Рефераты. Методика застосування наочних засобів навчання у шкільному курсі фізичної географ

p align="left">Учитель. Навіщо карти класифікують? Класифікація карт допомагає вибрати саме ту карту, яка потрібна для виконання завдання, тобто сприяє генералізації ? одній із головних географічних проблем. Генералізація (від фр. ? узагальнювальний, головний) ? процес відбору головного без зайвих деталей та його цілеспрямоване уза-гальнення (визначення К. Салішева).

Тому групи карт мають залежно від своєї генералі-зації конкретну особливість ? неоднаковий ступінь де-тальності зображення земної кулі.

Якою б не була генералізація, кожній карті влас-тива велика інформативність, наочність та оглядовість. Завдяки цьому карта є головним засобом наукового пізнання не тільки в географії та інших науках про Землю, а й у суспільних, точних та гума-нітарних науках.

Географічна карта є невід'ємним складником при вирішенні господарських завдань, оскільки відіграє рать прекрасного „наочного посібника“, хоч і „розмовляє“ за допомогою умовних знаків. Ні текст, ні живе слово не зможуть повністю замінити карту, узяти на себе всі її функції.

Часто карти об'єднують у географічні атласи.

Атлас ? це систематизоване, цілісне зібрання карт, які створюються за єдиною програмою. Такими є, на-приклад, комплексні науково-довідкові атласи. Атлас природних умов та природних ресурсів України, навчально-краєзнавчі атласи, у т. ч. Полтавської області та інші (демонструються різні види атласів, що є в кабінеті).

Останнім часом відбулися кардинальні зміни, які дозволили доповнити поліграфічні або мальовані кар-ти комп'ютерними версіями. З'явився навіть особ-ливий термін „геоінформаційні системи“ (ГІС), які оз-начають особливі електронні географічні карти ? ба-гатошарові зображення з текстовим та звуковим суп-роводом. Електронні атласи й карти, які містять значний обсяг різної інформації і дозволяють наочно порівняти її, ? це карти майбутнього, які вже сьо-годні допомагають перебудувати географічну науку. Нині вже створена електронна версія атласу „Погляд на Україну“ (Інститут передових технологій), елект-ронна серія карт „Людський розвиток в Україні“ (Інститут географії НАН України), є також комп'ю-терна версія посібника з фізичної географії України для середньої школи (Дніпропетровський державний університет).

Це також СD-атласи з географії для 6, 7, 8?9, 10?11 класів, довідковий атлас „Україна та її регіони“, розроблені Інститутом передових технологій для се-редньої школи.

(Як приклад демонструються на екран фрагмент з атласу Географія материків та океанів ІПТ для 7 класу).

Учитель. Електронні карти й атласи ? це суттєвий крок уперед географічної науки. Ми називаємо їх СD-атласами, тому що вони є електронними версіями поліграфічно-видавничих шкільних та інших атласів. записаних на компакт-дисках (СD).

Робота над їхнім удосконаленням триває. І надалі ми будемо користуватися ними якомога частіше.

ІІІ. Закріплення нових знань та вмінь

ѕ Що таке карта?

ѕ Навіщо класифікують карти?

ѕ Що таке загальногеографічні карти? Тематичні?

ѕ Що таке генералізація?

ѕ Яку роль відіграють карти в нашому житті?

ѕ Чи існує різниця між стінною навчальною картою, картою в атласі та електронною картою, атласом? Яка?

VІ. Підбиття підсумків уроку

Карта є однією з моделей дійсності.

Карти розподіляються на групи за охопленням території, змістом, призначенням, масштабом.

Особливості кожної групи карт зумовлюють ступінь генералізації ? детальність зображення.

Значення карт зумовлене їхньою інформативністю, наочністю.

Електронні версії карт і атласів ? це розширення їх функцій, головна передумова для підготовки учнів, які здатні працювати в інформаційному просторі сучасного суспільства.

VІІ. Домашнє завдання

Вивчити конспект уроку.

Запропонований урок демонструє ефективність застосування електронних атласів при вивченні географії. Використання електронних атласів підвищує ефективність вивчення географії рідного краю.

Розділ 3

ЗАСТОСУВАННЯ НАОЧНИХ ЗАСОБІВ У ШКІЛЬНІЙ ПРАКТИЦІ НАВЧАННЯ ГЕОГРАФІЇ

3.1. Загальна географія. 6-й клас

Наочні засоби навчання є невід'ємною частиною у формуванні знань, вмінь та навичок учнів. Вони є невід'ємною частиною матеріалу, що викладається. Адже завдяки їм в учнів формується комплексне уявлення про те чи інше явище. Так, у 6 кл. використовуються різноманітні види наочності, а саме карти, атласи, колекції, гербарії, моделі та ін.

Розглянемо використання різних видів наочності на прикладі конкретного уроку.

Тема „Способи зображення Землі“ є досить складною для учнів 6 кла-су. Під час її вивчення учні повинні ознайомитися зі способами зображення Землі на глобусі, плані і кар-ті, вивчити умовні знаки, навчи-тися визначати напрямки й вимірювати відстані на плані і карті й т. ін. Матеріал передбачає почат-кове знайомство учнів із математичною основою карт через введен-ня поняття „масштаб“, що створює додаткові труднощі для усвідомлен-ня та засвоєння навчального мате-ріалу.

З точки зору навчання учнів проце-суальних компетенцій, під час ви-вчення цієї теми є можливість роз-почати формування в учнів уміння простого опису (визначення) і прос-того порівняння (протиставлення і зіставлення), а також створення в них первинних уявлень про ха-рактеристику і повне порівняння (на основі рис протиставлення).

З точки зору дидактики та мето-дики необхідно звернути увагу на кілька моментів.

1. Визначаючи обсяг матеріалу для засвоєння, слід урахувати експери-ментальні дані, наведені І.П. Під-ласим, відповідно до яких за 45 хви-лин навчання учень 6 класу може засвоїти від 9 до 13 інформаційно-смислових одиниць інформації.

2. Принцип вікової відповідності передбачає під час організації на-вчально-пізнавальної діяльності учнів урахувати провідні мотиви віку та провідний мотив діяльності. Для учнів 6 класу вони є такими:

* основне новоутворення віку ? почуття психосексуальної адап-тації (за Л. Виготським);

* основний мотив діяльності ? по-треба у визнанні іншими людь-ми (через належність до групи, протиставлення себе дорослим, схильність до парадоксів і проти-річ);

* засобами адаптації виступа-ють фантазування, рольові ігри, об'єднання в групи;

* основний тип мислення ? кон-кретно-образний, а абстрактний і узагальнюючий матеріал інте-ресу для учнів не становить.

3. Щоб активізувати особистий до-свід учнів і залучити їх до обгово-рення, використовується прийом „від знайомого (побутового) до наукового“. Суть прийому полягає в тому, що спочатку наукове понят-тя формується на основі знайомого уявлення з побуту і лише після усвідомлення його суті підноситься на рівень наукового поняття шляхом введення географічних знань.

4. Важливою психологічною вимо-гою до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів є усвідом-лення ними прикладного характе-ру результатів роботи, навіть якщо їх „відкриття“ носять суб'єктивний характер, тобто вже відомі.

Зі сказаного вище випливає, що основною формою роботи має бути робота в групі з акцентом на емпатію (вживання) і рефлексію; аб-страктні поняття мають бути мак-симально конкретизовані та візуалізовані; інтерес до матеріалу підтримується за допомогою про-тиріччя (або парадоксу), можливістю брати участь у роботі групи, здійснювати дії з базовим матеріа-лом (дія запам'ятовується краще, ніж абстрактні знання).

Основне питання теми:

* Які способи зображення Землі існують у географії?

Щоб відповісти на нього, необхідно знати відповіді на такі підпитання:

* Що таке глобус? Що таке масштаб?

* Що таке план місцевості та з до-помогою чого на ньому пере-дається зображення земної по-верхні?

* Що таке карта і як на ній пере-дається зображення земної по-верхні?

* Як на площині зображуються не-рівності земної поверхні?

Організовуючи навчальні занят-тя з теми, важливо дотримуватися певних приписів, а саме:

* очікувані результати уроку мають бути записані на дошці або вели-кому аркуші паперу ще до почат-ку заняття; з них має починати-ся і ними завершуватися кожний урок;

* мотиваційно-організаційні та контрольно-коригувальні ета-пи уроку необхідно проводити фронтально, переважно метода-ми „брейнстормінг“, „асоціації на дошці“ тощо, що дозволяє задіяти особистий досвід більшос-ті учнів класу;

* учні повинні знати, що перевірка їх знань, умінь і навичок протягом вивчення теми проводиться з метою виявлення та виправлен-ня помилок, а не з метою вистав-лення оцінки, що проміжне оці-нювання в бали не переводить-ся і на кінцеву оцінку за тему не впливає; організовуючи роботу в малих і середніх групах, їх фор-мування бажано здійснити або за випадковою ознакою, або за бажанням учнів;

* вкрай важливою вимогою під час вивчення цієї теми є вико-ристання наочності. При цьому слід враховувати таке. По-пер-ше, на мотиваційно-організацій-ному етапі навчального заняття, коли відбувається усвідомлен-ня завдань для роботи груп, ро-зуміння поставленої проблеми, необхідно використовувати на-стінну наочність, тобто таку, яку одночасно бачать усі учні класу. Це можуть бути кодоплівки для графопроектора, картини, фото-графії, малюнки, фрагменти карт і планів місцевості великих роз-мірів. По-друге, під час роботи з планом місцевості або топогра-фічною картою бажано використовувати одну й ту саму карту або один і той же план місцевості. Як свідчить практика, це позбав-ляє учнів необхідності витрача-ти час на загальне ознайомлення з новим джерелом географічної інформації на кожному на-ступному навчальному занятті і дозволяє зосередитися на зміс-ті нового матеріалу. По-третє, для перевірки засвоєних знань, умінь і навичок під час тематич-ної атестації, навпаки, фрагмент карти або плану має бути зміне-ний. По-четверте, слід прагну-ти до співвіднесеності умовно-графічного зображення геогра-фічного об'єкту з його картиною або фотографією, що дозволить учням розвивати «картографіч-не мислення і бачення» (бачити реальний образ за його умовним зображенням), що буде надзви-чайно корисним під час перехо-ду до вміння аналізувати карти, внесе елемент естетики й буде виховувати в учнів любов до рід-ної природи.

Зміст теми містить можливості для реалізації стратегічної мети осві-ти, а саме ? створення сприятли-вих умов для розвитку особистості учня, тобто може бути використа-ний учителем для формування і по-глиблення в учнів компетенцій або їх елементів. З цією метою проведе-ний дещо відмінний від загальноприйнятого розподіл навчального матеріалу за темами уроків і ви-значені компетенції та їх елементи, що формуються на кожному з них.

Розглянемо все це на прикладі конкретного уроку, який нами був проведений під час практики у спеціалізованій школі №29. Зріз знань, проведений після уроку, показав його ефективність [Додаток Ж].

3.2. Географія материків і океанів. 7-й клас

Наочність є невід'ємною частиною навчального процесу, вона використовується як при засвоєнні нових знань, так і при контролі і корекції, або ж у поєднанні. Дану ситуацію можна розглянути на прикладі уроку в 7 класі на тему „Фізико-географічне положення південних материків“.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.