Психолого-педагогічні особливості засвоєння математичної термінології молодшими школярами - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Психолого-педагогічні особливості засвоєння математичної термінології молодшими школярами

Вчитель ознайомлює дітей також з поняттям “крива лінія”. Кривими лініями називають такі лінії, які не можна зобразити за допомогою лінійки. З одного боку, крива лінія - це стрічка при послабленні натягу

але крива лінія може мати і різні конфігурації окрім цього, в концентрі “Десяток” формуються уявлення про многокутники у зв'язку з вивченням нумерації чисел першого десятка. Починаючи із вивчення числа і цифри 3, дітей ознайомлюють з трикутником, чотирикутником, п'ятикутником, шестикутником та їх елементами. На кожному з уроків вчитель наголошує, що це є види многокутників. Для кращого усвідомлення учнями цих видів многокутників учитель повинен мати і продемонструвати різноманітні моделі цих многокутників.

Вид многокутника залежить від кількості елементів у ньому. Елементами многокутника є сторони, вершини та кути. Сторонами многокутника є відрізки (вчитель прогладжує рукою сторони), вершинами многокутника є точки, де сходяться ці відрізки, а кутами є частини многокутника, що знаходяться між двома сторонами.

В термінах, що позначають назви многокутників, вказано тільки кількість кутів, але і інших елементів є така сама кількість: , , .

В концентрі “Сотня” формуються уявлення про окремі види чотирикутника: прямокутник і квадрат. Поняття прямокутника і квадрата формуються на формально-логічному рівні, бо в підручнику подано строгі означення цих чотирикутників. Означення понять даються через рід і видову ознаку. Чотирикутник - це многокутник, який має чотири кути. Доцільно дати наукове пояснення: чотирикутник - це частина площини, обмежена замкненою ламаною лінією із чотирьох ланок. Прямокутник - це чотирикутник, у якого всі кути прямі. Квадрат - це прямокутник, у якого всі сторони рівні.

Окрім цього дітей ознайомлюють з поняттям “ламана лінія”, “незамкнена ламана лінія”. Ламана лінія - це геометрична фігура, яка складається з окремих відрізків, таких, що кінець першого є початком другого, кінець другого є початком третього. Вчитель уточнює, що у ламаної лінії повинно бути не менше трьох відрізків. Замкненою ламаною лінією називається така ламана, в якої кінець останнього відрізка співпадає з початком першого відрізка. Незамкненою ламаною лінією називається така лінія, в якої кінець останнього відрізка не співпадає з початком першого.

Теоретичні відомості про коло і круг вводяться в другому і четвертому класі. В другому класі вводять таке означення кола. Коло - це межа круга, а круг - це фігура, обмежена колом. В 4 класі коло - це множина точок, які рівновіддалені від однієї точки, що називається центром кола. Круг - це фігура, обмежена колом.

Після цього дітей ознайомлюють з елементами круга:

– радіус - це відрізок, що з'єднує центр кола з довільною точкою;

– хорда - це відрізок, що з'єднує дві довільні точки кола;

– діаметр - це хорда, яка проходить через центр;

– сектор - це частина круга, що лежить між двома радіусами;

– сегмент - це частина круга, утвореного хордою та частиною кола, або це частина круга, яка відтинається хордою.

ОА - радіус

МN - хорда

СD - діаметр = 2R

КОD - сектор

М?N - сегмент

Учні повинні знати всі елементи, зображати і означати їх, а також викреслювати коло та круг, якщо задано довжину радіуса.

На інтуїтивному рівні з поняттям кута учнів знайомлять при розгляді многокутника в концентрі “Десяток”. Кут, як геометричне поняття, вводиться в 2 класі і узагальнюється в 3 класі.

З поняттям кута дітей ознайомлюють наочно-практичним методом шляхом подвійного перегинання аркуша паперу. Градусної міри для кута не вводиться, але демонструють косинець, в якому є прямий кут.

прямий гострий тупий

Гострим називають такий кут, який менший за прямого, а тупий кут - це кут, який більший за прямого.

Відповідно до класифікації кутів розглядається класифікація трикутників за кутами:

– трикутник називається прямокутний, якщо він має один кут прямий;

– трикутник називається тупокутний, якщо в ньому є один кут тупий;

– трикутник називається гострокутний, якщо в ньому всі кути гострі.

Молодших школярів у 3 класі ознайомлюють із трикутниками, що мають різні сторони та з трикутниками, що мають дві сторони рівні. Пізніше, в 4 класі, вводяться строгі означення цих трикутників: якщо всі сторони трикутника мають різні сторони, то він називається різностороннім; якщо дві сторони трикутника рівні, то він називається рівнобедреним; якщо у трикутнику всі три сторони рівні, то його називають правильним або рівностороннім.

В 4 касі на форзацах підручника зображені стереометричні фігури та їх назви. Бажано, щоб вчитель на урок приніс моделі призми, прямокутного паралелепіпеда, куба, піраміди, повної та зрізаної. Після ознайомлення з цими моделями вчитель повинен наголосити, що це всі многогранники.

Ці геометричні фігури називаються многогранники, бо в них є грані, які є чотирикутниками та трикутниками. В основі призми можуть лежати трикутники, чотирикутники, п'ятикутники, шестикутники і залежно від цього призми називаються трикутна, чотирикутна, п'ятикутна, шестикутна. Таких граней є дві, всі інші - чотирикутні. Якщо всі грані призми - прямокутники, то її називають прямокутним паралелепіпедом, а якщо в прямокутному паралелепіпеді всі грані є квадратами, то його називають кубом.

Піраміду називають многогранником, в якого одна грань - довільний прямокутник, а всі інші грані є трикутниками. Точка, де сходяться всі грані трикутника, називається вершиною. Якщо від вершини “відрізати” частину, то дістанемо нову піраміду - зрізана піраміда.

2.5 Методика роботи по засвоєнню математичної термінології при вивченні величин

Програмою передбачено ознайомити молодих школярів з адитивно-скалярними величинами: довжиною, масою, місткістю, часом і площею та з векторною величиною - швидкістю і, окрім того, з групами величин, які зв'язані пропорційною залежністю: ціна, кількість, вартість (С; R; W); швидкість, час, відстань (V; t; S); продуктивність праці, час, виконана робота (Р; t; r); маса одного об'єкта, кількість об'єктів, загальна маса (m; R; mзаг) та інші. Вивчення величин відбувається в різних концентрах залежно від співвідношення між мірами з урахуванням уявлень та уяви учнів.

Вивчення величин має велике значення, оскільки поняття величини є найважливішим поняттям математики. Кожна величина, яку вивчають, - це деяка узагальнена властивість реальних об'єктів навколишнього світу. Вправи на вимірювання розвивають просторове уявлення, озброюють учнів важливими практичними навичками, які широко застосовують у житті. Отже, вивчення величини - це один із способів зв'язку навчання з життям.

Величини розглядають з першого по четвертий клас у тісному зв'язку з вивченням цілих невід'ємних чисел і дробів. Вивчення величин ведеться матеріалізованим способом - вимагає застосування різних моделей мір величин, об'єктів для їх вимірювання, таблиць для запису співвідношення між їх мірами, засобів вимірювання величин - лінійки, циркуля, палетки, годинника.

В концентрі “Десяток” при вивченні поняття “відрізок” програмою передбачено ознайомити дітей із узагальненим поняттям довжини і мірою довжини - сантиметром та способами вимірювання довжини за допомогою сантиметра: 1 см

Далі необхідно провести лабораторну роботу по формуванню вимірювальних навичок, під час якої використовуються індивідуальні засоби - смужки для вимірювання довжини та різнокольорові моделі сантиметра. Розглядають прийоми: вкладання, відкладання, накладання, прикладання. Наприклад:

1) - прийом вкладання

2) - прийом відкладання

3) - прийом накладання

В концентрі “Другий десяток” в процесі формування поняття лічильної одиниці - десяток та співвідношення 10 од. = 1 дес., ознайомлює вчитель дітей з поняттям діаметр.

1 см

10 см = 1 дм

дециметр

В концентрі “Сотня” при вивченні нумерації чисел 21-100 і формуванні десятка як лічильної одиниці другокласників ознайомлюють з мірою довжини 1 м, з моделлю столярного метра, в якій ланка дорівнює 10 см, тобто 1 дм і є 10 ланок. Після цього зводять таблицю відомих мір довжини (додаток 10). Дану таблицю вивішують на тривалий час у класі і користуються нею в процесі розв'язування задач різних типів.

В концентрі “Тисяча” учнів ознайомлюють з новими мірами довжини - міліметром та кілометром і співвідношеннями між цими мірами і вже відомими мірами.

Введення міліметра обґрунтовують необхідністю вимірювати відрізки, менші за 1 см. Наочне уявлення про міліметр діти дістають, розглядаючи поділки на звичайній масштабній лінійці або на міліметровому папері. Відразу ж встановлюють, скільки міліметрів в 1 см, і діти починають вимірювати з точністю до міліметра. При цьому особливу увагу звертають на те, щоб діти правильно суміщали кінці відрізка з поділками на шкалі лінійки.

Під час ознайомлення з кілометром корисно виконати практичні роботи на місцевості, щоб сформувати уявлення про цю одиницю вимірювання.

Після цього складають узагальнену таблицю мір довжини (додаток 12).

Окрім цього дітей потрібно ознайомити із змістом термінів, що позначають міри довжини:

– метр - від грецького метрос - міряти;

– деци - метр - деци частина метра;

– санти - метр - санти частина метра;

– мілі - метр - мілі частина метра;

– кіло - метр - кіло 1000 частина метрів.

При завершенні вивчення концентру “Десяток” у 1 класі учнів ознайомлюють з терміном “маса предмета” та “зважування предметів”; демонструють циферблатні та шалькові ваги і еталон вимірювання маси - гиря 1 кг.

Щоб діти дістали конкретне уявлення про масу в 1 кілограм, вчитель приносить в клас та дає потримати в руках предмети з такою самою масою і порівняти їх з предметами, які важчі або легші від них. Коли діти виберуть 2-3 предмети однакової маси, учитель повідомляє, що кожний предмет має масу в один кілограм, таку саму, як і кілограмова гиря.

Далі на терезах ілюструють, що кожний з відібраних предметів важить 1 кг, а інші предмети - більші або менші за кілограм. Учитель показує, як користуватись терезами.

В концентрі “Тисяча” учнів ознайомлюють з новою мірою маси - грамом. Назва його відома учням. Завдання вчителя полягає в тому, щоб сформувати наочне уявлення про грам. Для цього дітям дають потримати гирьку масою 1 г, а також зважують монети і встановлюють, що монета в 1 коп. важить 1 г, 2 коп. - 2 г, 5 коп. - 5 г. Дітям показують набір гір.

У 4 класі учнів ознайомлюють з одиницями вимірювання маси - центнером і тонною. Якщо є можливість, то треба ознайомити дітей з терезами, на яких зважують важкі предмети, маса яких становить кілька центнерів або тонн, організувати екскурсію на склад чи базу.

Після цього наводять таблицю мір маси та співвідношення між ними (додаток 11).

Уявлення про міру місткості формується у першокласників після вивчення концентру “Десяток”. Ознайомлення слід проводити методом спостереження. Спочатку вчитель повинен продемонструвати посудину місткістю 1 літр як еталон вимірювання рідин. Перша лабораторна робота полягає в тому, щоб встановити, що 1 літр містить 5 маленьких або 4 великих склянок. Інші лабораторні роботи мають на меті визначення місткості посудини за допомогою 1 л і відра води, порівняння місткості двох посудин.

Однією з величин, з якою діти початкових класів повинні ознайомитися, - це час. Час - величина матеріальна, а тому правильна організація методики формування уявлень про час вимагає великих зусиль, ерудиції, вміння методом розповіді з бесідою створити у дітей уявлення про міри часу.

Часові уявлення у першокласників формуються насамперед у процесі їхньої практичної навчальної діяльності: режим дня, ведення календаря природи, сприймання послідовності подій під час читання казок, оповідань, перегляду кінофільму.

У 1 класі програма передбачає ознайомлення дітей з назвами днів тижня, їх послідовністю.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8