Даний документ визначав заходи щодо реалізації завдань аналізу педагогічної діяльності в системі виховання в конкретному навчальному закладі .

Лист наголошував, що такі заходи «містять у собі: підготовку педагогічних працівників до аналізу виховного процесу, планування й організацію досліджень, аналіз і обговорення рекомендацій, розробку корекційно-розвиваючих заходів, коректування планіруючої документації. На підставі результатів дослідження реалізується індивідуальний підхід до кожного учня, групи, конкретному професійно-технічному й середньому спеціальному навчальному закладу».

Відзначалося, що «провідним напрямком виховної роботи в закладах професійної освіти є ідеологічна робота. Цивільно-патріотичне виховання - один з основних напрямків ідеологічної й виховної роботи закладу освіти. Використовувані форми й методи цивільно-патріотичного виховання повинні не просто розширювати знання учнів, а перетворювати їх у глибокі патріотичні переконання, які проявляються в справах і вчинках кожного підлітка на благо своєї Батьківщини. Необхідно активізувати роботу клубів, кружків, творчих об'єднань, музеїв цивільно-патріотичної спрямованості, забезпечити максимальне охоплення учнів різними формами позанавчальної діяльності. Засвоєння учнями традиційної культури свого народу, активна творча діяльність по її відродженню, збереженню й збільшенню, участь молоді в соціально значимій і корисній діяльності сприяє сформованості чітко вираженої цивільної позиції й соціальної зрілості юнаків і дівчин.

У листі відзначалося, що «заслуговує на увагу досвід ПТУ № 22 р. Донецька, у якому створена цілісна система ідеологічного й цивільно-патріотичного виховання, що включає планування, організацію й змістовне наповнення виховного процесу, а також визначення показників оцінки його ефективності».

Також відзначалося, що «позитивний досвід організації інформаційно-пропагандистської роботи створений у ПТУ № 11 р. Луганська, у даних закладах освіти створена система роботи власних малотиражних друкованих видань і розроблені шляхи рішення проблеми їхнього впливу на світогляд учнів у навчально-виховному процесі на основі аналізу якості виховного процесу».

У листі говорилося, що «однієї з найгостріших проблем діяльності установ професійної освіти залишається профілактика протиправної поведінки учнів».

Були визначені пріоритетні напрямки в роботі з учнями з поведінкою, що відхиляється.

Також відзначалося, що «найважливішою складовою частиною ідеології української держави є формування здорового способу життя молодого покоління. Організація корисної зайнятості й дозвільної діяльності є перешкодою до розширення таких явищ як бездоглядність, бездумна витрата часу підлітками і юнаками, їхня асоціальна діяльність».

З огляду на специфіку професійно-технічних і середніх спеціальних закладів, а також вікових особливостей молоді пропонувалося здійснює контроль за виховним процесом як «систематичне вивчення стану роботи, виконання програми виховання в навчальному закладі». Відзначалося, що «контролювати - це значить не просто встановлювати, що зроблено й що не зроблено, а, вивчаючи педагогічний процес і методи роботи вихователя, направляти його роботу, допомагати йому вдосконалювати педагогічна майстерність. Справедлива й доброзичлива оцінка діяльності педагога допомагає йому побачити свої слабкі й сильні сторони, учить критичному аналізу своєї роботи. Контроль, у якому фіксуються тільки недоліки, не може допомогти вихователеві домогтися високих результатів.

Для того щоб контроль став засобом вдосконалювання виховно-освітньої роботи, він повинен здійснюватися регулярно, систематично й охоплювати діяльність всіх педагогів.

У сучасній практиці широке поширення одержали наступні види контролю: тематичний, фронтальний, попереджувальний.

Тематичний контроль проводиться з метою всебічного вивчення рівня роботи з певної теми.

Тематичні перевірки можуть проводитися з метою контролю за виконанням законодавчих і інструктивних документів.

Фронтальний контроль проводиться з метою вивчення стану виховно-освітньої роботи із всіх видів діяльності в одній груп учнів. .

Попереджувальний контроль проводиться для надання своєчасної допомоги вихователям по тим питанням, які особливо утрудняють їх у роботі, з метою попередження помилок.

Правильно організований контроль є однією з основних умов наукового й раціонального керівництва виховно-освітнім процесом, підвищує відповідальність кожного вихователя, майстра, виробничого навчання, викладача за якість його роботи з учнем».

Класні керівники, наставники, майстри ПТУ боролися за успішність вихованням відповідальності й волі. Знайомили дітей з поняттям "воля" у висловленнях великих людей, приводили приклади "незламної" волі видатних особистостей, показували, що, щоб учитися на "4" і "5", треба завзято трудитися, виховати в собі волю й характер, уміння переборювати "шкідливі бажання".

Організувавши роботу своєї групи в цьому напрямку, майстер ПТУ І.А. Андрієнко писав: "Коли в нас із успішністю все буде благополучно, ми перейдемо до активного впливу щодо цього з іншими групами нашого училища".

Установлювалися вимоги "міцної дисципліни" і "порядку в начальному закладі". Вимоги, що пред'являлися до дітей, ставали для них настільки обов'язковими, що вони виконували їх "без яких-небудь відступів: акуратно й беззастережно", тому що твердо знали, що "учителі не дозволять їм відступити від цих вимог".

«Прагнучи домогтися повної й високої успішності, - писала викладач ПТУ М.Н. Пастухова, - я уважно аналізувала недоліки в навчанні й поведінці. Я привчила дітей до такої поведінки, що забезпечує дисциплінованість, допомагає успішності: організований вхід у клас і вихід із класу, правильна посадка, порядок ведення зошитів, акуратне готування домашніх завдань, навичка уважно слухати вчителя, ...ніяких сторонніх питань і розмов я не допускаю».

«Стійкість вимог без знижки, без поступки" була провідним принципом виховання дисципліни як у поведінки, так і в навчанні».

Дух тоталітаризму й авторитаризму виявився в регламентації режиму навчання й діяльності вчителів, у строгій персональній відповідальності директора або вчителя перед вищестоящою організацією за не успіхи учнів у навчанні, у формалізації роботи, у включенні профтехучилища в адміністративно-командну систему, у перетворенні її в придаток народногосподарських планів і державно-політичних цілей. У цей період посилено декларується вимога вивчати й знати дітей, здійснювати до них індивідуальний підхід, з повагою ставитися до особистості учня. На практиці ж скасовуються продуктивні форми роботи діагностичного й дослідницького плану й поширюються обліково-контрольні й спостережницькі форми. І успішність навчання, і боротьба з неуспішністю, і вивчення дітей з метою підвищення їхньої успішності досягалися тотальністю використовуваних засобів. Техніка й методика педагогічного впливу й викладання покликані були "змусити" учня виконувати його обов'язки перед ПТУ і державою.

У 1990 -2000 роки система контролю в ПТУ швейного профілю перетерпіла значні зміни, що зв'язано в першу чергу з веденням у практику ПТУ нових технологій педагогічного контролю, заснованих на технологіях педагогічного менеджменту.

У цей період зложилося розуміння того, що контроль покликаний забезпечити зовнішній зворотний зв'язок (контроль педагога) і внутрішню (самоконтроль учня ). Контроль спрямований на одержання інформації, аналізуючи яку, педагог вносить необхідні корективи в здійснення процесу навчання. Це може стосуватися зміни змісту, перегляду підходу до вибору форм і методів навчання або ж принципової перебудови всієї системи навчальної роботи.

У сучасних ПТУ контроль буває різних видів і форм, а також може здійснюватися за допомогою різноманітних методів. Методи контролю - це способи, за допомогою яких визначається результативність учбово-пізнавальної діяльності учнів і педагогічної діяльності вчителя. Було встановлено, що найбільш доступним методом контролю є проведене викладачем, майстром професійно - технічного навчання, планомірне, цілеспрямоване й систематичне спостереження за діяльністю учнів.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18