усвідомлене сприймання навального матеріалу;

застосування знань, формування вмінь;

автоматизацію умінь, формування навичок;

творче застосування знань, умінь і навичок;

формування емоційно-ціннісного ставлення до пропонованого змісту;

контроль і корекцію результатів навчання.

Методичний апарат підручника - запитання і завдання; виконує різні функції: а) актуалізація опорних знань і вмінь; б) закріплення засвоєного змісту; в) застосування засвоєних знань і вмінь у нових ситуаціях та спонукання до висловлення передбачень про шляхи пошуку нових знань і способів діяльності, тобто творче використання (Т.М. Бібік).

Зазначені функції зумовлюють місце запитань і завдань в структурі підручника та їх спрямування. Якщо вони розміщені на початку тексту чи його логічно завершеної частини, то використовуються з метою актуалізації (репродуктивні) або спонукання до висловлення передбачення (творчі). Після логічно завершених частин змісту теми запитання і завдання застосовуються для закріплення і тому здебільшого вони репродуктивні. А після тексту всієї теми - призначені для теоретичного й практичного застосування учнями засвоєних знань і вмінь, встановлення зв'язків та залежностей, тому мають реконструктивний і творчий характер.

Організація оволодіння новим природничим змістом здійснюється шляхом використання спеціальних, методів пізнання природи: спостережень, дослідів, практичних робіт. Способи їх виконання описано у відповідних темах підручника. Такий підхід забезпечує розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів, викликає у них пізнавальний інтерес, бажання пізнавати природу.

Значне місце займають практичні роботи за малюнками підручника і географічними картами, які виступають джерелами нових знань.

Деякі складні практичні роботи зорієнтовані на фронтальне виконання під безпосереднім керівництвом учителя. Однак, залежно від методичних підходів учителя в конкретних ситуаціях практичні роботи і досліди учні можуть виконувати як індивідуально, так і в парах або групах.

Зауважимо, що виконання учнями дослідів, практичних робіт є обов'язковим, оскільки результати їх здебільшого не дублюються в текстах.

Емоційно-ціннісний компонент змісту реалізовано у підручнику шляхом добору значущого і цікавого для дітей фактичного матеріалу, конструювання різних за змістом та рівнем самостійності завдань, через актуалізацію власного досвіду дітей, спрямованість змісту особисто до кожного учня, діалогічний характер текстів.

Щодо виявлення розвивального впливу сучасних підручників на учнів 3-4 кл., то помітно, що домінуюче місце серед навчальних завдань займають вправи на розвиток загально-навчальних умінь і навичок. Їх найбільше у підручнику „Я і Україна" для 4 класу. Серед них переважають завдання на міркування, доведення, розкриття причинно-наслідкових зв'язків та змісту висловлювань (наприклад, „Як можна довести, що Земля має форму кулі? ”, „Поміркуй, чи залежить температура повітря від висоти Сонця", „Чому на земній кулі змінюються пори року?", „Доба триває 24 години. Чим це пояснюється? ”). Значна кількість завдань спрямована на формування в учнів уміння аналізувати предмети і явища навколишнього світу, порівнювати та узагальнювати їх („Порівняй рослинність степів та Південного берега Криму. Чим вони відрізняються?", „Чим план місцевості відрізняється від малюнка? ”). Чимало вправ підручника передбачають розвиток у молодших школярів спостережливості („Що з того, що намалював художник, ти спостерігав у природі?", „Розкажи про свої спостереження, які свідчать, що Земля - куля” та ін). окрема група завдань націлена на розвиток оцінної діяльності: виявлення власної життєвої позиції („Що запропонував би ти у даній ситуації? ”), на формування порад у конкретних життєвих ситуаціях („Що ти порадиш хлопчикові? ”), оцінювання вчинків дійових осіб („Розглянь малюнки. Скажи свою думку про вчинки дітей”).

Завдання творчого характеру найбільш повно представлені у підручнику „Я і Україна" для 3 кл. У ньому домінують вправи на складання речень та розповідей („Із поданими початками речень склади речення", „Склади розповідь за малюнком” та ін). Однак варто зауважити, що в цій книзі пріоритетне місце займають ті творчі завдання, які вимагають від учнів незначної перебудови відомого, тоді як вправи на цілковиту самостійність трапляються досить рідко. Найменше у чинних підручниках представлено завдань на розвиток психічних процесів. Серед них переважають вправи на розвиток уваги („Знайди у тексті... ”, „Зверни увагу! ”) та пам'яті (рубрики „Запам'ятай” та „Пригадай”).

Стосовно мотиваційної функції цих підручників, то зміст навчального матеріалу, а також методичне забезпечення сприяють формуванню у молодших школярів інтелектуальних почуттів; розвитку позитивних мотивів навчання; пізнавальних потреб та інтересів.

Виявлено, що аналізованих підручниках помітно збільшено кількість проблемних і пізнавальних завдань типу „Пофантазуйте", „Будьте дослідниками!", „Зробіть висновок", „Поміркуйте разом! ”, а також завдань, що формують емоційно-ціннісне ставлення до світу. Автори цих підручників вмістили наприкінці теми (розділу) узагальнювальні запитання, завдання, які мають проблемний характер, вчать порівнювати виучувані явища, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. В такий спосіб вони забезпечують повторення, узагальнення і систематизацію основних положень теми.

Щоб полегшити засвоєння навчального матеріалу, підручники містять частково виконані вправи: подається лише початок виконання або пропущені окремі ланки у ході виконання тощо. Наприклад, автори чинного підручника „Я і Україна" для 3 кл. пропонують такі частково виконані вправи: „Придумай кінцівку оповіданню. Обговоріть ситуацію", „На основі правил, яких дотримувались учні понад 150 років тому, складіть правила, які ви хотіли б адресувати собі", „Добери до поданих слова, протилежні за значенням", „Вправа „Розкажи про себе” (робота в парах). У бесіді використовуйте подані початки речень, доповнюючи їх по своєму: Мене цікавить...; Я люблю читати...; У мене добре виходить...; Мені хочеться бути схожим на...; „Знайди в тексті поради, як треба доглядати за руками; шкірою; зубами; нігтями; взуттям? Випиши поради, які ти вважаєш найбільш корисними", „Вправа „Добре слово" (робота в парах). Продовжте речення: Мені подобається, коли ти...; Я бажаю тобі...; Я хочу разом з тобою... ”, „Продовжте ці рядки: Ніхто не має права: ображати, карати, принижувати,...; Кожен має право: захистити, допомогти, поділитися,..."

Педагогічно доцільним є застосування в підручниках зразків виконання вправ та їх письмового оформлення, а також зразків правильного прочитання і пояснення слів і записів. Вправи за зразком - це завдання з повною орієнтувальною основою дій: учні знають, як виконувати його і які результати повинні отримати. Такі вправи особливо важливі у початковій школі. Адже психологічною особливістю молодших школярів є здатність до наслідування, тобто виконання дій за зразком. Необхідність застосування зазначеного типу вправ зумовлена також відсутністю відповідного досвіду в учнів початкових класів. Отже, з огляду на здатність молодших школярів до наслідування виправданим є наведення у підручниках для початкової школи зразків:

виконання завдань (як повних, так і часткових) та їх оформлення;

правильного прочитання і пояснення слів і записів;

рубрик „Виконуй так... ”, „Міркуйте так! ”;

завдань, які розкривають послідовність дій.

Аналіз чинних підручників „Я і Україна" 3-4 кл. дає підстави стверджувати, що в них порівняно багато вправ - дослідів, практичних робіт, спрямованих на виконання дій за зразком (наприклад, щоб дізнатися, з чого складаються речовини, радять виконати досліди за зразком (підручник „Я і Україна", 3 кл., с.80); щоб правильно визначити та записати температуру, „роби так:..." (практична робота, підручник „Я і Україна”, 3 кл., с.84).

Важливе значення з-поміж складових апарату організації засвоєння займають таблиці, які можна застосовувати для повідомлення нової інформації, узагальнення і систематизації знань. Таблиці, крім цього, містять цікавий пізнавальний матеріал. Особливе місце посідають і карти; більшість їх є у книзі для 4 кл. (наприклад, „Промисловість України", „Природні зони України", „Фізична карта півкуль" та ін.).

Ілюстративний матеріал підручників для 3-4 кл. реалізує його функції специфічними засобами - кольоровим і чорно-білим зображенням. Він слугує наочною опорою мислення, яка посилює пізнавальний, емоційний, естетичний та інші аспекти навчального матеріалу підручників (що особливо важливо для молодших школярів, оскільки у них переважає наочно-образне мислення), а також є носієм певної інформації, засобом виховного впливу на учнів. До ілюстративного матеріалу належить: ілюстрації, таблиці, схеми, плани, діаграми тощо. Ознакою підручників для початкової школи є домінуюча роль і розмаїття ілюстрацій. Важливо, щоб ілюстрації відповідали віку дітей, особливостям їхнього сприймання. Дослідники вважають, що оскільки молодші школярі слабко орієнтуються в навколишньому світі, мають невеликий життєвий досвід, то наочні зображення мають бути такими, щоб не ускладнювати орієнтування дітей на сторінках підручника. У підручниках „Я і Україна" 3-4 кл. дібрано багато завдань, які спрямовують на роботу з ілюстраціями, наприклад, „Обговоріть правила догляду за зображеннями на малюнку речами", „Розглянь і розкажи, які зміни відбулися з жолудем?", „Як змінюється людина після народження", „Розглянь малюнок. Розкажи, що трапилося з Федьком”, „Розглянь малюнок. Він допоможе пригадати, що ти спостерігав, коли був біля яру, урвистого берега річки (Шари земної поверхні) ”, „Схема розмноження риб, земноводних, плазунів, птахів, звірів (ілюстрації) ”, („Будова шкіри", „Будова скелета", „Органи дихання людини”) - схеми). Також у зазначених підручниках передбачено такі завдання: „Прочитай початок і кінцівку розповіді. Основну частину придумай самостійно за малюнком", „Розглянь малюнки і перекажи їх зміст", „Розглянь малюнок і усно опиши зовнішній вигляд пташки” тощо.

Ілюстрації носять ще функціональний характер, тобто відповідають певним функціям, наприклад, рівноправна ілюстрація з текстом „Збережемо природу Землі разом" (підручник „Я і Україна", 4 кл) допомагає розповісти, проінформувати молодших школярів про великі екологічні катастрофи і що потрібно робити, щоб зберегти природу (реалізуються інформаційна і виховна функції).

Апарат орієнтування допомагає учням швидко і безпомилково орієнтуватися у структурі підручника. Цей структурний компонент охоплює такі складові: передмова, зміст, рубрикація, шрифтові й кольорові виділення, сигнали-символи, предметні та іменні вказівки, бібліографія, колонтитул.

Кожна рубрика у чинних підручниках позначена сигналами-символами, наприклад, „Чи знаєш ти, що... ”, „Поміркуйте", „Обговоріть”, „Дай відповіді на запитання”, „Знайди в тексті... ”, „Продовжте ці рядки" та ін.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17