Розвиток композиційних умінь учнів початкових класів на уроках тематичного малювання - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Розвиток композиційних умінь учнів початкових класів на уроках тематичного малювання

ри виконанні такого завдання сюжетної композиції слід вивчити історичний матеріал про освіту, про життя дітей, їхнє прагнення до навчання, любов до вчителя.

Розглянемо послідовність виконання ескізу сюжетної композиції.

1. Розкриваючи тему та мету сюжетної композиції, потрібно усвідомити послідовність у творчій роботі над композицією і націлитись на вибір сюжету за цією темою. Перегляд слайдів та репродукцій картин художників сприяє творчому вирішенню теми. Цінними мають бути цілеспрямовані спостереження і зарисовки конкретних об'єктів, які можна буде використати для сюжетної композиції («Інститутський каток», «Лижний трамплін» та ін.).

2. Для попереднього компонування сюжету слід виконати кілька ескізів різних за змістом та розміщенням головних образів. Ескізи виконують на окремому аркуші паперу, на якому визначають формат, малюють невеликого розміру прямокутник. Його зображують на деякій відстані від країв аркуша, аби була можливість змінювати формат (наприклад, розширювати), компонуючи ескіз.

На визначеному форматі спочатку узагальнено намічають тонкими лініями основні предмети, але так, щоб виділити композиційний центр. Потім розміщають деталі малюнка, відносно лінії горизонту уточнюють форму і пропорції всіх елементів композиції, здійснюють просторове і тонове вирішення їх.

Розробка кількох ескізів на ту саму тему потрібна не лише з метою вибору кращого ескізу для дальшої роботи над його удосконаленням, а головне - для розвитку творчої уяви, фантазії майбутнього педагога.

3. Вибрані сюжети, наприклад теми «Зима», що втілені в попередні ескізи, потребують цілеспрямованого спостереження і зарисовок конкретних образів (пейзажу, транспорту, людей тощо) для
удосконалення ескізів сюжетних композицій.

Щоб успішно спостерігати і робити зарисовки необхідних образів, потрібно уміти вибирати найвигіднішу точку зору для зображення, знати лінійну та повітряну перспективи, а також пластичну анатомію (при зображенні людини).

4. Цілеспрямовані спостереження і зарисовки з натури предметів і персонажів до попередніх ескізів дають змогу детальніше розробити кілька ескізів і вибрати з них такий, щоб він був кращим за композицією, ідейним змістом, а також цікавим для художнього виконання в техніці акварелі, гуаші, туші на білому та кольоровому папері, гравюрі на лінолеумі чи картоні, монотипії, мозаїці з паперу, тканини, хутра, листя.

5. Побудову основного ескізу сюжетної композиції починають з перенесення знайденої в маленькому ескізі композиції на великий формат за допомогою клітинок.

Працюючи над основним ескізом сюжетної композиції на великому форматі, насамперед слід подбати про правильне композиційне розміщення предметів і персонажів, про те, щоб добре були передані композиційний центр, рівновага і ритм, єдина точка зору та інші елементи композиції [55, 234].

Допоможе в творчій роботі над композицією і перспективним розміщенням на предметній площині предметів та персонажів тим, хто малює, аналіз картин художників.

Особливо слід звертати увагу на виявлення композиційного центра картини, розміщення предметів і персонажів на предметній площині і дбати про те, щоб враховувались закони лінійної і повітряної перспектив. Аналіз картин повинні вміти робити самостійно ті, хто малює: визначати і пояснювати елементи композиції, розміщення і величину предметів і персонажів на предметній площині, взявши за одиницю вимірювання висоту людини, будинку або розмір інших об'єктів.

На рис. 13 показано закономірності перспективних змін висоти людини в міру віддалення в просторі. На лінії горизонту помічають умовну точку сходження і беруть за одиницю якусь постать (1-2), що визначена в співвідношенні з намальованим деревом. Від голови і ніг людини проводять лінії до точки сходження Р, яка показує висоту постаті у певному місці.

Рис. 13. Закономірності перспективних змін висоти людини в міру віддалення в просторі

При уважному розгляді малюнка видно, як визначити висоту людини збоку від проведених у перспективі паралельних ліній, а також висоту будь-якого предмета, якщо виходити із взятої за одиницю постаті людини або якогось предмета.

Визначення розміру людини на різній відстані на тому самому малюнку полегшується завдяки такому правилу перспективи: лінія горизонту перетинає всі однакові на зріст постаті на однаковій висоті (на рис. 14 лінія горизонту перетинає всі постаті по лінії грудей, на рис. 15 - по лінії колін).

Рис. 14. Перетин постатей лінією горизонту по лінії грудей

Рис. 15. Перетин постатей лінією горизонту по лінії колін

Малюнок олівцем сюжетної композиції для дальшої роботи фарбами має бути чітким і виразним, з визначеними межами світла і тіні, але без передачі світлотіні; для дальшої роботи в техніці гравюри тощо малюнок виконується світлотіньовий з тоновим вирішенням всієї композиції.

6. Основне правило творчої роботи - не намалювавши, не слід починати розфарбовувати малюнок. Отже, старанно перевіривши про-мальовані обриси всіх предметів, персонажей, намітивши межі основних кольорових відтінків, визначаємо план роботи фарбами.

Доцільно спочатку виконати невеличкі ескізи, щоб досягти кольорового вирішення композиційного центра, загального колориту ескізу сюжетної композиції. З'ясувавши кольорове вирішення ескізу, приступають до роботи над композицією на великому форматі. Насамперед покривають відповідним кольором небо, сніг, дерева, будинки, потім розфарбовують постаті людей та інших персонажів, якщо вони є в ескізі. Слід враховувати, що колір предметів на окремому аркуші паперу перед тим, як переднього плану яскравіший.

Під час занять ті, хто малюють, використовують поради, рекомендації щодо поліпшення композиції своєї роботи, завершення її.

7. Аналізуючи ескізи сюжетних композицій, виконаних на основі спостережень і зарисовок з навколишнього життя, майбутні педагоги глибше розуміють творчий процес над сюжетною композицією, бачать недоліки в роботі своїй і товаришів, навчаються самі робити аналіз.

Такі сюжетні композиції, як «Моє дитинство» (рис. 16), виконують переважно за пам'яттю, оскільки щасливе, радісне дитинство завжди пригадується виразним, з деталями. Зарисовки з натури деяких елементів пейзажу та інших образів композиції нададуть їй більшої достовірності. Завдання з композиції цікаво виконати в ліногравюрі, тушшю (пером чи пензлем) та ін.

Рис. 16. Сюжетна композиція «Моє дитинство»

Для виконання ескізів сюжетної композиції за уявленням можна взяти тему «Космос». Малювання за уявленням виконується на основі знань про предмети, відомості про які дістають різноманітними шляхами (сприйманням реальної дійсності, словесним описом, ознайомленням з предметом за його зображенням на картині, фотографії, таблиці тощо), але не спеціальним спостереженням натури з метою її наступного зображення.

Без добре розвиненої фантазії, зорової пам'яті, образного мислення дуже важко малювати за уявленням.

Щоб успішно вирішити тему «Космос», педагогу слід уміти підготувати цікаву бесіду про космос, необхідну наочність. У бесіді бажано вказати на успіхи нашої країни в освоєнні космосу. Розповідаючи про особливо визначні успіхи космонавтики, такі як вихід людини у відкритий космос та ін., педагог націлює тих, хто малює, на вибір епізоду для створення ескізу, змушуючи їх мріяти, творити.

Цікаві своєрідні репродукції з космічних етюдів льотчика-космонавта О. Леонова та картин художників А. Соколова («Стартує «Союз-9»), О. Дейнеки, А. Чебикіна («Мрія здійснилась») про космос допомагають у творчому пошуку композицій.

Педагог повинен вибрати сюжет для композиції і творчо працювати над його виконанням. Важливо заздалегідь націлити складну роботу над ескізами на цікаве живописне чи графічне вирішення композиції.

Таким чином, творчу роботу над картиною можна поділити на дві стадії: перша - побудова сюжетно-композиційного центру з метою вираження ідейного змісту й загального трактування живописно-художнього образу; друга - психологічна робота, узагальнення, типізація, що дає можливість поглибити ідейну суть твору.

2.3 Аналіз ефективності експериментального дослідження

Дослідження особливостей формування навичок ілюстрування літературних творів у форматі тематичної композиції на уроках образотворчого мистецтва у початкових класах мало теоретико-експериментальний характер і проводилося у два етапи.

На першому (теоретичному) етапі (2006-2007 навчальний рік) була визначена область і проблема дослідження, вивчалась педагогічна і методична література з даного питання, досвід роботи вчителів образотворчого мистецтва, формулювалась гіпотеза і завдання дослідження.

Власне експериментальний етап (2007-2008 навчальний рік) був спрямований на визначення ефективності запропонованої системи роботи із формування у молодших школярів навичок ілюстрування літературних творів засобами тематичної композиції.

Експериментальне навчання за пропонованими нами науковими та методичними положеннями здійснювалося на формуючому, перевірялось на теоретико-узагальнюючому етапах дослідження, де основна увага була звернена на аналіз та узагальнення результатів експерименту, оформлення роботи, з'ясування подальших перспектив розробленої експериментальної методики.

Експериментальне дослідження впливу експериментальної методики на удосконалення формування навичок ілюстрування літературних творів на уроках образотворчого мистецтва у 3-х класах ми проводили у загальноосвітній школі І-ІІ ступенів с. Стяропетинківці Бучацького району. Ним було охоплено 16 учнів експериментального і 14 учнів контрольного класів.

Предметом нашого експериментального дослідження стала побудова і впровадження системи завдань, спрямованих на формування навичок ілюстрування літературних творів та вивчення їх впливу на ефективність образотворчої діяльності молодших школярів.

Для учнів експериментального та контрольного класів ми пропонували два комплексних, проте відмінних варіанти образотворчих завдань. Відмінністю експериментального класу було застосування значної кількості завдань різного рівня складності відповідно до розробленої нами експериментальної методики.

У процесі проведення формуючого експерименту ми враховували, що тематичне малювання - найцікавіше для учнів. Воно має велике навчальне і виховне значення: сприяє ідейному, естетичному й етичному вихованню учнів, розвиває творчу уяву, виховує художній смак, прищеплює навички творчої роботи, вчить спостерігати природу і життя людей. На заняттях з тематичного малювання є найбільші можливості для здійснення міжпредметних зв'язків образотворчого мистецтва, літератури і музики.

Ми пояснювали дітям, що ілюстрації - це малюнки до літературних творів (казок, байок, оповідань, романів тощо), які розкривають і доповнюють зміст, допомагають краще зрозуміти і запам'ятати їх, ясніше уявити образи творів. Ілюстрація, як і літературні твори, існує з давніх-давен і має свою історію. Бона була відома ще в стародавньому світі (Єгипті, Греції, Римі, Китаї) у вигляді малюнків у рукописах, а в середні віки - мініатюр. У нашій країні уже в XI ст. книжкова графіка досягла високого рівня розвитку, про що свідчать ілюстрації в рукописних книгах «Остромирове Євангеліє» (1056-1057), «Ізборник Святослава» (1072) та ін.

Художниками оздоблено багато літературних творів, кращі ілюстрації яких увійшли в золотий фонд нашої країни і зберігаються в державних музеях, бібліотеках. В галузі ілюстрації працювали видатні художники: в Німеччині - А. Дюрер, у Франції - І. Доре, у Росії - О. Агін, В.Сєров.

У ХХ столітті видано дуже багато різних книжок, які добре ілюстровані художниками різних поколінь і в різній манері. До визначних майстрів належать Д. Кардовський, В. Фаворський, Кукринікси, Є. Кибрик, В. Касіян, О. Кульчицька, М. Дерегус, В. Литвиненко, В. Чебаник, Ю. Якутович та ін.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9