Казначейські зобов'язання (векселі) держави розміщують-ся на добровільній основі серед юридичних і фізичних осіб. Виплата доходу на казначейські зобов'язання (векселі) та їх погашення здійснюється відповідно до умов їх випуску.
Рух державних цінних паперів, сукупність актів їх купівлі-продажу формують відповідний сегмент національного фон-дового ринку. Поки державні цінні папери знаходяться в обігу, вони можуть бути в будь-який момент продані й куплені. Як наслідок -- формується вторинний ринок цінних паперів держави.
Проведення операцій з державними цінними паперами на відкритому ринку здійснює Центральний (Національний) банк. Продаж державних цінних паперів можуть здійснювати й комерційні банки. Придбаваючи державні цінні папери, бан-ки отримують в своє розпорядження досить високоліквідні й надійні активи.
2.4 Сутність особливості економічна роль споживчого кредиту
Кредитні відносини опосередковують функціонування і розвиток як виробництва та обміну, так і сфери кінцевого споживання. В цій сфері виникає специфічна форма кредиту -- споживчий кредит, призначений для задоволення спожив-чих потреб фізичних осіб і сімей (домогосподарств). Розвинутість споживчого кредиту характеризує рівень життя на-селення. Розширення масштабів кредитування сфери кінце-вого споживання сприяє формуванню цивілізованих відносин
на споживчому ринку країни.
Споживчий кредит -- це кредит, який надається фізич-ним особам на придбання споживчих товарів тривалого ко-ристування та послуг і який повертається в розстрочку. Сутнісна ознака споживчого кредиту -- кредитування кінцево-го споживання. Споживчий кредит дає змогу населенню спо-живати товари і послуги до того, як споживачі спроможні їх оплатити. Тим самим споживчий кредит забезпечує підви-щення життєвого рівня споживачів. У макроекономічному плані споживчий кредит збільшує сукупний платоспромож-ний попит на предмети споживання і послуги, що стимулює розширення обсягів їх виробництва.
Головними параметрами споживчого кредиту є: 1) доступ-ність кредиту; 2) величина відсоткової ставки; 3) строкинадання і погашення; 4) здатність позичальника повернути кредит.
Суб'єктами споживчого кредиту є банки і торговельні заклади (кредитори) та населення (позичальники). Традицій-но кредитування фізичних осіб здійснюється переважно ощадни-ми та іпотечними банками.
Об'єктом споживчого кредиту є витрати, пов'язані із за-доволенням потреб населення. Заведено поділяти ці витра-ти на дві групи:
1) витрати на задоволення потреб поточного характеру (придбання товарів в особисту власність);
2) витрати на задоволення потреб капітального або інве-стиційного характеру (будівництво житла, утримання неру-хомого майна).
Особливістю споживчого кредиту є те, що основною гаран-тією його надання виступають сталі постійні грошові доходи даної фізичної особи -- позичальника.
До споживчих кредитів відноситься надзвичайно широкий набір видів позик. У самому загальному плані виділяють товарні і грошові споживчі кредити. Товарний споживчий кредит пов'язаний із продажем товарів тривалого користу-вання в кредит (з розстрочкою платежу). Грошовий спожив-чий кредит -- це надання банківськими або небанківськими кредитними установами позик фізичним особам на задо-волення їхніх споживчих потреб.
У Правилах торгівлі у розстрочку, затверджених постано-вою Кабінету Міністрів від 1 липня 1998 p., встановлюється порядок продажу суб'єктами господарювання непродовольчих товарів фізичним особам у кредит, тобто за умов відстрочен-ня кінцевого розрахунку на обумовлений строк і на визначе-ний відсоток. Продаж товарів у розстрочку здійснюється громадянам, які мають постійний доход і постійно мешкають у місті або іншому населеному пункті, де знаходиться суб'єкт господарювання.
У переліку товарів вітчизняного та іноземного виробниц-тва, що рекомендуються для продажу в розстрочку, -- телерадіоапаратура, електропобутові товари, швейні машини, му-зичні інструменти, кінофотоапаратура, меблі, товари для но-вонароджених, садові будинки, стандартні будинки з комплек-тами деталей до них, будівельні матеріали, одяг, взуття, кили-мові вироби, вироби із кришталю, фарфору, фаянсу, хутряні вироби, транспортні засоби, персональні комп'ютери тощо.
Продаж товарів у розстрочку здійснюється на підставі договору купівлі-продажу товарів у розстрочку, який укла-дається за визначеною формою між суб'єктом господарюван-ня і фізичною особою (покупцем), відповідно до якого суб'єкт господарювання зобов'язується передати обумовлений товар, а покупець провести розрахунки за товар у строки і у роз-мірах, передбачених цим договором. Договір укладається за умови пред'явлення покупцем паспорта і довідки для при-дбання товарів у розстрочку, що видається за місцем роботи (навчання), а непрацюючим пенсіонерам -- органом, що при-значив пенсію.
Під час продажу товарів у розстрочку з покупців на ко-ристь суб'єкта господарювання від наданого кредиту справ-ляються відсотки, розмір яких встановлює суб'єкт господарю-вання, але не вище чинних на момент продажу товарів річних ставок за фінансові кредити банку, що обслуговує суб'єкта господарювання, який здійснює продаж товарів у розстрочку.
Передача у розпорядження покупцеві товарів, що придбаваються у розстрочку, здійснюється за умови внесення пер-шого внеску (завдатку) у розмірі не менше 25 відсотків їхньої вартості, а товарів за ціною понад 50 неоподатковуваних мі-німумів доходів громадян -- не менше 50 відсотків. Догово-ром має передбачатися строк оплати решти вартості товарів у межах від 6 до 12 місяців, а товарів, вартість яких переви-щує 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -- від 6 до 24 місяців.
Кредит, що надається, не повинен перевищувати тримісяч-ної заробітної плати (стипендії, пенсії) покупця у разі продажу товарів із розстрочкою платежу на 6 місяців, шестимісячної -- із розстрочкою платежу на 12 місяців, дванадцятимісячної -- із розстрочкою платежу на 24 місяці. У разі, коли вартість товарів перевищує граничну межу кредиту, під час отримання товарів різниця має бути сплачена готівкою або шляхом перерахування грошових коштів у безготівковому порядку через банківські установи.
Продаж товарів у розстрочку і внесення чергових платежів провадяться за цінами, що діють на день продажу. Наступна зміна цін на товари, продані у розстрочку, не тягне за собою перерахунку.
На практиці залежно від цільового характеру (призначен-ня) використовуються різні види грошових позик.
Інвестиційні позики. Це кредит на будівництво і рекон-струкцію житла, будівництво садових будинків, благоустрій садових ділянок тощо. Даний вид споживчого кредиту є дов-гостроковим. Довгострокові споживчі інвестиційні позики, як правило, надаються комерційними банками під заставу не-рухомості -- квартир, будинків, дач, земельних ділянок, га-ражів та ін. Надання будівельного споживчого кредиту час-то здійснюється банком шляхом відкриття кредитної лінії, при цьому позика надається клієнтові частинами, які відпо-відають вартості завершених етапів будівельно-монтажних робіт. Традиційно до інвестиційних довгострокових спожив-чих кредитів відносять позики на купівлю великої рогатої худоби та її молодняку.
Позики на розвиток індивідуальних господарств. Згідно з Порядком надання кредитів селянським (фермерським) господарствам (затверджено постановою Правління НБУ №46 від 6 березня 1995 р.) позичальник може звертатися до комер-ційного банку за отриманням таких кредитів: короткостроко-вих (строком до 12 місяців) -- на витрати поточної вироб-ничої діяльності (оплату товарно-матеріальних цінностей і послуг, запаси готової продукції та інші сезонні витрати, пов'я-зані з виробництвом і реалізацією продукції); довгострокових (строком більше 12 місяців) -- на будівництво, розширення, реконструкцію об'єктів виробничого призначення; придбан-ня сільськогосподарської техніки, транспортних засобів; при-дбання худоби для поповнення основного стада та птиці; бу-дівництво житлових будинків з надвірними будівлями та ін.
Позики на купівлю споживчих товарів або оплату по-слуг. Йдеться про дорогі товари і послуги тривалого корис-тування: автомобілі, побутові прилади, електротехніку, меблі, оплату медичних послуг, відпочинку та ін. Така позика в силу своєї соціальної спрямованості має бути доступною в необ-хідних обсягах для більшості громадян. Кредитні відносини між комерційним банком і фізичною особою мають при цьо-му носити чесний і рівноправний характер.
Цільові позики окремим соціальним групам населен-ня (наприклад, молодим сім'ям, студентам). Ці позики використовуються, як правило, в рамках загальнодержавних програм соціального захисту найуразливіших верств населен-ня. Вони надаються на пільгових умовах: під низьку відсот-кову ставку, за спрощених умов оформлення та ін. Так, згідно з Положенням про надання пільгового довгострокового дер-жавного кредиту молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) житла (поста-нова Кабінету Міністрів України від 3 грудня 1997 р.) кредитування цього будівництва є прямим, адресним (цільовим), зво-ротним і здійснюється у межах коштів, передбачених у дер-жавному бюджеті (такі кошти можуть передбачатися також у місцевих бюджетах на відповідний рік). Правом на одер-жання пільгового довгострокового (до ЗО років) державного кредиту користуються молоді сім'ї та одинокі молоді грома-дяни (позичальники), які згідно із законодавством визнані такими, що потребують поліпшення житлових умов. Розпо-рядником коштів, виділених для даного виду кредитування, є окремий Фонд сприяння молодіжному житловому будівниц-тву при Міністерстві у справах сім'ї та молоді України. Об-слуговує цей кредит банк-агент -- комерційний банк Украї-ни на основі окремої угоди, укладеної із Фондом.
Позики на нецільові споживчі (нагальні потреби). Йдеть-ся про позики, необхідність в яких виникає у зв'язку із особ-ливими обставинами непередбаченого характеру в житті гро-мадян. Особливістю такого виду споживчого кредиту є те, що він надається готівкою у сумі, що залежить від доходу (заро-бітку) позичальника і без зазначення цілей його використан-ня. Відсотки за користування даною позикою диференцію-ються залежно від строку кредитування. Нецільові споживчі готівкові позики надаються також ломбардами під заставу майна, касами взаємодопомоги, окремими господарськими організаціями.
Одним із різновидів споживчого кредиту є кредит, що на-дається ломбардами. Ломбарди -- це кредитні установи, які позичають гроші під заставу рухомого майна!) Вперше лом-барди були засновані в XV ст. лихварями, вихідцями з Лом-бардії. В Україні широкого розвитку мережа ломбардів на-була на муніципальних (міських), а також акціонерних заса-дах в кінці XIX -- на початку XX ст. У колишньому СРСР ломбарди не відігравали суттєвого значення. Вони функціо-нували як державні госпрозрахункові підприємства, що зна-ходилися в підпорядкуванні місцевих Рад в системі побутового обслуговування населення.
Основним завданням діяльності ломбардів є надання на-селенню позик під заставу предметів особистого користуван-ня і домашнього вжитку, а також збереження цих предметів за невелику платню. Під заставу береться, як правило, майно, яке можна швидко реалізувати. Застава забезпечує в даному випадку повернення кредиту. Страхування прийнятого май-на відбувається за рахунок заставодавця.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14
