26. Кравець В.М. Розв'язання задач на дві дії різних ступенів. Знаходження значення буквених виразів. Нестандартний урок. // Розкажіть онуку. -1999. -№7. -С. 41.

27. Лишенко Г.П. Творча робота над задачею. // Початкова школа, 1985, №8, с. -9-11.

28. Лишенко Г.П., Солдатова Г.О. Повторне розв'язування задач. // Початкова школа. -1984. -№4. -С. 22-25.

29. Логачевська С.П. Вчимось розв'язувати задачі. Методичні рекомендації //Початкова школа. -2003. -№5. -С. 12-15.

30. Моро М.Г., Пишкало А.М. Методика навчання математики в 1 - 3 класах. - К.: Рад. школа, 1979. -375 с.

31. Маршинова Г.І. Динаміка роботи над задачею. // Початкова школа. -1996. -№11.-С. 28-32.

32. Медведская В.Н. Формирование у первоклассников умения работать над задачей. // Начальная школа, 1993, № 10. - с. 36-37.

33. Медведчук М.П. Особистісно-орієнтований підхід до вивчення математики. // Математика в школах України. -2003. -№ 10/22. - с. 1-3.

34. Московченко В.П. Розв'язування задач. // початкова школа. - 1999. -№2. - с. 15-12.

35. Петрова В.И. Мышления при решении задач // Начальная школа. -1992. -№1. -С. 23-24.

36. Побірченко Н.А. Психологічні основи навчання математики в початкових класах. Методичний посібник. - К.: Рад. школа, 1985. -с. 63.

37. Поздняков І.І. Касярум О.І. Розв'язування задач різними способами. // Початкова школа. - 1980. -№12. -С. 16-20.

38. Програми середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи. - К.: Освіта, 1994. -254 с.

39. Розв'язування математичних задач у початкових класах. Збірник статей/ за ред. Т.М.Хмари. - К.: Рад. школа, 1986. -96 с.

40. Рузин Н.К. Функции математических задач в обучении младших школьников. М.: 1971. -200 с.

41. Скаткин Л.Н. Обучение решению простых и составных арифметических задач - М.: Учпедгиз, 1963. -с. 185.

42. Скворцова С. О. Формування умінь у молодших школярів розв'язувати складені задачі. // Початкова школа. -1999. -№4. - С. 16-22.

43. Скрипченко О.М. Деякі умови формування узагальнених способів розв'язування задач в учнів початкових класів. В кн. Психологія. Вип.1. - К.: Рад. школа, 1965. -98 с.

44. Стаття з Інтернету. Скворцова С.О. Формування у молодших школярів загального вміння розв'язувати задачі.

45. Титова Г.С. Про загальний підхід до розв'язування задач. // Початкова школа. -1973. -№7. -С. 41-42.

46. Царева С.Е. Обучение решению задач. // Начальная школа. -1998. -№1. - с. 102-108.

47. Шаповал І.М. Шаповал О.І. Ще одна модель розв'язування простих арифметичних задач. // Початкова школа. -1991. -№3. - С. 17-21.

48. Шаповал І.М. Ще одна модель розв'язування складених арифметичних задач // Початкова школа. -1994. -№4. -С. 17-19.

49. Шевченко А. Про роботу над задачами із “зайвими” даними. // Початкова школа. -1999. -№7. - с. 28-31.

50. Шикова Р.Н. Дифференцированный подход к выбору способа проверки решения задач. // Начальная школа. -1983. -№1. -С. 22.

51. Шикова Р.Н. Работа над текстовыми задачами. // Начальная школа. -1991. -№5. -С. 36.

52. Штабова Л. Інтегрування навчального матеріалу на уроках. // Початкова освіта. -2006. -№36 - с. 3-11.

53. Штабова Л. Навчання школярів розв'язувати задачі. // Початкова школа. -2005. -№6. -С. 24-28.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9