2. Виділи ключові слова та склади короткий запис задачі.
3. За коротким записом поясни числові дані задачі та запитання.
4. Повтори запитання задачі. Що потрібно знати, аби на нього відповісти?
- Потрібно знати два числових даних: 1-ше (, чи не відомо) та 2-ге - …(, чи не відомо).
- За допомогою якої арифметичної дії відповімо на запитання задачі?
- Чи можна одразу відповісти на запитання задачі?
- Чому не можна?
- Що потрібно знати, аби відповісти на це запитання?
- Потрібно знати два числових даних: 1-ше-…(, чи не відомо) та 2-ге - …(, чи не відомо).
Аналіз закінчено.
5. Розбий задачу на прості. Сформулюй кожну просту задачу. Покажи опорні схеми до кожної
6. Склади план розв'язання задачі. Про що ми дізнаємося за допомогою першої дії? Про що ми дізнаємося за допомогою другої дії?
7.Запиши розв'язання задачі.
8. Запиши відповідь.
Щоб робота з пам'яткою справді допомогла учням опанувати вміння самостійно розв'язувати задачу, треба передбачити певні етапи. На 1-му етапі діти повинні засвоїти зміст кожного окремого завдання і навчитися їх виконувати. На 2-му етапі учні ознайомлюються з системою завдань і навчаться ними користуватися під час розв'язування задач. На 3-му етапі учні мають засвоїти систему завдань і самостійно користуватися ними в процесі розв'язування задач. На 4-му етапі в учнів формується уміння працювати над задачею відповідно до завдання. На цьому етапі картки дітям вже не потрібні, бо вони всю систему завдань засвоїли такою мірою, що вже керуються ними, міркуючи в думці і дуже швидко. Це і є свідченням того, що в учнів сформувався метод роботи над задачею.
Не слід забороняти користуватися пам'ятками тим учням, які ще не опанували загального методу. Ні в якому разі не можна спеціально вивчати ці завдання - їх мають засвоїти мимоволі внаслідок багаторазового виконання.
Яку задачу ми розв'язували? (Задачі на дві дії.) Як називаються такі задачі? (Складені.) Чому ці задачі називають складеними? (Бо вони містять кілька простих задач. Розв'язання цих простих задач і є першою і другою діями.)
- Скільки числових даних у цих складених задачах? (Три.) Чи є тут всі числові дані? (Для відповіді на запитання задачі не вистачає числового даного “Скільки всього зірвала” чи “Скільки було”, але ми його знаходимо за додатковою умовою.)
У методиці математики передбачено такий вид роботи над задачею, як скласти задачу. Завдання на складання задач ефективні насамперед для розвитку уявлень учнів про структуру задач та узагальнення способу їх розв'язування, також для того, щоб виявити, як учні усвідомлюють способи розв'язування задач певного виду.
Завдання 2. Складіть таку просту задачу (числові дані ми “зашифруємо” квадратиками):
– Сформулюйте першу просту задачу. Покажіть її на опорній схемі.
Сформулюйте другу просту задачу. Покажіть її на опорній схемі.
Складіть план розв'язування цієї задачі. (Виконанням першої дії дізнаємося, скільки всього… Виконанням другої дії дізнаємося, скільки залишилося.)
Таким чином, ми узагальнили способи розв'язування задач, над якими працювали. Що означає “узагальнити”? Узагальнюємо - об'єднуємо словом чи реченням найважливіші ознаки, предмети, думки.
При узагальненні ми поєднали в останній задачі особливості умов і запитань попередніх задач. Для того, щоб урахувати можливі варіанти числових даних. Ми їх зашифрували квадратиками.
Після виконання завдань такого типу переходимо до закріплення. Формуємо уміння розв'язувати складені задачі. Одним з підпунктів цього розділу буде:
завдання на розв'язування складених задач та порівняння їх умов та розв'язків. Узагальнення математичних структур задач. Узагальнення планів розв'язування задач. Мета цієї роботи така:
ъ формувати уміння самостійно розв'язувати задачі, розбивати складену задачу на прості та складати план її розв'язування;
ъ формувати уміння записувати розв'язання задачі по діях з поясненням;
ъ продовжувати формувати розумові операції - порівняння (при порівнянні задач), аналіз (під час аналізу тексту задачі та пошуку способу розв'язання, поділу складеної задачі на прості); узагальнення (під час узагальнення структур складених задач.)
Завдання 1. На годівниці було 4 горобці і 3 синиці. Згодом 5 пташок полетіли. Скільки пташок залишилося на годівничці?
- Уважно прочитайте задачу. Проаналізуйте її. Сформулюйте умову. Виділіть числові дані. Скажіть запитання. Яке число є шуканим? Про що розповідається в задачі? (Про пташок.) Що з ними трапилося? (Пташки були на годівниці, потім кілька полетіло, а решта залишилася.)
- Які ключові слова можна виділити? (Було, полетіло, залишилося.) Чи відомо, скільки пташок було спочатку на годівничці? (Ні.) Поставимо знак запитання поряд зі словом “Було”.
- А що про це відомо? (Було 4 горобці та 3 синички.) Після знака питання поставте кому і запишіть: 4 горобці та 3 синиці.
Чи відомо, скільки пташок полетіло? (Так, 5 пташок.) Запишіть це поряд зі словом “полетіло”. Чи відомо, скільки пташок залишилося? (Ні, це шукане число.) Поставте знак питання і візьміть його у кружечок. Таким чином, ми отримали короткий запис цієї задачі. Запишіть його в зошити:
Було - ? п., 4 г. і 3 с.
Полетіло - 5 п.
Залишилося - п.
- Що цікавого ви помітили? Чи схожа ця задача на ті, що ми розглядали раніше? (Так.) Зі скількох простих задач складалися попередні задачі? (З двох.) Про що ми дізнавалися в першій простій задачі? Сформулюйте її. (На годівниці було 4 горобці і 3 синиці. Скільки всього птахів було на годівниці?) Зробіть короткий запис задачі.
- Про що ми дізналися в другій простій задачі? Сформулюйте її. (На годівниці було птахів, полетіло 5. Скільки птахів залишилося?) Зробіть короткий запис задачі.
-
Складіть план розв'язання задачі. Першою дією ми відповімо на запитання першої простої задачі. Про що ми дізнаємося за допомогою першої простої дії? (Скільки всього пташок було на годівниці.) За допомогою другої дії ми відповімо на запитання другої простої задачі. Про що ми дізнаємося? (Скільки пташок залишилося на годівниці.) Запишіть розв'язок. Запишіть відповідь. (Відповідь: 2 пташки залишилися на годівниці.)
1) 4+3=7 (п.) всього було;
2) 7-5=2 (п.) залишилося.
Деякі арифметичні задачі допускають два чи кілька способів розв'язування. Такі задачі є ефективним навчальним матеріалом, на основі якого в учнів пробуджується допитливість, самостійність мислення. Намагання знайти інший шлях розв'язування тієї самої задачі сприяє підвищенню емоційного стану школярів.
Мета завдання на розв'язування складених задач двома способами і порівняння задач та їх розв'язків. Узагальнення способів розв'язання.
ъ продовжувати формувати загальні уміння роботи над задачами, а також вчити учнів розв'язувати задачі різними способами;
ъ продовжувати формувати розумові операції - порівняння (при порівнянні задач), аналіз (під час аналізу тексту задачі та пошуку способу розв'язання, поділу складеної задачі на прості), узагальнення (під час узагальнення структур складених задач);
ъ формувати варіативність мислення, розвивати гнучкість розумових процесів.
Завдання 1. Уважно прочитайте задачу №179 та уявіть, про що в ній йдеться.
Покажіть її опорну схему. Запишіть задачу коротко. За коротким записом поясніть дані задачі. Сформулюйте запитання. Прокоментуйте першу дію. Прокоментуйте другу дію.
– На які прості задачі розбили цю складену задачу? Дайте повну відповідь на запитання задачі.
– Ви вже впевнились, що такі задачі розв'язуються двома способами. Розв'яжіть її другим способом.
– Повторіть запитання задачі. Що треба знати, аби відповісти на запитання задачі “Скільки дециметрів стрічки залишилося?” (Два числових даних: 1-ше - скільки дециметрів стрічки залишилося у дівчинки після того, як вона витратила на закладку, не відомо, та 2-ге - скільки дециметрів стрічки вона потім витратила на бант, відомо 6.)
– За допомогою якої арифметичної дії відповімо на запитання задачі? (Віднімання, тому що залишилося менше.) Чи можна одразу відповісти на запитання задачі? (Ні, тому що ми не знаємо, скільки дециметрів стрічки залишилося у дівчинки після того, як вона витратила на закладку.)
– Що треба знати, аби відповісти на це запитання? (Два числових даних: 1-ше - скільки дециметрів стрічки було, відомо - 15, та 2-ге - скільки дециметрів стрічки вона витратила на закладку, відомо - 2.)
– За допомогою якої арифметичної дії відповімо на це запитання? (Віднімання, тому що залишилося менше.) Чи можна одразу відповісти на це запитання? (Так, тому що нам відомі обидва числові дані.)
2-га проста задача
1-ша проста задача
– На які дві прості задачі можна розкласти цю задачу? Сформулюйте їх та покажіть опорні схеми до них.
1) У дівчинки було 15 дм стрічки. Вона витратила на закладку 2 дм стрічки. Скільки дм стрічки в неї залишилося?
2) У дівчинки було дм стрічки. Вона витратила на бант 6 дм. Скільки дм стрічки в неї залишилося?
– Про що можна дізнатися першою дією? (Скільки дм стрічки залишилося у дівчинки після того, як вона виготовила закладку.) Про що можна дізнатися другою дією? (Скільки дм стрічки залишилося у дівчинки після того, як вона виготовила бант.)
Діти записують у зошитах розв'язок задачі другим способом з поясненням:
1) 15-2 = 13 (дм) залишилося після виготовлення закладки.
2) 13-6=7 (дм) залишилося після виготовлення банта.
Відповідь: 7 дм стрічки залишилося.
Завдання на доповнення тексту. З'ясовування умов, за яких задача розв'язується однією чи двома діями.
Мета такої роботи - продовжувати формувати загальні уміння роботи над задачами; формувати розумові операції - порівняння, аналіз, узагальнення. Розвивати варіативність мислення та гнучкість розумових процесів.
Завдання 1. Прочитайте текст в № 210.
– Це задача? (Ні.) Чому? (Тут не закінчено умову, немає запитання.) Доповніть умову. (В одній бригаді 7 сівалок, а в другій на дві сівалки більше.)
– Поставте до неї таке запитання, щоб задача розв'язувалася однією дією. (Скільки сівалок у другій бригаді7) Покажіть опорну схему цієї задачі. Запишіть її коротко. Розв'яжіть цю задачу усно.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
