б) вище і нижче від цієї лінії на певній відстані проводимо ще по три горизонтальні лінії; так у нас утворилася стежка, в якій і буде візерунок;
в) тепер набираємо на пензель фарби і на клаптику паперу вправляємося в малюванні товстих і тонких ліній; тонку лінію дістаємо, легко торкаючись загостреним кінцем пензля паперу; щоб мати товсту лінію, треба сильніше притиснути пензель.
8. Творча робота.
Учні самостійно складають і розміщують елементи візерунка з товстих і тонких ліній у смужці.
IV. Підсумок уроку.
Організація виставки робіт, аналіз робіт. Вчитель звертає увагу учнів на ритмічне розміщення елементів, на чітко виражену різницю між тонкими і товстими лініями, розмір малюнка.
Оцінювання.
- З якою відомою піснею ви познайомились? На чиї слова вона написана?
V. Домашнє завдання.
Вивчити напам'ять вірш А. Малишка «Пісня про рушник».
І групі учнів розпитати в бабусь, як саме виробляли рушники; II, III групам розпитати у рідних про сімейні обряди, під час яких у вашій родині використовували рушники.
Тема. У зимовому лісі (зінтегровані теми з предметів: читання - Олександр Олесь «Перший сніг», О. Копиленко «Зима йде»; образотворче мистецтво - малювання на тему «У зимовому лісі».
Мета: навчити учнів розкривати в малюнку обрану тему і ознайомити з будовою та особливостями листяних та хвойних дерев, навчити малювати дерева без листя; розвивати читацькі навички, здатність бачити красу природи.
Обладнання: репродукція картини І. І. Шишкіна «Зима», фотозображення дуба, ялини, сосни; запис музики П. І. Чайковського «Пори року. Зима»; таблиці «Гама холодних кольорів», «Гама теплих кольорів».
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Відгадування загадки.
Прийшла до нас бабуся
у білому кожусі,
Ліси причепурила -
пухнастим снігом вкрила.
Вгадайте - хто вона,
бабуся чепурна? (Зима)
2. Слухання вірша М. Сингаївського «Головний колір зими».
- Який головний колір зими? Правильність відповіді ви перевірите, уважно послухавши вірш М. Сингаївського.
Учень: Білі черевички у зими.
Вкрив дерева білими крильми
Морозець колючий, мов шипшина.
Білі черевички у зими,
Біла-біла в неї кожушина,
Білі сани, білогриві коні,
Білі рукавички пухові.
Білі щоки, а вуста червоні,
Мов розквітлі маки кольорові.
II. Мотивація навчальної діяльності.
Ми з вами вирушимо у зимовий ліс за допомогою художніх творів та живопису.
Ви спостерігатимете за змінами у природі, які сталися з приходом зими. Навчитесь зображувати ці зміни словами та фарбами, бачити красу природи.
III. Робота над змістом уроку.
1. Робота з репродукцією картини зимової пори.
- Діти, погляньте уважно на зимовий пейзаж, чи можна цю пору року назвати безбарвною?
- Чи завжди сніг білий?
Відповіді дітей.
2. Читання вчителем напам'ять вірша Олександра Олеся «Перший сніг» (Н. Ф Скрипченко, О. Я. Савченко «Читанка 3 клас, с 105).
Відповіді дітей: - Сніг не завжди буває білий.
3. Читання вірша учнями І групи вголос.
- Якого кольору може бути сніг? (Сріблястий.)
- Коли він має такий колір? (Він має такий колір тоді, коли виграє на сонці.)
4. Бесіда.
- Хто цей художник, який так сміливо фарбує все навкруги?
Цей незвичайний художник - сонячне світло. У звичайному сонячному промінці сховано сім кольорів: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, голубий, синій, фіолетовий. Тому і сніг ми бачимо різнокольоровим.
- А чи зустрічали ви яскраві кольорові плями серед зимової білизни? Де саме? (Червоні ягоди горобини, калини, зелені гілки ялин, сосни.)
- Тепер ми знаємо, що зима не безбарвна.
- Які теплі кольори ми будемо використовувати при зображені зимового лісу? (Використання таблиці кольорів.)
- Які холодні кольори ми будемо використовувати? (Використання таблиці кольорів.)
- Гама яких кольорів переважатиме на вашому малюнку?
5. Читання оповідання О. Копиленко «Зима йде», с.104.
(Учні І групи читають вголос.)
Зараз ми за допомогою української письменниці Оксани Копиленко вирушимо у зимовий ліс. Які почуття викликала у вас розповідь про зимовий ліс? Які дерева описала письменниця?
б. Бесіда про дерева з опорою на фотографію.
- Які породи дерев ви знаєте? (Дуб, тополя, береза, ялина, сосна.)
- Яку загальну будову мають усі дерева? (Дерева мають корінь, стовбур, гілля, листя.)
- Пригадайте дуб. Як ростуть його гілки? (Стовбур могутній, міцні вузлуваті гілки.)
- Якого забарвлення стовбур дуба? (Коричневого.)
- На які дві групи можна поділити всі дерева? (Всі дерева можна поділити на хвойні та листяні.)
- За якими ознаками ми поділяємо дерева на ці групи? (Дерева поділяють так за зовнішньою будовою листя: у листя них дерев листки більш-менш широкі; у хвойних дуже вузькі, схожі на голки.)
7. Парна робота. Спостереження за планом.
- Чим схожі ялина та сосна? (Замість листя - колюча хвоя, що залишається зеленою і влітку, і взимку.)
- Чим відрізняються ялина та сосна? (У ялинки гілки звисають донизу, у сосни гілки дивляться вгору, голки у ялини короткі, а у сосни - довгі.)
8. Фізкультхвилинка.
- Зручно сядьте за партою, покладіть руки на коліна, заплющте очі, розслабте м'язи.
Слухаючи уривок з твору П.Чайковського «Пори року. Зима» та вірш М.Скоромовського «Зима», уявіть ліс узимку.
Навкруги зимові шати -
Сиве плетиво гілок,
Спробуй зразу відгадати,
Де тут клен, а де дубок,
Де калина, де шипшина,
Де черешенька мала!
Все зима запорошила,
Засушила, замела.
Сплять під деревом ялинки,
Як сестрички в сповитку.
Біла віхола хустинки
Їм зіткала нашвидку.
І берізка - мов лілея,
В сукні з ніжних пелюсток.
Замість бантика у неї -
З клена зірваний листок.
9. Пояснення вчителя та робота над малюнком.
Малювати починаю з горизонтальної лінії, що зображує землю. Лінію ділю на дві частини, а потім кожну частину ще на дві. Посередині відрізка тонкими вертикальними штрихами намічаю стовбур ялини. Посередині лівого відрізка - стовбур сосни, правого - дуба. Визначаю, яку частину від усієї висоти дерева складає висота крони, малюю контур дерев.
Пам'ятайте, що на малюнку віддалені предмети сприймаються меншими, а їхній колір блідішим.
10. Самостійна робота учнів.
Творчих вам успіхів! А натхнення хай додає ця чарівна музика.
Виставка робіт. Оцінювання.
Треба не тільки дивитись, а й учитись бачити, не тільки слухати, а й чути. Найкращим вчителем для всіх є природа.
V. Завдання додому.
Вивчити вірш О.Олеся «Перший сніг», читати оповідання О.Копиленко «Зима йде», с. 104-105.
Саме інтеграція словесної творчості з різними видами діяльності дитини і грою, спілкуванням з природою, музикою, малюванням, драматизацією: дає можливість оволодіння граматичними уміннями і правописними навичками через розв'язання мовленнєвих завдань, глибоко індивідуалізованого пізнання.
Як показали наші спостереження у процесі формувального експерименту, інтегровані уроки розвивають мислення і мовлення школярів, їхню увагу, пам'ять, спостережливість, кмітливість, ініціативу, самостійність, наполегли-вість, працьовитість, чуйне, уважне ставлення один до одного та багато інших позитивних якостей особистості, які так важливо закладати якомога швидше.
2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження
У процесі експериментального дослідження проводилися контрольні заміри рівня навчальних досягнень учнів. Для визначення впливу експери-ментальної методики навчання на якість знань, умінь і навичок учням 3 класів були запропоновані такі контрольні завдання.
1. Склади текст з речень. Добери заголовок. Визнач тип тексту.
Калина біля хати. А восени, вставляючи подвійні вікна, між шибками клали пучки червоних горн. Яка ж ознака оселі українця? Існує гарний звичай. І найлютіші морози і ожеледиця вони живили теплом і красою домівки. Коли починали будувати хату, калину вадили біля застільного вікна як символ життєвого благополуччя і статку. (Формується уявлення про значення калини в житті українського народжу, та поняття “рослини-символи”)
2. Прочитати, дібрати заголовок. Вписати слова з м'яким знаком та апострофом.
Українська народна вишивка багата різними орнаментом. Їх народні назви стверджують, що в орнаменті зображені конкретні рослини, тварини, предмети побуту. Найпопулярнішими є: хміль, реп'яхи, вишеньки, гребінці, зозулька, хвильки. (Формується уявлення про різновиди народного промис-лів та ремесел, поняття “вишивка”).
3. Склади прислів'я і запиши. Підкресли антоніми.
Нових друзів наживати,
З поганої трави не буде
Чим нива червоніша,
Праця чоловіка годує,
А лінь марнує.
Доброго сіна.
А старших не забувай.
Тим хлібець більший.
(уявлення про малі жанри УНТ, поняття “прислів'я”).
4. Спиши речення. Підкресли іменники жіночого роду.
Книга вчить, як на світі жить. Праця людину годує, а лінь марнує. Зима сніжна - літо дощове. Якщо взимку шумить ліс, буде відлига. Глибокий сніг - гарна трава і хліб.
5. Прочитай, знайди і випиши іменники: а) власні; б) загальні; в) істоти; г) неістоти.
На Україні дівчата любили плести віночки. Особливо багатими і пишними були весільні вінки. На Тернопільщині їх плели і суботу зранку, співаючи пісень. Листки барвінку, з якого вили вінки, змащували медом, додаючи кілька зубчиків часнику. Це за повір'ям мало вберегти молодих від зла.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17
