На другому уроці закінчувалася робота над тематичною композицією. Учні писали аквареллю або виконували роботу в іншій техніці.

Творча робота над ескізом ілюстрації до літературного твору близька до роботи над сюжетною композицією і виконувалася у такій послідовності:

· вибір сюжету з літературного твору;

· компонування сюжету з уяви;

· вивчення матеріалу і виконання натурних замальовок предметів;

· компонування кількох ескізів ілюстрації з темою, знаходження кращого варіанта на основі натурних та інших зарисовок;

· робота над кращим варіантом композиції на великому форматі;

· виконання ескізу ілюстрації в кольорі чи іншому матеріалі;

· аналіз ескізу ілюстрації.

Сюжет для ілюстрування, наприклад, «Казки про рибалку і рибку» О. Пушкіна, вибирали після бесіди, в якій використовувалися ілюстрації до цієї казки художниці О. Павловської, читання й обговорення уривків з неї, прослуховування музичних творів та ін.

Вибравши сюжет для ілюстрування, учні своє перше враження відображали з уяви в ескізах невеличкого формату. На цьому етапі вони визначали, який потрібно вивчати матеріал, які саме потрібні замальовки для подальшої роботи над ескізами.

Реалістичне вирішення ілюстрацій вимагало вивчення певного історичного матеріалу замальовок побутових речей, одягу, а також різних начерків із навколишнього життя. Так, деякі ілюстрації потребують вивчення і замальовок «препишного» царського палацу, у якому володарює баба, «служать їй бояри та дворяни», «навкруги стоїть грізна сторожа, сокири тримає на плечах». Зарисовки до ілюстрації збуджували творчу уяву і фантазію у тих, хто малює, створювали емоційну атмосферу, що сприяло доробці ескізів і вибору кращого варіанта, який був основою ескізу ілюстрації.

Творча робота над кращим варіантом композиції на великому форматі потребує напруженої послідовної роботи. Як завжди, велику увагу слід приділяти композиції ескізу, позам і костюмам персонажів, добре продумувати навколишнє оточення, пейзаж ілюстрації.

Виконання ескізу ілюстрації в тому чи іншому матеріалі залежало від техніки виконання інших двох завдань з композиції. Якщо ескіз сюжетної композиції на основі спостережень навколишнього життя було виконано аквареллю, а ескіз сюжетної композиції за уявленням - гуашевими фарбами, то ілюстрацію бажано виконати іншими матеріалами, наприклад тушшю (пером або пензлем), в техніці монотипії, ліногравюри (Г. Малакова до казки «Червона Шапочка», рис. 20; Г. Зубковського до роману С. Скляренка «Володимир», рис. 21).

Рис. 20. Ліногравюра Г. Малакова до казки «Червона Шапочка»

Рис. 21. Ліногравюра Г. Зубковського до роману С. Скляренка «Володимир»

Аналіз ескізів ілюстрацій до літературних творів, при активній участі тих, хто виконував їх, має велике навчально-виховне значення. Вчитель з'ясовував значення ілюстративного малювання в ідейно-естетичному вихованні підростаючого покоління. Аналізуючи ескізи, він відмічав, як розкрито зміст казки в кожній ілюстрації, як вирішено образи її, як виявлено головне в ілюстрації, як зображено предмети переднього і заднього планів та ін.

Навчальна робота із використанням експериментальних вправ і завдань, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань і вмінь молодших школярів. Так, учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані завдання, ніж учні контрольного.

Отримані результати констатуючого експерименту підтвердили гіпотезу, що використання запропонованої системи завдань на основі експериментальної методики формування навичок ілюстрування літературних творів на уроках образотворчого мистецтва у початковій школі класах позитивно вплинули на формування умінь і навичок образотворчої діяльності в учнів експериментального класу.

Наприкінці експериментального дослідження стало очевидно: у процесі використання розробленої нами експериментальної методики формування навичок ілюстрування літературних творів на уроках образотворчого мистецтва в учнів експериментального класу порівняно з контрольним значно підвищився рівень розвитку умінь і навичок образотворчої діяльності, тобто ми отримали результати, які свідчать про ефективність застосовуваного напрямку роботи.

Проведення експериментального дослідження дало змогу оцінити ефективність використання пропонованої системи вправ та завдань і простежити динаміку процесу удосконалення умінь і навичок образотворчої діяльності порівняно з навчанням дітей в контрольному класі. У процесі проведення експерименту і особливо на етапі узагальнення його результатів виявилося, що даний підхід здатний забезпечити оптимальний розвиток навичок ілюстрування літературних творів на уроках образотворчого мистецтва у початкових класах, сформувати позитивну пізнавальну мотивацію та підсилити інтерес до навчання. Отже, виконання ілюстрацій до літературних творів сприяє формуванню особистості молодших школярів, розвитку їх знань, умінь і навичок образотворчої діяльності.

Висновки

За допомогою композиції художник на основі законів лінійної та повітряної перспектив, світлотіні, пластичної анатомії передає на картинній площині навколишню дійсність, розподіляє і розміщує постаті та предмети на предметній площині картини, виявляє їхній взаємозв'язок у просторі, визначивши композиційний центр твору і підпорядкувавши йому другорядні образи. Термін «композиція» застосовується до картин, ілюстрацій, пейзажів, натюрмортів і навіть до малюнків окремих предметів, де композиція залежить від формату і відіграє важливу роль

У композиціях різних видів і жанрів образотворчого мистецтва передача простору значно відрізняється одна від одної, внаслідок чого виділяють три види композиції: фронтальну, об'ємну і глибинно-просторову. Фронтальна композиція характеризується двовимірністю (висотою і шириною), а інколи і невеликою глибиною. Ця композиція поширена в декоративно-прикладному мистецтві, живопису, графіці, рельєфі. Об'ємна композиція відповідає побудові форми в трьох вимірах, трьох основних просторових координатах і передбачає огляд об'ємної форми з усіх боків. Глибинно-просторова композиція використовується при створенні з різних матеріальних предметів обладнаного й оформленого інтер'єру, екстер'єру чи іншого відкритого простору.

Правильна побудова сюжетної композиції залежить не лише від творчої уяви, а й від глибини знань тих, хто малює, та уміння застосовувати їх у творчій роботі (основних законів лінійної та повітряної перспективи; потрібних даних з кольорознавства; основних пропорцій, конструктивної будови людини та інших знань з пластичної анатомії; найважливіших правил та елементів композиції).

На розвиток спостережливості, окоміру, вміння порівнювати, композиційно правильно розміщувати предмети на малюнку і послідовно вести роботу вчитель звертає увагу вже з перших уроків. Він навчає учнів оволодівати прямою лінією і її напрямом (горизонтальним, вертикальним, похилим), знаходити середину лінії, правильно тримати альбом під час малювання і користуватися олівцем і гумкою, розміщувати зображення на аркуші і методично правильно вести і закінчувати малюнок. Зображуючи плоскі предмети у фронтальному положенні, учні молодших класів повинні навчитися зображувати двовимірні предмети з їхніми характерними особливостями і вміти порівнювати предмети один з одним.

Послідовність виконання ескізу сюжетної композиції має такі етапи: вибір сюжету, попереднє компонування сюжету, цілеспрямоване спостереження навколишнього життя в зв'язку з темою та замальовування потрібних образів до неї, доробка кількох ескізів теми з використанням попередніх замальовок з натури та вибір кращого варіанта композиції, побудова основного ескізу композиції на великому форматі олівцем, виконання ескізу сюжетної композиції в кольорі, аналіз сюжетної композиції.

Вибравши тему і сюжет, відповідну ідею твору, той, хто малює, втілює їх у наочних зорових формах. Головну роль у цьому процесі відіграє композиція, виразність її змісту і форми. Робота над ескізом сюжетної композиції на основі спостережень навколишнього життя, як і кожна творча діяльність, потребує вирішення послідовних завдань.

Аналіз ескізів ілюстрацій до літературних творів за активної участі тих, хто виконував їх, має велике навчально-виховне значення. Під час аналізу ескізів розкривається зміст казки в кожній ілюстрації, вирішуються образи її, виявляється головне в ілюстрації, зображуються предмети переднього і заднього планів та ін.

Дослідження особливостей формування навичок образотворчої діяльності у процесі ілюстрування літературних творів на уроках образотворчого мистецтва у початкових класах проводилося у два етапи. На першому етапі була визначена проблема дослідження, формулювалась його гіпотеза і завдання. На другому етапі визначено ефективність запропонованої системи роботи із формування у молодших школярів навичок ілюстрування літературних творів засобами тематичної композиції. Предметом дослідження стала побудова і впровадження системи завдань та вивчення їх впливу на ефективність образотворчої діяльності молодших школярів.

Ілюстративне малювання сприяло образному мисленню, розвитку творчих здібностей, більш глибокому розумінню творчого процесу створення ілюстрації. У процесі експериментальної роботи ми ілюстрували знайомі дітям літературні твори (вірші, казки, оповідання, спочатку прості за змістом) про рідну природу, потім про тварин, птахів, комах, риб, а пізніше й людей - найскладніших в ілюструванні образів, що потребують певного психологічного вирішення їх у композиції.

Створення ілюстрації - це складний творчий процес, який потребував не тільки технічних умінь і навичок у малюванні, а й творчих здібностей, розвиненої уяви, образного мислення. Виконуючи ескізи ілюстрацій, діти навчалися засобами композиції, знаходженням відповідних персонажів і предметів, а також художнім вирішенням їхніх образів розкривати зміст тексту, розширювати і доповнювати уяву читача.

Навчальна робота із використанням експериментальних вправ і завдань, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань і вмінь молодших школярів. У процесі використання експериментальної методики формування навичок ілюстрування літературних творів в учнів експериментального класу порівняно з контрольним значно підвищився рівень розвитку умінь і навичок образотворчої діяльності.

Отже, виконання ілюстрацій до літературних творів сприяє формуванню особистості того, хто малює, розвитку його знань, умінь і навичок у творчому процесі тематичного малювання.

Список використаної літератури

1. Аксенов Ю.Г., Левидова М.М. Цвет и линия. - М.: Сов. художник, 1986. - 326 с.

2. Алексеев В.В. Изобразительное искусство и школа. - М.: Педагогика, 1968. - 184 с.

3. Алексеева В. Что такое искуство? - М.: Сов. художник, 1985. - 260 с.

4. Алёхин А.Д. Изобразительное искусство: художник, педагог, школа. - М.: Педагогика, 1984. - 254 с.

5. Алісійчук О.С. Морально-естетичне виховання молодших школярів. - К.: Академія, 2001. - 160 с.

6. Антонович Є. А., Проців В. І., Сенд С П. Художні техніки в школі. - К.: ІЗМН, 1997. - 312 с.

7. Антонович Є.А., Захарук-Чугай Р.В., Станкевич М.С. Декоративно-прикладне мистецтво. - Львів: Світ, 1992. - 271 с.

8. Артеменко М.М. Природа і естетичне виховання учнів. - К.: Рад. школа, 1980. - 175 с.

9. Беда Г.В. Живопись. - М.; Просвещение. 1986. - 190 с.

10. Беда Г.В. Основы изобразительной грамоты. - М., 1981. - 240 с.

11. Беличко Ю.В. Український живопис. - К.: Мистецтво, 1989. - 191 с.

12. Бучинський С.Л. Основи грамоти з образотворчого мистецтва. - К.: Мистецтво, 1981. - 178 с.

13. Величко Ю.В. Український живопис. - К.: Мистецтво, 1989. - 191 с.

14. Верб В.А. Искусство и художественное развитие учащихся. - Л.: Наука, 1977. - 116 с.

15. Виноградова Г. Малювання з натури. - К.: Рад. школа, 1976. - 118 с.

16. Вікова психологія / За ред. Г. Костюка. - К.: Рад. школа, 1976. - 270 с.

17. Вільчинський В.М. Образотворче мистецтво. 1-2 класи. - К.: Рад. шк., 1991. - 128 с.

18. Волков Н.Н. Цвет в живописи. - М.: Искусство, 1984. - 320 с.

19. Волкова Е.В. Произведения искусств в мире художественной куль-туры. - М.: Искусство, 1988. - 240 с.

20. Выготский Л.С. Психология искусства. - М.: Искусство, 1986. - 573 с.

21. Гайдамака О. Календарне планування до програми «Мистецтво» // Поч. школа. - 2003. - №6. - С. 28-31.

22. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. - К.: Вища школа, 1995. - 237 с.

23. Гандзій П.А., Левицький Ф.Д. Уроки малювання: Посібник для вчи-теля. - К.: Рад. школа, 1975. - 224 с.

24. Герман М.М., Скатерщинов В.К. Основные принципи классификации видов искусств. - М., 1982. - 224 с.

25. Глинская И.П. Изобразительное искусство. Методика обучения в 1-3 классах. - К.: Педагогика, 1978. - 186 с.

26. Глухенька К. Пошуки неповторної краси // Образотворче мистецтво. - 1974. - №3. - С. 23-25.

27. Глушанская В.П., Маркова В.Ф., Смирнова Л.Ф. Рисование с методикой преподавания. - М.: Просвещение, 1971. - 127 с.

28. Горбенко А.А. Акварельная живопись для архитекторов. - К.: Будівельник, 1991. - 70 с.

29. Дейнека А.А. Учитесь рисовать. - М., 1981. - 224 с.

30. Демченко І. Творчий розвиток школярів засобами образотворчого мистецтва // Рідна школа. - 2002. - №6. - С. 62-64.

31. Дмитриева А. Словесный художественный образ и детский рисунок // Искусство в школе. - 1993. - №2. - С. 39-43.

32. Задорожний В.І., Боровиков О.Я. Уроки образотворчого мистецтва. 1-3 класи. - К.: Рад. шк., 1972. - 151 с.

33. Кабиш Ю.І. Розвиток художніх здібностей дітей молодшого шкільного віку // Рад. шк. - 1981. - С. 48-50.

34. Кальнинг А.К. Акварельная живопись. - М.: Искусство, 1968. - 76 с.

35. Кардовский Д.И. Пособие по рисованию. - М.: Стройиздат, 1978. - 126 с.

36. Кибрик Е.А. К вопросу о композиции // Вопросы. изобразительного искусства. - М.: Сов. художник, 1954. - С. 31-45.

37. Кибрик Е.А. Объективные законы в изобразительном искусстве // Вопр. философии. - 1966. - №10. - С. 18-27.

38. Кириченко М.А. Альбом з образотворчого мистецтва для 1-3 класів. К.: Рад. шк., 1990. - 80 с.

39. Кириченко М.А. Учіться малювати. - К.: Рад. шк., 1987. - 58 с.

40. Кириченко М.А. Образотворче мистецтво. 3 клас. - К.: Освіта, 1996. - 128 с.

41. Клейменова Н.С. Взаимосвязь художественного слова и рисования // Нач. школа. - 1990. - №8. - С. 22-23.

42. Конопко О. Перші кроки до мистецтва // Початкова школа. - 2000. - №3. - С. 25-28.

43. Кузин B.C. Основы обучения изобразительному искусству в школе. - М.: Просвещение, 1977. - 207 с.

44. Кузин В.С. Изобразительное искусство и методика его преподавания в начальных классах. - М.: Искусство, 1977. - 264 с.

45. Левшина Л.С. Как воспринимается произведение искусства. - М.: Искусство, 1983. - 96 с.

46. Лепикаш В.А. Живопись акварелью. - М.: Изд-во Акад. художеств СССР, 1961. - 114 с.

47. Лунячек Й. Основы изображения с натуры. - К.: Изд-во АН УССР, 1961. - 127 с.

48. Люблінська Г.О. Дитяча психологія. - К.: Вища школа, 1974. - 354 с.

49. Львова Ю.Л. Развивать дар творчества. - К.: Искусство, 1987. - 136 с.

50. Малышов С.Д. Искусство видеть. - М.: Просвещение, 1986. - 178 с.

51. Масленникова З. Работа красками в школе. - Л.: Учпедгиз, 1959. - 80 с.

52. Мейлах Б.С. Процесс творчества и художественное восприятие. - М.: Просвещение, 1985. - 318 с.

53. Милюков А.А. Организация натурных постановок на уроках изобразительного искусства в школе. - М.: Просвещение, 1978. - 112 с.

54. Никанорова Н.П. Наглядное пособие и оборудование для занятий изобразительным искусством. - М.: Педагогика, 1975. - 136 с.

55. Орловский Г.И. О художественном образовании учителя рисования. - Л.: Наука, 196. - 268 с.

56. Павлинов П.Я. Каждый может научиться рисовать. - М.: Педагогика, 1966. - 216 с.

57. Парнах М. Уроки изобразительного искусства // Искусство в школе. - 2001. - №3. - С. 57-60.

58. Пилипенко Д.Г. Малювання з методикою викладання. - К.: НДПІ, 1971. - 35 с.

59. Проців В.I., Кириченко М.А. Уроки образотворчого мистецтва в 1-3 класах. - К.: Рад. шк., 1984. - 188 с.

60. Проців В.I., Кириченко М.А., Щербакова К.В. Образотворче мистецтво. 1-3 класи. - К.: Рад. шк., 1982. - 158 с.

61. Ревякин П.П. Техника акварельной живописи. - М.: Госстройиздат, 1959. - 221 с.

62. Ростовцев Н.Н. Учебный рисунок. - М.: Просвещение, 1976. - 222 с.

63. Ростовцев Н.Н. Методика преподавания изобразительного искусства в школе. - М.: Агар, 1998. - 251 с.

64. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К.: Абрис, 2002.-368 с.

65. Терентьев А.Е. Рисунок в педагогической практике учителя изобразительного искусства. - М.: Просвещение, 1981. - 175 с.

66. Томашевський В. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках образотворчого мистецтва // Рідна школа. - 2000. - №4. - С. 48-49.

67. Шорохов Е.В. Методика преподавания композиции на уроках изобразительного искусства в школе. - М.: Просвещение, 1974. - 235 с.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9