Підручникове забезпечення початкової школи - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Підручникове забезпечення початкової школи

айважливішим виховним спрямуванням змісту є формування в учнів найбільш значущих для українського народу цінностей: патріотизм, соціальна справедливість, первинність духовного щодо матеріального, природолюбство, людинолюбство, працелюбство, взаємоповага; виховання в дитини свого власного „Я", віри у свої сили, талант, здібності; виховання гуманної, творчої, соціальне активної особистості, здатної бережливо ставитися до природи, світу речей, самої себе, інших людей, розуміти значення життя як найвищої цінності.

У дидактико-методичній систематизації навчального матеріалу особливо важливого значення надається зв'язку його з життям, оскільки обмеженість відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення й аналізу життєвих вражень - цієї головної чуттєвої опори набутих знань. Це ж стосується принципу поєднання методів і прийомів навчання - він передбачає активне й свідоме нагромадження, а відтак - і узагальнення вражень з різних джерел, доцільну організацію самостійної й пошукової діяльності учнів.

Орієнтовне планування уроків з курсу „Я і Україна", 3 кл. (суспільствознавчий блок) представлений у додатку 8.

Нижче представлені можливе структурування змісту, постановка цілей у співвіднесенні з вимогами до навчальних досягнень, а також перелік видів діяльності і стислий методичний коментар до їх змістового наповнення.

Змістове наповнення курсу зосередить третьокласників на усвідомлення суті взаємовідносин людини і суспільства, набутті демократичних цінностей, адекватному випробуванні різноманітних соціальних ролей; засвоєнні поведінкових еталонів.

Україна, її державотворчі цінності, вироблення громадянських почуттів - ці елементи змісту є першорядними, що задають мету реалізації програми. Видатні постаті, відомі люди, патріотично спрямовані, що вміють переборювати життєві труднощі і йдуть до власної мети, - стають зразком для вироблення в учнів власних життєвих стратегій.

У змісті курсу, крім раціонально-понятійних компонентів, широко представлено емоційні, що передбачають оцінну діяльність учнів, вибіркове ставлення до об'єкта діяльності, самовираження, самооцінку, відгук на почуте і побачене тощо. Тому важливо практикувати розгляд світу і його подій з різних точок зору, з різних рольових позицій: свідка події; учасника; того, хто сумнівається; того, хто не сумнівається; історика; учня; вчителя; директора та ін.

Постійна зміна ролей зумовлює широту поглядів на світ людей, вчинків, поведінки, дозволяє їх розглядати як взаємозумовлені, залежні одне від одного, створює умови для координації різних позицій.

Важливо всіляко заохочувати учня до власного „Я", до використання життєвого досвіду, до проб, подолання труднощів, творення нового знання.

Предметно-тематична організація змісту суспільствознавчого блоку курсу „Я і Україна", 4 клас допомагає школяреві найбільш цілеспрямовано розглянути себе у взаємозв'язку і взаємозалежності з іншими компонентами світу в системах:

я - я;

я - інша людина;

я - суспільство;

я - світ.

У четвертому класі зміст залежностей у кожній із названих систем ускладнюється, збагачується частка самостійності учнів у засвоєнні програмового змісту. У моделі розвитку особистості Л.С. Виготський подає ідеальну картину будь-якого пізнання: дитина рухається від залежності до самостійності. Саме такий напрям важливо методично розгорнути під час опрацювання курсу за етапами: діагностичний, функціональний (операційний), практичної (творчої) самореалізації учнів.

Природознавство в 3-4 класах є логічним продовженням природничої складової курсу „Я і Україна”, який і вивчається у 1-2 класах.

Природознавство як навчальний предмет має інтегрований характер, оскільки зміст його утворює система уявлень і понять, відібраних з різних природничих наук на основі ідеї цілісності природи з урахуванням міжпредметних зв'язків у початковій ланці освіти і перспективних зв'язків із природознавчими предметами, що вивчатимуться в наступних класах.

Головною метою „Природознавства” в 3-4 класах є оволодіння учнів уявленням про цілісність природи, виховання гуманної, творчої, соціальне активної особистості, здатної екологічно мислити, самостійно розв'язувати природознавчі теоретичні і практичні задачі. Дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності. Вона досягається шляхом постановки й реалізації конкретних освітніх, розвивальних і виховних цілей.

Освітні цілі передбачають формування системи уявлень і понять про предмети і явища природи та взаємозв'язки й залежності між ними; предметних умінь на основі засвоєних природознавчих знань; умінь застосовувати спеціальні методи пізнання природи (спостереження, дослід, практична робота).

Розвивальні цілі спрямовані на розвиток розумових здібностей учнів, що відбувається через оволодіння уміннями розумової діяльності: перцептивної (сприймання), мислительної (логічного й творчого мислення), імажинативної (уява), мнемічної (пам'ять), мовленнєвої. А також, на розвиток емоційної сфери дітей; їхньої пізнавальної активності і самостійності шляхом засвоєння узагальнених способів самоуправління (самомотивація, постановка цілей, самопланування, самоорганізація, самоперевірка і самооцінювання (самоконтроль), самокоригуванння); здатності до творчості, до самовираження і спілкування в колективній діяльності.

Виховні цілі пов'язані з вихованням особистісних якостей кожного школяра, його екологічної культури, поведінки, адекватної моральним, етичним, естетичним нормам і загальнолюдським цінностям у ставленні до навколишнього світу, прагнення охороняти і примножувати природу рідного краю.

Зміст природознавства і його структурування визначаються загально-дидактичними принципами (гуманізації; особистісно зорієнтованого навчання; науковості; наступності виховного й розвивального навчання; забезпечення позитивної мотивації учіння; створення умов для самореалізації кожного учня; розвитку його творчої самостійності та соціальної активності) і власне природничими принципами (екологічний; краєзнавчий; українознавчий; планетарний; фенологічний), що реалізуються в єдності.

Природознавчі змістові лінії галузі „Людина і світ” Державного стандарту початкової загальної освіти реалізуються в таких розділах змісту програми: в 3 класі - „Природа і ми", „Нежива природа", „Жива природа"; в 4 класі - „Планета Земля", „Україна - наша Батьківщина", „Рідний край".

Зміст розділів „Природа і ми", „Нежива природа", „Жива природа" (3 клас) охоплює систему доступних для молодших школярів фактів, уявлень і понять, які на елементарному рівні всебічно відображають сутність компонентів неживої природи (світло і тепло, повітря, вода, гірські породи, ґрунт) і живої природи (рослини, тварини, гриби, бактерії, людина) та зв'язки й залежності між ними. Природничі знання та вміння названих розділів закріплюються, розширюються, поглиблюються, конкретизуються, а головне - застосовуються у 4 класі як опора для розкриття змісту нових понять і встановлення найпростіших закономірностей у природі, чим забезпечується цілісне відображення природи у свідомості молодших школярів. Так, у розділах „Україна - наша Батьківщина" і „Рідний край", компоненти неживої й живої природи розглядаються в межах України і рідного краю, а закономірні в'язки встановлюються на рівні природних комплексів: природних зон України і природних угруповань рідного краю.

У додатку 9 подаємо орієнтовну тематику уроків з природознавства (3 кл), а також їх освітні, розвивальні та виховні цілі. Зауважимо, що освітні цілі кожного уроку конкретизовано за змістом підручника Т.М. Байбари, Н.М. Бібік. „Я і Україна" (Підручн. для 3 кл. - К.: Форум, 2003. - С.74-173). Щодо розвивальних цілей, то при визначенні їх враховано тільки об'єктивні можливості змісту, адже кожний елемент знань (уявлення чи поняття) об'єктивно зумовлює необхідність організації відповідного виду навчально-пізнавальної діяльності учнів. Але, крім можливостей змісту, під час визначення розвивальних цілей у конкретній педагогічній ситуації необхідно: а) враховувати можливості дітей (суб'єктивний фактор), виконувати необхідну навчально-пізнавальну діяльність з різною мірою самостійності („зона актуального розвитку” і „зона найближчого розвитку”); б) для цілеспрямованого формування первинного вміння брати ту дію чи діяльність, яка домінує на уроці і часто повторюється; в) сформоване вміння, за всіма характеристиками, зіставляти з тим його рівнем, якого необхідно досягти на кінець навчання природознавства в 3 класі (стратегічна ціль). Виховні цілі подано в узагальненому вигляді, оскільки вони визначаються і реалізуються як самим природознавчим змістом, так і змістом навчально-пізнавальної діяльності школярів, методами її організації, формою сумісної діяльності (індивідуальна, парами, групова, фронтальна), емоційним кліматом уроку, характером спілкування, формою організації цілісного процесу навчання. Отже, як розвивальні, так і виховні цілі потребують конкретизації, уточнення, доповнення, а освітні - коригування відповідно до конкретних умов навчання природознавства. При цьому слід пам'ятати, що цілі уроку повинні бути передбачуваним результатом, який стосується змін в особистості кожної дитини і досягненню яких підпорядковується увесь процес. Цей результат описується кількісними і якісними характеристиками, за якими діагностується рівень досягнення цілей.

Зміст навчального матеріалу і державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів 3-4 класів подані в додатку 10.

У додатку 11 подаємо варіанти мети уроку, відповідного структурування змісту навчання і стислий коментар до його реалізації.

Добір і структурування змісту природознавства в четвертому класі, як і в третьому, здійснюється на теоретичних засадах, що викладені в пояснювальній записці до програми „Природознавство” [41]. Але в підручнику 4 класу зміст природознавства має деякі свої особливості. По-перше, в ньому відображено ієрархічну залежність уявлень і понять, що розкривають на доступному для дітей рівні цілісність природи через встановлення зв'язків та залежностей між предметами і явищами природи. По-друге, реалізовано дедуктивний спосіб викладу матеріалу, тобто від загального до конкретного, від сутності загальних понять, зв'язків, закономірностей, способів діяльності - до їх конкретизації. По-третє, засвоєні власне предметні знання та уміння попередніх розділів (в розділах - тем) виступають засобами пошуку нових знань і умінь у наступних розділах (темах).

Зміст природознавства складають три розділи: „Планета Земля - наш космічний дім”, „Наша Батьківщина - Україна”, „Твій рідний край". Кожний розділі поділяється на теми, які є темами уроків (див. додаток 12).

Основною метою розділу „Планета Земля - наш космічний дім" є формування в дітей елементарного поняття про Землю як космічне тіло, загального уявлення про особливості її поверхні та відповідних власне предметних умінь, ознайомлення з населенням Землі, екологічними проблемами планети та шляхами їх подолання. Розділ охоплює 11 тем.

У темі „Сонячна система" розширюється зміст уявлення про Сонце - найближчу до Землі зорю, подається матеріал для ознайомлення з космічними тілами, які утворюють Сонячну систему. Щоб активізувати уяву дітей, забезпечити усвідомлене сприймання змісту теми, для його ілюстрації використано цифрові дані. Зауважимо, що не слід примушувати учнів спеціально запам'ятовувати цифри, які використано з різною дидактичною метою, наприклад, для порівняння, ілюстрації тощо, в цьому і в наступних текстах підручника.

У темах „Земля - планета Сонячної системи", „Як обертається Земля", „Як поверхня Землі нагрівається сонячними променями" формуються елементарні поняття про земну вісь, полюси, півкулі Землі, її екватор, уявлення про обертання навколо осі і навколо Сонця. Ці знання є основою для встановлення причинно-наслідкових зв'язків у природі, тобто з'ясування причин зміни дня і ночі та пір року. А також виявлення особливостей освітлення і нагрівання сонячними променями різних частин поверхні Землі в різні пори року й існування теплових поясів. Спираючись на засвоєні в 3 класі знання про необхідні умови для життя рослин і тварин, діти усвідомлюють загальну закономірність у природі: різноманітність та багатство рослинного й тваринного світу залежать від природних умов, зокрема, кількості світла, тепла, вологи. Ця залежність конкретизується у наступних розділах на рівні природних зон і природних угруповань. У процесі засвоєння знань про Землю як космічне тіло, важливо, щоб учні зрозуміли не тільки те, що земля - куля, а глобус - її модель, а й те, що таке модель, яке значення мають моделі, зокрема, глобус під час вивчення природних об'єктів.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17