1.1.2 Функції кредиту
Сутність кредиту як економічної категорії виявляється в його функціях, розкриття яких дозволяє встановити зв'язок даної категорії з системою економічних відносин. Втрата кредитом своїх функцій фактично означатиме зникнення самої цієї економічної категорії.
У розвинутому ринковому господарстві кредит виконує такі основні функції: 1) перерозподільчу; 2) заміщення грошей в обігу; 3) стимулювальну; 4) контрольну. Ці функції кредиту тісно зв'язані між собою, визначаючи в своїй сукупності пев-ну економічну роль кредитних відносин.
Економічна роль кредиту полягає у перерозподілі вартості на засадах платності, строковості, забезпечення і повернення. Особливістю кредитного перерозподілу є його тимчасовий характер. Перерозподіл вартості здійснюється тут у межах розриву часу між віддаванням товарів (грошей) у позичку і зворотнім їх надходженням до кредитора. За рахунок тим-часово вільних коштів одних господарських суб'єктів задо-вольняються тимчасові потреби в коштах інших суб'єктів.
Функції кредиту розвиваються у зв'язку із розширенням масштабів ринкової економіки і посиленням кредитної при-роди грошей.
Перерозподільча функція кредиту випливає із самої сут-ності і ролі кредитних відносин. Внаслідок кредитного перероз-поділу прискорюється залучення нових грошових коштів у сферу господарювання. При реалізації цієї функції кредиту перерозподіляються як грошові кошти, так і товарні ресурси.
Швидкість та інтенсивність перерозподілу вартості за до-помогою кредиту багато в чому визначаються його доступ-ністю і, насамперед, рівнем позичкового відсотка. Високі відсоткові ставки за кредитами гальмують перерозподільчі процеси. В цілому, масштаби розширення кредиту і відповідно процесів кредитного перерозподілу обмежені загрозою поси-лення інфляційних процесів.
Функція заміщення грошей кредитними інструментами пов'язана з антиципаційною властивістю кредиту, тобто його здатністю випереджати в часі процес нагромадження в товарній і грошовій формах. Кредитні ресурси формуються до настання терміну їх фактичного використання у відтворювальному процесі. По суті, кредит створює гроші для без-готівкового грошового обігу. Інструменти кредиту -- переказні векселі, чеки, кредитні картки тощо -- починають за-міняти рояльні гроші в сфері обігу.
Кредит сприяє економії витрат обігу шляхом заміщення частини грошового обороту кредитними засобами обігу. Змі-нюючи обсяги кредитних операцій, банки (банківська систе-ма) можуть впливати на динаміку загальної маси грошей в обігу. При цьому використовуються два можливих методи: кредитна експансія (розширення кредиту) і кредитна ре-стрикція (звуження кредиту).
Антиципаційну властивість кредиту не слід розглядати як автоматично діючий інфляційний чинник. Якщо на основі кредитування досягається реальний внесок у розвиток вироб-ництва, ефективно здійснюються інвестиції, раціонально ви-користовуються створені виробничі потужності, рівень інфля-ції не збільшується.
Важливе значення в умовах ринкової економіки має стимулювальна функція кредиту. За своєю економічною сут-ністю процес кредитування не може не стимулювати ефектив-не використання позики з боку позичальника. Сам зміст кредитування, що виражається у формулі: "Купуй зараз (то-вар, гроші), плати потім" спонукає до ефективного викорис-тання одержаної позики, щоб на зароблені кошти не просто повернути кредит, але й одержати прибуток.
Позичальники використовують кредит настільки повно, наскільки це їм дійсно необхідно для реалізації власних економічних інтересів.
Кредитні відносини -- це насамперед майнові відносини; за використання і повернення кредиту позичальник відпо-відає майном і цінностями, що є у нього. Безсумнівно, що май-нові відносини створюють достатньо потужні стимули до раціонального використання позичених коштів.
З боку кредитора стимулювальним чинником є позичко-вий відсоток. Кожний кредитор намагається постійно забез-печувати зростання своїх кредитних ресурсів.
Контрольна функція кредиту полягає в тому, що в про-цесі кредитування здійснюється взаємний контроль (як кредитора, так і позичальника) за використанням і повер-ненням позики. В економічній літературі контрольна функ-ція кредиту часто розглядається лише як контрольна діяльність кредитора (банку), що, на наш погляд, не зовсім пра-вильно.
Контроль є складовою загального механізму управління процесом кредитування. Сьогодні будь-який господарський суб'єкт не може дозволити собі нехтувати контролем за кре-дитом. Успішне управління кредитом вимагає поєднання зусиль кредитного контролю із спрямованістю суб'єктів гос-подарювання на отримання прибутку від надання (одержан-ня) позики.
Існує суттєва відмінність у виконанні контрольної функції кредиту з боку кредитора і з боку позичальника. Кредитор має можливість здійснювати контроль як за об'єктом креди-ту (позиченою вартістю), так і за діяльністю позичальника. Позичальник не має можливості контролювати діяльність кредитора, він здійснює контроль лише за рухом позиченої вартості (тобто контролює лише об'єкт кредитних відносин).
Усі функції кредиту взаємопов'язані; їх взаємодія забез-печує якісну стійкість кредитних відноси.
1.2 Роль кредиту в розвитку національної економіки
Кредитні відносини і ринок кредитних ресурсів є органіч-ною складовою ринкової економіки. Ринок забезпечує умови для цілеспрямованого руху кредитів у ті сфери національної економіки, де вони можуть бути використані найефективні-ше. В командній економіці колишнього СРСР через банки здійснювався розподіл виділених державою кредитів на основі централізованого плану. В ринковій економіці кредитні від-носини реалізуються шляхом діяльності незалежних конку-руючих між собою комерційних кредитних установ, саме існу-вання яких (прибутковість і ліквідність) прямо залежить від кредитоспроможності їхніх клієнтів.
Важливим стимулом для банків є конкурентна боротьба за залучення кредитних коштів на ринку кредитних ресурсів. Комерційні банки є самостійними і незалежними в проведенні кредитної політики. Слід зазначити, що на відміну від гро-шового обороту (безготівкового і готівкового) в сфері креди-тування відсутні детальні, централізовано розроблені Націо-нальним банком України (НБУ) інструкції.
Купуючи ресурси на вільному ринку кредитних ресурсів і продаючи їх підприємствам (фірмам), комерційні банки здій-снюють прямий вплив на розвиток національної економіки. За рахунок кредитів на підприємствах забезпечується орга-нізація як поточного господарського обороту, так і розширене відтворення основного капіталу (основних фондів), створен-ня додаткових виробничих потужностей і цілих промисло-вих об'єктів.
Обсяги кредитування народного господарства, з одного боку, не повинні перевищувати певну критичну межу, за якою починається посилення інфляційних процесів, а з другого боку, мають забезпечувати стимулювання розвитку національного виробництва.
Ефективність проведення кредитної політики визначається правильним вибором параметрів кредитних відносин, серед яких найважливішими є: величина позичкового відсотка; умови доступності позики для вітчизняних господарських суб'єктів; рівень кредитного ризику; термін надання позики тощо. Параметри кредитування мають будуватися таким чином, щоб стимулювати кінцеві результати господарської діяльності товаровиробників.
В Україні в сучасних умовах актуальною є проблема ре-формування системи кредитування суб'єктів господарської діяльності. Йдеться, насамперед, про орієнтацію банківсько-го сектора на першочергове кредитування пріоритетних у народногосподарському плані виробництв. Для виходу україн-ської економіки з кризи кредитні відносини мають бути під-порядковані пожвавленню інвестиційної та інноваційної діяль-ності, фінансовому забезпеченню структурних перетворень та економічному зростанню.
Поки що вітчизняна кредитно-банківська система не ви-конує ролі прискорювача розвитку національної економіки. Недостатніми є власні кошти банків, а отже, й обсяги креди-тування народного господарства. Негативний вплив на кре-дитну сферу здійснюють платіжна криза, дефіцит бюджету, різке зниження кредитоспроможності підприємств (фірм). По суті, відсутня практика надання кредитів під виробничі про-грами довгострокового характеру. Банки майже не залуча-ють ресурсів на довгостроковій основі.
Більшість проблем у діяльності вітчизняних комерційних банків у сучасних умовах пов'язано з проведенням ризико-ваної кредитної політики.
Для поліпшення стану справ у сфері кредитування необ-хідне досягнення в Україні фінансової і макроекономічної стабільності, проведення раціональної промислової і подат-кової політики, що дозволило б банкам здійснювати вироб-ничі інвестиції, а позичальникам -- відновити свою креди-тоспроможність.
Кредит має створювати сприятливі умови для розвитку всіх сфер і галузей національної економіки України. Він є важ-ливим джерелом капітальних вкладень, тому традиційно виділяється його вагома роль у реструктуризації економіки та інвестиційній діяльності. В Україні сьогодні необхідним є розширення застосування кредитних відносин в інвести-ційній сфері.
2 форми кредиту
Кредит здійснюється у конкретних формах, які висту-пають способами існування процесу кредитування. Форма кредиту відображає зовнішній прояв та організацію кредит-них відносин. У ринковій економіці мають місце різні форми кредиту. У кожній із них є свої різновидності (види). Фор-ми кредиту відрізняються одна від одної суб'єктами та об'єктом позики, джерелом сплати відсотка, конкретним змістом кредитної угоди тощо.
Форми кредиту постійно розвиваються, змінюється і їхнє місце в структурі економічних відносин.
Виділимо і розглянемо такі форми кредиту: комерцій-ний кредит; банківський кредит; державний кредит; спо-живчий кредиті, іпотечний кредит; лізинговий кредит; міжнародний кредит.
2.1 Сутність, особливості, економічна роль комерційного кредиту
Комерційний кредит -- це товарна форма кредиту, яка визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних ресурсів і характеризує кредитну угоду між двома суб'єкта-ми господарської діяльності. Комерційний кредит надаєть-ся продавцем (виробником) покупцеві (споживачеві) у вигляді відстрочки оплати за продані товари (виконані роботи, надані послуги).
Суб'єктами комерційного кредиту є:
-- підприємство-постачальник (кредитор), яке надає від-строчку платежу за свій товар;
-- підприємство-покупець (позичальник), яке передає кре-дитору вексель як боргове свідоцтво і зобов'язання платежу.
У разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя інші угоди про надання кредиту не укладаються.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14
