Особливості вивчення творів різних жанрів в початковій школ - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Особливості вивчення творів різних жанрів в початковій школ

3.Мединский Е.Н. Воспитание культурных навыков поведения и речи детей. - М., 1956. - 400 с.

74.Науменко В.О. Формування навичок читання // Поч. школа. - 1991.-№4.-С. 34-36.

75.Науменко В.О. Формування навичок читання // Поч. школа. - 1991.-№5.-С. 33-38.

76.Наумчук М.М., Гузар О.В. Методика та технологія уроків рідної мови в початковій школі. - Тернопіль: Підречники & посібники, 1999.-244с.

77.Наумчук М.М., Корчевська О.П., Майхрук М.І. Універсальний довідник «Хочу все знати». - Тернопіль: Підручники & посібники, 1999.-104с.

78.Никифорова О.И. Психология восприятия художественной литературы. - М.: Книга, 1972. - 208 с.

79.Никольская С.Т. Техника речи. - М.: Просвещение, 1979. - 206 с.

80.Никольская С.Т., Майорова А.В., Осокин В.В. Выразительное чтение. -Л.: Просвещение, 1990. - 160 с.

81.Окорокова М.И., Рапопорт И.А., Постоловский И.З. Преодоление трудностей. - М.: Просвещение, 1990. - 160 с.

82.Олійник Г.А. Виразне читання. - К.: Вища школа, 1995. - 190 с.

83.Олійник Г.А. Виразне читання: Основи теорії: Посіб. для вчителів. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2002. - 224 с.

84.Оморокова М.И. Осмысливание художественного произведения школьниками // Нач. школа. - 1970. - №5. - С. 39-42.

85.Онищук В.А. Урок в современной школе: Пос. для учителя. - М.: Просвещение, 1986. - 260 с.

86.Пабат В.В. Естетична палітра казок про тварин // Поч. школа. - 1994. -№5,- С. 28-30.

87.Пабат В.В. Чарівний світ казки // Поч. школа. - 1994. -№11. - С. 21-23.

88.Павлова Л.Л. Влияние выразительного чтения на воспитание нравственных чувств учащихся // Нач. школа. - 1987. -№7. - С. 36-39.

89.Підласий І.П. Як підготувати ефективний урок: Кн. для вчителя. - К.: Вища школа, 1989. - 320 с.

90.Поліщук Ф.Н. Вивчення усної народної творчості: Посіб. для вчит. - К.: Рад. школа, 1978. - 125 с.

91.Програми середньої загальноосвітньої школи 1-4 (1-3) класи. - К.: Освіта, 1994.-254с.

92.Психологія / За ред. Костюка Г.С. - К.: Рад. школа, 1968. -516с.

93.Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. - М.: Педагогика, 1976.-340 с.

94.Рыбникова М.А. Очерки по методике литературного чтения. - М,: Педагогика, 1963. - 143 с.

95.Савченко О.Я., Скрипченко Н.Ф. Читання оповідань у початковій школі // Поч. школа. - 1991. - №7. - С. 7-9.

96.Савчук Б.П. Створимо усну народну історію // Рад. школа. - 1991. - №6.-С. 56-57.

97.Светловская Н.Н. Нравственное воспитание младших школьников в процессе обучения чтению // Нач. школа. - 1983. - №10. - С. 10-14.

98.Синиця І.О. Психологія усного мовлення. - К.: Рад. школа, 1974. - 325с.

99.Скуратівський В. Про бабусині казки // Рад. школа. - 1990. - №7. - С. 26-30.

Соловейчик М.С. Хорошо ли мы умеем учить детей читать? //Нач. школа.-1988.-№1.-С. 14-15.

Станіславський К.С. Робота актора над собою. - К.: Мистецтво, 1953.-294 с.

Сухомлинський В.О. Народження громадянина. - К.: Рад. школа, 1970.-140 с.

Томан І. Мистецтво говорити. - К.: Основи, 1986. - 362 с.

Тоцька Н.І. Голосні фонеми української літературної мови. - К.: Просвіта, 1973.-344 с.

Українська дитяча література: Хр./ Упор. Вовк П.В., Савенко B.C. - К.: Просвіта, 1976. - 460 с.

Ушакова Т.Н., Павлова Н.Д., Зачесова И.В. Речь человека в общении. - М.: Наука, 1980. - 192 с.

Федоренко Т. Казки народів України // Поч. школа. - 1991. - №8. -С. 53-57.

Фреге Г. Смысл и денотат / Семантика и информатика. - Вып. 8. -М., 1977.260с.

Черноморов А., Шустова А. Практикум по выразительному чтению. - М.: Просвещение, 1970. - 114с.

Чумарна М. Мандрівка в українську казку // Поч. школа. - 1994. -№3.- С. 22-25.

Чухрай І. Казкова граматика: Урок рідної мови у 2 класі // Поч. освіта. - 2001. - Листопад, №43. - С. 3.

112.Шингарев Г.Х. Эмоции и чувства как форма отражения действительности. - М.: Педагогика, 1971. - 348 с.

113.Школенко Е.П. Те є добро, що до нас дійшло // Рідна школа. -1992.-№2.-С. 17-19.

114.Штунтов А.И. Работа над средствами выразительности устной речи на уроках русского языка // Нач. школа. - 1991. - №4. - С. 10- 12.

115.Эльконин Д.Б. Как учить детей читать. - Л.: Знание, 1976. - 64 с.

116.Язовицкий Е.В. Выразительное чтение как средство эстетического воспитания. - Л.: Наука, 1963. - 290 с.

117. Якименко І.Н. Казка у навчально-виховному процесі // Поч. школа. - 1988. - №2. - С. 89.

ДОДАТОК 1

Орієнтовний план дійового аналізу твору М.М. Коцюбинського «Харитя»

Твір «Харитя» цікавий і хвилюючий, ним особливо захоплюються діти. Складається він з чотирьох розділів - основних картин життя, взятих з селянської бідної родини, що взаємодіють і доповнюють одна одну. Ці розділи й залишаються основними частинами дійового аналізу твору, але перша і четверта потребують, крім цього, ще й внутрішнього розчленування.

З першого розділу дізнаємося про горе, що спіткало матір і дитину. Зміст розділу розкривають дві картини. У першій автор з'ясовує причини горя і знайомить з образом вдови, у другій - з образом дитини і розкриває їх спільну журбу. Для кращого сприймання змісту і краси цих картин дітьми розділ доцільно розчленувати на дві частини. Перша частина особливо важлива для дитячого сприймання. Діти мають уявити, «побачити» тодішні умови життя селянської бідної родини. Від цього залежатиме повнота сприймання всіх інших картин і конкретність інших образів. В уяві дітей якнайповніше повинні постати убога хатина з маленькими, можливо, покривленими від старості вікнами, з бідним інтер'єром і живий образ хворої жінки на постелі.

У другій частині, що починається зі слів «Рипнули двері...», автор з особливою любов'ю змальовує образ Хариті. Це хороша, чуйна, розумна і роботяща дівчинка. Всю свою палку любов до матері вона вкладає в працю, навіть непосильну, щоб цим самим допомогти їй.

Зміст другого розділу розкривається в окремій картині. Автор ще раз підкреслює внутрішню красу дитини через контраст. Краса природи не відповідає настрою Хариті, а є контрастом до безрадісного життя.

Третій розділ, як і перший можна поділити на дві частини, бо його зміст розкривають дві яскраві картини. У першій, яка закінчується словами «Харитя наважилась тікати...», розкривається думка попередньої картини. Автор ще з більшою переконливістю дає зрозуміти, наскільки краса рідної природи не відповідає настрою убогої людини, наскільки діти, такі як Харитя, нещасні, скривджені. Бідне дитя, якому ще лячно одному в полі серед білого дня, виконує непосильну роботу - жне, долаючи в собі страх і біль. Цю картину діти мають сприйняти особливо схвильовано.

У другій частині цього розділу автор розкриває образи добрих і чуйних жінок, які пожаліли Харитю, приголубили її й потішили. Це важлива авторська думка з огляду на життя селян в умовах класової нерівності: прості бідні люди не байдужі до чужого горя, біди. І така думка повинна бути донесена до свідомості учнів.

У четвертому розділі, що складається за скороченим текстом всього з трьох речень і сповіщає про добрий кінець, має бути узагальнення змісту всіх частин розчленованого твору. На основі сприйнятих картин минулого життя у дітей виникають певні судження та оцінка минулого. Вони мають зрозуміти, чия вина в тому, що життя Хариті та її мами було таким тяжким і безрадісним.

ПЛАН

Головна думка твору: важке безпросвітне життя, приреченість на страждання, важку працю бідних селянок-удовиць та їх дітей в Україні за часів російського царизму.

Основна мета читання та аналізу твору з дітьми:

а)передати головну думку твору;

б)ознайомити учнів з тяжким життям убогих жінок-удовиць і їхніх дітей в Україні за часів царизму, розкрити причини бідувань;

в)викликати повагу й любов до матерів-удовиць і їхніх дітей. Розділ перший. Сироти.

Частина перша. Занедужала вдова. Текст (до слів: «Рипнули двері»).

Завдання наскрізної словесної дії та аналізу тексту з дітьми:

Створити в уяві дітей живий образ хворої вдови в убогій хаті, викликати співчуття до неї.

Розглянути картину І. Божія «Харитя». Розширити уяву дітей про убоге життя селян того часу.

Частина друга. Не журіться, мамо, не плачте. Текст (до кінця першого розділу).

Завдання наскрізної словесної дії та аналізу тексту з дітьми:

Намалювати привабливий образ селянської дівчинки. Викликати почуття любові й шани до неї за доброзичливість, працьовитість, тур ботливість.

Розглянути ілюстрації художника І.Філонова («Харитя несе воду». «Харитя миє посуд». «Харитя біля хворої мами»). Організувати усну роз повідь за картинами.

Розділ другий.

Частина третя. Харитя в полі.

Текст (увесь другий розділ).

Завдання наскрізної словесної дії та аналізу тексту з дітьми:

Передати красу змальованого пейзажу. Дати відчути самотність і страх Хариті в полі і зрозуміти, що красивий пейзаж є контрастом до безрадісного життя селянина.

Намалювати з дітьми асоціативні за текстом словесні картини.

Розділ третій. На своїй ниві. Частина четверта. Малий жнець. Текст (до слів: «Стежкою наближалися дві молодиці»). Завдання наскрізної словесної дії та аналізу тексту з дітьми:

Викликати жалість до Хариті, співчуття.

Організувати розповідь дітей, аналогічно до тексту, за ілюстрацією І.Філонова («Харитя в полі»). Продемонструвати інші варіанти ілю страцій. Дати словесну характеристику їх.

Частина п'ята. «Не плач, перепілочко!» Текст (до кінця третього розділу).

Завдання наскрізної словесної дії та аналізу тексту з дітьми:

1. Схвилювати дітей ставленням молодиць до Хариті. Викликати повагу до молодиць, що пожаліли і приголубили Харитю.

2. Розглянути ілюстрації І.Філонова («Жінки розмовляють з Хари-тею»). Організувати розповідь за картиною як доповнення до тексту.

Розділ четвертий. Частина шоста. Радість Хариті. Текст (увесь четвертий розділ).

Завдання наскрізної словесної дії та аналізу тексту з дітьми:

1. Викликати радість з приводу доброго кінця. Ще раз викликати любов до матері й дитини.

2. Узагальнити зміст твору щодо основної мети читання та аналізу тексту з дітьми.

ДОДАТОК 2

ТЕКСТИ В ПАРТИТУРІ

(за програмою 1-4 класів для вивчення напам'ять)

1. Любіть Україну

Любіть Україну, /як сонце / любіть,/

/як вітер, /і трави/ і води... //

В годину щсливу/і в радості мить/

любіть/у години негоди//

Любіть. Україну /у сні /й наяву

вишневу свою Україну./

красу її, /вічно живу/ і нову/

і мову її солов'їну.//

Між братніх народів,/ мов садом рясним /

сіяє вона/над віками... ///

Любіть Україну /всім серцем своїм/

і всіма своїми ділами//

(В. Сосюра)

2. Садок Вишневий коло хати...

Садок вишневий /коло хати,/

хрущі над вишнями /гудуть

плугатарі з плугами /йдуть

співають ідучи дівчата,/

а матері/ вечерять ждуть.//

Сім'я/ вечеря/коло хати

вечірня зіронька встає.//

Дочка вечерять подає, /

а мати/ хоче научати

так соловейко не дає

Поклала мати/коло хати/

маленьких діточок своїх;

сама заснула коло них.///

Затихло все, // тільки дівчата /

та соловейко не затих. ////

(Т.Шевченко)

3. Як дитиною бувало...

Як дитиною (,) бувало/

упаду собі лихо,/

то хоч в серце біль доходив/

я собі вставала тихо.//

«Що/, болить?» -мене питали. - //

Але я не признавалась -/

я була малою горда, -/

щоб не плакать /я сміялась.///

(Леся Українка)

Ялинка

Раз я взувся в чобітки,/Я сюди, /а він туди...

одягнувся в кожушинку,/-Не віддам, - кричить, -/нізащо!//

сам запрягся в саночки/Ти ялинку посади, /

і поїхав по ялинку,//а тоді рубай (,) ледащо!//

Ледве я зрубати встиг,/Не пущу, / і не проси!//

ледве став ялинку брати,/І цяцьками можна гратись(,)//.

а на мене зайчик/ - плиг!/ Прорубаєте ліси -/

Став ялинку відбирати./ ніде буде і сховатись... //

(Олександр Олесь)

Веснянка

«Весна прийшла!//Тепляк/ дмухнув//

Тепло знайшла» -/крилом махнув./

кричать дівчатка /й хлопчики//по бороді лоскочеться, //

«Цвірінь! //Цвірінь!//Все ожило,/

Журбу покинь!» -/все розцвіло, /

клопочуться горобчики,/і рій дітей привітненьких/

Приліз дідок,/на той горбок/

зліз на горбок -/несе вінок/

у хаті /буть не хочеться.//з фіалочок блакитненьких//

(Л.Глібов)

Давня весна

Була весна/весела, /щедра, /мила,/

промінням грала, /сипала квітки,/

вона/ летіла хутко,/ мов стокрила, /

за нею вслід/ співучії пташки!//

Все ожило,/ усе загомоніло -/

зелений шум, /веселая луна!///

Співало все,/ сміялося,/ бриніло,/

а я /лежала хвора, / й самотна. //

Я думала:/ «Весна/ для всіх настала,/

дарунки /всім несе вона ясна,/

для мене тільки/ дару не придбала,/

мене забула/ радісна весна». /

Ні /не забула! //У вікно до мене/

заглянули/ від яблуні гілки,/

замиготіло/ листячко зелене,/

посипались/ білесенькі квітки.//

Прилинув вітер, /і в тісній хатині/

він/ про весняну волю/ заспівав,/

а з ним/ прилинули/ пісні пташині,/

і любий гай/ свій відгук з ним прислав.//

Моя душа/ ніколи не забуде/

того дарунку, /що весна дала;/

весни такої/ не було/й не буде,

як та була, /що за вікном цвіла. /

(Леся Українка)

Веснянка

Зійшли сніги,/ шумить вода,/

весною повіва; //

земля/ квіточки викида,/

буяє травка молода;/

все мертве/ ожива.//

Веселе сонечко блищить,

проміння щедро ллє;//

гайок /привітно шелестить,/

неначе кличе пригостить;/

струмочок виграє. ///

(П. Грабовський)

Лебідь, Щука і Рак

(Байка)

План дійового аналізу:

Головна думка твору: де немає згоди - там нема порядку.

Основна мета читання та аналізу тексту з дітьми: передати головну думку твору; ознайомити учнів із Лебедем, Щукою, Раком, розкрити їх природні особливості; осудити їх неузгоджену дію.

Частини, заголовки	Завдання словесної дії
1.Лад - порядок, безладдя - сміх У товаристві лад/ -усяк тому радіє.// Дурне безладдя/ лихо діє,/ і діло,// як на гріх,/ не діло - тільки сміх.//	Переконати учнів у правдивості авторського твердження про лад і нелад. Утвердити в свідомості учнів авторську істину вислову.
2.Неузгоджена дія Колись-то /Лебідь, Рак/ та Щука/ приставить хуру узялись. // От троє разом запряглись, / смикнули// - катма ходу...//	Намалювати в уяві учнів яскраву картину дії Лебедя, Щуки, Рака, підвести до оцінки звершеної дії, викликати подив.
Безрезультатність дії Що за морока ?//Що робить?/ А й невелика(,) бачся, штука, -/ так Лебідь/ рветься підлетіть/ Рак/ упирається,/ а Щука /тягне в воду.// Хто винен з них,/ хто ні/ - судить не нам,/ та тільки хура/ й доci там.///	Пройняти учнів сміхом з приводу безрезультатної дії Лебедя, Щуки і Рака; осудити таку дію. Виправдати головну думку автора.

(Л.Глібов).

Сто років як сконала Січ

Сто років як сконала Січ.//

Сибір.// І соловецькі келії,/

і глупа облягає ніч/

пекельний край/ і крик пекельний.///

Сто років мучених надій,/

і сподівань,/ і вір,/ і крові/

синів,/ що за любов тавровані,/

сто серць,/ як сто палахкотінь.///

Та виростають з личаків,/

із шаровар,/ з курної xати/

раби зростають до синів/

своєї України-матері.///

Ти вже не згинеш,/ ти двожилава,/

земля,/ рабована віками,/

і не скарать тебе/ душителям/

сибірами/ і соловками.///

Ти ще виболюєшся болем,/

ти ще роздерта на шматки,/

та вже, /крута/ і непокірна,/

ти випросталася для волі,//

ти гнівом виросла.// Тепер/

не матимеш од нього спокою(,).//

Йому ж рости/й рости/допоки/

не упадуть тюремні двері,//

І радісним буремним громом

спадають з неба /блискавиці/

Тарасові провісні птиці -//

слова шугають над Дніпром,///

(В. Стус)

Ходить гарбуз по городу

(Народна пісня)

Ходить гарбуз /по городу,/Обізвались буряки./

питається свого роду://гарбузові свояки: //

--Ой чи живі, /чи здорові/- І ще живі,/ще здорові/

всі родичі гарбузові ?//всі родичі гарбузові!//

Обізвалась/ жовта диня,/Обізвалась бараболя./

гарбузова господиня//а за нею /і квасоля ://

--І ще живі,/ ще здорові/- І ще живі, / ще здорові/

всі родичі гарбузові!//всі родичі гарбузові!//

Обізвались огірочки /Обізвався старий біб

гарбузові сини/ й дочки://- Я /піддержав увесь рід!//

--І ще живі,./ще здорові?І ще живі,/ ще здорові/

Всі родичі гарбузові!//всі родичі гарбузові!//

Обізвалась морковиця/Ой гарбузе ти перістий/

гарбузовая сестриця://із чим тебе будем їсти ?//

-/ще живі, /ще здорові/-Миска пшона/ шматок сала/ -

всі родичі гарбузові!//от до мене вся приправа///

ПРОВЧИВ

Сів за парту Олексій, /

Зирк// - подряпини на ній.

Це/ обурило його

І промовив він: // «Ого!

Хто посмів,/ скажіть мені,/

Меблі нищити шкільні?! //

Та такого шкідника

Я б...// Романе, /дай гвіздка: /

Я провчить його зумію -

Буде знати Олексія!...». ///

Він схопив той цвях і сам

Ціле гасло написав:

«Хто псує майно шкільне -

Того кара не мине!»//

А внизу/, щоб знали всі,/

Підписався: //«Олексій».//

Петро Гайовий

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11