підтакувач плаксій поблажливий здібний

покірний полохливий понурий злий

Провів анкетування 22 учнів 11 - Б класу.

Відповідаючи на завдання першої вправи, учні в основному бачили своє «ідеальне Я» таким: професія улюблена і високооплачувана; місце у суспільстві вони займають чільне; риси характеру вольові, організаторські і обов'язково бачать себе ввічливими; уявні успіхи - це стати відомими, займати «круті» професії (менеджер, адвокат та ін.).

Відповідаючи на завдання другого пункту першої вправи, учні писали характеристики. Всі їхні характеристики підсумувавши, я виділив такі основні риси особистості, які вони приписують собі.

Більшість учнів уявляє себе у майбутньому відомими особистостями, які мають велику дружну сім'ю, хорошу і високооплачувану роботу, автомобіль і намагаються дотримуватися правил здорового способу життя. Переважна частина учнів хоче бути повністю матеріально забезпеченими. Про ввічливість і духовні цінності у характеристиці згадують рідко.

У другій вправі на запитання «Що може не подобатися хлопцеві у поведінці дівчини?» відповіді були такими: переслідування хлопців, зверхність дівчат, шкідливі звички, розбещеність і розпусний стиль життя.

На питання « Що може не подобатися дівчині у поведінці хлопця?» відповіді були майже тотожними.

У третій вправі на питання, які позитивні і негативні риси характеру формує дружба з деякими типами людей. Учні відповіли:

позитивні негативні

Дружба з чесними стаєш сам чесним відвертість не завжди доречна

Дружба з щирими стаєш сам щирим на щирість не завжди відповідають щирістю

Дружба з лицемірами ти знаєш, які це люди і можеш сам перебрати їхні якості більше не попадатимеш у їхні сіті

Дружба з підлесниками вони ні в чому тобі в будь - який момент не відповідають вони можуть тебе відвести

У четвертій вправі вони охарактеризовували себе за допогою таких слів (слова, які найчастіше траплялися):

добрий

веселий

відвертий

гордий

розумний

цікавий

У п'ятій вправі учні також охарактеризовувли себе за допомогою наведеного списку різних рис характер

Критеріями оцінювання адаптованості учнів я взяв впрви, у яких потрібно охарактеризувати своє Я, свій характер і своє життя. Тобто, критерієм оцінювання я взяв риси характеру особистості.

Розділ 3. Аналіз отриманих результатів у порівнянні з даними літератури та пропозиції щодо корегування адаптації підлітків в умовах школи

Аналіз літературних джерел вітчизняних і зарубіжних авторів свідчить про актуальність і перспективність проблеми адаптації старшокласників до навчального процесу при дії інформаційних стресів та вимагає подальшого вивчення фахівцями різних галузей. Найбільш типові психологічні проблеми адаптації старшокласників можна класифікувати на мотиваційні, раціональні та поведінкові. Основні симптоми психологічної дезадаптації проявляються у підвищенні показників емоційного збудження, тривожності, нейротизму; зниженні комунікабельності, емоційної стійкості, самоконтролю, соціальної сміливості; появі почуття неповноцінності у стосунках з оточуючими; зниженні успішності; скаргах на погане самопочуття, сон; втраті інтересу до навчання. Внаслідок цих проявів розвиваються: непродуктивні форми реагування; симптоми порушення поведінки; емоційні розлади різного ступеня. Основна причина дезадаптації полягає у неузгодженості між інтелектуальним, творчим, особистісним потенціалом старшокласника, з одного боку, і можливостями його реалізації з іншого.

Ще однією важливою причиною дезадаптаційної поведінки старшокласників до умов навчання, а також проблеми спілкування та уміння налагоджувати контакти в цілому. Адаптація може бути успішною і неуспішною. Успішна адаптація до умов навчання залежить від вибору певної стратегії навчальної діяльності і напрацювання операційних механізмів для її здійснення. Профілактику складнощів адаптаційного процесу доцільно було б проводити у випускних класах шкіл. Це міг би бути тренінг адаптаційної мобільності, спрямований на підвищення чутливості до змін, установки сприймати нові умови життя без стресу, здатності швидко змінювати свою поведінку. Раціональний режим праці та відпочинку старшокласників у концепції психологічного забезпечення психічного здоров'я створює оптимальні умови психологічної адаптації молоді до робочих навантажень і до цілого комплексу умов та особливостей навантажень навчальної діяльності, для попередження розумового та нервово-психічного перевантаження. Основна проблема дезадаптації старшокласників пов'язана з феноменом інформаційного стресу, який виникає внаслідок тривалої роботи мозку в умовах несприятливого поєднання трьох чинників, так званої тріади: необхідності обробки і засвоєння великого об'єму інформації, включаючи етап прийняття рішення; постійного дефіцит часу, відведеного на роботу мозку; високого рівня мотивації, що визначає високозначимість інформації, або, навпаки, в умовах тривалого дефіциту високозначимої інформації.Деякі аналізи проведених опитувань щодо оцінки інформаційних процесів свідчить про те, що навчальний процес викликає дезадаптацію у більшості старшокласників, у зв'язку з цим у них була виявлена схильність до інформаційних стресів та до неврозів, а рівень невротизації отримав високі показники у більшості опитаних. Більшість старшокласників відчули проблеми адаптації, що проявлялись у погіршенні фізичного та психічного стану, перепадах настрою і дратівливості, депресіях, погіршенні апетиту, постійному відчутті втоми, агресії, тривожності тощо. Найголовнішими чинниками, які викликають інформаційні стреси старшокласники визначили: велике навчальне навантаження; надмірну кількість інформації; емоційні перенапруження та нервові виснаження, великий обсяг навчального матеріалу та нестачу літератури і часу на його опрацювання; незбалансоване поєднання навчання і відпочинку тощо.

За результатами різних досліджень адаптації старшокласників виявлено, що показники адаптованості значно покращуються через півроку, а саме знижується рівень стресу та зростає рівень стресостійкості, покращується нервово-психічна адаптованість, покращується ступінь опору стресу, а також значно знижуються показники тривожності, фрустрації та агресивності.

У процесі здобуття освіти старшокласники відшліфовують своє мистецтво адаптації до умов навчання і взагалі до життя. Знижується тривожність, зростає відкритість у контактах, стабілізується емоційний стан. Результати різних досліджень свідчать про те що у більшості старшокласників період адаптації охоплює півроку [46].

3.1 Пропозиції щодо активізації роботи гуртків

Для активізації гуртків, на мою дуку, потрібно, в першу чергу виховувати дітей у школі. Впроваджувати моральне, естетичне, етичне, трудове та патріотичне виховання, щоб дитина повсякчас розвивалася і щоб в неї розвивалося відчуття краси. А відтак в дитини буде розвиватися працелюбність, відчуття краси і бажання робити гарні вчинки. Тоді в неї просто не вистачатиме часу на лінь, шкідливі звички та погані вчинки. Таким чином дитині стане цікаво зайатися на уроках гуртка.

Щоб активізувати гурток треба зробити його роботу цікавою. Тобто, підібрати саме такий вид діяльності, який подобатиметься учня. Потім, треба уміти розповісти про свій гурток так, щоб зацікавити оточуючих у його роботі.

Дозвіллєвій сфері на сучасному етапі відводиться важливе місце. Особлива цінність дозвілля полягає в тому, що воно може допомогти людині реалізувати все найкраще, що в ній потенційно закладене. Дозвіллєва діяльність може бути важливим підґрунтям для формування фундаментальних людських потреб. Завдяки формам дозвіллєвої активності можна підтримувати емоційне здоров'я, переборювати власні недоліки, формувати волю й характер. Дозвілля сприяє фізичному, духовному, соцільному та інтелектуальному розвитку людини, попередженню розумової відсталості та реабілітації розумово хворих дітей. Сае в години дозвілля особистість набуває ціннісних орієнтацій, знань, досвіду, залучається до системи нормативно - регулятивних установок, що склалися в суспільстві, досягнень вітчизняної і світової культури не лише за умов систематичного навчання, а й у процесі спілкування, відпочинку, розважально - ігрової діяльності за інтересами.

Специфіка педагогічного процесу в організації дозвілля полягає в інтеграції та виконанні його функцій: виховної, рекреаційної та розважально - ігрової, чим і зумовлюється потреба у спеціально підготовлених педагогічних кадрах, які могли б організувати продуктивне дозвілля учнівської молоді [46;с.5].

3.2 Пропозиції щодо активізації участі батьків та шкільного психолога у виховній роботі

Для покращення співпраці батьків і психолога, на мою думку, в першу чергу треба створювати батьківські комітети у кожному класі і загальношкільний комітет. Треба зробити такі умови, при яких батьки класу будуть взаємодіяти між собою і активно співпрацюватимуть з учителем. При таких обставинах учні стануть більш дружними, а це є запорукою кращого виховання і навчання.

Має бути написана програма за якою має працювати психолог і програма співпраці батьків і психолога. Має проводитись психологічна просвіта батьків, яка може здійснюватися за допомогою різних методів, як - от друкована інформація (стенди, «куточок для батьків» тощо), тобто все, що може зацікавити батьків. При складанні і оформленні такої літератури треба пам'ятати, що така інформація доступна і дітям, тому вона не має містити в собі інформацію, яка може зашкодити дитині.

Традиційними формами роботи шкільного психолога з батьками були і є:

психологічна просвіта батьків;

консультаційна робота.

Але для вдалого застосування цих видів робіт необхіднии виявляються також:

психодіагностична робота;

корекційно - відновлювальна та розвивальна робота.

Батьківські збори залишаються однією з найтрадиційніших та універсальних форм роботи педагогів з батьками, і останнім часом популярною стала участь психолога у проведенні як класних, так і загальношкільних батьківських зборів.

Загальношкільні батьківські збори проводяться, як правило, не більше двох разів на рік. Тематикою таких зборів найчастіше буває звіт роботи школи за визначений період часу і тому такі збори можна використовувати для демонстрації позитивного досвіду співпраці та виховання в родині.

Класні батьківські збори - це школа освіти батьків, вони повинні розширювати їхній педагогічнй та пихологічний світогляд, стимулювати бажання стати хорошими батьками. При проведенні або участі у батьківських зборах необхідно дотримуватися рекомендацій з проведення батьківських зборів:

Батьківькі збори мають інформувати батьків, а не констатувати помилки і невдачі дітей у навчанні.

Тема зборів має враховувати вікові особливості дітей.

Збори повинні мати як теоретичний, так і практичний характер: аналіз ситуацій, тренінги, дискусії тощо.

Збори - не міце для обговорення та осуду учнів [25;с.13].

Є багато варіантів проведення батьківських зборів. Тематика і методика зборів мають врховувати вікові особливості учнів, рівень освіченості й зацікавленості батьків, завдання виховання, що стоять перед школою.

Батьківські конференції (класні, загальношкільні) мають величезне значення в системі виховної роботи школи. На батьківських конференціях мають обговорюватись проблеми суспільства, активнии членами якого стануть і діти: проблеми конфліктів батьків і дітей і шляхи иходу з них; наркотики; сексуальне виховання в родині.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10