Психолого-педагогічні особливості засвоєння математичної термінології молодшими школярами - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Психолого-педагогічні особливості засвоєння математичної термінології молодшими школярами

акі одиниці часу як місяць, рік, доба, година, хвилина вивчають у 3 класі. Ознайомлюючи дітей з місяцем і роком вчитель використовує табель-календар. З нього діти виписують назви місяців по порядку і кількість днів у кожному місяці. Відразу ж виділяють однакові за тривалістю місяці, називають найкоротший місяць у році - лютий (28 або 29 днів). Користуючись календарем, учні визначають порядковий номер місяця, встановлюють день тижня, коли відомо число і місяць, і навпаки.

Поняття про добу розкривають через близькі дітям поняття про частини доби - ранок, день, вечір, ніч. Крім того, спираються на уявлення числової послідовності: вчора, сьогодні, завтра. Дітям пропонують перелічити, чим вони займались від учорашнього ранку до сьогоднішнього ранку, що робитимуть, починаючи з сьогоднішнього вечора і до завтрашнього вечора. “Такий проміжок часу, - повідомляє вчитель, - називається добою”.

Після цього вивчають годину і хвилину. Конкретні уявлення про відповідні проміжки часу також формують через практичну діяльність дітей, через спостереження. Так, година - це приблизно тривалість одного уроку і перерви. Щоб відчути час тривалістю 1 хв., розв'язують вправи, за допомогою яких діти дізнаються, що можна зробити за 1 хв.

На першому уроці, коли вивчають годину і хвилину, повідомляють відношення між одиницями часу:

1 доба = 24 години

1 година = 60 хвилин

Важливим моментом на цьому етапі є ознайомлення з годинником. Учитель пояснює дітям, що всі годинники побудовані так, що поки велика стрілка рухається від однієї маленької поділки до іншої, минає 1 хв., а поки маленька стрілка рухається від однієї великої поділки до іншої, минає 1 год. Час відлічують від півночі до півдня (12 голина дня) і від півдня до півночі.

У 4 класі таблицю одиниць часу доповнюють - учнів ознайомлюють із століттям і секундою. Конкретне уявлення про тривалість секунди діти дістають на підставі спостереження, тобто визначають, що можна зробити за 1 секунду.

Століття - найбільша з одиниць часу, що розглядаються в початкових класах. Деякі уявлення про тривалість проміжку часу в 100 років діти можуть дістати, порівнюючи свій вік, вік близьких людей, “вік” нашої держави з століттям.

Для точності можна використати стрілку часу:

-3 -2 -1 0 1 2 3 4

Знання про систему одиниць часу розширюють. Діти дізнаються, що основними одиницями вимірювання часу є доба - час, протягом якого Земля робить повний оберт навколо своєї осі, і рік, час, протягом якого Земля робить повний оберт навколо Сонця. Учні під керівництвом вчителя складають таблицю одиниць часу, а потім у процесі різних вправ засвоюють її (додаток 13).

У процесі вивчення геометричного матеріалу у дітей уточнюють уявлення про площу як про властивість плоских геометричних фігур. Чіткішим стає розуміння того, що фігури можуть бути різними й однаковими за площею.

З поняттям “площа” дітей можна ознайомити таким способом. Вчитель пропонує дітям розглянути фігури, прикріплені до дошки, і сказати, яка з них займає більше місця на дошці:

Діти, розглянувши подані фігури, відповідають, що найбільше місця займає квадрат АВСD. Вчитель повідомляє дітям, що площа квадрата більша, ніж площа кожної іншої фігури, і пропонує порівняти всі ці фігури. Діти порівнюють і ще раз переконуються, що площа квадрата більша за площу трикутника.

Однак, не завжди легко встановити, яка з двох фігур має більшу (меншу) площу, чи вони однакові за площею. Щоб показати це, учням можна запропонувати їм порівняти вирізані з паперу прямокутник і квадрат, які мало відрізняються за площею. Спочатку діти роблять спробу порівняти ці фігури на око, а потім накладанням, але все це марно. Вислухавши різні припущення, учитель повертає фігури іншим боком, на якому їх поділено на квадрати і пропонує полічити, скільки однакових квадратів містить кожна фігура. На основі цього діти встановлюють, площа якої фігури більша, а якої - менша. Діти впевнюються в тому, що коли фігури складаються з однакових квадратів, то площа тієї фігури більша (менша), яка має більше (менше) квадратів. В процесі виконання таких вправ починає формуватися поняття про площу як про число квадратних одиниць, які містить геометрична фігура.

На наступному етапі учнів ознайомлюють з першою одиницею площі - квадратним сантиметром. Учні креслять у зошитах, вирізають з паперу в клітинку квадрати зі стороною 1 см. Учитель повідомляє, що одиницею площі є квадратний сантиметр. Після цього уявлення про квадратний сантиметр і поняття про площу закріплюються вправами на знаходження площі фігур, поділених на квадратні сантиметри.

На наступному етапі учнів ознайомлюють з прийомом обчислення площі прямокутника. Розглядаючи прямокутник, який поділений на квадратні сантиметри, діти знаходять площу, підраховуючи квадратні сантиметри в одному ряді, і знайдене число множать на кількість рядів. Вчитель повідомляє дітям, що площу позначають буквою S.

Після цього учнів ознайомлюють з поняттям “квадратний дециметр”. Насамперед формують наочний образ нової одиниці: креслять квадрат зі стороною 1 дм, вирізують його. Встановлюють співвідношення між квадратним дециметром і квадратним сантиметром. Далі аналогічно розглядають квадратний метр.

З поняттям периметра дітей ознайомлюють в 2 класі після ознайомлення з ламаними лініями. З поняттям ламана зв'язана числова характеристика - це число, що дорівнює сумі довжин всіх відрізків, з яких вона складається. В методиці довжина ламаної - це число, що дорівнює сумі довжин її ланок. Після цього дітей ознайомлюють з периметром многокутника.

Вчитель зазначає, що периметр многокутника - це число, що дорівнює сумі довжин сторін многокутника і він позначається буквою Р.

Вчитель повідомляє дітям, що величину називають півпериметром прямокутника.

2.6 Експериментальне дослідження

Навчально-виробничу практику на ІV курсі я проходила в НВО № 18 міста Рівного у 2-А класі. Даний клас, а також 3-Р та 1-А класи, навчаються за розвиваючою системою навчання Ельконіна, Давидова. Переважна більшість учнів 2-А класу - це діти, навчання яким дається легко, без особливих зусиль. Однак, є у класі діти, які ще до цих пір не можуть включитися в навчально-виховний процес.

Під час навчально-виробничої практики я детальніше ознайомилась із розвиваючою системою навчання. Згідно з програмою даної системи навчання, діти 2-А класу на кінець навчального року вивчають багатоцифрові числа, а також розв'язують рівняння та задачі на додавання багатоцифрових чисел. Валентина Вікторівна, вчителька 2-А класу, повідомила мені, що учні ще не вивчали дію віднімання над багатоцифровими числами, а також не ознайомлені з дією множення та ділення. І це, на мою думку, є неправильним, оскільки з арифметичними діями дітей в початкових класах потрібно ознайомлювати в залежності від вивчення нумерації цілих невід'ємних чисел. У зв'язку з такою програмою навчання другокласники не знають назв компонентів при дії додавання, при розв'язуванні рівнянь використовують такі терміни як “ціле” та “частинки”, чого не має в традиційній системі навчання.

Окрім цього діти 2-А класу, навчаючись за підручником, що відповідає розвиваючому навчанню, розв'язують різні завдання “блукаючи” по всьому підручнику. В даному підручнику з математики не виділено кількість завдань, які другокласники мають виконати на уроці, і не зазначені домашні завдання. Також в цьому підручнику містяться завдання різного виду, які є недоцільними для дітей 2 класу. Це і різні системи числення, бо саме такі завдання переповнюють даний підручник з математики, і різні кросворди, що є недоречним, а зовсім мало задач і рівнянь, що також є недоліком даного підручника.

У даному класі є діти, які зовсім не розуміють, як додати багатоцифрові числа в будь-якій іншій системі числення, відмінній від десяткової. Вони всі багатоцифрові числа додають в десятковій системі і не дивляться на те, що там стоїть інша система числення. А це є проблемою, оскільки навчання математики у 2-А класі за розвиваючою системою базується на додаванні багатоцифрових чисел у різних системах числення.

Під час навчально-виробничої практики я відвідала уроки математики у різних класах, за якими були закріплені мої одногрупниці, зокрема, я була і в 2-Б класі, де діти навчаються за традиційною системою навчання. На відміну від учнів 2-А класу, учні 2-Б класу навчаються за підручником з математики, автором якого є М.В.Богданович. Я відвідала протягом педагогічної практики декілька уроків математики в 2-Б класі і переконалась, що діти цього класу набагато краще засвоюють математичний матеріал даного підручника, володіють різною математичною термінологією, виконують різні завдання без особливих труднощів. Також я помітила, що, на відміну від учнів 2-А класу, в учнів 2-Б класу присутній інтерес до вивчення математики, бажання дізнатися про щось нове, що їм невідоме. На уроці в 2-Б класі панує активна навчальна діяльність учнів, працелюбність, старанність.

Пройшовши навчально-виробничу практику, я ще раз переконалася в тому, що розвиваюча система навчання - це не та система навчання, яка забезпечувала б дітям високий рівень знань, активну діяльність на уроці, інтерес до навчання. Дана система, на мою думку, тільки гальмує подальше розуміння дітьми навчального предмету математики в середніх та старших класах.

Висновки
Дана наукова робота складається з двох розділів. У першому розділі, який має назву “Психолого-педагогічні основи вивчення понять” розкривають психологічні основи поняття, дається його коротка характеристика. У даному розділі зазначається, що поняття - це результат розуміння людиною певних об'єктів, який склався за допомогою слова і закріпився в людському мозку, а також поняттям є форма мислення, яка відображає певний об'єкт або клас об'єктів у їх суттєвих ознаках і властивостях. Окрім того, у першому розділі наукової роботи велика увага звертається на процес успішного засвоєння понять. Це складний і тривалий процес, який вимагає наявності достатнього чуттєвого досвіду, мислительної активності учнів, структурної, системної організації навчального матеріалу, вміння диференціювати ознаки, виділяючи суттєві. В загальному можна сказати, що перший розділ даної наукової роботи побудований на психолого-педагогічній основі.

Щодо другого розділу, який має назву “Методика роботи по засвоєнню математичної термінології молодшими школярами”, то в ньому увага зосереджується на ознайомленні і розумінні математичних понять, які діти початкових класів мають засвоїти протягом чотирьох років навчання. В даному розділі коротко подані пропедевтичні основи вивчення математичних понять, тобто описується робота по формуванню у дітей бінарних відношень між предметами (більший, менший, рівний), вміння виділяти суттєві і несуттєві ознаки, порівнювати предмети за розмірами та групи предметів за кількістю. Окрім цього, в даному розділі коротко подано методику роботи по засвоєнню арифметичної термінології при вивченні нумерації натуральних чисел і арифметичних дій над ними, що є центральними темами, оскільки вони вивчаються протягом чотирьох років, а також при вивченні законів дій та властивостей і дробів. Також вданому розділі подано методику роботи по засвоєнню алгебраїчної термінології при вивченні виразів, а також при розв'язуванні рівностей, нерівностей і рівнянь. Алгебраїчний матеріал діти вивчають, починаючи з першого класу, в тісному звязку з арифметичним і геометричним матеріалом. Введення елементів аггебри сприяє узагальненню понять про число, арифметичні дії, відношення і водночас готує дітей до вивчення алгебри в наступних класах. Окрім цього, в другому розділі подано методику роботи по засвоєнню геометричної термінології при вивченні геометричних фігур. Основним завданням вивчення геометричного матеріалу в початкових класах є формування в учнів чітких уявлень і початкових понять про такі геометричні фігури, як точка, пряма лінія, відрізок прямої, ламана лінія, кут, многокутник, круг. Також в даному розділі подано методику роботи по засвоєнню математичної термінології при вивченні величин. Вивчення величин має велике значення, оскільки поняття величини є найважливішим поняттям математики. Кожна величина, яку вивчають, - це деяка узагальнена властивість реальних об'єктів навколишнього світу. У кожному з цих підрозділів подано достатньо інформації, наочного матеріалу для успішного засвоєння тих чи інших математичних понять.

Обидва розділи даної наукової роботи взаємопов'язані і доповнюють один одного, тому що знаючи психологічні основи понять можна створити умови для успішного засвоєння тих чи інших математичних понять.

На мою думку, проблема, що розглядається у науковій роботі, є актуальною на сьогоднішній день, оскільки у сучасних школах доводиться бачити формальність та механічність у засвоєнні математичної термінології, і майже повну відсутність міркувань. І взагалі можна сказати, що процес навчання зводиться до самостійного навчання учнів, до виконання ними самостійних завдань. І це є проблемою, оскільки заучування математичних термінів, правил, обчислення арифметичних дій механічно, не думаючи над ними, призводить до гальмування подальшого розуміння навчального предмету математики.

Література
1. Бантова М.О. та ін. Методика викладання математики в початкових класах: Навч. посібник для шкіл. від-нь пед. уч-щ /М.О. Бантова, Г.В.Бельтюкова, О.М. Полевщикова; За заг. ред. М.О. Бантової. - К.: Вища школа, 1982. - 287 с.

2. Башмаков М.И., Резник Н.А. Развитие визуального мышления на уроках математики //Математика в школі. - 1991. - №1. - с. 4-8.

3. Богданович М.В. Математика: Підручник для 2 класу чотирирічної початкової школи. - 8-ме вид. - К.: Освіта, 2001. - 222 с.

4. Богданович М.В. Математика: 3 кл.: Підручник. - К.: Освіта, 2003. - 160 с.

5. Богданович М.В. Математика: Підручник для 4 кл. чотирирічної і 3 кл. трирічної початкової школи. - 4-е вид. - К.: Освіта, 2001. - 240 с.

6. Богданович М.В., Козак М.В., Король Я.А. Методика викладання математики в початкових класах: Навч. посібник. - 2-е вид., перероб. і доп. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2001. - 368 с.

7. Богданович М.В., Кочина Л.П. Математика: Підручник для 1 класу чотирирічної початкової школи. - 6-е вид., перероб. - К.: Освіта, 1992. - 127 с.

8. Василенко І.З. Методика викладання математики в початкових класах. Вид. 2-е, перероб. і доп. за ред. В.М.Кухар. Навч. посібник для студентів фак. підготовки вчителів початкових класів пед. ін-тів і учнів пед. училищ. - К.: Вища школа, 1971. - 371 с.

9. Василенко І.З. Сучасна математика і методика її викладання //Вища школа. - 2001. - №6. - с. 33-38.

10. Вишенський В.А. Якою має бути математика в школі //Освіта України. - 1999. - 11 серпня. - с. 4.

11. Владимирцева С.А. О разных подходах к введению математических понятий //Математика в школе. - 2005. - №7. - с. 46-52.

12. Гнеденко Б.В. Развитие мышления и речи при изучении математики [в школе] //Математика в школі. - 1991. - №4. - с. 3-9.

13. Гурбатова Е.Р. Роль допонятийных форм мышления в обучении детей математики //Педагогика. - 2004. - №6. - с. 39-45.

14. Косма Т.В. Мислення учнів молодшого шкільного віку. - К.: Рад. школа, 1968.

15. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. - К.: Рад. школа, 1989. - 608 с.

16. Лодатко Є.М. Математична культура як феномен сучасного інформаційного суспільства //Рідна школа - 2004. - №9. - с. 24-26.

17. Люблинска А.А. Детская психология: Учебное пособие для студентов пед. ин-тов. - М.: Просвещение, 1971. - 415 с.

18. Малаш Г.М. Активізація мислення учнів на уроках математики //Математика. - 2003. - №19 (трав.). - с. 7-10.

19. Матюхина М.В. и др. Психология младшего школьника. Учебно-методическое пособие для студентов-заочников фак. подготовки учителей начальных классов. - М.: Просвещение, 1970.

20. Менчинска Н.А. Проблемы обучения, воспитания и психологического развития ребенка: Изб. психологические труды /Акад. пед. и соц. наук. Московский психолого-социальный ин-т; Под ред. Е.Д. Божович. - М.: Воронеж, 1998. - 448 с.

21. Моро М.Г., Пигикало А.М. Методика навчання математики в 1-3 класах: Посібник для вчителя. - К.: Рад. школа, 1979. - 376 с.

22. Осинська В.Н. Учить учащихся мыслить на уроках математики [ІV кл.] //Математика в школі. - 1976. - №1. - с. 43-44.

23. Пасічник І.Д., Пасічник Я.А. Мислительна діяльність учнів на уроках математики. (Метод. рек-ції). - Львів, 1992. - 146 с.

24. Скаткин Л.Н., ред. Методика навчального обучения математике. Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов. - М., 1972.

25. Скрипченко О.В. Психічний розвиток учнів. - К.: Рад. школа, 1974.

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

Додаток 4

Додаток 5

Додаток 6

Додаток 7

Додаток 8

Додаток 9

Додаток 10

Додаток 11

Додаток 12

Додаток 13

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8